Цензор.НЕТ

11.10.19 09:14
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.

Розбійники вимагають гаманець чи життя, бурштин забирає все

янтарь

На величезних полях, де колись буяла природа, тепер можна знімати фільми з місячним пейзажем або про постапокаліптичне життя. Причина проста і тяжка, відома всій Україні — бурштин.

В це важко повірити, але ще декілька десятків років тому цю смолу з багатомільйонною історією використовували для розпалювання груби.

Пройшли часи і з'явилися покупці сонячного каміння. І найбільший з них — Китай. Звідки ж такий інтерес до бурштину в Китаї?

Справа в тому, що, на відміну від Західного світу, де основним дорогоцінним металом є золото, в китайській культурі така роль — у нефриту. Як йдеться в китайському прислів’ї, "золото має ціну, нефрит безцінний". Якщо до Олімпіади 2008 року в Пекіні, коли нефрит був використаний у медалях олімпійців, його вартість була близько 20 доларів за кілограм, то після Олімпіади вона одночасно підскочила в 10 разів. Інвестиції в "імператорське каміння" стали настільки привабливими, що продажі нефриту в ХХІ столітті зрівнялися з його сукупним оборотом за всю попередню історію Китаю. Очікувано, традиційні поклади нефриту виснажилися. А от на освоєння нових родовищ китайський уряд наклав жорсткі обмеження. Наразі високоякісний нефрит пропонують Канада та Росія, але ціна на нього — за межами здорового глузду. Ці чинники, вкупі з економічним спадом, призвели до колапсу ринку нефриту в Китаї в 2014 році.

І тоді місцеві комерсанти переключилися на бурштин. В Китаї попит на бурштин підігрівається не тільки красою каміння, а й його магічними властивостями, в які вірить абсолютна більшість мешканців Піднебесної.

На сьогодні китайці — не тільки монополісти на ринку бурштину, але й найвимогливіші споживачі, які прагнуть купувати бурштин - сирець та вироби з нього лише найвищого ґатунку. Саме розбірливість китайського покупця бурштину і припинила "бурштинову лихоманку" в Китаї в 2019 році. При цьому, попит все ж таки, існує.

Офіційно більша частина бурштину в Китаї польського походження. І всі роблять вигляд, що це так і є насправді. Авжеж, цивілізована країна, член ЄС і НАТО. Тільки от остання велика ліцензія на видобуток бурштину, видана в Польщі, сплила в 2018 році. Дивним чином, польська Торговельно-промислова палата не веде статистики ані щодо ринку бурштину в Польщі, ані щодо обсягів його продажів на Гданській біржі — центру обігу цього каміння в Європі. Сама Гданська біржа також не оприлюднює свої обороти продажу.

Те, що майже весь бурштин, таврований як "Made inPoland", насправді іноземного походження, підтверджують дані, наведені екс-міністром екології Польщі Маріушем Оріон-Єдрисеком (Mariusz Orion-Jędrysek) в квітні 2018 року: "На жаль, наше міністерство наліковує лише 600 кілограмів легального бурштину у Польщі". При цьому, фахівці оцінюють ринок бурштину (як офіційний, так і не зовсім) в приблизно 700 тонн на рік.

Фактично, одним із головних постачальників бурштину в Китай є Україна. Попит приводить до появи пропозиції. Не зважаючи на законодавчі та інші перепони, українці швидко навчилися тому, як зробити помпу з мерседесного двигуна, швиденько "подоїти" земельку – і гайда до Гданська. От і з'явився в рівненських, житомирських та волинських регіонах цілий прошарок людей, багато хто з яких про себе каже, що в нього "по дві вищі освіти та по дві судимості". При цьому, Гданська бурштинова біржа — тільки верхівка айсбергу. Просто в Польщі відбувається легалізація більшої частини бурштину, який потім прямує далі, найчастіше - в Південно-Східну Азію.

Пік бурштинової лихоманки в Україні прийшовся на 2014 рік. Саме в той час, коли правоохоронні сили в основному були зосереджені на протидії російському агресору, світова бурштинова мафія пустила в Україні міцне коріння. Відбулася майже повна криміналізація бурштинового ринку. І не дивно. Офіційні дозволи на видобування бурштину мали лише дві компанії, експорт бурштину був майже повністю під фактичною забороною, а ціни на бурштин стрімко злітали, обганяючи ціни на золото.

Кримінальний бурштин біда не тільки українська. Практично всі країни, які мають родовища сонячного каміння, мають схожі проблеми.

Чи можна щось зробити в цій ситуації?

Вочевидь, перш за все, необхідно захистити видобувача бурштину, дозволивши українським видобувачам бурштину легально добувати та продавати свою сорокавідсоткову світову частку бурштину в Україні та в світі, в тому числі, на заново створених українських та існуючих світових біржах, де наший бурштин продавався б з правдивим тавруванням "Made in Ukraine". Пріоритет повинен бути не за сирим камінням, а за виробам з нього. І безумовно, цей бізнес повинен стати цивілізованим, а природа, яка страждає від видобування бурштину — повинна відновлюватися.

І певні, давно очікувані, заходи, почали впроваджуватися. Наразі Урядом запропоновано низка кроків, які призвані розпочати поліпшення ситуації в цьому питанні. Умовно їх можна розділити на дві групи: "батіг" і "пряник".

До першої умовної групи можна віднести введення суворої відповідальності за недотримання вимог рекультивації землі та обов'язку компенсації пов'язаних з цим понесених втрат, впровадження тимчасового мораторію на вивезення необробленого бурштину (тобто, бурштину-сирцю) закордон та вимоги застосування сертифікованого обладнання для його комплексного видобутку — з відповідною адміністративною відповідальністю. І головне — пропонується введення суворої кримінальної відповідальності за незаконне видобування та за контрабанду бурштину. Що ж до "пряників", то треба згадати пропозиції щодо врегулювання земельних питань доступу до покладів бурштину, запровадження єдиного дозволу на розвідку з правом видобування строком на 5 років на ділянки до 10 га із визначенням початкової вартості продажу на аукціоні, усування цілої низки дублюючих та архаїчних погоджень, суттєве зниження ставки рентної плати за видобування бурштину, при цьому збільшується доля, яка відраховується на користь місцевих громад.

Таким чином, пропонується реформа в цій галузі, основні напрямки якої — лібералізація доступу до права на видобування бурштину, усунення місцевих рад від узгодження прав на дозвіл (в обмін на суттєве збільшення рентних платежів в місцеві бюджети), реальні кроки для відновлення природи. Основна ж мета — стимулювання не просто видобування та обігу, а переробки бурштину в Україні.

Сподіваємося, що наш Парламент підхопить цю ініціативу і запровадить так довго очікувані законотворчі новели.

В бурштиновому бізнесі в Україні задіяно близько 30 — 40 тисяч осіб. Якщо український бурштин врятував ціле польське місто — Гданськ, в бурштиновій індустрії якого зараз зайнято близько 20 тисяч чоловік, то чому б йому не врятувати українських видобувачів, скалічену українську природу та не відновити віру хоча б частки людей в майбутнє?

На цьому етапі головне — запровадити законні, прозорі та рівні умови для всіх учасників. А далі все буде залежати від них. Та і від нас з вами, теж.

Олександр Чебаненко

Експерт Українського Інституту Майбутнього

Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику