Цензор.НЕТ

17.07.19 15:37
Информация опубликована участником форума и не является редакционным материалом

"Мовний" Радбез ООН

"Мовний" Радбез ООН

Цікава все-таки країна Росія. Чому? Бо живе за принципом: викинеш їх через двері – вони у вікно полізуть, а викинеш з вікна - по димоходу норовлять пролізти. Це про їх «мовні» потуги.

16 липня 2019 року набрав чинності закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» який з точки зору керівництва сусідньої держави є «драконівським». Тому, що українська мова є єдиною державною мовою в Україні (просто жесть!!!) і обов’язковим для використання в публічній сфері на всій території держави. Так подивишся, з часом і захищати в Україні не буде кого. Це щодо справжніх причин мовного шабашу російської пропаганди в ООН.

При цьому, Кремль виносить за дужки наступне:

• тільки з 2021 року обов’язкове володіння мовою стане умовою для отримання українського громадянства, а стандарти проведення такого іспиту визначить спеціальна Національна комісія;

• аж з 1 січня 2030 року ЗНО та вступні іспити будуть здаватися виключно українською мовою;

• лише з 16 січня 2021 року на українську повинні будуть перейти підприємства в сфері обслуговування. І що важливо – на прохання клієнта його обслуговування може здійснюватися іншою мовою;

• дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та сферу релігійних обрядів.

Тут якось навіть занадто м’яко і толерантно закон написаний. В інших країнах все зазвичай набагато жорсткіше.

Та в чому тоді проблема? Тим більше для Росії, в якій далеко не всі говорять російською, а відсоток таких, що читали Достоєвського або Єсеніна зникаюче малий. Для чого посіпаки Кремля намагаються захистити мову не в себе вдома, а в сусідній, незалежній державі? Чи не цією вигадкою обумовлені причини російської агресії щодо України, яка триває вже більше п’яти років?

Адже по плану Кремля за допомогою наративів «утиск російськомовних», «в Україні громадянська війна», «Росія не має ніякого відношення до кровопролиття на Донбасі» та багатьох інших можна вийти до повернення нашої країни в сферу впливу Москви. Для цього, на зовнішньополітичному напрямку необхідно максимально послабити інститут влади в Україні з кінцевим підсумком – «виходом» на прямі переговори з маріонетковими «Л/ДНР». А заодно й уникнути санкцій, що знищують російську економіку

Та тут ще одне... Українці змогли зупинити російську агресію і на всіх рівнях чинять опір їй вже п’ять років. За цей час, «корисні для російської економіки санкції» істотно погіршили життя простих громадян країни-агресора, що призводить до зростання протестного потенціалу в самій Росії. У кремлівської клептократії просто немає часу для самозбереження. З цим, власне, і пов’язана активізація зовнішньополітичних та інформаційних зусиль.

Підсумок. Як і очікувалося, ініційоване Росією засідання Радбезу ООН від 16 липня 2019 року довкола закону України про забезпечення функціонування української мови як державної несподіванок не принесло. Небензя традиційно таврував ганьбою, наводив приклади, що обґрунтовують, чому саме українцям, не варто говорити рідною мовою. Спасибі, що обійшлося без святого російського креативу про вигадану австрійським Генштабом українську мову.

Надалі, Небензя вже традиційно «вигрібав» від США, Франції, Великобританії, ФРН, Бельгії, України та увагу – Перу!!! Представнику окупантів згадали все – відкриту агресію по відношенню до нашої країни, агресію на Донбасі, знищення російським ППО цивільного рейсу МН17, утиск прав кримських татар і ситуацію на Кримському півострові загалом, «паспортизацію» Донбасу, ситуацію в Азовському морі і полон українських моряків в контексті заперечення РФ рішення Міжнародного трибуналу з морського права.

Представник Польщі, взагалі, «красень» – незважаючи на наявність польської нацменшини в Україні, прямо підтримав мовний закон, до нього також приєднався Кувейт!!!

Небензя, звичайно ж, все стерпить. Дуже шкода, що його пощадили своїми виступами представники Китаю, Домініканської республіки, Кот-Д’Івуару, ПАР і Екваторіальної Гвінеї, які ратують «за мир у всьому світі». На це у них є свої причини.

Разом тим показово, що на цей раз Росію взагалі ніхто не підтримав, а російська теза про загрозу українського мовного закону для міжнародної безпеки не знайшла розуміння. Природно, що позитивного рішення для агресора прийнято не було.

Тепер питання для чого був затіяний увесь цей цирк? Основа діяльності російських пропагандистів, котра на перший погляд здається безсистемним і хаотичним створення інформаційного поля, яке не дозволяє думати, загалом надає можливість для маніпулювання глядачем.

Навіть не сумнівайтеся, сьогодні-завтра російські телевізійні засоби масової дезінформації пульнуть в ефір розгорнуту промову Небензі і вирвані з контексту, невиразні уривки промов представників інших країн, з відповідним коментарем. І «вишенькою на торті» від Небензі буде: поки Україна не почне діалог з Донецьком і Луганськом, миру не буде. Подивляться цю маячню і на підконтрольній українській владі території. Інформаційно захищатися ми все ще не навчилися...

Але, як би там не було – Україна відходить від «совка». Повільно, петляючи, опираючись, що викликає тварину ненависть в Кремлі.
Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику