Цензор.НЕТ

13.03.19 22:52

Казка для бабусі

Історія бабусі Євгенії з села Заруддя на Тернопільщині – це історія про те, що мрії здійснюються, якщо дуже сильно цього хотіти.

72-річна пенсіонерка мріяла зустрітися зі мною “до заходу сонця”. Але як це зробити, якщо ноги не ходять? Вона написала мені листа, передала з сусідкою Орисею, яка мала пробитися до мене на багатотисячній зустрічі і передати його в руки. Але доля склалася так, що я сам побачив жінку, коли наш «ляшкобус» проїжджав повз зупинки, де Орися чекала на маршрутку. Прочитавши перші рядки щирого послання, я розвернув автобус і поїхав здійснювати мрію бабусі. На подвір’ї мене зустріла донька пані Євгенії – Олександра, яка доглядає за мамою і отримує за це всього 25 гривень допомоги!

А вдома, в бідненькій хаті світилася від щастя бабуся Женя. Звісно, говорили не про приємні речі – жінка жалілася і на мізерню пенсію, і на високі тарифи, і на складнощі з «вибиванням» субсидії, і на недоступні ліки. Ще й донька Олександра застудилася, а на своє лікування грошей не вистачає – все йде на хвору матір. Віддав їй свої ліки, які захопив в дорогу, бо й сам трохи прихворів.

Я не зробив життя пенсіонерки легшим – але я певен, що зробив його трохи світлішим. Нехай і ваші мрії здійснюються!

#цеМожливо




Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику