Цензор.НЕТ

16.07.19 10:00
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.

Варто заборонити оприлюднення рейтингів під час виборів

Оприлюднення соціологічних даних не має спотворювати реальні політичні настрої, не повинно впливати на вибір громадян.

На фініші виборів партії застосовують найрізноманітніші технології для максимальної мобілізації власного електорату. Йдеться як про агітацію «за себе», так і про боротьбу проти своїх найближчих конкурентів. Публікація “соціології”, на жаль, стає одним з ключових чинників у цій боротьбі.

Ми звикли, що учасники виборів “міряються” рейтингами. Кожна, абсолютно кожна, політична сила намагається “підсвічувати” ті результати, які показують їй вищий показник підтримки. Це звичне явище.

Усі провідні дослідницькі компанії вже оприлюднили, або ще оприлюднять цього тижня, результати своїх заключних соціологічних зрізів. Зазвичай бачимо розбіжності в цифрах різних дослідників за один і той самий період. Ця різниця часом сягає не кількох десятих відсотка, а навіть проценту-півтора. Фахівці спокійно реагують на таке, бо в ході вибіркового дослідження громадської думки допускається похибка приблизно в 2%. Але будьте певні: кожна партія й цього разу висмикне й буде активно “популяризувати” найбільш вигідні для себе результати. 

Однак, значно гірше те, що учасники виборів застосовують “соціологічну” зброю цілеспрямовано проти своїх конкурентів. Найбільш поширеним є прийом, який використовують фаворити виборчої кампанії. Апелюючи до електоральних рейтингів, вони закликають нас голосувати за тих, хто нібито точно долає виборчий бар’єр, - і відмовляють віддавати свій голос за партії, які буцімто не проходять позначку в 5%. Виборця закликають керуватися не політичними симпатіями, а електоральною кон’юнктурою. Це фактично шантаж. Інструмент доволі дієвий. Особливо, якщо йдеться про політично непідкованого виборця. Тут розрахунок на його невпевненість, на страх “прогадати”.

Таким чином, за підсумками виборів щоразу маємо не відображення реальних електоральних симпатій, а голосування за соціологічні рейтинги. Чи не звідси наша банальна переконаність, що чомусь завжди “обираємо краще з гіршого”? Відповідно до результатів одного з недавніх соціологічних опитувань, лише 26% наших співвітчизників ніколи не шкодували про свій електоральний вибір. Зате 55% українців жалкують, що голосували за ту чи іншу політичну силу або політика. Можливо, таке розчарування настало через те, що більшість з нас обирали не з-поміж тих, кого щиро підтримували, а, як завжди, - з тих, хто буцімто впевнено долав виборчий бар’єр?

Оприлюднення соціологічних даних не має спотворювати реальні політичні настрої; не повинно впливати на вибір громадян. Тому не раз пропонувалося заборонити цю практику під час виборчої кампанії. Заборона на оприлюднення рейтингів лише сприятиме вільному волевиявленню виборців. Соціологи без роботи не залишаться. Адже політики все одно користуватимуться їхніми послугами: для правильного планування своєї політичної діяльності і виборчих кампаній. Заборонивши оприлюднення електоральних рейтингів під час виборчої кампанії, ми врятуємо саму соціологію від маніпулятивного використання в агітаційних цілях. Публічними мають бути лише результати екзит-полів – для запобігання фальсифікаціям. 

Написати цей текст мене спонукала поведінка команди Порошенка. Вона почала переконувати, що голосування за партію “Голос”, “Українську стратегію Гройсмана” чи “Свободу” – це втрачений голос. “Європейська солідарність” прагне максимально мобілізувати весь цей електоральний сегмент під себе. Нам кажуть, що краще, мовляв, проголосувати за «Європейську солідарність», яка впевнено долає бар’єр.

Ця тактика не лише манупілятивна (як сказано вище), але також і егоїстична й недалекоглядна. З одного боку, “Голос” Вакарчука, судячи із соціології, таки долає бар’єр. “Українська стратегія Гройсмана” і “Свобода” вийшли на 3% і перебувають у групі тих, хто має шанс дотягти до 5%. Тут хочу нагадати про дослідження дуже несподіваних електоральних сюрпризів під час попередніх виборчих кампаній

З іншого боку, “ЄС” мала б найперше думати про захист цінностей своїх виборців, і захист досягнень за попередні 5 років. Адже, в силу високого антирейтингу особисто Порошенка та інших чинників, “Європейська солідарність” не зможе “вибрати” голоси усієї патріотичної і прозахідної електоральної ніші. Мандатів “Європейської солідарності”, хай навіть з “Голосом” Вакарчука, не вистачить для протидії реваншистам і бажаючим “згорнути” надбання України за попередні п’ять років. Ситуація в країні така, що треба думати не лише про власну фракцію, а й про більшу кількість потенційних партнерів, які стануть в Раді поруч у принципових питаннях.


Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику