Цензор.НЕТ

19.09.19 20:16
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.

Чи бачить нова влада загрозу українській грошовій системі?

  Деномінація копійчаних українських монет, про яку заявили керівники Нацбанку України,  - погана ознака стану національної грошової системи. Вже втретє в новітній історії України з обігу виводяться дрібні грошові номінали: у 1991-1992рр. втратили свою вартість і були деноміновані радянські рублі й копійки; у 1996 р. – українські купоно-карбованці.  Починався такий карнавал перетворення грошових знаків у паперові фантики  зі знецінення 5-10 копійчаних монет, а закінчувався вилученням з грошового обміну мільйонних купюр, за які майже нічого не можна було купити. От і зараз влада нас запевняє, що вартісна спроможність 25 копійок стала нижчою, ніж витрати на карбування 25-копійчаної монети, а тому немає сенсу залишати її у користуванні. Це констатація без будь яких висновків і зобов’язань. А на самому ділі за 23 роки після введення гривні держава послідовно знецінювала усю нашу гривневу економіку, доходи усіх людей, які отримували зарплату, пенсії, прибутки, депозити у національних грошах і тепер прийшов час демонструвати свою безпорадність. 

  Тому треба визнати, що знецінення національної грошової одиниці, яке спостерігається протягом усіх років незалежності,  – спосіб уникнення відповідальності держави за підтримку вартості майнових цінностей і самої праці людей. Також, як ми впевнилися, девальвація гривні є спосіб збагачення українських фінансових верховодів, що мають перше право доступу до грошової емісії Нацбанку. Одночасно відбувається збідніння усіх інших людей в Україні, які такого права не мають. Зрозуміло, адже «нічого з нічого не виникає».

  Нестабільність (і деномінація) грошової системи – не технічне питання. Вона є також головною причиною довготривалого падіння обсягів української економіки. У 1990-х роках, коли мала місце гіперінфляція, наше національне виробництво впало за 10 років у 2,5 рази. Думаю, що гіперінфляція (10 000%  у 1993р. і 7 400% у 1994р.) була головною причиною тієї довготривалої кризи. У 2008 р. стрибкоподібна девальвація валютного курсу гривні викликала падіння ВВП України на 25 %; у I кварталі 2015 р. мав місце рецидив гіперінфляції, який супроводжувався зменшенням обсягів  ВВП на 16 %.

  Гіперінфляція з наступним розвалом виробництва - це не наш особливий феномен. Нагадаю: у голодній і непрацюючій Німеччині у 20-х роках минулого століття оберталися купюри у 1 млн. дойче марок і все закінчилося приходом до влади нацистів. Виходить, що внаслідок фінансової нестабільності наша країна може не тільки продовжити бовтатися у багнюці кризи, а й увійти у стадію політичної нестабільності.

  Жодна з країн світу не піднімалася з економічних криз і не досягала високих темпів росту, до яких ми прагнемо, не забезпечивши твердість грошової одиниці. Чому? Перш за все тому, що інвестиції у капітал не здійснюються в умовах високої інфляції і падіння валютного курсу грошей: відбувається знецінення капіталу і проекти не можуть бути профінансовані. Грошову реформу Л. Ерхарда у Західній Німеччині у 1953 році називають ледь не головною причиною рекордного післявоєнного підйому німецької економіки. Не просто так в основу спільної грошової одиниці євро була покладена бундес марка Німеччини, грошова система якої була найстабільнішою серед країн-членів єврозони. Про твердість японської йєни навіть нагадувати не треба. До того ж японці вибрали довгострокову стратегію її укріплення – ревальвація курсу їх грошей відносно долара продовжується вже біля 30 років. І саме ці дві сучасні країни, як відомо, за схожих із сьогоднішньою Україною обставин, досягли після II cвітової війни найвищих серед розвинутих країн темпів росту.

   На мій погляд, фінансово-грошова стабільність починається з трьох головних першоджерел: 1)бездефіцитності державного бюджету; 2)суворо обгрунтованої емісії грошових знаків і її справедливого розподілу у суспільстві Нацбанком України; 3)відсутності адміністративного, ручного підвищення цін, зокрема, на основні енергетичні товари і послуги, які складають базові матеріальні витрати у національному продукті. Чи бачить нова влада загрозу українській грошовій системі?  Чи визначає вона фінансову стабільність своїм пріоритетом? І чи збирається влада реалізовувати її наріжні камені? Відповідь  у наступній публікації.


Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику