Цензор.НЕТ

09.06.19 21:53
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.

Політичний шоубіз

шоубіз

Зараз в українському суспільстві жваво обговорюють участь представників культури в громадсько-політичному житті держави. Для загалу це явище нове: хтось кепкує, хтось захоплюється, а хтось зневажає. Кожен громадянин має своє право на власну думку, однак тенденція "хліба та видовищ" відома людству вже не першу тисячу років. Те, що для українців виявилося ноу-хау, для західного світу вже давно стало загальноприйнятим явищем. Пригадаймо лише Рональда Рейгана, Беппе Грілло, Арнольда Шварценегерра, Йона Гнарра, Дональда Трампа та десятки інших митців, які вирішили зі сцени акторської чи телевізійної граційно перестрибнути за лаштунки сцени політичної.

Запит вітчизняного соціуму на зміну політичних еліт вдало за допомогою політтехнологій ретранслюється на буфонаду, під час якої серйозні проблеми повсякденності, як от масова еміграція, можлива поразка в російсько-українській війні тощо, вдало маскуються масними жартиками й кітчем над опонентами. У той час, як вежа театру от-от завалиться, глядачі з широко роззявленими ротами жують попкорн і дивляться на самих себе з партеру.

Не так давно було модно вести в політику спортсменів: Сергій Бубка, Олексій Мочанов, Віталій Кличко, Андрій Шевченко, Ельбрус Тедеєв, Олександр Онищенко та інші. Навіть колишній президент України Петро Порошенко є майстром спорту з дзюдо. Варто зазначити, що багато людей у 2014 році сподівалися на двобій між Путіним і Порошенком, який за давньоруською традицією міг визначити переможця у воєнному конфлікті на Сході. Часто спортсменів набирали у списки з метою забезпечення силового прикриття під час публічних виступів, зокрема в парламенті, пізніше це явище перекочувало назад на вулицю, і журналісти охрестили таких діячів – тітушками.

Чому ж тренд змінився? Добре це чи погано? Насправді, сміх крізь сльози – це вияв недовіри суспільства колишнім лідерам, але разом з тим це певне просування в напрямку європейської демократії. Ще з давніх-давен скоморохи та балагури мали змогу казати ту правду, за яку іншим запросто рубали голови. До речі, про голови. Саме завдяки телевізору ми сьогодні маємо нового президента, екс-коміка Володимира Зеленського. Створення фейкового іміджу людини, яка говорить правду, підштовхнула масово електорат іти на вибори й ставити галочку за зелених. Річ у тім, що слова в коміків не завжди сходяться зі справою, а полум’яний кітч зі сцени – це не виступ, наприклад, у Радбезі ООН. Українське суспільство намагається випрацювати імунітет до популізму та тотальної безвідповідальності політиків перед своїми виборцями. Фактор Зеленського був цілком прогнозований, але ускладнює його фактична війна з РФ та той економічний стан, у якому перебуває України. За умови ситого, самодостатнього капіталістичного устрою життя, де кожен новий день віщує стабільність – такий експеримент сприйнявся б цілком адекватно. Та зважаючи на те, що на кону стоїть, власне, національна безпека України, то до вивчення ситуації варто підходити з холодним розумом і всією серйозністю.

Прийдешні позачергові вибори до ВРУ, що мають відбутися 21 липня 2019 року, успішно продовжують тенденцію залучення митців до політичних процесів. Про свої амбіції заявив Святослав Вакарчук, створивши партію "Голос". Ольга Полякова теж вирішила спробувати свій вокал з-за трибуни парламенту й анонсувала створення нової жіночої платформи, яка буде захищати інтереси жінок в Україні. Співак Віктор Павлік заявив, що веде перемовини з партією "Стабільність", яку очолює Василь Журавльов. Навіть серед націоналістичного табору є співак, який буде балатуватися до Верховної Ради України, - це Арсеній Клімачов (Білодуб), лідер гурту "Сокира Перуна", який іде від Політичної партії "Правий сектор" за списками ВО "Свобода" на вибори-2019.

Навряд, така мобілізація акторів та співаків значною мірою змінить політичний розклад у самій державі. Значно ефективнішою була б розкладка, при якій туди балатувалися філософи, воїни та свідома інтелігенція. Однак суспільство реагує на ті меседжі, які йому спускають згори представники чинних еліт, а там, на жаль, немає ані достатньої кількості аристократії, ані достатньої кількості патріотів, тому у скорому часі варто очікувати нових потрясінь.

Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику