Цензор.НЕТ

16.07.19 15:15
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.

Розпаковка Держави: огляд найважливіших "девайсів" України

конституция

Розібратися в повноваженнях різних органів влади – справа з нелегких. І тому часто політики в передвиборчій агітації, обіцяють те, що на своїх постах завідомо не зможуть зробити. Тому пропонуємо розібратись в цій темі на простих прикладах.

ОГЛЯД девайсу "Верховна Рада"

Вже 21 липня ми підемо на вибори, щоб обрати партії, які стануть новою Верховною Радою України. Від того, яка партія набере найбільше голосів та які саме партії пройдуть до парламенту, залежатиме, як ми з тобою будемо жити наступні 5 років.

А тепер, друже, уявімо, що інтернет-магазин запакував та надіслав нам товар "Верховна Рада України" і зараз ми зробимо для тебе огляд, що ж там всередині та як воно працює, ніби ми бачимо це вперше. А тепер гоу до справи!

Зверни увагу, що товар "прийшов" значно раніше терміну. Планово вибори були призначені на 27 жовтня цього року, проте президент Володимир Зеленський оголосив про розпуск старої ради та призначив дострокові вибори на 4 місяці раніше. Тут є свої плюси і мінуси для партій, але про них ми з тобою поговоримо після оголошення результатів виборів.

Ммм…це особливе відчуття, коли розпаковуєш щось мегакруте.

Рада виглядає, як набір із 450 елементів (читай - депутатів), поділених на групи (фракції). Половина (рівно - 250) потрапляє до Ради по списку партій, за які голосують виборці. І решта 250 - як окремі одиниці від партій або самі по собі (їх ще називають мажоритарники).

Народні депутати, яких ми обрали до парламенту, починають кучкуватись і створювати фракції. Це такі собі групи, що мають спільні погляди на облаштування світу і створені, зазвичай, на основі політичних партій, які пройшли до Ради. Фракції можуть включати позапартійних депутатів або об’єднувати кілька партій.

Одразу ж після виборів фракції приступають до роботи: формують коаліцію. І тут починається найцікавіше – коаліція пропонує, хто ж буде прем'єр-міністром, а хто - міністрами.

Тобто, в наших руках зараз та сама кнопка, яка запускає Раду. Ми йдемо на виборчі дільниці, ставимо хрестики або галочки навпроти кандидатів та кидаємо бюлетені в урни. Так, це роблять наші руки, ноги і, іноді, голова. Економіка, медицина, освіта, екологія, фінанси, культура... Так-так, це ми обираємо людей, які призначають тих, хто наступні роки керуватиме цими важливими напрямками.

Взагалі, найширший функціонал Ради – писати та ухвалювати закони. Щоб стати законом, проекти проходять довгий та непростий шлях від розробки та реєстрації до ухвалення та внесення правок. Іноді цей процес триває кілька років, безліч проектів так і не стають законами, а лише близько 20-30%. Решта проектів, над якими працюють тисячі людей, просто йде в смітник.

Також депутати контролюють що робить Кабінет Міністрів України та затверджують його реформи, наглядають за діяльністю високопосадовців, в тому числі, президента. Якщо президент перегинає палку зі своєю владою (зраджує державі або робить інші злочини)¸ депутати можуть усунути його з посади, оголосивши імпічмент.

Зараз на слуху питання про імпічмент… Так, Рада має повноваження "звільняти" президентів, які наламали дров, але на практиці це майже нездійсненно. Для того, щоб проголосувати за оголошення імпічменту президенту, потрібно 338 голосів депутатів (згадуємо, що всього депутатів 450), заручитись підтримкою Конституційного і Верховного суду України. В реаліях України це дуже-дуже складно.

Є ще функція, яка чи не найголовніша – розподіл грошей в державі. Рада кожного року затверджує, скільки грошей і куди буде розподілено із державного бюджету.

Парламент може змінювати Конституцію, обирати суддів та призначати третину Конституційного суду України, а також - призначати вибори та референдуми.

Як ти бачиш, Рада - крутий інструмент в придумуванні "правил гри", за якими житиме вся країна, бо закони створюються саме для цього. Ще парламент може контролювати чи основні державні органи та посадовці виконують ці самі закони, наглядати за порядком, так би мовити.

Фішка в тому, що в рекламі до цього товару недобросовісні продавці (ще їх називають популістами) іноді вказують, на функції, які в ньому не підтримуються. Тому рекомендуємо тобі ще огляди товарів "Кабінет Міністрів" та "Президент України", щоб не попастись на яскраву рекламу та бути в темі.

ОГЛЯД девайсу "Президент"

Нема такого відмінника, який би не написав за життя хоча б одного твору з укрмови на тему: "Якби я був президентом України". І нема такої вчительки української мови, яка б начитавшись цих творів за чашкою кави опівночі при світлі настільної лампи, знервовано не вигукувала: "Ну давайте, йдіть вже в президенти, змініть, нарешті, цю країну!".

Так, девайс "Президент України" - це дійсно статусна річ. ЇЇ обирають ті, кому важливо, щоб з ними рахувались. Ага, але тут є одна нестиковочка. Виявляється, президент не має достатньо функцій, щоб отак от взяти і все поміняти в державі.

Ми з тобою щасливчики, бо в Україні влада не сконцентрована в одних руках. Сьогодні ці руки можуть стверджувати, що "Нічого не крали"(Ющенко), а завтра скажуть: "Мене кинули, як лоха"(Янукович).

На що ж тоді впливає президент?

У нього є такі головні сфери впливу: міжнародна політика, безпека, оборона, місцева влада і, частково, правоохоронна гілка та суд. Зверни увагу, тут нема ні слова про тарифи, розмір пенсій чи засудження корупціонерів, а от в обіцянках деяких кандидатів в президенти такі слова часто проскакують.

Міжнародні відносини. Президент представляє державу та виступає від її імені. Обирає хто стане Міністром закордонних справ, але голосує за це призначення Верховна Рада. Також він призначає та звільняє послів та присвоює різні дипломатичні ранги. Саме президент формує імідж країни та на дипломатичному рівні налагоджує контакти із іншими країнами, здійснює переговори та укладає міжнародні договори України.

Безпека і оборона. По-перше, президент – Верховний головнокомандувач Збройних сил та очільник Ради національної безпеки та оборони України. Це дає йому право оголошувати мобілізацію, ініціювати оголошення війни або миру з іншими країнами, ініціювати введення воєнного та надзвичайного станів. Але остаточне рішення оголошувати чи не оголошувати війну, вводити чи ні надзвичайні чи воєнні стани приймає Верховна Рада. По-друге, президент обирає хто стане Міністром оборони та подає кандидатуру на голосування до Парламенту.

В той же час, президент сам призначає та звільняє з посад вище командування ЗСУ, інших військових формувань: Начальника Генерального Штабу Збройних Сил України, командувачів військових формувань, заступників голови Служби Безпеки України та керівників обласних управлінь СБУ, Голову Служби зовнішньої розвідки та його заступників, заступників командувача Національної гвардії, заступників голови Державної прикордонної служби, особовий склад Ради національної безпеки та оборони, а також присвоює військові звання.

Також віднедавна президент ще й відповідає за те, щоб Україна стала членом НАТО.

Обирає, хто стане керівником Генеральної прокуратури України, очільником Служби безпеки України, головою Державної прикордонної служби.

Призначає половину складу Ради Національного Банку, половину складу Національної Ради з питань телебачення та радіомовлення України та третину складу Конституційного Суду України.

На місцевому рівні президент має вагомий вплив на призначення: за поданням Уряду він роздає посади головам місцевих державних адміністрацій.

Наш "девайс" в своєму арсеналі має ще й функції надання громадянства та притулку, а також помилування.

Попри те, що президент тісно співпрацює з Верховною Радою та Урядом, він може накладати вето на закони, які приймають депутати, вносити свої проекти законів, а також призначати перевибори, оголошувати референдуми. Також очільник держави може зупинити дію актів Кабінету Міністрів, якщо вважатиме, що вони не відповідають Конституції та скасувати акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

До речі, від того, які партії сформують більшість коаліцію в Раді залежатиме чи житиме в мирі з нею президент і Уряд, або ж мірятимуться повноваженнями та ставитимуть один одному палки в колеса.

Огляд девайсу "Кабінет Міністрів України"

Цей девайс підходить для любителів практичних речей: тут є функції на будь-який смак і для тих, хто цікавиться фінансами і для тих, хто турбується про природу. Але рекомендуємо вмощуватись зручніше - буде багато несподіванок.

Спершу пригадаємо, де взялись всі ці люди, з яких складається Кабінет Міністрів.

Ми обрали народних депутатів, а вони сформували коаліцію (не плутати із наукою про коал). Це велика група депутатів, яка складається із фракцій, які до неї увійшли. Але вхід дозволено не всім, а лише тим, хто має такі ж цілі і погляди на те, як влаштований світ і як вести Україну в світле майбутнє.

І тут починається найцікавіше – коаліція пропонує, хто ж буде прем'єр-міністром, а хто - міністрами. Правду кажучи, є два міністри, яких пропонує тільки президент, але про це трошки пізніше.

Може бути варіант, коли одна партія набирає стільки голосів, що в Раді її депутатів більше половини від всіх депутатів разом взятих. Тоді вона може не формувати коаліції, а сама рулити всі призначення.

Ну все, прем’єра призначили, уряд сформували – девайс активований.

Далі починається двіж: профільні міністерства (тут вони головні, але їм допомагають різні управління, фонди, обласні та районні адміністрації) йдуть працювати для тебе за твої ж гроші - твої податки.

Суть Кабінету Міністрів в тому, що він керує всією виконавчою владою країни. Тобто, працює на результат. Працювати над вирішенням конкретних завдань, розрулювати проблемні питання, думати на десятки років вперед – ось чим займаються всі ці люди.

Саме тому їм довірили, на хвилиночку, економіку: фінанси, інвестиції, податки, митницю, ціни і тарифи. Саме ці хлопці та дівчата розробляють та впроваджують плани щодо підвищення нашого з тобою рівня життя. Це вони стабілізують гривню і складають бюджет країни, думають як його наповнити та тримають кулачки, щоб зійшовся дебет з кредитом в кінці року. А ще, слідкують за чистотою конкуренції та розвивають ринок.

Ну і, звичайно, дякуємо за підказку білбордам, так, тарифи – це теж їх парафія. Тому коли наступного разу президент чи кандидат на цю посаду тобі доказуватиме, що він зменшить тарифи на комуналку в 4 рази і підніме зарплату в 10 разів, дай йому почитати цю статтю.

Які поля орати, чим їх засівати, де взяти гроші на бензин для тракторів і куди продати зерно? Які товари закупити, де взяти гроші, як зекономити, як краще продати свої товари? Кожен день над цими питаннями працюють тисячі людей і всім цим теж керує уряд.

А ще вгадай, хто закуповує ліки і вакцини в поліклініку поблизу твого дому, хто купує книжки для твого універу і виплачує зарплату поліцейському на твоєму районі? Видає дозволи та ліцензії і, в той же час, ловить грабіжників та вбивць?

Уряд оберігає державні кордони України, втілює зовнішню політику та напрягається з усіх сил, щоб ми стали членами в ЄС і НАТО. Купує зброю та одяг для нової української армії.

Кабмін знаходиться під контролем депутатів та зобов’язаний звітувати в парламенті про свою роботу. А також відповідальний перед президентом і парламентом.

Друже, саме час відкласти в сторону твій цей довгий огляд девайсу і подумати над питанням: "Чи дійсно та партія, за яку я піду ставити галочку на виборах, зможе нормально рулити моїми податками і розвивати економіку, рятувати екологію та ловити злочинців?". Якщо питання дуже складне, ти ще можеш встигнути прочитати програму партії, подивитись, що за люди йдуть по її списках, яка в них освіта. Також проглянь, яка історія тих, хто висувається по мажоритарці від цієї партії. Обирай свідомо!

Матеріал підготовлено в рамках освітнього проекту "Обирай свідомо" за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.

Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику