Цензор.НЕТ

29.12.05 15:59

КАРКОЛОМНІ ПРИГОДИ ДЕПУТАТІВ ВЕРХОВНОЇ РАДИ У 2005 РОЦІ

Минулий рік був досить насичений на політичні події. Як правило, основні баталії розгорталися на „полігоні” Верховної Ради. Під куполом вистачало всього: і виламаних мікрофонів, і скандалів, і багатоходових інтриг. Все це вже стало історією. А історію, як

КАРКОЛОМНІ ПРИГОДИ ДЕПУТАТІВ ВЕРХОВНОЇ РАДИ У 2005 РОЦІ (Олександр Курінський для Цензор.НЕТ)

Якби серед народних депутатів можна було заснувати премію „за креативність”, її б, безумовно, отримали комуністи. Вірніше – член цієї фракції Олександр Бондарчук. Він настільки не сприймав можливий вступ України до ВТО і виступав проти прийняття відповідних законопроектів, що навіть техніка не витримувала напруги. Як наслідок – кілька ним особисто поламаних мікрофонів на столі у спікера, кожен з яких коштував 370 євро. Всього ж депутати „погуляли” перед літніми канікулами тисяч на 12 гривень. Тодішній міністр економіки Сергій Терьохін назвав їх „червоними клоунами”.

А все почалося з того, що Литвин захотів оголосити розгляд питань порядку денного. Бондарчуку це не сподобалось і він почав виламувати мікрофон. На підмогу до свого лідера прибігли члени „Народної партії”. Почалася бійка. Врешті-решт спікер таки оголосив повістку дня в оточенні своїх соратників. Пізніше почали обговорювати законопроекти, що торкалися вступу України до ВТО. Товаришу Бондарчуку не сподобався і виступ Юлії Тимошенко – депутат увімкнув сирену.



Це в свою чергу не сподобалось Андрію Шкілю, до бійки між ним і комуністом Соломатіним підключились інші парламентарі. І що найцікавіше – рознімав хуліганів з мандатами імпульсивний Нестор Шуфрич.



Найцікавіше, що веселощі на цьому не закінчились, а продовжились в листопаді. Дісталося, навіть, міністру економіки Арсенію Яценюку, хоча „креативний” комуніст факт нападу на міністра спростовує. Натомість, знову були сирени, дудки й тягання одне одного за чуби. До речі, більша частина ВТОшних законопроектів все ж таки була проведена через парламент.



Суперничати з комуністами могли лише соціалісти. Вони показали справжній клас, привівши під стіни парламенту поросяток і корову. Все це дійство називалась акцією на підтримку національного сільгоспвиробника і виглядало досить ефектно. Принаймні фотокореспонденти і оператори були у повному захваті від такої картинки...



Але в парламенті не тільки накалялись пристрасті, а була і гармонія. Причому, повна – 373 голоси за затвердження Юлії Володимирівни на посаді прем’єра.



Сталася ця знаменна подія 4 лютого 2005 року. Тоді ж Рада затвердила і геніальний документ під назвою „Назустріч людям”. Геніальний за своїм наповненням і конкретикою – її там фактично не було. Взагалі, документ був складений за принципом „небо – це небо, воно голубе”. Що дало змогу опозиції і зокрема, Віктору Януковичу, добряче проїхатись по шести розділах цієї програми: „Віра”, „Справедливість”, „Гармонія”, „Безпека”, „Життя” і „Мир”.

Та, власне, самі БЮТівці уваги на критику не звертали. Зате сьогодні можуть з чистою совістю закидати Юрію Єханурову: мовляв, за його бюджет проголосувало 226 депутатів, а Тимошенко он стільки підтримали.

Дійсно, Єхануров негласне протистояння із Юлією Володимирівною програє по повній. І почалося це з 20 вересня, коли його не затвердили на посаду прем’єр-міністра з першої спроби. Не допомогла, навіть, присутність Ющенка в залі. Єханурову не вистачило всього трьох голосів, аби позбавитись букв „в.о.” в назві своєї посади. Хоча аналітики були переконані в позитивному результаті голосування. Сприяла такій думці і „Декларація єдності”, підписана Президентом, Єхануровим, Литвином та лідерами парламентських фракцій. Щоправда, Ющенко порушив „пакт про ненапад”, поставивши під сумнів політреформу. Як наслідок – подарував додаткову причину не голосувати регіоналам, есдекам, БЮТ і „Єдиній України”. Свою роль у незатвердженні зіграв і Володимир Литвин, який дав розпорядження заблокувати картки відсутніх депутатів, провівши перед тим перекличку.

А напередодні голосування, за чутками, відбулася зустріч на дачі Юлії Тимошенко, де обговорився план „провалу” Єханурова. Окрім того, депутатам, ніби, й пропонували гроші, аби ті не тиснули на кнопку. „Повірте, я знаю, як сьогодні ніч пройшла, і в якому лісі, і з якими потугами. На жаль, я не хотів би, щоб знову працювали гроші. Я вас прошу, друзі, сьогодні присягти виключно, керуючись моральними моментами. Друзі, я прошу, щоб сьогодні працювали державні і моральні моменти”, - просив парламентарів Ющенко. Нажаль для нього, „друзі” не послухали...

Щоправда, Юрій Єхануров прем’єром таки став 22 вересня. Ніби й 289 голосів „за”, але, як в старому анекдоті – осад залишився...



Прийняття ж бюджету на 2006 рік, взагалі, носило драматичний характер. „Мы их душили-душили, душили-душили…”, - згадується вічне Шаріківське. Врешті-решт, додушили на грані фолу – 226 „за”. Міністр фінансів виглядав після бюджетної епопеї трохи краще за мерця: погляд блукаючий, синці під очима. А в.о. голови бюджетного комітету Людмилі Супрун безсонні ночі, схоже, навпаки додали свіжості. Тим не менше, країна вступила в новий рік з затвердженим кошторисом. Щоправда, до нього залишилось дуже багато питань. Але це вже зовсім інша історія. 2006 року...



← Назад в рубрику