Цензор.НЕТ

11.07.19 10:37

Вони йдуть від нас. Вони - безпосередні свідки війни

Вони йдуть від нас. Вони - безпосередні свідки війни

З волонтеркою та "інформаційником" 8-го батальйону Української добровольчої армії "Аратта" Тетяною Черкашиною я познайомився за день до виходу своєї статті-реквієму про капелана тоді ще УПЦ КП Валентина Серовецького (загинув 3.10.2016 у автокатастрофі, поліція вже справу закрила). 

Текст оперативно вийшов на "Цензорі". 

Черкашиної вже немає з нами. Вона тривалий час боролась з раком і 5 липня померла. Але тоді, ще у 2016-му році, вона, за її словами, "останні півроку повністю вела всі справи капелана". Безперечно, для цього тексту я опитав чимало людей, які особисто та поверхово знали Валентина Серовецького. Але розмова з Черкашиною показала, що вона дійсно володіє безліччю інсайдів про вчинки та характер загиблого православного капелана. 

Її перша реакція на текст виявилось такою:

До 2016 року я дуже хотів зробити інтерв'ю з Серовецьким для своєї майбутньої книги "Церква на війні", тому текст in memoriam намагався зробити з повною віддачею. Коментар Черкашиною мене дещо вразив. 

"Неправдою" виявилось ось що:

     У своєму тексті, ґрунтуючись на розмовах з його близькими, я стверджував: "Окрім вміння вирішувати щоденні проблеми хлопців, Серовецького запам’ятали як невтомного борця з алкоголізмом. "Або служиш, або п’єш, – каже о. Олександр Коцюр. – Де був алкоголізм, Серовецький боровся із ним чітко, як баптист. Деякі солдати лишились задоволеними, деякі ні, але командири раділи його присутності". 

Подібні вчинки екс-протестанта Серовецького, який, як виявилось, недовчився у тому самому ВНЗ, який завершив я, легко вкладались у канву героя російсько-української війни. Але подальша Skype-розмова з Черкашиною остаточно розмила цей концепт: капелан, попри поважний статус, був звичайною людиною. 

Війна, полон та колосальне волонтерське навантаження розбалансували його психіку, "привчили" до алкоголю та - лише припускаю - стали "на передку" причиною його стосунків з іншою жінкою. 

Запис цього інтерв'ю з Тетяною Черкашиною я не можу знайти досі. Її поховали у Львові 8 липня. На її Facebook-сторінці - маса добрих згадок, молитов та подяк за волонтерську працю, яку в Україні досі по-справжньому не оцінив.    

Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику