Цензор.НЕТ

21.10.19 09:41
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.

Яка Церква наступною визнає українську автокефалію?

томос

"Погрози та шантаж з боку офіційних представників Московського Патріархату - вирішальний фактор, який є перешкодою для всіх Церков, що мають намір визнати Україну"

Такий висновок робить редакція мережевого видання "Orthodox Times" у своїй статті, переклад якої подано нижче (посилання на сайт - у першому коментарі).

Маючи певні застереження до окремих моментів аналізу хочу лише підкреслити: час страху і залякувань, як фактору міжправославних стосунків, має завершитися! За влучною метафорою митрополита Патрського Хризостома, своїм прикладом Церква Греції "звільнила руки" для інших Патріархатів і Помісних Церков.

––

Яка Церква буде наступною за Церквою Греції та визнає українську автокефалію?

Редакційна публікація "Orthodox Times"

Афіни вирішили вступити в спілкування з Православною Церквою України, тоді як Архієпископ Ієронім вирішив надіслати лист-відповідь Київському Митрополиту Епіфанію і почати його поминання. Ці два рішення розглядались як ключові дії, які відновлять міжправославний діалог.

Є ще один вирішальний фактор, який є перешкодою для всіх Церков, що мають намір визнати Україну: погрози та шантаж з боку офіційних представників Московського Патріархату.

Фактор "російських погроз та шантажу" також був проблемою, яка привернула увагу митрополитів Грецької Церкви минулої суботи. Під час надзвичайного засідання ієрархії було висловлено широке коло думок. Митрополити, які висловлювали свою думку та аргументи на користь визнання Церкви України, не шкодували слів.

Тиск, на який посилалися кілька митрополитів під час зібрання, відбувається не виключно на Грецію. Волоколамський митрополит Іларіон багато подорожував за останні місяці, зокрема до Греції, Кіпру, Грузії, Сербії, Лівану та Єрусалиму, а звідти до Москви та навпаки. Склалося загальне враження, що кожна заява та / або візит митрополита Волоколамського до Греції чи до інших Православних Церков супроводжувались, судячи з думок багатьох церковних представників, безжальним тиском, навіть погрозами з метою невизнання Православної Церкви України.

Хто буде наступним за Грецією?

Стародавні Патріархати, Олександрійський та Єрусалимський, отримали небачені погрози з боку Москви, які вживають слабкості та труднощі двох стародавніх Церков. Патріархати Олександрії та Єрусалиму знаходяться в особливо важкому становищі, кожен з різних причин. Ось чому вони все ще вважають за краще мовчати з цього питання.

Тиск Москви на Олександрійський Патріархат почав викликати сильний дискомфорт у деяких митрополитів, які повністю підтримують Патріарха Федора, але закликають його цілком ігнорувати погрози та шантаж і вжити необхідних кроків, визнаючи Київського Митрополита Епіфанія.

Антіохійський Патріархат виявився супутником Росії. Антіохійський Патріархат підірвав Критський Собор через його неприсутність для того, щоби Москва могла оскаржити чинність Собору. Зараз Антіохійський Патріархат дає "землю і воду", дозволяючи будувати на своїй території російські храми, незважаючи на сотні розбурених і зруйнованих через громадянську війну в Сирії церков, які потрібно реконструювати. Отже, Антіохійський Патріархат не займе жодної відмінної позиції від позиції Московського Патріархату щодо питання автокефалії України.

Єрусалимській Церкві доводиться стикатися з безпрецедентною російською операцією проникнення. Патріарх Феофіл перебуває у складному становищі. Єрусалимський Патріархат повинен мати справу з Державою Ізраїль для управління активами Патріархату та з конкретними групами арабомовних віруючих, яких позаочі мобілізують церковні та світські діячі проти керівництва Єрусалимського Патріархату. Патріарх Феофіл і Братство Гробу Господнього також повинні протистояти провокаційним діям Росії.

Митрополити Коринфу Діонісій і Маронеї Пантелеймон під час позачергового Собору Ієрархів у найтемніших фарбах описали спосіб, коли російські єпископи, духовенство та ченці відвідують Святу Землю під приводом паломницького візиту, але на практиці вони відіграють провокаційну роль. "Єрусалимський Патріарх ніколи не казав, що він визнає Онуфрія", - сказав митрополит Коринфу Діонісій Собору, щоб показати, наскільки є великий тиск, малюючи страхітливу картину провокаційного ставлення росіян до Святої Землі. "Є багато російських єпископів і духовенства, які їдуть до Єрусалиму і звершують Божественну Літургію без дозволу Єрусалимського Патріарха", - сказав митрополит Діонісій. Ситуація, створена провокаційними діями Росії в Єрусалимі, змусила Єрусалимський Патріархат мовчати з питань української автокефалії.

Архиєпископ Албанії Анастасій був одним із грекомовних предстоятелів, який виявив дещо сильні - можливо, навіть негативні - почуття в його публікаціях, де критикувалося надання Томосу про автокефалію Київському Митрополиту. Кіпрський Архієпископ Хризостом, якому доводиться стикатися з потужним проросійським рухом серед свого єпископату, воліє залишатися нейтральним.

Патріарх Сербський Іриней, Митрополит Польський Сава та Архієпископ Прешовський Ростислав є повністю союзниками Патріарха Іоанна Антіохійського на користь Московського Патріархату. Деякі єпископи в Болгарії також підтримали російську сторону. Ця подія змусила Патріарха Неофіта зберігати тишу, щоб уникнути внутрішніх проблем.

Патріархат Румунії дотримується рівновіддаленої позиції. Патріарх Даниїл дуже обережно ставиться до своїх публічних виступів і досі не коментував питання української автокефалії. Однак він завжди нагадує співбесідникам, що дотримання Священних канонів та повага до церковного порядку гарантують гармонію всередині православ'я.

Патріархат Грузії протягом багатьох років має дуже особливі стосунки з Росією. Московський патріархат, слідкуючи за ситуацією в Україні, посилив тиск на похилого віком Патріарха Іллю, щоб завоювати його підтримку.

Однак територіальні суперечки щодо кордону між Грузією та Росією та претензії Москви створили атмосферу сильного дискомфорту в межах Патріархату Грузії.

Отже, як бачимо, незалежно від канонічних, богословських та церковних речей, геополітична рівновага міжправославних відносин може схилятися на ту чи іншу сторону.

Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику