Цензор.НЕТ

19.11.19 13:06
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.

Коли в Україні з’явиться перший енергоефективний водоканал?

Розумні люди вчаться на чужому прикладі: аналізують помилки, копіюють підходи, які добре спрацювали. Країни як і люди – можуть знаходяться на різних етапах розвитку, і можуть "позичать" гарний приклад інших країн.
Наприклад, українська реформа енергоефективності – базується на досвіді Німеччини та нормах ЄС.

Але просте копіювання норм ЄС в українське законодавство не дозволяє розкрити весь потенціал реформи таким чином, щоб вона з максимальної ефектністю спрацювала для Україні. Норми ЄС, щодо яких Україна взяла зобов'язання - це "узагальнення" досить високого рівня, щодо регулювання тих питань, які є найбільш спільними для країн-членів ЄС.

Багато особливостей, притаманних окремим країнам - залишаються для врегулювання на національному рівні. Цим пояснюється, серед іншого і те, що питання, які стосуються найменш енергоефективних галузей - таких як теплокомуненерго, водозабезпечення та водовідведення, регулюються на загальних підставах регулювання енергоефективності у промисловості.

В Україні ситуація з цими галузями є специфічною та не схожою на ситуацію у будь-якій іншій європейській країні. В Європі проблеми функціонування інженерної інфраструктури міст - це проблеми муніципального, іноді - регіонального рівня. Робити вигляд, що в Україні ситуація аналогічна - значить ігнорувати здоровий глузд. На великий жаль, більшість проблем такої інфраструктури створено саме через багаторічну хибну державну політику. Й саме на рівні державної політики цій вузол проблем має бути стратегічно розв'язний.

В тому числі - у процесі розробки та прийняття норм національного законодавства. Продуктивніше за все таку розробку норм скоординувати та узгодити з процесом імплементації законодавства ЄС, і перш за все - через врахування національної специфіки у процесі прийняття законів, що передбачає така імплементація. Це має відбуватися через доповнення Законів України, що приймаються заради імплементації Директив ЄС, тими нормами, що мають відповідати потребам саме України.

Прикладом може слугувати можливість, яку дає процес імплементації Директиви 2012/27/ЄС "Про енергоефективність" у національне законодавство через прийняття відповідного Закону України "Про енергетичну ефективність". Директива 27 не передбачає окремих підходів для підвищення енергоефективності підприємств муніципальної теплоенергетики, водопостачання та водовідведення.

Очевидно - тому що системної та глобальної проблеми, як окремої від загальної проблеми енергоефективності в промисловості, в ЄС у цих сферах немає. В Україні - інша ситуація. Саме ці галузі є найменш енергоефективними в рамках всієї країни, що призводить не тільки до зайвого споживання ресурсів та надмірного негативного впливу на екологію, але і є потужним негативним фактором соціальної напруги.

Сама 27-ма Директива містить підходи та приклади, як можна використати задля регулювання енергоефективності у пріоритетних напрямках.

Кожна держава ЄС має забезпечити щорічно реновацію не менше 3% будівель державної власності (розрахунок ведеться виходячи з загальної площі). Таким чином, держави не тільки досягають результатів у вигляді економічного та екологічного ефекту, але і задають тон та ритм енергомодернізації всієї нежитлової нерухомості.

Показові практики відіграють велику роль у реформах, що впроваджуються державами - членами ЄС, і це можна побачити навіть в Україні, бо потужні проекти донорської допомоги, що реалізуються цими країнами в нашій країні, як правило, включають складову створення показових та демонстраційних об’єктів.

Прикладом такого об’єкту може слугувати Дніпропетровський обласний госпіталь ветеранів війни, будівля якого пройшла енергомодернізацію під час реалізації проекту "Енергоефективність у громадах", що реалізовувало в Україні німецьке товариство GIZ за дорученням уряду Німеччини. Сенс цього прикладу не тільки у самій енергомодернізації, а в отриманні фізичного, матеріального втілення та прикладу енергомодернізації. На відміну від практики будівництва "потьомкінскіх дєрєвєнь", що поширена в Україні з 18 сторіччя, мова йде не про показуху, а саме показовість. Й ця різниця є суттєвою, навіть радикальною, бо дає змогу використовувати поодинокий досвід для подальшої реалізації серії проектів.

Хіба не є для України пріоритетом підвищення енергоефективності у теплозабезпеченні чи водозабезпеченні та водовідведенні?

Тим не менш, в країні практично немає потужних та комплексних об’єктів щодо реальної демонстрації "взірцевих практик" в галузях, що мають чи не найбільший резерв енергомодернізації. Зрозуміло, що складно знайти хоч одну еталонну українську адмінбудівлю урядових або муніципальних органів. Але, поза адмінбудівлями - чи є хоч одне еталонне підприємство теплопостачання, або водопостачання та водовідведення?

Чому, приймаючи цивілізовану практику через імплементацію законодавства ЄС ми не враховуємо, глибоко, свої особливості та не вносимо, ґрунтовно, базуючись на прогресивному європейському досвіді, свої корективи та доповнення?

Зрозуміло, що донори не можуть взяти на себе всю роботу – не тільки сприяти адаптації українського законодавства до європейського, але ж і використовувати цивілізовані принципи та підходи у розробці українського законодавства задля вирішення проблем, що є особливо специфічними саме для України. А хіба ми самі не можемо використати ту ж саму логіку? Що нам заважає використовувати гроші Державного Бюджету, того ж Фонду Регіонального Розвитку, – не на фрагментарне латання дірок, яким немає числа, а на впровадження взірцевих практик, що можуть не тільки вирішити окрему проблему окремої громади, але і слугувати реальним взірцем для вирішення подібних проблем в інших громадах?


Навіщо нам чекати, поки буде прийнята чергова директива ЄС (якщо це колись станеться) щодо енергоефективності в тій чи іншій галузі? Чому самим не аналізувати, адекватно, потреби власної економіки та не працювати на випередження, замість того, щоб просто копіювати норми ЄС у національне законодавство? Сподіваємось, що саме зараз, під час підготовки нового Закону України "Про енергетичну ефективність", ми зможемо дати змістовну позитивну відповідь на це питання.

Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику