Цензор.НЕТ

09.08.19 13:49
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.

Міністерство ветеранів. Ліквідувати не можна залишити

Рівно рік тому наша команда в "милі" готувалася до Міжнародного волонтерського та ветеранського форуму "Там, де ми – там Україна". Одночасно із підготовкою до Форуму наша команда проектного офісу зі створення міністерства у справах ветеранів їздила регіонами, зустрічаючись із нашою майбутньою цільовою аудиторією. Сказати, що було важко – нічого не сказати. Перше, що кидалося в очі – суцільна недовіра з боку ветеранів до самої ідеї. Мовляв зараз хтось призначить якогось "Манька" на хлібну посаду, ветеранів не спитають, але вкотре ними прикриються.

Друге, про що зрозуміли згодом, серед активних ветеранів частка тих, хто навіть після тривалої дискусії розуміють сутність державних ветеранських політик – не більше 15-20%. Це ті, хто власним прикладом готові доводити тезу про відхід від споживацької психології та соціального патерналізму, наполягають на пріоритетності "вудки перед рибою". Значна частина УБД впевнені, що у них немає проблем із психікою, і їм від держави потрібні лише виконання обіцяних пільг, дотацій та "ніштяків". Це не добре і не погано – це так є.

Третій, найбільш болісний висновок який я зробила – нинішня модель соціального захисту в Україні не те що не ефективна по відношенню до ветеранів – вона НЕБЕЗПЕЧНА! Соціальний патерналізм, як пережиток радянського минулого – це шлях до маргіналізації ветеранів. Тих людей, які по своїй суті є справжніми захисниками держави, громадянами, які не тільки знають, що таке обов’язок, але і виконали його не один раз. Значна частина з них пройшли не тільки передову, але і Майдан, мають загострене почуття справедливості та честі. А ми (держава) пропонуємо їм нічим не підкріплені пільги: безкоштовний проїзд у маршрутках, який потрібно періодично захищати у сутичках із "ватними" перевізниками, обіцянки земельних ділянок, які використовують у своїх оборудках корупціонери різних рівнів.

За цей рік багато що змінилося. Головне – у нас дуже конструктивний діалог з ветеранськими організаціями. Ми змогли переламати оту негативну тенденцію недовіри, яка панувала на першому етапі. І тут реально працює базовий для усіх принцип – "нічого для нас, без нас".

Ми підійшли до методологічного визначення механізмів розв’язання основних та актуальних проблем ветеранів. У питанні медичного забезпечення та реабілітації – визначено перелік додаткових медичних послуг, фінансування на відшкодування яких має закладатися в бюджеті Мінветеранів, є розуміння розбудови 5-ти опорних ветеранських шпиталів. У питанні соціальної адаптації – вийшли на запуск пілотних проектів "ветеранського простору" по окремих регіонах. У питанні створення реєстру ветеранів – прийнято відповідний Закон, Постанову КМУ, вийшли на завершальну стадію розробки ТЗ. Далі слово – за Кабміном і фінансуванням.

Є чітке бачення вирішення питання житлового забезпечення для ветеранів за принципом співфінансування. І запропоновані підходи мають не тільки матеріальне значення, але і виконують стимулюючу функцію. Завершується розробка механізмів стимулювання ветеранського бізнесу.

Багато чого зроблено у напрямку вшанування пам’яті та героїзації армії та ветеранів. Окремо слід згадати про перезапуск проекту "Ігри нескорених". Команда Мінвету, спільно із партнерами з Фонду "Повернись живим" та Страткомом, цього року реалізовує абсолютно новий підхід під час відборів та проведенні національних змагань. Ставка робиться насамперед на підвищення самооцінки ветеранами, психологічну реабілітацію, вироблення системи життєвих мотивацій. І вже в другу чергу це є спортом. Низка регіональних відбіркових змагань показали правильність наших розрахунків.

Проте є і низка питань, які на жаль, знаходяться на початковій стадії. Частіше за все це пов’язано із додатковим фінансуванням.

Буквально днями, працівники міністерства отримали свою першу заробітну платню за 6 місяців роботи. Увесь цей час, окрім працівників Державної служби у справах ветеранів, яка знаходилася в стадії реформування, в Мінветі НА ВОЛОНТЕРСЬКИХ засадах працював колектив у складі 7 людей!!! У моїх функціональних обов’язках знаходяться питання медичної та психологічної реабілітації, соціальної та професійної адаптації та ветеранського спорту. Упродовж 3 місяців я активно співпрацюю з фахівцями, яких би я бачила в своєму підпорядкуванні. І вони готові були працювати в нашій команді. Але ми фізично не мали можливості працевлаштувати цих людей.

23 серпня минулого року на нашому Форумі вперше прозвучала рішуча заява про неминучість створення Міністерства у справах ветеранів. Значна частина рекомендацій та пропозиції міжнародних партнерів та представників волонтерських і ветеранських організацій ми взяли в роботу і реалізували.

Вже через 20 днів ми на другому нашому Форумі будемо звітувати за проведену роботу, намагатимемося залучити до процесу новообраних депутатів та призначених чиновників. В контексті цього, я звертаюся до всіх новообраних депутатів, від усіх фракцій та мажоритарників. Ми готові до діалогу, готові детально розкрити основні проблеми нашої цільової аудиторії та шляхи їх розв’язання! Готові робити це індивідуально, під час відповідних тренінгів та семінарів. Але найпростіше буде просто взяти участь у нашому форумі. Я тішуся з того, що у новообраному парламенті буде значна частина наших однодумців, ветеранів та волонтерів. Ми дуже розраховуємо на розуміння та вашу підтримку: Ірина Фріз, Ірина Геращенко, Леся Василенко, Яна Зінкевич, Давид Арахамія, Михайло Забродський, Ігор Герасименко, Сергій Кузьміних, Вадим Галайчук.

Проте вже сьогодні в інформаційному середовищі активно просувається теза про скорочення кількості міністерств та об’єднання відомств. В числі скорочуваних називається і Міністерство у справах ветеранів. Я не є прихильником принципу зрадофільства. Головне для мене – справа. Чи вважаю я за доцільне існування окремого Міністерства у справах ветеранів – однозначно так. Чи було зроблено достатньо нашої командою до сьогодні – непросте запитання. З одного боку ми запустили все, що могли за цих умов. Проте вже сьогодні ми вперлися в стіну нерозуміння та відсутності фінансування наших проектів. І якщо така ситуація продовжуватиметься, то від цього ніхто не виграє. Чи є перспективним об’єднання міністерств? Теж непросте запитання. І для відповіді на нього – потрібно розуміти за яким принципом відбуватиметься реорганізація роботи Кабміну. Проте я точно знаю, що ключовою небезпекою сьогодні є можливість імітації роботи в цьому напрямку, посиленні того самого злочинного патерналістського принципу. Нинішні ветерани мають свою специфіку, яка їх КАРДИНАЛЬНО відрізняє від інших верств населення, яких політики та чиновники воліють називати "соціально-вразливими". Це означає, що нині діюча модель управління соціальним захистом, що практикується в Кабміні та державі по відношенню до нашої ЦА – є небезпечною та такою, що закладає міну уповільненої дії.

І наостанок. Під час моїх численних зустрічей із іноземними партнерами одним із ключових питань виникає питання радикалізації ветеранського руху. Логіка такої дискусії зрозуміла. Саме тому завдання держави надавати ефективні сервіси такій цільовій аудиторії, перетворюючи її з потенційно небезпечної на основну рушійну силу з точки зору економічного прогресу.

Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику