Цензор.НЕТ

08.05.19 10:11

Про ту, не нашу війну...


1. «Діди воювали...»

Змістовне фото. 


Це 1939 рік, десь на червоній лінії імперських інтересів Німецького Рейху та СРСР.
На ньому ще зовсім інші діди - представники двох  союзних тоталітарно-фашистських режимів, що 1 вересня нападом на Польщу розпочали Другу Світову війну.

А це мій прадід - Арсенюк Захар Охримович 1905 р.н. 

Він теж воював. 


В 1941-му він згинув під Новоградом - Волинським, що на Житомирщині.

Доблесні війська Червоної Армії відійшли так спішно, що забули гарнізони, які знаходились в підземних оборонних точках вздовж р.Случ.
Їх залишили без прикриття піхоти і вони стали «сліпими».
Німці обійшли з флангів.
Десь земля прийняла кістки мого Діда як «невідомого солдата».
Прах мільйонів таких невідомих і досі лежить в ярах, лісах і болотах.

Йшли наші діди до неба мовчки, чи з воєм - у стражданнях, а про «Леніна-Сталіна» і партію згадували тільки в прокльонах.

2. «Можєм повторіть...»

Що ви хочете повторити, ідіоти?

Спочатку замордувати в таборах ГУЛАГу і підвалах НКВС мільйони своїх громадян, знищити генофонд, а потім гнати на німецькі кулемети обезброєних солдат, під впливом «наркомівських 100 грам» та загороджувальних загонів?

Хочете повторити безмірне горе матерів?
Вважаєте що баби знову народять?

Хочете в алкогольному угарі ґвалтувати жінок і дівчаток на правах «пебєдітєля»?

З цих причин - немає ніякого свята.
Є День пам`яті, примирення і великого суму...

Подякуйте дійсним, не ряженим ветеранам. Впізнати їх просто - вони мовчазні, їм за 90.

І згадайте в молитвах всіх, хто загинув у страшній війні.

Боже, бережи Україну...


Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику