Андрій Тарасенко член Проводу НВР «Правий сектор», голова Політичної Партії «Правий сектор»

Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.

Стадний інстинкт під вивіскою "прогресу"

496 46
Стадний інстинкт під вивіскою "прогресу"

У ситуації з карикатурами на Шевченка мене найбільше турбує те, що в Україні сформувався прошарок людей, які, нібито виділяючись на тлі основного населення, водночас самі мислять і діють як бездумне стадо. Відмовляються від критичного аналізу, відмовляються думати своєю головою. І все це для того, аби бути "прогресивним". Жити по-новому, так би мовити.

Прочитав відповідь Леоніда Остальцева, в якій він захищає творчість дегенеративного "митця". І Остальцев, і багато інших захисників цього "митця" говорять, що той хотів актуалізувати образ Шевченка, зробити його більш сучасним. Чи так це насправді? Тут знову маємо ситуацію, коли стадний інстинкт змушує людей відмовлятися від розуму. Якби перед нами справді була спроба актуалізації Шевченка, ми б бачили єдину концептуальну лінію. За останні роки було чимало вдалих спроб такої актуалізації: Шевченко з пляшкою запалювальної суміші, Шевченко руйнує пам'ятник Леніну і так далі. У випадку "квантового Шевченка" та його наслідувачів немає не те що концептуальної лінії, але й елементарної логічної послідовності. Адже яка послідовність між кількома кіношними образами (різного жанру), мультиплікаційним образом, коханкою Троцького, музикантами та статуєю? Мета "митця" - просто зробити Шевченка об'єктом "приколу".

Остальцев наголошує на тому, що автор карикатур на Шевченка - явно не ватник, і що його "творчість" принципово відрізняється від "параду членів" іншого "прогресивного художника". Але хіба тут ідеться про ватність?

Обох "митців" об'єднує передусім хворобливе бажання самовиразитися. А як найлегше самовиразитися, коли ти нездара? Звісно, обпльовуючи те, що вище за тебе. Один обрав для цього армію, інший - Класика. Мені пощастило виховуватися в Організації, де звертали значну увагу на філософію, культурологію, літературознавство (знаю, що це суперечить уявленням наших "прогресивних патріотів" про "відсталих печерних націоналістів"). Завдячуючи цьому вихованню я маю стійку відразу до подібних "митців", "письменників", "поетів". А також до самого духу, що ними керує.

Що це за дух? Це дух, в основі якого переконання, що немає нічого святого і високого, що немає об'єктивних норм. Це дух, який говорить, що найбільшою цінністю є свобода індивідуума. Це дух, який становить загрозу суспільству, моралі і самій людській особистості. Якщо людина не має перед собою чогось високого, вона деградує. Суспільство, не об'єднане спільними святощами, слабне і розкладається. Нарешті, мораль. Уявимо, що моральні норми справді не є об'єктивними і що єдиним, що має значення, є свобода індивідуума. Давайте за таких умов легалізуємо канібалізм. У Німеччині був випадок, коли один гомосексуаліст убив і з'їв іншого за його згодою. Це ж була чиста свобода самовираження! Навіщо кидати бідаку за ґрати? Свободу Арміну Майвесу! Так само можна легалізувати педофілію і багато чого іншого.

На жаль, значна частина наших "прогресивних патріотів" занадто обмежена, аби збагнути ці речі.

Топ комментарии
+1 BeachShark
Андрей, выдвигая упреки в отношении других в отсутствии достаточной компетенции сам опускаешься до некомпетентных рассуждений. Только разница в том, что у одних недостаток компетенции из-за отсутствия информации, а у других из-за нежелания эту информацию получить.
А ведь история искусств не закрытая информация! Но знания в этой сфере в патронник не зарядишь, поэтому лениво узнавать.
Термин "дегенеративное искусство" придуман национал-социалистами Германии чтобы подчеркнуть "правильное" искусство соцреализма. Соцреализм Германии, СССР, США и других стран такая же весомая веха в искусстве как и другие стили, никто с этим не спорит, в каждом стиле своя логика почему надо было изображать именно так. Называть же все остальное искусство дегенеративным только из-за нарушения пропорций, перспективы, цветовых отношений и т.д. и т.п. в корне неправильно. Во всех периодах искусства от Древних Царств Египта и до сегодняшнего времени законы реальности нарушались. Законы реальности не могут не нарушаться в искусстве, потому как искусство это иллюзия восприятия разумом человека. И в соцреализме, да что там!, в гиперреализме законы реальности тоже нарушаются!
Что касаемо Фри́ды Ка́ло де Риве́ры, которую вы именуете "любовницей Троцкого", разве она выдающаяся этим? Разве А.Ахматова известна любовной связью с Модельяне? Разве Модельяне пришел в искусство через постель Ахматовой? Причем вообще кто с кем спал?
Что касается серии работ "Шевченко" или "Марш членов". Работы по своей ценности в искусстве спорные. Но если и критиковать, то конкретно эти работы, а не искусство в целом!
показать весь комментарий
04.03.2019 08:09
+1 Answer Quation
"Искусство именно вещь в себе, так как практической, утилитарной ценности не несет. Миф о том, что пещерные художники рисовали свои рисунки за вознаграждение не состоятелен."

И тем не менее предметы исскусства имеют высокую утилитарную ценность на аукционах.
показать весь комментарий
04.03.2019 10:24
+1 Answer Quation
Ты уводишь тему в сторону.

Вопрос был о том что если прогрессивные творцы выдвинули манифест отрицания ценностей,то почему они не настолько прогрессивны,что бы отрицать так же те ценности которыми они пользуются.

Вот к примеру Малевич когда малевал свой квадрат он же полный нуль малевал.
Там нет каких то кусочков форм или каких то цветов.
Нуль он и есть нуль.
показать весь комментарий
04.03.2019 10:30