Микола Мединський Капелан Правого Сектору під час Майдану. З початку війни на фронті займається духовною та патріотично-виховною роботою з воїнами. Засновник Капеланської служби ДУК ПС, котру очолював до моменту розділу організації. Зараз як офіційний капелан УГКЦ працює від Генштабу. Засновник громадсько-патріотичного руху “Шлях Єднання”. Автор духовного твору “Вервиця Перемоги”, та засновник громадсько-патріотичного руху «Шлях Єднання».

Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.

Хроніка одного дня

551 2
Хроніка одного дня Хроніка одного дня Події розвивалися стрімко, відображаючи цілу епоху новітньої історії боротьби України проти чергового поневолення московією, отож:- 1-Українців та Білорусів московія офіційно визнає носіями “рускаго язика“ 2-Лідер проросійської партії в Україні ОПЗЖ ( опозиційна платформа за життя) народний депутат Віктор Медведчук із однодумцями, вчерговий раз їде до москви на “ перемовини” із своїм кумом путіном, заодно завітавши із візитом до державної думи країни-агресора, зокрема свою зустріч із московськими парламентарами подають як офіційну зустріч представників Українського та московитських парламентрів, заручившись підтримкою голови партійної фракції “єдина росія” Сергія Неверова, та голови фракції” комуністична партії російської федерації” 3- Сергій Сівохо і Ко, презентує “платформу примирення”, що цілком співзвучна із баченням подальшого розвитку подій на Донбасі московією. 4-В той же час у Одесі відбувається відьомський шабаш, з’їзд ОПЗЖ (опозиційна платформа за життя) лідером котрої являється Віктор Медведчук, представники патріотичних, націоналістичних організацій та воїни-ветерани московитсько-Української війни намагаються протистояти цьому безчинству. 5-І на завершення події в Мінську, де уповноважений попередньою владою представник України в трьохсторонньому діалозі Леонід Кучма, та представник теперішньої влади, керівник офісу президента Андрій Єрмак, підписують антиконституційну домовленість, котрою знімається відповідальність із росії як агресора, виводячи її на рівень спостерігача, і відповідно, через офіціЙне введення у переговорчий процес преставників ОРДЛО, документально підтверджується “внутрішній конфлік “ та відповідно заперечується російсько-Українська війна, напад росії на Україну. --------- -У першому випадку все досить зрозумілою. Московія розраховувала що напавши на Україну, вони отримають підтримку більшості Українців на півдні, сході, та центральних регіонах. -Бачачи що збройна агресія не дає очікуваного результату. а прямо навпаки:- війна із росією обєднала Український народ, і в короткі терміни ми відновили спільними зусиллями потугу Української армії, і зуміли дати гідну відсіч. -Монолітний Український народ їм не здолати. і вони це добре розуміють. -Війна продовжується. але основні ставки кремль вже кладе на боротьбу на інформаційному фронті. -Посіяти чвари і роздори між вчора ще єдиними і монолітними патріотами і націоналістами. -Збити із пантелику Українське суспільство багатоходовими політичними інтригами. тим самим сприяючи зростаючому розчаруванню. -Спрямувати всю потугу і запал суспільства на підтримку і відстоювання інтересів дрібних політичних отаманів, натомість відстоювання інтересів і безпеки держави та нації. - Ось такі першочергові завдання кладе перед собою московський окупант. -Для цього із новою силою розпочинає пропагувати ідею:- Єдиний народ, спільна історія, спільна культура, спільні герої, тепер дійшла черга до спільної мови, цю теорію московини використовують як інструмент руйнації і знищення національної ідентичності Українського народу, що значно полегшує анексію. -Сюди імперські пропагандисти добавляються тези котрі так хоче почути втомлений багаторічною війною із росією Український народ:- Мир і Спокій ! -Звісно мова про виведення окупаційних військ, повернення анексованого Криму та загарбаної росією частини Донбасу мова не іде. -Для втілення свого плану, ФСБ росії починає активувати своїх засланих козачків, котрими аж кишить в Українському суспільстві, від політичних партій до громадських рухів, ведеться узурпація мас-медіа, та всіх можливих методів впливу на світогляд суспільства, тут чільне місце посідає діяльність Московської церкви в Україні. Ну і звісно, із новою силою на арену виходять проросійські важковаговики, яскравим представником котрих і являється Віктор Медведчук. -То підсумовуючи перший розділ, єдине щоб хотів, це звернутись до російськомовних патріотів України:- Друзі, а чи варто ризикуючи своїм життям, водночас полегшувати роботу московитських пропагандистів, тримаючи в Українському просторі їхню мову, натомість щоб об’єднати всі зусилля і викинути за межі України будь яку присутність російського окупанта. -Витіснити їхню мову, їхню церкву, їхній бізнес, транспортне сполучення. і т.д… ---------------- -На фоні шестирічної війни із росією, війни, котру протягом шести років, на офіційному рівні так і не спромоглися насвати війною, а соромязливо заігруючи із московією, називають то АТО, то ООС, поїздка Українських парламентарів (нехай і опозиційних) до країни-агресора, засідання у їхній думі, зустрічі із лідерами імперських, українофобських партій, має вигляд якогось жахливого, політичного сюрреалізму. -Цілком логічно що із них негайно повинні б були зняті депутатські повноваження, а опісля повернення в Україну вони б мали бути заарештовані і суджені за співпрацю із ворогом у час війни, але:- Якщо ми більш детальніше поцікавимося персоною Віктора Медведчука то побачимо що ця особа, будучи завжди відвертим україножером, відкрито займаючи проросійську позицію, досить комфортно почувався в Україні при будь якій владі. -Його шлях українофоба можна розпочинати із тих далеких часів коли він будучи адвокатом, виступив із обвинуваченням Василя Стуса. Сірий кардинал президента Кучми, кум московського імператора путіна. -Здавалося б що війна із росією мала б витіснити його, та йому подібних із політичного простору України, як таких чиї руки по лікоть у крові наших воїнів. та на чиїх плечах лежить відповідальність за війну, вбивства та економічний занепад. -Але ж ні:- Від самого початку війни, Медведчук ще активніше проводить поїздки до кремля, веде якісь сумнівні переговори та домовленості, а реакція влади, що попередньої що теперішньої, в кращому разі соромязливе віднікування, відхрещування, ми мовляв ніяких вповноважень не давали. -А якщо пригадати ще той факт що протягом шести років війни левова частина мас-медіа (як результат цього, ми бачимо підтримку його політсиси у 2004 становить 2%, станом на 2019 проросійська платформа Медведчука має вже понад 12%, і це під час війни з росією), та енергетичних ресурсів опиняються в руках промосковської маріонетки Медведчука (де-факто путіна) інші енергетичні ресурси у власності сепаратиста Ахметова… -То виникає логічне запитання:- ЧИ ВИПАДКОВО ? -Сумніваюся я звісно що все це випадковість, а відповідно не вартує шукати месію в минулій владі, як і не має підстав довіряти теперішній. -Допоки сірий кардинал Кучми. проводить домовленості у москві із кумом, сам Кучма, отримавши повноваження ще в далекому 2015, будучи представником минулої влади, спільно із Єрмаком, представником теперішньої влади, підписують сценарій Мінських домовленостей, складений у кулуарах ФСБ. -А тим часом події в Одесі, маючи мінімальне зацікавлення суспільства та медіа, дають можливість Медведчуку, створивши ілюзію, показати своїм московським патронам свіою вагомість в Українському суспільстві, та високий рівень підтримки росії, адже вдалося зламати опір Українських патріотів та націоналістів. - А відносно Сергія Сівохо та його платформи, що являлася солянкою різних ідей та пропозицій, маючи на меті як кажуть в народі “поставити і Богу свічку і чорту кочергу”, та звісно в першу чергу догодити “потрібним силам”. -Тут скажу так, випадкова людина в політиці Сергій Сивохо, котрий політиком ніколи не був, і ніколи ним не стане, разом зі своєю командою та своєю “платформою” послужили тим фактором, що допоміг відвернути увагу як суспільства, так і патріотів від подій що справді несуть смертельну небезпеку для Української Державності. -І тим більше я б не спішив ліпити всі “шишки” тій, чи іншій владі. Так як бачимо що особи що насправді модерують знищення Української Державності присутні в кожній із них, займають вагомі посади. та мають серйозний вплив. -Допоки ми рвемо один одному чуби, відстоюючи інтереси того чи іншого політичного отамана, замість того щоб мислити критеріями цінностей нації та відстоювати інтереси -Українського народу і Держави, вони беруть у свої руки мас-медіа та економіку, що в наш час є вирішальним для досягнення перемоги. -Єдине що об’єднює всі уряди і влади що були при урядовому кермі Української Держави, із сьогоднішньою включно, це повна відсутність націоцентричного стержня. Відсутність Української Державотворчої ідеології. -Все чого вони найбільше бояться, це нашої єдності, моноліту Української нації. -Пам’ятаймо що призвело до упадку Велику Княжу Київську Державу. -Чвари, міжусобиці, маркетильні амбіції князьків. -Саме це і є нам найбільшою загрозою і сьогодні. Пам'ятаймо, що найбільшим злочином є шкодити своїй Нації. З НАМИ БОГ ! З НАМИ ПРАВДА ! ЗА НАМИ УКРАЇНА! СЛАВА ХРИСТУ -СЛАВА УКРАЇНІ !