Цензор.НЕТ

04.06.19 21:52

СПАДОК СПОКУСЛИВОЇ ВЛАДИ ЗЕЛЕНСЬКИЙ МАЄ ПРИЙНЯТИ З ХОЛОДНОЮ ГОЛОВОЮ


  Перебудова політичної системи України полягає у забезпеченні ефективного народовладдя з вивільненням його із пут олігархату та усуненням перешкод для його реалізації з боку бюрократії, яка діє за своїми законами, в тому числі за відомими законами Паркінсона. Такі перешкоди чиняться:

а) інститутом президенства;

б) парламентом і депутатськими фракціями;

в) органами центральної і місцевої виконавчої влади;

г) державними правоохоронними, слідчими, безпековими, судочинними інститутами влади.

  Успадкована від Порошенка система влади є високо-централізованою і монархізованою. Вона побудована ним для підкорення собі усіх інших політичних інститутів і органів. Він свідомо порушив будь-який баланс гілок влади, перетворив представницьку демократію у авторитаризм, фактично знищив законне судочинство. Наскільки дрібними, безвольними і малозначущими були за його правління усі партії, фракції парламенту, олігархічні клани, бюрократичні структури і органи права -  уся політична система! З урахуванням особливостей Порошенка (проповідування беззаконня, втручання у справи інших організацій, диктат підлеглим і зневаження думок інших людей, розкрадання державного бюджету і жадоба безмежного збагачення тощо) можна говорити про демонізацію ним інституту глави держави. Через це, якщо президентська імперія, успадкована В.Зеленським, залишиться незмінною, то не буде не тільки ніякого оздоровлення національної політичної будівлі. Новий Президент може опинитися  у пастці авторитарно-корупційної берлоги, з якої він вже не вибереться.

  Варто зауважити, що будь-якій людині, яка отримає у свої руки безмежну абсолютну (хоча б на 5 років) владу над мільйонами громадян, важко встояти перед спокусою самочинно володіти таким багатством і використовувати надмірні повноваження для власного самозадоволення. Відомо, що влада приводить до сп’яніння і особі здається, що вона достойна глобальних повноважень і тільки вона здатна використати їх з користю для держави. Якщо не встояти перед такою спокусою, то нормальна людина обов’язково перетвориться у диктатора і ненаситного мільярдера.

  Як, якими засобами була утворена Порошенком авторитарна влада?

1.  Як і його попередники, починаючи з Л. Кучми, він добився створення повністю підвладної собі більшості у Верховній Раді. З цією метою він особисто проводив виборчу кампанію власної партії і блоку, «освятив» їх своїм ім’ям і утворив власну найбільшу парламентську фракцію, силоміць долучивши до неї мажоритарних депутатів. Парламент перестав бути противагою виконавчій владі і приймав без застережень закони і постанови анти-народного, анти-ринкового і анти-підприємницького, але потрібного олігархам і галузевим монополістам змісту.

2.  Підпорядкувавши собі парламент, президент-узурпатор отримував важелі формування усіх органів виконавчої і судової влади, керівники яких формально затверджувалися Верховною Радою. Так перестав діяти як незалежний і підконтрольний парламенту Кабінет міністрів України, інші неурядові органи виконавчої влади та так звані незалежні регулювальні комісії й Нацбанк країни. Як після цього  можна говорити, що Президент не встановлює, наприклад, тарифи і не впливає на валютний курс національний грошової одиниці?

3.  Головним інструментом авторитарного управління стала адміністрація Президента України, яка взагалі є незаконним і неконституційним органом. Її внутрішні структури неофіційно контролюють формально незалежні інститути (суди, уряд, прокуратуру та інші) і негласно роздають їм вказівки, породжені самими підрозділами цього президентського бастіону.

4.  Спрут президентської адміністрації охопив також усі області і сільські райони країни. На відповідних регіональних рівнях діють представництва адміністрації, яким піддані усі місцеві органи влади. Цей спрут фактично утворив паралельну уряду систему державного управління, яка тримає всіх під ковпаком і роздає команди, не володіючи засобами місцевого управління: вона може або дозволяти, або забороняти те, що збираються зробити інші. Фактично паралізується локальна активність, породжуючи дуалізм влади, протиріччя та безвідповідальність органів управління.

5.  Ще одним інструментом узурпації влади стала Рада національної безпеки і оборони України зі своїм секретаріатом. Президент уповноважив РНБОУ видавати рішення , обов’язкові до виконання центральними органами оборонно-безпекового блоку, хоча ця Рада не є політико-адміністративним органом. Це дорадчий інститут при Президенті, інститут для обговорень (як і всі ради, які він створює), а не видачі  постанов чи наказів.

Оскільки Рада працює непостійно, її розпорядчі функції на практиці перехопив власний секретаріат. Секретаря РНБОУ, ніби помилково, називають її главою. І він, ніби головнокомандувач, дозволяє собі давати вказівки армійським штабам, узгоджувати контракти ВПК (зокрема, концерну «Укроборонпром»), давати дозвіл на поставки зброї та військової техніки за кордон (компанії «Укрспецекспорт») тощо. Про кримінальні ознаки такої діяльності секретаріату Ради стало відомо громадськості в ході президентських виборів цього року. Так зване мародерство на крові. А від посади секретаря РНБОУ, який позиціонує себе одним з керманичів країни, віє сталінізмом. Сталін, який узурпував всю повноту влади в СРСР, також формально був лише секретарем ЦК ВКП(б).

Про відверту шкідливість, безвідповідальність і неефективність такого типу органу управління, як РНБОУ та її секретаріату, засвідчили також події 2014 року, коли українське керівництво виявилося неспроможним протистояти терористичному захопленню Верховної Ради АР Крим і російській окупації півострова.

  Виникають питання: навіщо Володимиру Зеленському адміністративно-командний ковпак, який підминає під себе усі державні інститути і  дає змогу Президенту тішитися царюванням у свободолюбивій українській країні? – Ковпак не потрібен.

 Навіщо йому Джомолунгма повноважень, які ділять між собою і які використовують нерідко суб’єктивно люди з його світи? - Не потрібна гора, це лише роздмухує самолюбство Президенства, але душить ініціативи, що йдуть знизу.

Навіщо В. Зеленському тіньові командуючі в областях і районах, наглядачі в уряді, Конституційному Суді, парламенті і його фракції, а також секретарі –кувалди  в РНБОУ? - Це атавізми централізованного  командного управління при тому, що наше суспільство сприймає лише демократичні методи. Роблю скидку: можливо призначення на такі посади робляться для того, щоб нові люди з середини демонтували  увесь цей архаїчний мотлох.

Навіщо новому Президенту перетягування на себе ковдр від усіх учасників державно-політичної машини? – Це потрібно лише у випадку, коли треба  гарантувати задоволення прохань олігархів, зернотрейдерів, мафіозних кланів та інших. Думаю, що це не той випадок і в Україні почнеться процес вирівнення балансу різних гілок та інститутів влади.

  Отож, треба почати демократизувати, а в нашому випадку і ліквідувати демонізацію Порошенком інституту президентства. Як мінімум, треба вже сьогодні почати робити такі зміни:

-  Президент та утворені ним органи не вправі приймати участь і втручатися у вибори до Верховної Ради, у формування її більшості та органів парламенту (керівників коаліції, спікерів Ради, голів комітетів та інших), у висунення кандидатур до Кабінету міністрів та інших інститутів влади, а також приймати участь в обговореннях питань розпуску коаліції та парламенту. Для Президента важливіше мати адекватний стану суспільства представницький орган;

-  адміністрація Президента повинна бути перетворена у його секретаріат і позбавлена функцій втручання в роботу виконавчих, правоохоронних та інших органів. Інститут регіональних представництв адміністрації необхідно ліквідувати з передачею влади обраним місцевими мешканцями головам обласних, районних рад і територіальних громад;

-  звільнити РНБОУ і її секретаріат від прийняття рішень і надання вказівок владним органам та державним корпораціям ВПК. Відповідальність за прийняття рішень покласти на Президента і профільні органи – прокуратуру, СБУ, слідчі органи, міноборони, армійські штаби, поліцію та інші.

  Про перебудову інших частин політичної системи країни – у наступній статті.

 


Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику