Цензор.НЕТ

19.03.19 13:19

ВБИВСТВО ПРИКОРДОННИКА НЕ БУЛО ВИПАДКОВИМ


Як повідомлялося,  18 березня ц.р., стався  інцидент внаслідок якого загинув прикордонник.

На території військового містечка відділу прикордонної служби "Сянки" Мостиського прикордонного загону на Турківщині солдат-строковик С.Пилип під час служби вистрілив з автомату у 35-річного прапорщика В. Марчишака, що виконував обов’язки  старшого зміни прикордонних нарядів.

За всіма ознаками вбивство прапорщика не було випадковим.

Так, за інформацією військової прокуратури стало відомо, що солдат після пострілу ще й наніс удари в різні частини тіла потерпілого. Від отриманих травм військовослужбовець помер дорогою до лікарні.

Стрілка взято під варту. Досудове розслідування у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 115 КК України (умисне вбивство) здійснюється ДБР. Солдату загрожує від семи до 15 років ув’язнення.

Той факт, що вбивство було навмисним свідчить про серйозні проблеми, які існують у прикордонному відомстві в питаннях роботи з персоналом.
Це призвело до масового відтоку професіоналів – офіцерів та військових контрактної служби.

Нічого розумного не придумали, крім як закрити діру в рівні укомплектованості підрозділів кордону військовослужбовцями строкової служби. Але при цьому забули про головне:
кандидатів перед призовом на строкову службу треба уважно вивчати, потім професійно готувати та й виховувати. 

І,  коли строковиків  фактично кинули на кордон то перше, що вони побачили це – системна протиправна діяльність до якої має причетність прикордонна верхівка.

Тоді і почалося найстрашніше. 
"Молоді вовченята" швидко втямили собі, що вони теж мають право на місце під сонцем.

Тобто, військовослужбовці  строкової служби перестали сприймати зайві авторитети за яких видавали себе старші за військовим званням і досвідом служби. Думка про те, що термін служби в один рік закінчиться швидко  і його треба провести для себе “продуктивно”  – став основним в формуванні поведінки.

Погодьтеся, коли солдату дають граблі щоб зачистити сліди на кордоні після переправки, наприклад у Румунію тисячи ящиків цигарок, то в якийсь момент він починає думати відповідно до ситуації.

А потім у строковиків в карманах почали з’являтися немалі кошти в іноземній валюті, а поштою надходити сильні наркотики, що навіть призводило до смертельних випадків від передозу.

І ось наступив момент істини – авторитети стали зайвими. Скоріш за все в цьому і криється підґрунтя конфлікту загиблого прапорщика  з військовослужбовцем строковиком.

 Яка глибина проблеми?

Всім відомо, що за часів керівництва ДПСУ Віктора Назаренка відбулося серйозне руйнування мотиваційної основи служби і, відповідно, у вихованні прикордонників. На посади були розставлені люди для яких основним пріоритетом стало – особиста відданість ідеалам власної наживи. 

Після виявлення проблем в реалізації проекту "Стіна" та порушення кримінальних проваджень по розкраданню державних коштів  В.Назаренко опинився на посаді радника Президента. 

Прихід у відомство Петра Цигикала загалом призвів до удосконалення  структури клану. Згадайте тільки, як департамент внутрішньої безпеки перестав бути незалежною структурою та підпорядкований генералу Артуру Пімєнову, що є наближеним до керманича ДПСУ. 

Ну, а те, що заступник  голови ДПСУ Олег Бляшенко давно усунувся від роботи з персоналом не є новиною. Йому більш на вподобі – тендери, закупки, розподіл фінансів, контроль призначень на «грошові» посади і т.п.

Про рівень роботи з кадрами годі і казати. Яскравим є факт, що департамент кадрової діяльності очолює генерал зрощений з прапорщика, який так і залишився на первинному рівні розвитку. Змінилися тільки потреби.

Що робити далі?

Формула досить проста, але її реалізація потребує системних кроків і важкої праці.

По-перше

Слід повертатись до контрактної служби. Для того щоб люди пішли служити на контракт слід:

- створити умови матеріального плану та нормально платити за труднощі служби;

- відмовитись від совкового підходу в питаннях службового навантаження персоналу;

- забезпечити справедливість в оцінках результатів служби. Тобто показати людям, що повага до них буде залежати від якості виконання своїх функцій, кількості затриманих порушників, а не від обсягів принесеного кешу.

По-друге

Поки ще існує призов на строкову службу потрібно удосконалити відбір кандидатів. Працювати треба починати навіть з рівня вупускних класів шкіл. Взаємодія органами МВС повинна унеможливити призов ризикового контингенту.

По-третє

Професійна підготовка. Вона повинна бути організована в залежності від сучасної протиправної діяльності, умов місцевості і тактики несення служби.

Чи можливо це зробити?

Так.

Одна умова.

В Держприкордонслужбі слід зруйнувати кланову систему, яка має пріоритет особистої меркантильної зацікавленості.  На ключових посадах  так і залишаються люди близькі до корумпованої  верхівки  і вони – недоторкані. Це затьмарює всі позитивні починання


Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику