Цензор.НЕТ

20.03.19 10:34

НЕ НАШІ СХЕМИ: Як антикорупціонери прогавили 5 мільярдів «електро-свинарчуків»

В той час, як журналісти-розслідувачі та найбільші телеканали гримлять про корупцію в оборонці на сотні мільйонів гривень, вони спокійно проігнорували «зникнення» на окупованій Луганщині електроенергії на 5 мільярдів гривень. Як це було, - дізнайтесь шокуючу правду, що була прихована від вас.

Протягом останніх трьох тижнів Україну лихоманить від журналістських розслідувань про розкрадання в оборонці та корупцію на найвищих політичних рівнях. Звісно, дуже добре, що завдяки журналістам суспільство отримало цю інформацію. Якби ж тільки це не виглядало як дешевий чорний піар буквально в переддень президентських виборів. З усією повагою до пана Бігуса та його колег, а також до всіх, хто підхопив та розкрутив це, маю констатувати – хтось скористався ситуацією, а хтось став жертвою маніпуляцій. Не маючи жодних сентиментів стосовно діяльності постраждалих політиків-важковаговиків, я бачу, що залишається досить сил, які можуть крутити Україною та її медіапростіром так, як їм заманеться.

І Я МАЮ ВСІ ПІДГРУНТЯ, ЩОБ РОБИТИ ТАКІ ВИСНОВКИ. Бо, в той час, як розслідувачі відреагували на анонімний лист з доказами провини «свинарчуків», підрахували збиток Держави на 250 млн грн, підняли питання моралі щодо крадіжок в нашої армії, та не погидували видати компромат якраз перед виборами – ці ж розслідувачі проігнорували питання, яким чином Україна подарувала «ЛНР» електроенергію на 5 (5!!!) мільярдів гривень. Хто не зрозумів іронії ситуації – це не 250 млн, а 5 млрд! В 20 разів більше! При цьому, наші звернення до журналістів та розслідувачів не були анонімними, були аргументованими, та були надіслані журналістам ще в 2017-2018 рр.

Аналогічно стоять справи з політичними силами та телевізійниками, які зараз щосили роздмухують полум’я через різних «свинарчуків». Майже всі вони проігнорували безоплатне постачання електроенергії на окуповану територію Луганщини на 5 млрд грн. Пам’ятаю, навіть, що два центральних великих телеканали спочатку в 2017 році взяли в мене інтерв’ю щодо цих 5 млрд, а потім скасували підготовку сюжетів – бо виявилось, вони зовсім не проти того, щоб окупований Луганськ був безоплатно заживлений електрикою за кошт простих українців.

Тож, парадоксально, але факт - електричні «свинарчуки», що допомогли «зникнути» 5 млрд грн, були зовсім не цікаві всім тим, хто зараз галасує. Але, давайте роздивимось детальніше, чому ж антикорупціонери проігнорували мільярди гривень, що зникли на окупованій Луганщині?

Як Кабмін в «ЛНР» електроенергію постачав

Україна три роки постачала електроенергію на неконтрольовану територію Луганської області. Цей процес юридично здійснювався через ліцензованого електропостачальника – Луганське енергетичне об’єднання (ЛЕО). Станом на 25 квітня 2017 року, коли уряд припинив ці поставки, споживачі окупованої Луганщини заборгували за електрику 5 млрд грн. Врешті-решт, зараз можна точно сказати - ці борги лягли на плечі ЛЕО та споживачів підконтрольної частини Луганської області, призвели до жахливої дворічної кризи в електроенергетиці прифронтової Луганської області, та, в перспективі, не мають іншого майбутнього, окрім погашення за рахунок громадян всієї України.

5 мільярдів гривень!!!

Але чому так сталося? І чи можна було цього уникнути? Відповідь ствердна – ТАК, можна було не постачати українську електроенергію до окупованого Луганську. І в Києві це добре знали. Щоб розібратись, для початку треба зрозуміти нюанси цієї «гри», що відбулася поза очами суспільства.

В 2019 році стартувала енергореформа, яка дещо змінила ринок електроенергії. Але нас цікавлять особливості роботи системи електропостачання в період 2014-2018 років, тож маю пояснити, що й як працювало:

-  Майже вся електроенергія, що виробляється в Україні, продається державному підприємству «Енергоринок». А потім Енергоринок продає цю електроенергію місцевим ліцензованим електропостачальникам (обленерго). Але, звісно, електроенергія не збирається десь на складах Енергоринку – вона потрапляє до мереж обленерго по магістральним мережам державного підприємства «НЕК «Укренерго». Тобто, фізичний ланцюг загалом такий: електростанція – Укренерго – обленерго – споживач.

-  Війна 2014 року та особливості енергетичної системи призвели до того, що Луганська область всі ці роки отримує електроенергію фактично з одного джерела – Луганської теплоелектростанції, що належить ДТЕК. Ця ТЕС знаходиться в місті Щастя, поряд з яким пролягла лінія розмежування. Довгий час ЛуТЕС отримувала антрацит з шахт ДТЕК на окупованій території.

-  ЛуТЕС виробляла електроенергію і по мережам Укренерго ця електроенергія постачалась і на підконтрольну Луганщину, і на непідконтрольну. Згідно договірних відносин, Луганське енергетичне об’єднання купувало весь обсяг виробленої електроенергії в Енергоринку. А Енергоринок справно платив ЛуТЕС за вироблену електроенергію.

-  Вже в 2015 році гостро постало питання продовження електрозабезпечення окупованої території Луганської області. З метою узаконення та врегулювання питання постачання електроенергії на окуповані території, урядом Яценюка була прийнята постанова №263 від 7 травня 2015, яка зобов’язувала ЛЕО і аналогічного постачальника Донецької області продовжувати постачати електроенергію в ОРДЛО.

-  В ЛЕО категорично заперечували проти постачання електроенергії на окуповану територію – на той час вже сформувалась значна заборгованість непідконтрольної території, бо з початком бойових дій багато хто припинив сплачувати за світло. Спротив підприємства був викликаний й сумнівним моральним аспектом, й відсутністю української банківської системи на окупованій території, й неможливістю застосування дисциплінарних заходів до боржників згідно українського законодавства. Про спротив ЛЕО говорить й те, що незважаючи на тиск урядовців, підприємство погодилось підписати додатковий договір різниці перетоків (про постачання електроенергії в так звану «ЛНР») лише через три місяці – в серпні 2015 року. При цьому луганські енергетики отримали гарантії того, що в разі незадовільного рівня оплати Кабмін обмежить або повністю припинить електропостачання окупованої Луганщини – механізм цього був прописаний в спеціальному наказі Міненерго №440 від 10 липня 2015.

-  Акцентую – Українська держава постачала електроенергію на окуповану територію Луганської області. Луганське енергетичне об’єднання мало збирати там гроші за електроенергію, незважаючи на відсутність законів, банків, контролю. При цьому ЛЕО не мало рубильника та не могло самостійно припинити постачання електроенергії до так званої «ЛНР» - електрика йшла по мережам Укренерго. Знеструмлення боржників на непідконтрольній території теж було проблематичним – деякі мали захист терористів з автоматами.

Кабмін, Курченко, бойовики

Заборгованість непідконтрольної території Луганської області весь час зростала. І ЛЕО вже з кінця 2015 року почало бомбардувати Кабмін проханнями та вимогами обмежити/припинити електропостачання «ЛНР». Але в уряді відреагували зовсім не так, як вимагав здоровий глузд та алгоритм, прописаний в наказі Міненерго №440. Єдине, що було зроблено – Кабмін Гройсмана 25 травня 2016 року прийняв постанову №368, якою змусив мешканців підконтрольної території платити за електроенергію, спожиту в «ЛНР».

Тоді, в 2016 році, Луганське енергетичне об’єднання звернулося до суду в зв’язку з бездіяльністю уряду, але тут досі немає результату. Краще пішла справа щодо постанови №368 – ще в жовтні 2017 року судові інстанції визнали протиправність того, що уряд змусив українців платити за чужі борги. Але Енергоринок досі не повернув 322 млн грн, забрані в ЛЕО за час дії скандальних положень цієї постанови.

Але, повернусь до історії з 5 млрд грн. В липні 2016 року непідконтрольна територія Луганщини зовсім припинила розрахунки за електроенергію – бандити захопили майно енергокомпанії, й передали його іншому підприємству – «ТД «Нєфтєпродукт», яке пов’язується експертами з олігархом-втікачем Сергієм Курченком. Туди примусово був переведений й персонал ЛЕО, що працював на непідконтрольній території.

З допомогою бойовиків Нєфтєпродукт почав успішно збирати платежі споживачів, в тому числі, й старі борги. При цьому, Нєфтєпродукт не платив Енергоринку за електроенергію, що складає левову частку вартості кіловата, внаслідок чого отримав суперприбуток.

Звісно, ЛЕО поінформувало всі владні та правоохоронні інстанції про захоплення свого майна, наполегливо вимагаючи припинити перетоки електроенергії. Тепер не залишалось жодних обставин, що могли цьому завадити. Але, ані в Кабміні, ані в РНБО не відреагували. Фактично, електроенергія йшла величезним обсягом магістральною ЛЕП з українського Щастя до окупованого Луганська, а в ЛЕО не могли нічого вдіяти. Могли лише шоковано спостерігати, як Енергоринок нараховує кожного місяця зростання боргу на 250-300 млн грн.

Станом на 25 квітня 2017 року, коли Кабмін все-таки припинив перетоки в «ЛНР» в зв’язку з очоленням блокадного руху (офіційно, на підставі вищевказаного наказу Міненерго №440), борги споживачів окупованої Луганщини за електроенергію досягли 5 млрд грн. Враховуючи успішний збір коштів Нєфтєпродуктом, ці гроші вже незаконно опинились в кишенях бандитів.

І, до речі, тут слід зазначити, що для непідконтрольної частини Луганщини припинення українського електропостачання не стало трагедією – росіяни відразу заживили «ЛНР» зі свого боку.

Наслідки шокують. Але електричні «свинарчуки» не знайдені

А ось Луганське енергетичне об’єднання з грудня 2016 р. до жовтня 2018 р. було покаране за борги Національною комісією, що здійснює державне регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) – щодобовими обов’язковими утриманнями коштів з рахунків енергокомпанії, що в рази перевищували надходження від споживачів. Наприклад, щодобові утримання інколи досягали 25 млн грн на добу. Покарав за борги луганських енергетиків і Енергоринок, домігшись, щоб Державна виконавча служба арештувала рахунки підприємства.

Результатом цієї енергетичної вакханалії стало:

1.  5 млрд грн безслідно зникли в чиїхось не дуже праведних кишенях, а заплатять за це – прості українці.

2.  Бандити в «ЛНР» змогли забезпечити для окупованої території тарифи, в рази менші за українські, що стало величезним іміджевим ударом по нашій державі.

3.  Луганські енергетики, що працюють у фронтових умовах, на лінії розмежування, під обстрілами та серед мін – були змушені два роки працювати на триденці, виживати на мізерну зарплатню, масово звільнятись та їхати на заробітки. Луганське енергетичне об’єднання втратило більше 1,1 млрд грн. згідно тарифу та повністю знекровлене. Два роки поспіль було зірвано підготовку енергосистеми прифронтової Луганщини до зими, бо ЛЕО не мало грошей для ведення господарської діяльності.

Я вже вказував, що багато разів звертався до журналістів, телевізійників, антикорупціонерів та політиків. І, здебільшого, мої звернення були проігноровані. Досить схоже сталося і зі зверненнями до правоохоронних органів. Ще в листопаді 2017 року ЛЕО звернулось до ГПУ, МВД, СБУ, НАБУ, САП, ДБР із заявами про фінансування тероризму та про зловживання владою. На жаль, якогось поступу в цій справі досі немає.

Чесно? Я був шокований тоді, що відбувається, й шокований досі – безкарністю злодіїв. А в моїй голові засіло питання – то хто ж ці «електро-свинарчуки», які змогли спокійно та без наслідків покласти в кишені мільярди гривень, не викликавши жодного інтересу в антикорупціонерів?

Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику