Цензор.НЕТ

15.08.19 08:00
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.

Знову заговорили про "перевернутий прапор". Тепер - у колах, близьких до Зеленського

унр

Анатолій Амелін, директор економічних програм Українського інституту майбутнього, багато фахівців якого так чи інакше дотичні до команди президента Володимира Зеленського, несподівано реанімував у публічному просторі стару ідею про те, що буцімто Державний Прапор України є неправильним.

"Ну и в завершение - флаг. Тут можно спорить до хрипоты)) но называется он "жовто-блакитний", а по факту имеем "блакитно-жовтий". Кстати, на фото УНР видно реальное размещение цветов. Украины никогда еще не имела возможности быстро и эффективно урегулировать вопросы символов государства. Агенты Москвы и любители СССР этого не позволяли делать", - написав він у Фейсбуку 11 серпня.

Серед ілюстрації до посту - посилання на Конфуція. Не знаю, що хотів цим сказати пан Амєлін. Можливо, це посилання на мудру цитату філософа. А можливо, - відсилка до вчення феншую про те, що жовтий колір позначає духовне, а синій - матеріальне, а отже, роблять висновки прихильники застосування феншую до українських символів, - жовтий має бути згори. При чому, досі жоден дерзатель перенесення феншую до символіки європейської держави не зміг особисто мені пояснити, чому вони воліють спиратися на китайський феншуй, а не, скажімо на на індуїстську та буддійську систему чакр, за якою синє - це якраз барва мудрості та розсудливості, тоді як жовтий колір відповідає за чакру матеріального успіху.

Коментарі під дописом забавляють. От дотепник Ростислав Лукач вже й пропонує "додати на існуючий прапор зверху жовтий тризуб в колі - буде, як сонечко в небі".

А майбутній нардеп Дмитро Гурін радісно заявляє, що це питання міг би розглянути парламентський комітет, до складу якого він входитиме. Це викликає тривогу не лише через те, наскільки легко нардеп з профільного комітету піддався чарам романтичної пропагандистської нісенітниці.  Але й через те, що знайдуться ті, хто може спробувати вписати міф про "перевернутий прапор"  у концепт "роз'єднаної країни", яку мимоволі озвучив президент ще в інавгураційній промові. Або у концепт "двох Україн", який ліг на душу іншим членам команди Зе. (Я випущу за дужки, коли і скільки було "Україн" і наскільки ту розрізненість доречно накладати на сьогоднішню Україну).

Маю на увазі популярний міф про те, що буцімно на "Західній Україні" (на якій з них і коли?) та на "Східній Україні" (якій?) використовували різні версії прапорів. Засмучу ентузіастів, та у законодавчих актах  і УНР, і Української Держави, і ЗУНР прапор було визначено як "синьо-жовтий".

Або Зеленському можуть нашепотіти інший міф - про те, що Скоропадський (асоціацію з яким дехто проводить у команді Зе) буцімто перевертав прапор. Однак в реальності гетьман того не робив.

Я далека від думки, що Амєлін має на меті вчинити морально-наукову диверсію. Так само я не припускаю, що він збирається переконувати президента, депутатів чи новий уряд у тому, що добробуту Україна зможе досягнути, перевернувши прапор. Я схильна запідозрити його у романтизмі й, даруйте, довірливості.

Тож нагадаю пану Амєліну, що Державний Прапор України не поетично "жовто-блакитний", а синьо-жовтий, стандарти кольорів якого давно закріплені. На історичних фото, на яких він акцентує увагу, насправді згори синій (це нюанси передачі кольорів на чорно-білому фото). Тут нюанси фотопередачі кольорів на плівці початку 20 століття пояснено на прикладі української та шведської національних барв.

Однак на поради фахівців директор з економічних питань, не зважає, заявляючи, що "скільки істориків, стільки й думок".

Лишається закликати до здорового глузду всіх і вся та нагадувати про це інтерв'ю одного з найкращих геральдистів України. Тут вам і про прапор, і про те, звідки ростуть ноги у цього міфу, і з якою метою його запустили у сучасній Україні. А також про герб, гімн та іншу символіку.

Міф про "неправильний" прапор використовували для дестабілізації ситуації поруч із мовним питанням, - геральдист Андрій Гречило

До речі, слова гімну Амєлін також пропонує міняти на "оптимістичніші". Тут я краще промовчу. І про те, що нинішні слова легітимізовані героїзмом українців на Майдані та в нинішній війні з Росією. І про те, скільки спроб вже було переписати наш славень. До слова, якщо хочеться аналогій та порівнянь, то польський державний гімн - саме те. Схожий "песимістичний" початок. Та полякам ані це, ані заклик у гімні "стати поляками" не заважає відчувати себе поляками вже тут і зараз.

Також Амєлін пропонує прийняти Великий Державний Герб (що передбачено Конституцією). Про це можна говорити, але дуууууууууже обережно. Ті, хто надумає взятися за це питання, мають вивчити історію усіх скандалів з попередніми конкурсами на великий герб, щоб не прийняти якийсь із тих варіантів, які намагалися протягнути у минулому, і який суперечить геральдичній традиції. Іншими словами, щоб не робити з України посміховиська і, як каже наш редактор, не плювати у вічність. Є достатньо фахівців, щоб зробити все якісно, але зважаючи на історію минулих конкурсів, це треба провести філігранно. Однак це потребує часу, а не короткого вікна можливостей.

І останнє - ідея перенести дату проголошення незалежності на 22 січня 1918 року. Питання терпиме, але, обставини та атмосфера проголошення Українською Центральною Радою IV Універсалу, м'яко кажучи, не надихають. Як і події, що відбулися одразу після проголошення незалежності 101 рік тому.

Насправді я дуже хочу, щоб це прочитав Президент і зайвий раз собі нагадав, з чим у державі, яку він очолює, можна експериментувати, а з чим - ні. Для того, щоб проявити себе в гуманітарній політиці (і вужче - політиці пам'яті) є маса проєктів-довгобудів в усіх сенсах цього слова. Так само як і відкрита дорога до нових проєктів. Ви лишень запитайте у науковців, митців, мистецтвознавців та очільників музеїв, історичних заповідників тощо. Щиро бажаю успіху!

Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику