Цензор.НЕТ

24.09.19 22:40
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.

В обіймах державного боргу бюджет задихається

  Економічного зростання без фінансової стабільності бути не може. Сьогоднішня ситуація не дозволяє бути певним, що фінансові стабільність і збалансованість є наріжними каменями економічної політики нового Уряду. Недоступність процентних ставок за кредитами банків, непередбачуваність руху  валютного курсу гривні, надзвичайні витрати бюджету на погашення і обслуговування державного боргу, які продовжують зростати, непереборність задушливого дефіциту державного бюджету, фібуркації цін і тарифів на енергетичні товари і послуги та інше продовжують розхитувати національну фінансову систему. Одним з першоджерел дестабілізації є, на мій погляд, незбалансованість державного бюджету, вплив якої поки що недооцінений.

  Отже, яким має бути бюджет – дефіцитним чи бездефіцитним? В Україні навіть не виникає дискусії на цю тему. Ніби вона не підлягає обговоренню. Ніби само собою ясно, що без дефіциту бюджет України неможливий. Зовсім інший  досвід має сусідня Польща, яка досягла суттєвих успіхів у розвитку своєї економіки. Як сказав Л. Бальцерович, в цій країні протягом 10 років від початку реформ (1989 р.) точилася публічна дискусія на тему, чи повинен державний бюджет згортатися з дефіцитом? І польський політикум прийшов до узгодженого рішення, що дефіцит не може формуватися, якщо уряд поставив метою знизити банківські процентні ставки і стабілізувати валютний курс національної грошової одиниці. І от через 20 років після прийняття такого рішення, починаючи з 1998 року, курс польського злотого відносно євро і долара  не змінився. В Україні за цей час валютний курс гривні впав у 8 разів, а відсотки за банківськими кредитами знову підстрибнули до 20-30 %. Як діє механізм негативного впливу дефіциту бюджету?

  Дефіцит бюджету є передпричиною урядових запозичень, які приводять до приросту державного боргу. В Україні останній фактично є сумою дефіцитів бюджету за усі попередні роки плюс нараховані відсотки, мінус погашені кредити. При швидкому зростанню боргу отримувати нові кредити стає складніше і наша країна, як боржник, погоджується на підняття процентних ставок. Зараз саме така ситуація. Відсотки за державними внутрішніми позиками підстрибнули у цьому році до 18-20 %. Хоча ще 3 роки назад ставка дорівнювала 15-16 %, а 15 років назад – 12-13%. Бажаючих придбати державні гривневі облігації (ОВДП) з 18-20 %-ною платою вдосталь, в тому числі і серед іноземних банків і фондів. Але платити такі високі проценти – неприпустимо, бо при таких ставках кредитори здирають з нас шкіру! Через, скажімо, п’ять років борг виросте приблизно у 2,5 рази!  І це без врахування додаткових платежів - варрантів Яресько. Проте відповідати за майбутній борг буде не сьогоднішній  уряд.

  Чому сьогоднішні ставки плати за внутрішніми державними облігаціями неправомірні? – Бо пропозиція процента за облігаціями має бути врівноважена з  попитом на них внутрішніх і зовнішніх кредиторів. Оптимум полягає у досягненні такої мінімальної ставки, яка залишатиметься цікавою кредиторам.

  Висхідну тенденцію мають проценти і за державними зовнішніми кредитами: зараз 10%, а раніше (у 2000-х роках) – 7%. Цей відсоток зростав би швидше (наприклад, при Януковичу він вже піднімався до 14%), але його «збивали» в останнє п’ятиріччя пільгові позики МВФ, США та ЄС. Функція МВФ по відношенню до України, як я бачу, полягає у підтриманні на достатньо високому рівні золото-валютних резервів Нацбанку України, які потрібні для вчасних розрахунків з іноземними кредиторами нашої держави. Тому ризики кредиторів понижаються.

   Дивно, чому фінансисти Уряду так зацікавлено накручують боргові процентні стави. Виплачує боргові зобов’язання, включно з відсотками, державний бюджет, а при таких боргових платежах його видатки на потреби українського суспільства дуже страждають. Не дивно, що при подібному «управлінні» боргами у бюджеті на 2020 р. заморожені фактично усі соціальні видатки, пенсії, фінансування розвитку гуманітарних галузей.  

  Ми вже досягли тієї межі, за якою український уряд неспроможний самостійно, без проникнення у кишені громадян, обслуговувати і повертати борг – у 2020р. третина доходів держбюджету (більше 293 млрд. грн.) буде витрачена на погашення і обслуговування заборгованостей. Це  майже в 2 рази більше ніж у 2019 р. і майже у 3 рази більше  порівняно з 2018р. Тобто продовження запозичень без їх погашень при нарахуванні складних процентів приводить до прогресивного (прискореного) зростання суми боргу. Звичайно, бюджет цього не витримає. Спочатку урядові фінансисти накручують проценти за державними облігаціями, а потім жертвують країною для сплати непомірних сум кредиторам. Якщо постійно вдаватися до нових запозичень, як єдиного способу розрахунків з попередніми боргами, то країна опиниться у «штопорі».

   Фактично наші уряди вибудовували і вибудовують фінансову піраміду, яка створює ілюзію обслуговування зобов’язань, але не має реального матеріального забезпечення. А насправді Україна безупинно наближається до фінансової турбулентності, якщо наша влада не почне діяти інакше.

  На мій погляд, треба терміново зробити декілька конкретних кроків: 1 - прийняти бездефіцитний бюджет, 2 – оптимізувати (в тому числі знизити  середній процент за позиками) борговий портфель держави, 3 -  знижувати проценти за новими державними запозиченнями, 4 – усунути пікові річні зобов’язання з погашення боргу за допомогою комплексу засобів - дострокових погашень, викупу варрантів, реструктуризації та конвертації облігацій у менш коштовні інструменти тощо.

   Для здійснення такого плану треба починати з усунення зацікавленості посадових осіб в уряді у накопичуванні боргу і накручуванні відсотків, що робиться явно не в інтересах нашої економіки. Знаємо, що за завищеними процентами стоїть Порошенко та інші члени його угрупування. Ця тема – предмет розслідування щодо наявності корупції. Але залишаються питання: чому до нової влади ввійшли урядовці з команди Порошенка? Що  ці люди робили останні 2-3 місяці, коли вже відбулося оновлення влади і були озвучені нові цілі і параметри економіки, а вони подали проект з минулого? Чому, з якою метою вони підсунули новому Кабміну такий скособочений на зростання держборгу бюджет? – Питання, на які мають бути дані відповіді, в тому числі і від правоохоронних органів.


Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику