Цензор.НЕТ

04.02.20 12:38
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.

ЦІНА УТЕПЛЕННЯ УКРАЇНИ 70 МЛРД.$. ЗАГРАНИЦА НАМ ПОМОЖЕТ?

Зеленський дав команду утеплитися аби платити менше за комуналку. Цю команду він озвучив Гончаруку на зустрічі в минулу п’ятницю, де були присутні й інші члени уряду і пан Богдан. Учасники зустрічі погодилися, що основний запас зменшення вартості тепла для населення не у зниженні цін на газ, а у проведенні ефективної термомодернізації будівель та реалізації заходів з енергоефективності у житловому фонді.

Тобто – ціну на газ зменшуватимуть дуже обережно і не поспішаючи. Будуть займатися тепломодернізацією. Я особисто "за" руками й ногами. Але є одне суттєве АЛЕ!!!

На усю цю ідею потрібно приблизно 70 млрд. американських доларів. Рахуємо і дивимося, що держава готова виділити на цю ідею.

Прикладом вдалого утеплення можна вважати термомодернізацію багатоквартирного будинку в столиці за адресою проспект Бажана, 16 на 422 квартири.  Таке утеплення коштувало близько 30 мільйонів гривень. ОСББ  «Оберіг на Позняках» скористалося столичною міською програмою «70 на 30», і з 30 мільйонів гривень 70%, що складає близько 20 мільйонів, оплатило місто. 

Теоретично можна вважати, що вартість тепломодернізації 1 квартири буде коштувати 70 тисяч гривень. Враховуючи середній курс долара на 2017 рік на рівні 27 гривень, коли власне проводилося утеплення, то у твердій американській валюті ми отримаємо біля 2600 доларів.

Станом на 1 січня 2019 року кількість квартир у житлових будинках та нежитлових будівлях відповідно до даних розміщених на сайті Держстату становить понад 17 млн. 100 тис. Відтак на їх утеплення потрібно 44,5 млрд.дол.

Але ще є і приватні будинки, як у містах, так і в сільських населених пунктах. Їх загальна кількість згідно того ж Держстату станом на 1 січня 2019 року  понад 9,15 млн. штук (у містах трохи більше 3,3 млн, у селах – понад 5,8 млн.). Середня вартість утеплення фасаду будинку розміром 10 на 10 метрів та висотою в 3 метри (один поверх) за умови використання бюджетних будівельних матеріалів і з заміною вікон вартуватиме біля тих же 2600 доларів (дані взяти з публічних сайтів комерційних підприємств, які надають послуги з утеплення та фарбування фасадів).

Загалом для тепломодернізації приватного житлового фонду потрібно 23,8 млрд.дол. Додайте сюди ще суму, котру ми порахували для квартир і матимемо в сумі майже 70 млрд.дол.

Гончарук перебуваючи днями в Житомирі заявив, що «в Україні 180 тис. багатоквартирних будинків, більшість – не енергоефективних». Така ж ситуація і в приватному секторі.

Візьмемо умовну більшість в 60% (чому умовна, бо точно статистика тепломодернізованих помешкань мною не виявлена). Для утеплення 60-и відсотків житлового фонду України потрібно щонайменше 40 млрд.дол.

Нагадаю читачам, що це сума, яка рівна майже половині загального державного боргу. 

Скільки ж ми маємо для тепломодернізації коштів вже. «Статутний капітал Фонду енергоефективності вже складає 2,7 млрд. гривень. У держбюджеті на 2020 рік додатково передбачено 1,6 млрд грн», - сказав Гончарук.

Крім того, у 2020 р. Уряд виділив 400 млн грн на співфінансування «теплих кредитів» для населення та ОСББ на енергоефективність: утеплення будинків, встановлення індивідуальних теплових пунктів, лічильників, заміни вікон. До 70% ці витрати компенсовуватиме Уряд. Також додаткове відшкодування на заходи з енергоефективності передбачаються від місцевої влади.

Правди заради низка житлового фонду, котрий будується в останні роки вже відзначається суттєвою тепломодернізованістю. Але точної інформації про кількість таких будинків знайти не вдалося. З і слів Гончарука їх точно меншість. Держстатистики також даних не містить, так само, як і офіційний сайт Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності).

Щодо самого Агентства.

Україна ще на зорі незалежності почала перейматися проблемою енергозбереження. 1 липня 1994 року було прийнято Закон "Про енергозбереження". Буквально за рік після цього 26 липня 1995 року Указом Президента України від 26 липня 1995 року утворено Державний комітет з енергозбереження. Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, яке є центральним органом виконавчої влади, підпорядковується Міністру енергетики і відповідальне за використання паливно-енергетичних ресурсів, ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ (про що ми власне й ведемо тут мову), відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.

Але більш менш дієвою програмою енергозбереження стала Урядова програма «теплих кредитів», котру ввів ще Яценюк з жовтня 2014 року для населення та ОСББ і про яку говорить Гончарук. Хоча правди заради згадується і програма Єханурова про кредитування євровікон у 2006 році. Але, як не зраджує мені пам'ять, вона так і не була реалізована (якщо в когось є інша інфо – насипайте, приймаю)

Програмою «теплих кредитів» передбачено відшкодування з держбюджету у таких розмірах:

• 20% суми кредиту (але не більше 12 тис. грн) на придбання негазових/неелектричних котлів для фізичних осіб;

• 35% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн) на придбання енергоефективного обладнання/матеріалів для фізичних осіб - власників приватних будинків;

• 40% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн. в розрахунку на одну квартиру) для ОСББ/ЖБК, як юридичних осіб, для загальнобудинкових заходів.

Якщо позичальником є фізична особа, яка отримує субсидію на оплату житлово-комунальних послуг, то розмір відшкодування становитиме 35% як за напрямком придбання котлів, так і для інших енергоефективних заходів, але не більше 12 000 гривень.

Якщо в складі ОСББ є родини-отримувачі субсидії, таке ОСББ отримує відшкодування у середньозваженому розмірі між 40% і 70% — залежно від кількості квартир-субсидіантів.

Як я згадував вище, в Києві продовж п’яти років діє програма співфінансування енергозаходів у будинках ОСББ і ЖБК «70/30%». За період з 2104 по 2017 роки в ній взяли участь понад 200 будинків, які отримали від міста кошти в розмірі 137 млн грн. При цьому мешканці зі свого боку вклали 64 млн грн. Станом на кінець 2019 року програмою скористалися понад 500 будинків. На 2020 рік по двох програмах (в тому числі і на капітальні ремонти) місцевий бюджет столиці передбачив аж 178 млн. грн. 

Порівняйте цифри в млрд.дол. необхідні для модернізації житлового фонду та млн.грн. передбачені в бюджетів. Я навіть не хочу рахувати скільки десятиліть ми будемо утеплюватися. 

Що робити? Менше красти і більше заробляти. 

Валерій Клочок, політичний та економічний експерт


Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику