Цензор.НЕТ

16.01.20 09:44
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.

Що потрібно для запуску грального бізнесу

В середу у сесійну залу мали винести законопроект про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор (р. №2285-д), який  покликаний нарешті зруйнувати тіньовий сектор економіки і забути про лицемірну позицію держави, коли з одного боку нам розповідають про заборону азартних ігор, а з іншого ми бачимо гральні заклади біля кожної автобусної зупинки. 

Взагалі легалізація грального бізнесу має декілька важливих складових.

 Перша, це безпосередньо вивести цілий сектор економіки із тіні. Лише по попереднім підрахункам він зможе дати державі прямими і не прямими податками не менше  6 млрд грн., що в умовах жорсткого дефіциту бюджету є вкрай важливо.

По- друге, при легалізації вдасться реально захисти гравців від зловживань гральних закладів, а також захистить неповнолітніх та гравців, які мають гральну залежність від азартних ігор. Здавалося б парадокс, але речі виглядають дійсно так. Щоб захистити вразливі верстви населення від «гри», треба спочатку визнати, що проблема існує і виписати механізми захисту, яки будуть підкріплені державним примусом і величезними штрафами, для тих операторів гральних закладів, хто вирішить, що він самий хитрий звір у лісі.

Третя причина – це покращення загального бізнес клімату в країні. На прикладі грального бізнесу держава може показати, що інвесторів в Україні чекають і готові створювати для них сприятливі умови роботи. Як в питанні співпраці з контрольними органами, так і оподаткуванні.

І от якщо виходити із третьої причини, то читаючи текст проекту Закону № 2285-д, в мене складається враження, що народні обранці ставлять за мету не запросити інвесторів в Україну, а зробити все, щоб ці інвестори не прийшли. І я зараз не маю на увазі заборону інвестицій з РФ, це якраз нормально, хоча і її можна обійти. Я маю на увазі саме питання оподаткування, та організації гри, які спонукають навіть нині існуючих учасників ринку доволі сильно подумати, а чи треба починати працювати «по білому».

Взагалі будь-який інвестор перед тим як вкладати гроші має порахувати, а чи зможе він повернути свої інвестиції, на скільки швидко, і яка взагалі планується рентабельність. Дві фундаментальні речі – це можливість захисти свої інвестиції в суді і податки. І якщо в українську судову систему не вірять навіть дурні, і змінити її за день Україні не вдасться, то якраз низькі податки зможуть зробити бізнес в Україні цікавим.

В країнах, де існує гральний бізнес застосовується декілька способів оподаткування:

-  Податок з валового прибутку GGR (різниця між сумою ставок і виграшем);

-  Податок на окремі «Гральні одиниці» (оподатковуються окремо гральні автомати, букмекерські каси, столи для покеру, рулетки)

-  Встановлення плати за ліцензію на дозвіл організації та проведення грального бізнесу.

Співвідношення цих способів, у кожній країні різне. Десь застосовується лише оподаткування валового прибутку (Німеччина, Болгарія), десь це відбувається комбіновано (Білорусь, Латвія), але всюди це оподаткування є збалансованим. Що мається на увазі. Якщо «дорога» ліцензія, то низький податок на GGR, якщо високий податок на GGR, то дешева ліцензія, та майже символічні податки на «гральну одиницю», якщо вони взагалі є.

В Україні ж пропонується модель, яка, умовно кажучи, націлена не на те щоб остригти отару, а на те щоб ще й м’ясо зрізати до кісток, і сподіватись, що вівці не помруть від втрати крові.

Якщо мовою цифр, то відповідно до законопроекту 2285-д:

1)  Вартість ліцензій казино буде становити до 120 000 МЗП (23,6 млн. $) в Києві і до 60 000 МЗП (11,8 млн. $) на решті території України

2)  Вартість ліцензії на зайняття букмекерською діяльністю - 120 000 МЗП (23,6 млн. $).

3)  Вартість ліцензії для грального залу -  750 МЗП (147,6 тис. $)

4)  Вартість ліцензії для гри в покер в мережі інтернет – 2500 МЗП (490 тис. $)

5)  Вартість ліцензії для лотерей від – 76 000 МЗП (15 млн. $)

Ліцензії видаються на п’ятирічний строк.

Просто для порівняння. В Польщі, економіка в якої краще розвинута, платоспроможність населення краще, а в судах можна знайти правду ціни на ліцензії в рази менші:

казино - приблизно 290 000 EUR;

зал бінго - 50 000 EUR;

дозвіл на місце проведення ставок - 18 000 EUR;

лотерея і бінго - 900 EUR.

Турніри з покеру - 900 EUR.

Ліцензії на казино, бінго та місця проведення ставок діють 6 років. Покерні турніри - 3 місяці, лотереї - 2 роки.

Окрім високої вартості без внесення змін в Податковий кодексу України, відповідно до статті 136 Кодексу, гральні заклади будуть сплачувати два податки: звичайний податок на прибуток підприємців (18%) і від доходу (10% - від доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, і 18% - від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино).

У той же час в Польщі є лише податок на дохід у розмірі 12%. І не має плати за «гральні одиниці». В той час як українські законотворці пропонують стягувати з організаторів грального бізнесу наступні кошти:

За гральний стіл: 350 МЗП/рік (якщо казино розташоване в межах Києва) та 175 МЗП/рік (казино розташоване за межами Києва)

За гральний автомат – 10 МЗП/рік якщо в казино, 6 МЗП/рік якщо в гральному закладі.

За відкриття букмекерського пункту – 80 МЗП/рік

МЗП (мінімальна заробітна плата) становить 4723 грн.

  Фактично парламентарі запропонували тричі обкласти даниною гральні заклади. Така ситуація навряд чи буде сприяти залучення реальних інвестицій з-за меж України. Адже податкове навантаження більше в рази, аніж в Польщі, а захист інвестицій в Україні є в рази гірший ніж в тій самій Румунії, де до речі податки також на порядок нижчі ніж в Україні.

Якщо додати до цього певні опосередковані обмеження на організацію гри, такі як обмеження на вік гравця (в Україні пропонується з 21 року), обмеження на рекламу і т.п., - то виявиться, що в Україні створюються найменш привабливі умови для грального бізнесу, а відповідно з іноземних інвесторів сюди ніхто не зайде, і ринок захопить декілька нинідіючих операторів «лотерейщиків», що для всієї Європи буде яскравим сигналом, чому не слід сподіватись на поліпшення бізнес клімату в Україні.

Тому, я дуже сподіваюсь, що між першим та другим читанням законопроект буде доопрацьований в частині зменшення фіскального навантаження та більш ліберальних умов гри. І це не тому що я азартна людина, а тому що гральний бізнес це звичайний бізнес і тільки конкуренція може порадити якість надання послуг і ефективність і подальше зростання фінансових надходжень в бюджет країни.


Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику