Цензор.НЕТ

03.11.19 14:31
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.

Тернопіль не зелений, він - синьо-жовтий

Ранок в місті Тернопіль був туманний. Він густо осідав на вулицях, чим створював для його жителів чимало проблем. Проте люди на це не зважали, вони жваво обговорювали майбутній приїзд новоствореного президента країни – Володимира Зеленського.

"Ну приїде він і шо з того? – говорила тітка в жовтому жилеті, активно підмітаючи парк – Ніц сі не змінить. Ніхто з них, починаючи з Кравчука про Україну не думав. Треба було Чорновола вибирати". Поряд з нею стояла жіночка в сірому плащі, вона мовчала і лишень тихенько кивала головою.

Через центральну тернопільську площу квапливо проходили люди, переважно місцеві чиновники, підприємці. Всі були збудженні, ніхто не знав, чого очікувати від цього візиту. В стані напруги перебували і правоохоронні органи. В центрі міста їх було в два рази більше, ніж цивільних жителів. "Копи" стояли в черзі за кавою, вони патрулювали всі вулиці, які вели до обласної адміністрації.

Між ними можна було побачити міцненьких хлопців в чорному. Їхні суворі обличчя не вселяли оптимізму, на відміну від веселих поліцаїв. Місцеві працівники СБУ виглядали так, ніби готувалися до вирішальної битви за місто.

Близько 10 години ранку правоохоронці залишили центр Тернополя і всі підтягнулися до будівлі ОДА. Саме туди мав приїхати Зеленський. Попрямували в цьому напрямку і місцеві активісти, більшість з яких – це добровольці, котрі на війні з 2014 року, бійці ЗСУ, волонтери. Всім хотілося поспілкуватися з президентом, задати кілька питань, які назрівали. Адже політика гаранта, який мав би вести країну в перед, не вселяла надій. Навпаки, острах за майбутнє України.

Хлопці та дівчата розуміли, що головна мета його приїзду – представлення нового очільника області. Проте надіялися, що він знайде для них кілька хвилин.

Журналістська братія, якої в той день під стінами ОДА зібралося чимало, активно фотографувала хлопців, котрі принесли плакати: "Ні, капітуляції". Дехто з добровольців давав інтерв’ю, де пояснював чому він саме тут.

- Він, як президент – свідомо грає на боці окупантів. Не має ніякої державницької політики, національної стратегії. Чому ми відводимо війська, замість того, щоб взяти в жорстокий пресинг російських найманців? Все, що ми здобули – сиплеться. Вороги сміються з нас, вони відчувають слабкість президента і його непевні кроки. Ми не за це воювали, щоб зараз відступати – говорить Сергій, тернопільський доброволець.

Віталій, "кіборг", який пройшов пекло Донецького аеропорту, теж приїхав в Тернопіль. Хоча з його села до обласного центру близько 80 кілометрів. Він постійно перебуває в лікарнях, санаторіях з тих часів. Проте не жаліє, що йому довелося воювати в таких умовах.

- Це війна і ми знали куди йшли. Я не захищаю "пороха", проте він отримав розвалену країну від Януковича. І зумів її привести в порядок, не здати росіянам. "Зеля" навіть не намагається боротися. І я хочу запитати його, чому так? – говорить він.

Мирне населення теж незадоволене. Кілька вчителів прийшли під "білий дім", щоб запитати президента, де обіцяне нове життя? Чому бідність не подолана?

- Ми голосували за нього, надіючись, що житимемо, як в Європі. Проте, Зеленський нас цинічно обманув. Я далека від політики, якщо чесно, мене вже не цікавить війна. Проте мені не байдуже моє життя. Як я маю прожити на свою мізерну зарплату? В мене на утримані, ще старенька мати і дочка студентка. Як я маю жити? Президент говорить, що подолана корупція, економіка ожила. Чому бюджет країни тоді врізають, чому не має підвищення зарплат? Нас вкотре обманули, використали, щоб прийти до влади і все. – жаліється пані Оксана, вчитель хімії в Тернопільському районі.

Було видно, що невдоволення людей назрівало. Нагнітали ситуацію і жінки з портретами своїх загиблих родичів на війні. В цих трьохстах активістах, можна було побачити всю країну. Не ту, "фейсбучну", яка голосувала за " слугу народу" і мрію, яка так і не стала реальністю. А справжню, котра вимагала змін, проте не отримувала їх.

Тому поява президента на сходах будівлі ОДА, була сприйнята однозначно. Хоча не обійшлося і без моментів, які пахнули "совдепією". Якась жінка, зустріла колону з охороною і самим Зеленським перед входом та намагалися йому подарувати квіти. При тому розказуючи, як потрібно змінити Тернопільщину, щоб їм жилося добре під керівництвом великого президента. Все було подібне на сценарій зустрічі: Хрущова, Горбачова, Кучми в минулі часи, коли людей змушували усміхатись.




Проте потім пролунало могутнє: "Ганьба". Дві сотні хлопців і дівчат, гучно зустрічали президента України. Після цього вони прокричали: " Ні , капітуляції"! "Діалогу, ти обіцяв, що ми будемо почуті". Дивлячись в обличчя Зеленського можна було зрозуміти, що він вражений таким розвитком подій. Він намагався посміхатись, проте народжувався оскал. Перед ним були не глядачі, які раділи з тупих жартів "кварталу". А реальні жителі країни, котра хотіла жити по новому.

Ці люди не вірили у відео, яке записував Зеленський в інтернеті. Їм не подобалася "шаурма", тому що в них було вдосталь: картоплі, молока, муки. Яку вони здобували важкою працею, платили податки в казну країни, котра про них не думала.

Через деякий час емоції притихли. Президент піднявся в конференц зал, де познайомив чиновників з новим головою ОДА. Ним виявився житель міста Хоросткова, Тернопільської області – Сопель Ігор Михайлович. Підприємець, колишній кандидат в депутати від партії "Слуга народу" по 166 виборчому окрузі.

Встиг поспілкуватися президент також з очільниками силових структур області. Після того, він, виходячи із будівлі ОДА, все таки змушений був відповісти на кілька запитань від добровольців.

Хлопців цікавило наболіле: чому відводять війська, якщо тривають обстріли і чи можна вірити росіянам. Нащо президент сказав, що йому не відомо нічого про ситуацію з стрільбою. Один з добровольців сказав, що новини про обстріли показує канал президента 1+1, тоді чому Зеленський не знає про це.

Запитали бійці в нього і про так званий московський патріархат. Чиї представники свідомо підтримують російського агресора. На що Зеленський відповів, що потрібно розбиратися в цій ситуації, хай хлопці, цитую: "Дадуть йому бумагу".

Не дав президент конкретної відповіді, коли його запитали, чому депутати від партії "Слуга народу" освистали добровольця, депутата – Яну Зінкевич під час її виступу у Верховній Раді. Адже саме ця дівчина і тисячі подібних їй побратимів, своєю жертовністю дали можливість теперішнім "слугам народу" - жити, працювати. Тому, як мінімум, вона не заслуговує на крики: "Ганьба". Зеленський відповів, що нічого не знає про цю ситуацію і обіцяв розібратися.

На останок, він сказав, що можна буде зустрітися в Києві. Тільки, чого коштує ця обіцянка, ми уже знаємо.

Після зустрічей в приміщені ОДА, президент мав відвідати тернопільську школу номер 4, де у 1918 -1919 роках розміщувався уряд ЗУНР, а також "Водну арену Тернопіль", де мають проводитися змагання з водних видів спорту, в тому числі – міжнародних.

Проте Зеленський після такого "теплого" прийому, різко змінив свої плани і поїхав геть з міста.

Більшість мирних громадян, які чекали на діалог з президентом, розходилися незадоволені. Не такої зустрічі вони чекали з гарантом. Наприклад працівники державного підприємства "Укрспирт" протестували, щоб його не відавали у приватні руки. Проте з ними ніхто не говорив.

Працівники "Укравтодору", вимагали погасити заборгованість по зарплаті, яку вони не отримували з весни цього року і надати їм роботу. Дивним виглядає останнє прохання, адже знаючи, якої якості наші дороги і щоб в людей не було зарплатні?!

Хлопці, котрі пройшли пекло боїв з московським окупантом за минулі роки і продовжують воювати тепер, були більш оптимістичніші.

- Ми особливого нічого не хотіли отримати від Зеленського і наші сподівання підтвердилися. Дуже жаль, що він живе в своєму фантастичному світі, хоча реальність зовсім інша. Він так і не сказав, що буде з нами, з нашою країною. Тому доведеться все робити самим, як і в 2013 році. Жаль, що стільки часу втратили – сказав Андрій, колишній боєць 80 бригади ЗСУ,

- Я теж не особливо розчарований, добровольці звикли, що країну потрібно змінювати тут, не чекати допомоги з Києва. Тільки, ми уже не потерпимо, якщо нам заважатимуть. Ми навчилися вбивати, цинічно, жорстоко за свою країну. І будь які люди, незалежно в якому вони статусі будуть знищені, коли посміють зрадити Україну – підсумував Олександр, колишній боєць 128 бригади, який пройшов важкі бої під Дебальцево.

Сергій, тернопільський боєць ДУК "Правий сектор", котрий перед приїздом президента розказував, що не має чіткої державницької політики у нашої влади. Ходив усміхнений, він не очікував на допомогу, тому підбадьорював свої побратимів.

- Ми зараз подали заявку на один міський проект, який передбачає кошти на ремонт "Будинку ветеранів" у Тернополі. Маємо приміщення, тепер потрібно облаштувати його, залишилося виграти проект.

Адже дитячі майданчики у нас є, спортивних теж вистачає, проте будинку, де ветерани могли приходити, лікуватися, спілкуватися, вирішувати свої проблеми – не має. Тому закликаю всіх бійців, їхніх родичів - проголосувати за цей проект – говорить Сергій, - якщо не ми, то ніхто не вирішить наших проблем. Ніякий президент.

Через кілька годин Тернопіль прийшов у звичне життєве русло. По центру звично ходили чорношкірі студенти медики. Діти гралися із голубами, які десятками літали над площею. Зовсім не було видно правоохоронців. Тільки стометрові пробки в центі файного міста, вказували на те, що сьогодні був не звичний день.

Саме так, не звичний. Зеленський зрозумів, що Тернопіль не зелене місто, воно синьо жовте, червоно-чорне. Ще іншим містам залишилося показати президенту, якщо він не працюватиме на благо народу України, то цей народ швидко влаштує йому квиток в Ростов. Якщо не весь народ, то його – войовнича меншість.

Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику