Цензор.НЕТ

18.04.17 16:15

Меморандум МВФ: головні акценти та наслідки для України

В Меморандумі з МВФ, який складається з 34 сторінок, українська влада зафіксувала свою стратегію щодо державної економіки на найближчий час. Перше, що кидається в очі: трьом реформам, які так жваво обговорювались останнім часом - пенсійній, аграрній та медичній в Меморандумі присвячено лише 2 сторінки. Водночас основна частина присвячена питанню фіскальної служби. Тож, є чимала ймовірність того, що латання бюджетних дір відбудеться за рахунок підвищення фіскального тиску на малий та середній бізнес. Фіскальна політика та політика прибутків - на цьому будуть акцентовані законодавчі кроки.

До статків олігархату поставились традиційно з повагою. Приклад тому - привілейовані умови, за яких ті ж екс-власники "Приватбанку" будуть гасити свій 200-мільярдний борг перед державою. Попередньо відомо, що виплати будуть розтягнуті на десяток років. В процесі рекапіталізації банку Мінфін випустив державні облігації загальним розміром 117 мільярдів гривень за ринковими ставками. Пункт Меморандуму засвідчує, що у разі потреби ліквідності, Нацбанк як регулятор готовий викупити частину цих інструментів чи надати кредити рефінансування під заставу. Емісія цінних паперів в такому обсязі - явище доволі неоднозначне.

Також в документі пропонується посилення положень Цивільного та Господарського процесуального кодексу щодо примусового стягнення заборгованості з подібних боржників, але варто зазначити, що українське законодавство і зараз дозволяє застосовувати більш суворі санкції, але ж, як видно з окремих випадків, влада воліє замість санкцій надавати преференції.

Натомість реальні санкції законодавці залишили для малого та середнього бізнесу. Із тексту Меморандуму випливає, що основна увага ДФС буде направлена саме на підприємства цієї категорії. Вже сьогодні ми можемо прослідкувати наслідки цього: за перші місяці 2017 року в Україні припинили свою діяльність більше 158 тисяч ФОПів.

Політика в сфері доходів включатиме наступні міри: посилення вимог для суб'єктів спрощеного оподаткування, відміна мораторію на проведення перевірок податкового аудиту та перевірок малого бізнесу, зростання штрафів за неофіційне працевлаштування. Ці наміри буцімто направлені на виведення підприємців із тіні, але той факт, що вони прописані у частині дохідної політики, говорить сам за себе.

У рамках податкової реформи заплановано утриматись від надання будь-яких нових пільгових умов оподаткування і вже задекларовано намір вивести з тіні видобування янтарю та гральний бізнес.

Відбудеться чимало змін у функціоналі державних органів. Міністерство фінансів отримає доступ до податкових даних систем Державної фіскальної служби, а податкова та митна адміністрації об'єднаються в єдину юридичну особу. Буде створена фінансова поліція - громадянська служба розслідування фінансових злочинів проти держави. Повноваження цієї служби будуть розмежовані з повноваженнями ДФС, а штат набереться в більшості з кадрів, що не мали відношення до правоохоронних органів, за подібним принципом була створена і нова поліція в Україні. До цієї реформи влада підійшла ґрунтовно, шкода тільки, що навмисне доведення до банкрутства фінансових установ в багатьох випадках не кваліфікується в Україні як фінансовий злочин проти держави.

Окрема увага в Меморандумі приділена реформі державних підприємств. Їх заплановано класифікувати на ті, що являють собою загальнодержавний стратегічний інтерес, і ті, що такими не є. Останні мають бути або ліквідовані, або приватизовані. До таких не цікавих державі підприємств вже потрапив ПАТ "Одеський припортовий завод" та низка організацій подібного роду.

Ця позиція чітко демонструє: дорога олігархам та монополіям відкрита. Адже хто, крім представників олігархату, "потягне" приватизацію цілого державного підприємства?

В тексті Меморандуму зафіксовані й наміри щодо реформування енергетичного сектору. Буде знижено норми споживання для індивідуального та централізованого опалення вже з травня 2017 року. Із позитивного - відбудеться монетизація субсидій на сплату ЖКГ на рівні компаній-постачальників. Це зробить фінансовий сектор субсидій більш прозорим.

Також українська влада декларативно заявляє, що для боротьби з корупцією будуть посилені повноваження НАБУ та створено Антикорупційний суд. Будемо сподіватись, що так і відбудеться, а намагання дискредитувати на початку процес електронного декларування, який зафіксував неадекватні статки чиновників та політиків, а також спроби поставити залежного від себе регулятора НАБУ - це лише прикре непорозуміння.

Щодо реформи охорони здоров'я, заплановане створення єдиної Національної медичної служби. Вона зосередить на собі всю закупівлю медичних послуг, амбулаторних ліків та фінансування спеціалізованої стаціонарної медичної допомоги. Там, де є державна монополія, там завжди присутні корупційні ризики. Заради справедливості треба зазначити, що паралельно буде створено і єдиний банк даних одержувачів соціальної допомоги, що вносить елемент прозорості у цю сферу.

Положення Меморандуму передбачають значні оновлення в аграрній площині держави, адже запланована відміна мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Головний виклик, який стоїть перед українською державою - введення ринку землі. Треба досконало прописати правила для всіх учасників ринку, надати захист фермерам, при цьому не знищивши великі агрохолдинги. Потрібно встановити справедливі ринкові відносини, щоб кожен громадянин, який хоче реалізуватись на українській землі, мав таку можливість.

На жаль, в тексті Меморандуму влада не надала жодної конкретики щодо суспільно важливих реформ. Наприклад, тези пенсійної реформи: "розширення діапазону пенсійного віку", "збільшення трудового стажу", "активізація зусиль для поширення прибутку від ЄСВ". Все це не має до вирішення проблеми жодного стосунку, і схоже на те, що чинна влада хоче перекласти наслідки від таких рішень на Уряд наступної каденції.

Остаточна редакція тексту Меморандуму задовольнила МВФ, але за багатьма пунктами вона є незадовільною для українського народу. Вимоги МВФ несли позитивний характер, але ж були "перекручені" під інші потреби. Міжнародний валютний фонд - це суто фінансова установа, яка не несе відповідальність за добробут українців, адже його забезпечення є прямою функцією обраної української влади. Остання, на жаль, спромоглась тільки на те, щоб, прикриваючись міжнародними дипломатичними угодами, знайти нові способи збагачення за рахунок своїх громадян.

Задачею МВФ була допомога програмі Кабміну щодо реформування в сфері гострих соціальних та економічних питань. Та, судячи з оприлюднених документів, Кабмін цієї програми просто не має. Риторика Прем'єр-міністра Володимира Гройсмана зводиться лише до коментарів щодо виконання окремих вимог Міжнародного валютного фонду.


← Назад в рубрику