Цензор.НЕТ

10.07.19 12:39
Информация опубликована участником форума и не является редакционным материалом

«Правоохоронні органи як основний щит населення»

«Правоохоронні органи як основний щит населення»
Останніми роками в Україні створено низку антикорупційних органів, а саме Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), Державне бюро розслідувань (ДБР), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), Вищий антикорупційний суд (ВАКС) і Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК).
Цей калейдоскоп абревіатур існує з вагомих причин. Кволість "загальних" правоохоронних органів та судів створила попит на нові, незаплямовані агентства – "острівці доброчесності", як їх вдало назвав голова "Тренсперенсі Інтернешнл Україна".
Із діяльністю цих органів пов'язані великі суспільні очікування, зокрема у контексті запланованого восени початку роботи ВАКС. Ефективність їхньої роботи суттєво вплине на антикорупційну репутацію Зеленського.
Однак законодавство не дає президентові важелів контролю ані над ВАКС – котрий врешті-решт є судом і тому має бути максимально незалежним – ані над іншими вищевказаними органами.
Зокрема, без підтримки Верховної Ради він не може в односторонньому порядку звільнити їхніх керівників. Навіть якщо у майбутньому політична партія Зеленського здобуде контроль над Верховною Радою, він муситиме знайти баланс між необхідними кадровими змінами і невиправданим політичним втручанням.
Найкращим підходом на сьогодні є розробка антикорупційної стратегії, що окреслить:
a. очікувані результати від роботи кожного з існуючих антикорупційних органів та методику їхньої оцінки;
b. механізми координації їхньої взаємодії;
c. заходи з інформування президента, уряду і парламенту про стан виконання стратегії, включно з проведенням відкритих слухань.
Парадокс цієї пропозиції полягає у тому, що всіма цими питаннями мало би вже опікуватися НАЗК. Втім єдиної антикорупційної стратегії в Україні досі не існує.
У результаті, боротьба з корупцією в Україні нагадує напівготовий монстр Франкенштейна – нашвидкуруч зшитий з частин різних тіл, але не керований єдиним мозком.
Якщо команда Зеленського заповнить створений НАЗК вакуум, це може бути першим її значним досягненням.
Окрім покарання винних, ніщо так не свідчитиме про успішність антикорупційних заходів, як повернення вкраденого майна, особливо виведених за кордон коштів. Поки що український досвід у цій сфері є приблизно настільки ж успішним, як наукова діяльність "проффесора Януковича".
Так, ГПУ нещодавно повідомило про конфіскацію – за навдивовижу таємничих обставин – мільйонів доларів, що начебто належали Януковичу та були конфісковані з рахунку в одному з українських банків. І ця, і схожа попередня справа стосуються коштів, що були реінвестовані в Україну.
Водночас після втечі Януковича з України держави ЄС заблокували сотні мільйонів доларів, що могли бути пов'язані зі злочинами, вчиненими в Україні. Практично нічого з цих коштів Україна повернути не спромоглася.
Чи маємо ми хоч якість підстави думати, що за останні роки Україна перестала втрачати незліченні мільйони доларів, що злочинно крадуться і виводяться за кордон?
Це питання є очевидно риторичним. Щоб покращити становище, президент Зеленський має ініціювати "роботу над помилками" для того, щоб виявити, яким чином злочинні доходи виводяться за межі України, які бізнес-структури роблять це можливим і як їхню протиправну діяльність можна припинити.
Знову ж таки, ця ідея не є новою. З 1989 року існують міжнародні стандарти боротьби із відмиванням коштів – тобто використанням злочинно отриманих грошей – та фінансуванням тероризму. Україна є учасницею спорідненої організації MONEYVAL, що оцінює їх дотримання державами-членами Ради Європи.
Ці стандарти ґрунтуються на тому, що певні категорії бізнесів – наприклад, банки – мають доповідати компетентним органами (в Україні, Державній службі фінансового моніторингу, ДСФМ) про підозрілі фінансові операції.
Щороку ДСФМ публікує річні звіти, що містять корисну інформацію стосовно типових схем відмивання коштів. На основі цього, Україна потребує стратегічної оцінки того, які фактори роблять ці схеми можливими і як їх можна усунути.
Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику