Цензор.НЕТ

07.06.19 09:26
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.

Що українці не знають про свої гроші

Що українці не знають про свої гроші

Вчора на своїй сторінці у Фейсбуці запостив цікаву новину про фінансову грамотність українців. Але ж це лише вершина айсбергу, адже дослідження розповідає не тільки про рівень фінансової грамотності українців, а і про  набагато цікавіші речі.

Це звіт про результати загальнонаціонального опитування з питань фінансової грамотності, яке проводилось у грудні 2018 року. В опитуванні взяло участь більше двох тисяч українців віком від 18 до 79 років. Анкету було розроблено на основі опитування ОЕСР/Міжнародної мережі фінансової просвіти. Запитання стосувались таких аспектів, як фінансова грамотність, використання фінансових продуктів та вміння ними користуватись, а також фінансовий добробут українців.

Що з цього вийшло? Україна, на жаль, за індексом фінансової грамотності, розрахованим в результаті опитування, посіла останнє місце серед країн ОЕСР з балом 11,6. Водночас, країни-лідери за рівнем фінансової грамотності – Франція, Норвегія і Канада з показниками індексу 14,9, 14,6 і 14,6, відповідно.

Цей індекс не просто демонструє наскільки українці вірно знають термінологію  фінансової сфери (до речі, тут ми набрали 4 бали з 7), а і включає такий показник, як фінансова поведінка – 5,2 бала, і ставлення громадян до фінансових питань – всього 2,4 бали.

Оцінка фінансових знань показала, що 84% українців можуть дати правильне визначення інфляції, але з такими термінами, як складний відсоток або диверсифікація впоралися лише 42% і 57% опитаних, відповідно. Значно складніші питання виявились занадто важкими для українців.

Що стосується фінансової поведінки, то дослідження показує, що українці схильні повертати надмірну решту в магазині (68% опитаних), але будуть отримувати зарплату в конверті (48% опитаних) та не сплачувати податки (41%). Чому? Важко сказати. Багато речей, які робить українська нація, важко пояснити. Дослідники вважають, що причина такої поведінки лежить в економічних кризах України, які не сприяють ні заощадженням, ні довгостроковому фінансовому плануванню.

Що стосується самої фінансової поведінки, то тут не все так погано, принаймні ми тут набрали найбільшу кількість балів, і відсотки, які демонструє дослідження, вказують на те, що перспективи є.

Бо, як з’ясувалось, 61% опитаних українців робили заощадження за попередній рік, а 48% мають певні фінансові цілі, і половина з них готова шукати додатковий дохід.

До того ж, приємно здивувала цифра, що 82% українців пильно стежать за своїм бюджетом: з них 70% планує свої доходи і витрати, а 19% українців ведуть письмовий облік своїх витрат.

Незважаючи на те, що більшість намагається грамотно та раціонально підходити до планування своїх доходів, 60% вважають, що рівень їх добробуту низький. Між іншим, ці ж 60% вважатимуть, що їх добробут низький незалежно від того, як цей добробут буде змінюватись – в них просто відсутні будь-які ліміти ,і так, низький добробут - це життєва позиція. При цьому, користуватися фінансовими продуктами, які б допомогли заощадити або отримати додатковий прибуток, готові, м’яко кажучи, не всі. Вони не довіряють банкам та фінансовим установам. Однак  деколи таке ставлення пояснюється не страхом ризикувати, а банальним незнанням чи нерозумінням. Але в більшості випадків це просто відсутність бажання будь-що робити у комбінації з панічною недовірою до будь-кого та кожного.

Лише 21% українців знають, що ФГВФО гарантує вклади тільки до 200 тис. грн. При цьому 8% українців чекають, що у випадку банкрутства банку їм повернуть всі розміщені кошти. 50% українців не знають, скільки грошей гарантує ФГВФО, зокрема 41% тих, хто користується банківським рахунком.

Чи страшні ці цифри? В деякому розумінні – так! Бо для того, аби у майбутньому будувати економічно розвинену країну, потрібно почати навчати людей фінансової грамотності. І не з університетів та академій, а з дитячого садку і школи. Ну і мабуть вже не сьогодні, а трошки пізніше, можливо за декілька поколінь. Адже тим, хто вже проґавив цей час, - не пізно починати зараз, але менталітет не дозволить.


Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику