Цензор.НЕТ

25.12.18 00:06

НЕНАЖЕРЛИВІ КОТИ ГРАБУЮТЬ ДЕРЖАВНУ КОМОРУ

       В.Лановий   

   НЕНАЖЕРЛИВІ КОТИ ГРАБУЮТЬ ДЕРЖАВНУ КОМОРУ  

  Бюрократичний клас, залишившись після 1991 року без уваги і тиску української громади, дійсного громадянського суспільства, якого не було, започаткував і просуває далі систему махрового корупційного розкрадання спільних публічних доходів і національних багатств. Уся олігархічна кліка,  надумані формули, як Роттердам+, схеми тіньового привласнення державних доходів придумані і реалізовані цими ненажерливими кабінетними котами.

  Усе почалося з перших років незалежності. Компартійний контроль спочив у бозі, а йому на заміну не прийшов політичний, правовий і громадський контроль за зразком західних демократій. Бюрократи відчули власну вольницю та безкарність за зловживання і діяли вкрай агресивно.

  Спочатку вони провели у владу своїх одноплемінників – чиновників радянського штибу – Кравчука і Кучму. Наша національно-патріотична опозиція виявилася надто слабкою, щоб протистояти старій комуністичній  номенклатурі  та  мережі радянських спецслужб, які зберіглися.  Слабкою, бо  після десятиліть поневолення українського народу  і винищення його еліти не залишилося навіть фрагментів громадянського суспільства, яке б разом з політичною опозицією могло зупинити нахабну агресивність пострадянської номенклатури. Реформи не пішли, зате розгорнулася уся ця корупційно-олігархічна мережа, почалася велика робота маленьких черв`ячків, які продірявили усю здорову матерію нашого суспільства. Що ж вони зробили?

Перетрощили державні підприємства і створили монополії

  Для цього радянські галузеві управління (главки) і держкомітети на початку і всередині 90-х років були перетворені у горизонтальні господарські об`єднання під назвами державні корпорації, акціонерні компанії, концерни тощо. При цьому підприємства втратили самостійність і стали внутрішніми підрозділами новостворених компаній. Окремі з них включили до свого складу до сотні і більше раніше самостійних господарських одиниць. Таким чином кабінетні функціонери отримали права запускати «лапу» в кишені підприємств, розпоряджатися їхніми прибутками, не втративши при цьому права фактично управляти усією галуззю.

   Такі органи управління є зовнішніми, неорганічними, чисто чиновницькими щодо виробничих комплексів і вони не потрібні останнім.

  Здійснилася мрія «ідіота»: паразитувати, усім володіти і, як і раніше, мати можливості вибивати в уряді додаткові фонди і пільги, підвищувати ціни, а тому фактично ні за що не відповідати.

  Захопивши підприємства певної галузі, новоутворені компанії автоматично стали монополістами на конкретних ринках. Таким чином досягнута подвійна вигода – 1) корупційна, бо влада, власність і фінанси залишилися у їхніх руках  і вони продовжують експлуатувати державний бюджет та інші державні ресурси, 2) монополістична – вони захопили ринки, не допускають конкурентів, самочинно встановлюють завищені ціни, що незаслужено дає їм надприбутки. Ми знаємо назви цих компаній:  НАК «Нафтогаз України»,  «Укрзалізниця», «Укравтодор», Державне підприємство «Укрспирт»,  «Енергоатом» і «Укренерго», «Укрмедпром» та інші.  

   На цьому ненажерливі жирні коти не заспокоїлися. У деяких галузях паралельно створені  гіпермонополії, які, замінюючи ринкове саморегулювання, стали центрами перепродажів продукції усіх підприємств галузі. Самі вони нічого не виробляють, але не допускають, щоб хтось заробив більше інших. Це ніби відгомони минулого, якогось соціалістичного феодалізму, коли продукцію між споживачами централізовано розподіляли Держплан і Держпостач, а ціни встановлював Держкомцін. Відмінність лише в тому, що нові розподільчі центри діють в межах своєї галузі, а не усього народного господарства, як при соціалізмі. Серед таких гіпермонополій : Державне підприємство «Енергоринок», Аграрний фонд, той же НАК «Нафтогаз України» та інші. Вони, ніби насміхаючись над нами, показують, що саморегулювальні конкурентні ринки на західний зразок – це дитячі забавки. Вони самі покерують і привласнять ринкові капітали. У них завжди будуть надприбутки, а те, що вони грабують свій народ і знищують людей, їм байдуже.

  Не можна також забувати, що державні корпорації стали годівницями елітних котів - олігархів. Ці неприродні утворення (державні корпорації) не мають дійсних цілей функціонування: їм не потрібне зростання виробництва, накопичення прибутків, технологічна модернізація, оновлення продукції, завоювання нових ринків тощо. Через це за хабарі їх керівники укладають невигідні, часто збиткові договори з приватними компаніями-постачальниками та споживачами, надаючи їм особливі вигоди. Така роль державних годівниць особливо зросла за Президента Порошенка, коли вона стала обов`язковою і всеохоплюючою. Одночасно сьогоднішня влада заткнула рот контрольно-ревізійним органам держави, які ще 4 роки назад інформували громадськість про збитки окремих державних корпорацій, які досягали від 0,2 до 4 млрд. грн. на рік. Загалом 75-100 млрд. грн. по країні. Ми вже не дивуємося, що у сейфах в кабінетах топ-менеджерів державних корпорацій знаходять стакани діамантів (!), як це було в офісі «Укрзалізниці». Зараз компанія «Укргазвидобування» -  підрозділ НАК «Нафтогазу» -  свавільно не пустила до свого приміщення комісію Рахункової Палати, а в кабінетах на Грушевського цьому лише аплодували.  

  Фактично ця маса корупційно-монополістичних компаній стала стрижнем української економіки, але гнилим стрижнем. Підприємства, які побудовані в радянську епоху, загублені і втратили конкурентоспроможність, а їх фінансові ресурси в більшості вкрадені і виведені за кордон на таємні офшорні рахунки. Зрозуміло, без ліквідації таких штучно створених корисливих і безплідних господарських структур побороти корупцію, відновити конкуренцію та ріст економіки неможливо.

  Хворих на булемію, ненажерливих жирних котів, треба вигнати з державної комори. І це має зробити нова влада.

 


Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику