Цензор.НЕТ

10.09.19 19:22
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.

Коли законопроект може стати міжнародним скандалом

Коли законопроект може стати міжнародним скандалом

Свого часу Іммануіл Кант вжив таке словосполучення як «морально обґрунтований закон», що означало розумне право, продиктоване ідеєю розуму. В ідеалі кожен закон має бути саме таким – морально обґрунтованим. Але чи все, що виходить з-під пера законотворця відповідає цьому критерію?

В липні 2019 року набула широкого обговорення запропонована владою ідея щодо розширення дії закону про люстрацію на президента, депутатів, міністрів та інших топ-посадовців, які обіймали посади з 23 лютого 2014 року по 19 травня 2019 року. Одними з перших вказану ідею прокоментували посли країн "Великої сімки" (G7) . В своїй заяві, вони вказували на те, що підтримують притягнення до відповідальності винних у зловживанні владою, але відзначають відмінність нинішньої ситуації в Україні від постреволюційної.

Ситуація після цього начебто стихла. Аж раптом в перший день роботи Верховної Ради України нового скликання було зареєстровано законопроект під номером 1008 під назвою «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (за посиланням), в якому пропонується низка радикальних змін в судовій системі. Коментарі до основної частини цього законопроекту – тема для окремого матеріалу. Наразі я б хотіла зупинитись лише на невеликій редакції однієї з норм Закону «Про очищення влади», яким починається цей законопроект. В статті 3, текст якої стосується критеріїв здійснення очищення влади (люстрації), пропонується застосовувати заборону займати певні державні посади також до осіб, які обіймали сукупно не менше одного року у період з 21 листопада 2013 року по 19 травня 2019 року посаду (посади) Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України, їх заступників. Навмисно акцентую увагу на вжитому у множині терміні «заступників», і ось чому.

В силу положень Закону України «Про статус народного депутата України», Регламенту Верховної Ради України, кожен народний обранець до моменту голосування зобов’язаний ознайомитися з текстом законопроекту, який є в порядку денному Ради. Разом з текстом законопроекту потрібно також прочитати пояснювальну записку та висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради України, в якому може міститись як схвалення так і критика відповідного проекту закону.

Кожен народний депутат повинен зважити на закріплений в ч. 1 ст. 24 Конституції України принцип рівності всіх перед законом, який означає, що цей закон матиме однакову силу впливу відносно кожної особи, якої він стосуватиметься.

Законопроект 1008 не називає конкретних прізвищ його адресатів. Однак за допомогою системи гугл пошуку можна дізнатись, що під запропонований оновлений Закон «Про очищення влади» потрапляє суддя Верховного суду України у відставці Микола Васильович Патрюк, який з 9 грудня 2014 року працював заступником голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України до осені 2016 року.

Для тих народних депутатів, хто все-таки хоче знати, ЗА ЩО САМЕ ВІН ГОЛОСУЄ, а також всіх небайдужих українців наведу коротку інформацію про цю людину. Судіть самі чи можна визнати застосування до Миколи Васильовича Патрюка закон про люстрацію морально обґрунтованим.

Це саме той суддя Микола Патрюк, який у складі Судової палати у цивільних справах Верховного суду України під час Помаранчевої революції 3 грудня 2004 року ухвалив історичне рішення у найрезонанснішій справі того часу. Нагадаю, що цим рішенням Верховний Суд України зобов’язав Центральну виборчу комісію призначити повторне голосування у виборах Президента України. В той раз Віктор Янукович не переміг і не став Президентом, в тому числі завдяки справедливому суду, який має свої прізвища та обличчя.

Це саме той, обраний З’їздом суддів, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Микола Патрюк, який разом з іншими колегами в грудні 2014 року разом працював понад 14 годин кожен робочий і неробочий день для того, щоб встигнути перевести в суди на підконтрольних Україні територіях якомога більше суддів з Донецької та Луганської областей, які майже без документів та навіть без особистих речей встигли виїхати з окупованих територій. Тоді про це багато хто зі ЗМІ писав, пройшов час, все забулось.

Це той самий Микола Патрюк, який у складі дисциплінарної палати ВККС був доповідачем у справі стосовно майже 300 колишніх українських суддів, які не тільки залишилися в 2014 році на території окупованого Криму, але й стали суддями Російської Федерації. Саме Микола Васильович запропонував рекомендувати тодішній Вищій раді юстиції ухвалити висновок щодо встановлених фактів, які свідчили про порушення суддями присяги, та рекомендувати розглянути питання про звільнення цих суддів з посади за порушення присяги. Це рішення було прийнято одноголосно 10 листопада 2015 року текст новини за посиланням.

Це саме той Микола Патрюк, який в результаті надзвичайних фізичних і психологічних перевантажень отримав інсульт на робочому місці. Протягом року перебував у лікарнях та реабілітаційних центрах. Ледве ходить і майже не говорить…

На превеликий жаль, не мала честі бути особисто знайомою з Миколою Васильовичем, але з великою повагою ставлюсь до його життєвого шляху та настанов, які він давав в своїх не дуже численних інтерв’ю. Чому не численних? Через природну скромність. Одну з таких настанов колись прочитала на шпальтах газети «Закон і Бізнес» і стосувалась вона молитви судді, якою Микола Васильович поділився з читачами. Цей текст був тоді збережений мною, і зараз думаю, не залишить байдужим жодного серця:

«Боже! Я єдина істота в світі, якій ти дав частку своєї всемогутності: силу засудити або виправдати подібних собі.

Переді мною люди прихиляються; мого слова вони прагнуть; до моєї мови дослухаються; моїм наказам вони коряться; за моїми порадами вони миряться, розлучаються або залишають свої (матеріальні) блага. За одним моїм знаком двері в’язниць зачиняються за засудженими або відкриваються до свободи. Мій вирок змінює бідність на багатство і достаток на жебрацтво.

Від мого рішення залежить доля багатьох життів. Мудрі чи знехтувані, багаті чи бідні, чоловіки чи жінки, ті, хто народяться, діти, молодь, божевільні й ті, хто вмиратиме – усі від народження до смерті підкорені закону, який я представляю і правосуддю, яке я уособлюю.

Яку жахливу і важку ношу ти поклав на мої плечі, Боже!

Допоможи мені, Боже, бути достойним такої високої місії, щоб велич цієї посади не зманювала мене! Щоб не охопила мене гордість чи пиха. Щоб не привабила мене спокуса. Щоб не спокушали мене почесті і не підбадьорювали оманливі знаки величі.

Благослови Боже мої руки; увінчай моє чоло, мій дух, щоб став я провідником справедливості, яку ти створив для людського суспільства. Зроби з моєї тоги непідкупну мантію.

Перо моє щоб було стрілою, котра вказує напрям закону на шляху правосуддя, а не кинджалом, що ранить.

Допоможи мені, Боже! Зроби мене справедливим та рішучим, чесним і щиросердечним, стриманим і добрим, щирим і скромним. Щоб я був непримиренним до помилок, але з розумінням ставився до тих, хто помиляється; другом істини і поводирем для тих, хто її шукає. Ніколи не дозволяй мені вмивати руки як Пілат, перед безневинністю, і не кидати як Ірод, на плечі приниженого соромливі шати. Щоб не боявся я кесаря, царя і не від страху перед ними запитував народ: Варава чи Ісус?».

Коли журналіст запитав Миколу Патрюка про те, що саме дає йому повторення цієї молитви, він відповів: «Ці слова для того, щоб збити пиху. Щоб стати на тверду землю, а не здійматись в імперії. Це для судді – крах».

Через декілька днів Миколі Васильовичу виповнюється 70 років. Всі, хто знають цю людину, як один заявляють про його глибоку духовність та порядність. Він чесний і щирий, скромний, не боїться ні царів ні кесарів, що неодноразово доводив своєю чіткою позицією.

Новий склад Верховної Ради має всі можливості прийняти неправовий і морально необґрунтований закон. Неправовий, тому що безпосередньо в статті 1 Закону «Про очищення влади» чітко говориться, що «очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини…».  На цей момент не існує жодного факту, який би свідчив, що Микола Патрюк – юрист з бездоганною професійною репутацією і доброчесністю - сприяв узурпації влади Віктором Януковичем. Навпаки, існує безліч фактів, які свідчать про прямо протилежне. Морально необґрунтований, тому що не можна знайти жодного обґрунтування цькуванню високоморальної людини, яка все життя поклала на служіння правосуддю та жодного разу не схибила. 

У народних депутатів (особливо юристів, які стали депутатами в Верховної Ради України саме цього скликання) залишається можливість не зробити фатальну помилку, проголосувавши бездумно за законопроект 1008 в існуючій редакції. Але чи скористаються вони нею? Чи розгледять за безликими словесними формулюваннями в п. 1 «їх заступників» Миколу Васильовича Патрюка, який є взірцем для діючих та майбутніх суддів України.

Як сприйме міжнародна спільнота таку «люстраційну рівність» та чи є такий закон відносно цієї людини морально обгрунтованим?

В публікації використані фото з сайту Волинська газета, Подробности, Логос. юа.

Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику