Цензор.НЕТ

29.06.18 15:15

"Тернистий шлях до свободи" та "Штурм висоти": яким буде комплекс пам’яті Героїв Небесної Сотні

Автор: Ольга Скороход

28 червня на День Конституції нарешті стало відомо, яким буде майбутній Музей Майдану. Будівля музею авторства берлінських архітекторів Яна Кляйхуса і Йоханеса Кресснера становитиме складову єдиного комплексу - разом з Меморіалом пам’яті Героїв Небесної Сотні.

Проект-переможець меморіалу був оголошений у лютому. Тоді журі надало право реалізувати свій проект українським архітекторкам Ірині Волинець зі Львова та Марії Процик з Роттердама.

Нині, бачачи весь комплекс, можемо відкинути побоювання, що через гонитву за політичними дивідендами на місці звитяги майданівців встановлять псевдорадянський монумент чи споруди сумнівної художньої цінності.

Власне, політики та архітектори заявляють, що й сам конкурс став безпрецедентною подією для України. Цензор.НЕТ з обережним оптимізмом схильний погодитися. А також спробував уявити, яким буде майбутній комплекс, поспілкувався з його авторами і з'ясував, на якому етапі перебуває його реалізація.

КОНКУРС: ПОВНА АНОНІМНІСТЬ

На Алеї над Майданом Незалежності давно красуються яскраві таблички. Напис "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності" явно свідчить, що на місці, де загинула більшість майданівців, буде територія пам’яті на їхню честь. Сам музей, що заснований 2015 року, активно діє, постійно збирає і впорядковує колекцію. Цьогоріч штат установи нарешті переїхав у тимчасове приміщення на території Києво-Печерського заповідника, однак для збереження колекції місця немає - всі артефакти розпорошені по інших музеях.

Тернистий шлях до свободи та Штурм висоти: яким буде комплекс пам’яті Героїв Небесної Сотні 01

Фото: kiev.informator.ua.

Організаційний комітет конкурсу розпочав роботу у квітні 2017. У жовтні було оголошено сам конкурс. На право його організації був проведений тендер, який виграло бюро з організації міжнародних архітектурних конкурсів phase eins.

У конкурсі брало участь 12 проектів, з них до фіналу обрали 6. Їхні автори мали врахувати зауваження журі, яких у деяких випадків було стільки, що проекти мінялися докорінно.

Міжнародне журі налічувало 11 членів з правом голосу. Також в обговоренні брали участь консультанти, міністр культури Євген Нищук, директор музею Ігор Пошивайло та члени родин Небесної сотні.

Журі оцінювало усі проекти анонімно. На цьому наголосив організатор конкурсу, директор phase eins Бенджамін Хоссбах, додавши, що члени журі не знали не лише імен авторів проектів, а навіть країни, з яких подано той чи інший проект. Окрім концепту й символіки оцінювали всі технічні деталі (матеріали, проектування всередині, зручність під’їздів та підходів до музею).

Тернистий шлях до свободи та Штурм висоти: яким буде комплекс пам’яті Героїв Небесної Сотні 02

"Я радий, що ми дотрималися всіх процедур і всіх дат", - заявив міністр культури, підкресливши, що вперше в Україні відбувся конкурс на будівництво споруди такої ваги з дотриманням прозорої процедури і чесного конкурсу від початку до кінця.

Головний архітектор Києва Олександр Свистунов зазначив: "Сьогодні вперше в історії держави відбувся конкурс такого рівня – абсолютно чистий, прозорий. Цим можна пишатися. Це початок нової ери конкурсів у нашій державі".

МУЗЕЙ: СВІТЛО, ВИСОТА І ЗВИТЯГА

Отже, проект-переможець - "Штурм пагорба" німецького архітектурного бюро "Kleihues Gesellschaft von Architekten mbH". Архітектори професор Ян Кляйхус та Йоганнес Кресснер мають світове ім’я. У їхньому портфоліо втілених проектів громадських споруд є зокрема Музей сучасного мистецтва у Чикаго. Національний музей в Осло також будується за концептом Кляйхуса і Кресснера та має бути зданий у 2020 році.

Тернистий шлях до свободи та Штурм висоти: яким буде комплекс пам’яті Героїв Небесної Сотні 03

Концепція і назва проекту символізує оборону Майдану на пагорбах Інститутської. Тут майданівці тримали оборону, зокрема в ніч спроби розгону Майдану, і тут полягло найбільше Героїв.

Тернистий шлях до свободи та Штурм висоти: яким буде комплекс пам’яті Героїв Небесної Сотні 04

Доктор Кляйхус пояснив бажання взяти участь у конкурсі: "Сам факт того, що конкурс відбувся, свідчить про те, що українці відкриті до світу. Суть проекту Музею Революції Гідності одночасно стосується і минулого, і майбутнього. Ми з Йоханесом були свідками подій, коли існували Східний і Західний Берлін. І напевно, якби не було революції, ми не мали б того життя, яке маємо сьогодні. Тому ми поставилися до процесу розробки проекту вашої революції з великою увагою, пропустивши це крізь особистий досвід".

Своєю чергою Кресснер зізнався, що отримали великий пакет документів в рамках вимог до конкурсу, які дозволяли мати всю необхідну інформацію про побут та атмосферу Майдану.

"Окрім того, щодня бачили, що відбувається на Майдані по телебаченню, - додав він. - Німецьке телебачення висвітлювало особисті враження відомих осіб, таких як Володимир Кличко. Думаю, що це дозволило багатьом людям у Німеччині зрозуміти, що діється в Україні. Тож цей досвід був у наших головах. А коли почався конкурс, ми дивилися документальні фільми".

Концептуальне поєднання музею і меморіалу полягає у відображенні ніш на Алеї Героїв Небесної Сотні, в яких міститимуть стихійні пам’ятники на честь загиблих героїв. Окрім того, будівля музею стане продовженням Алеї пам’яті – з неї можна буде зайти безпосередньо на пандус і дах музею, де розміщуватиметься головний вхід, звідки відкриватиметься панорама всього Майдану. На даху також буде ресторан (що звично для сучасних музеїв). Таким чином, у майбутньому, коли тут відбуватимуться дискусії, відвідувачі матимуть можливість бачити весь маршрут Героїв.

Тернистий шлях до свободи та Штурм висоти: яким буде комплекс пам’яті Героїв Небесної Сотні 05

Журі відзначило два головні моменти. По-перше, символіка. Друге – поєднання з класичною європейською архітектурою.

"Таким чином ми маємо сучасну інтерпретацію, лаконічний та елегантний відсил до традицій, але мовою сучасності", - пояснив голова журі професор Матіус Зауербрух.

Більшу частину будівлі музею займатимуть виставкові зали. Окремо будуть адміністративна частина, зона з дослідницьким центром, дитячий музей, майстерні і сховище для експозиції. Також буде так званий Дім Свободи – великий громадський простір. На представлених макетах чітко видно встановлену "йолку", врахування висоти якої було однією з вимог конкурсу.

Музей міститиме наземну та підземну частини, однак, за словами архітекторів, чіткого розподілу між ними немає. Відвідувач потрапляє до музею згори і далі опускатиметься нижніми рівнями.

Тернистий шлях до свободи та Штурм висоти: яким буде комплекс пам’яті Героїв Небесної Сотні 06

Друге місце – проект українських архітекторів Антона Олійника та Олексія Пахомова з Києва. За символічну основу вони обрали камінь – бруківку з Майдану. За їхнім проектом споруда має нагадувати камінь бруківки. Журі відзначило сміливість проекту. Так, одна з веж мала відображати умови некомфорту, в яких боролися майданівці, однак це не завадило їм стояи до кінця. Температура у вежі мала постійно бути на рівні 10 градусів за Цельсієм. Однак під сумнів експерти поставили окремі деталі планування, а також поєднання великої споруди з доволі лаконічним меморіалом.

Третьою премією відзначили проект парижанки Ліни Готме. Вона запропонувала ідею музею-гори, в який плавно переходитиме Алея пам’яті. Це перегукується з проектом-переможцем. Журі відзначило експресію та увагу до деталей, однак критикувало повну відсутність символіки, пов’язаної з Майданом. Окрім того, питання викликав ресторан. Як і у проекті німецьких архітекторів він міститиметься на даху, однак на відміну від "Штурму пагорба" жодним чином не буде поєднаний з головним входом, а відтак, з Алеєю.

Нові інтерпретації проекту виникали просто під час оголошення переможця. Євген Нищук побачив у споруді український Акрополь та звернув увагу на метафору штурму висоти.

"Є важливий момент, який стосується кутів з боків. Це те, що перегукуватиметься з меморіальною частиною, яка буде внизу. Це лава хлопців, які тримали першу лінію, коли захищалися від "Беркуту". Це лава, яка дала нам можливість зберегти містечко свободи".

"Для нас це дивовижне порівняння. Але ми раді, що така асоціація виникла. Основна ідея, яку ми вкладали: гість проходить шлях, піднімаючись з Майдану по Алеї Небесної Сотні до пандусу музею, потрапляє на дах музею і цим самим шляхом він прямує до головного входу і потрапляє в основне середовище, ніби дійсно бере цю висоту. І звідти бачить весь Майдан", - зізнався Кляйхус.

Члени сімей героїв Небесної сотні, що були присутні на презентації, відзначили велику кількість світла у музеї.

"Це світле приміщення, світла будівля. Це світло, яке наші хлопці йшли завойовувати у майбутнє. І вони посилають нам світло", - сказала вдова загиблого героя Тамар Швець.

Тернистий шлях до свободи та Штурм висоти: яким буде комплекс пам’яті Героїв Небесної Сотні 07

Очікувано, що в умовах війни з Росією концепт вшанування пам’яті загиблих на Майдані поширюють на пізніших героїв.

"Це шана тим Героям, які загинули за свободу під час Революції Гідності. Тим, які гинуть зараз на Сході країни. Тим, які борються до останнього в кремлівських застінках", - заявив Нищук, нагадавши про вимогу звільнення всіх українських політв’язнів.

МЕМОРІАЛ: КРУТИЙ ШЛЯХ ДО СВОБОДИ

На першому етапі конкурсу в лютому було оголошено, яким буде Меморіал. На міжнародний конкурс було подано 9 проектів, усі вони були анонімно оцінені експертним журі. Перемогу здобув проект архітектурного бюро MI-studio - Ірина Волинець (Львів, Україна), Марія Процик (Роттердам, Нідерланди).

Тернистий шлях до свободи та Штурм висоти: яким буде комплекс пам’яті Героїв Небесної Сотні 08

Вони запропонували лаконічний проект, що передбачає створення зони пам'яті на місці, де відбувалися доленосні події - поблизу Майдану Незалежності. Там буде перелічено імена загиблих героїв. Ареал скорботи плавно переходитиме нагору через липову алею у парк як символ руху вперед та розвитку. За словами авторів, Меморіальний комплекс є криволінійним шляхом, який відображає "нелегкий шлях боротьби українського народу за свободу".

Тернистий шлях до свободи та Штурм висоти: яким буде комплекс пам’яті Героїв Небесної Сотні 09

Аполітичність та людський вимір проекту відзначило журі: "Журі високо оцінило проект за його простоту та поетичну рефлексію щодо драматичних подій. Парк формує позитивну й мирну атмосферу та відображає втручання в масштабах людини. Він пропонує простір для споглядання й ушанування, що залишатиметься актуальним також для майбутніх поколінь".

Водночас журі наголосило на тому, що на остаточному етапі відбору слід ураховувати колір цвітіння лип та дискутувати, чи варто обмежувати кількість дерев (відповідно до кількості загиблих, яких відносять до Небесної сотні).

Співавторка проекту Ірина Волинець в міні-інтерв’ю розповіла, що сьогодні архітекторки долучені до робіт зі втілення своєї розробки у життя.

- Ваша концепція Меморіалу - крива алея зі 107 лип, що мають символізувати тернистий шлях України, стіна пам'яті. Розкажіть детальніше чи намагалися ви врахувати особливості ландшафту та прив'язку конкретних місць чи предметів до подій?

- Наша концепція повністю побудована на особливостях території. Ми одразу вирішили, що схили мають характерну особливість, тому для нас вони стали схилами пам’яті. Для нас символічним був міст над алеєю Героїв Небесної Сотні, який у нашому розумінні став умовним маркером нового простору. Саме тому, алея розпочинається після моста. Ще однією прив’язкою до місця є те, що ми зберігаємо існуючу каплицю.

Тернистий шлях до свободи та Штурм висоти: яким буде комплекс пам’яті Героїв Небесної Сотні 10

- Після оголошення переможців, чи спілкувалися ви зі членами журі? Якщо так, то що вони вам говорили?

- Ми спілкувалися з організаторами конкурсу на одній з публічних презентацій у Будинку архітектора. Голова журі професор Матіас Зауербрух після презентації сказав, що він вкотре переконався, що журі зробили правильний вибір. На презентації у Львові була присутня Елейн Ґуріан, яка ділилась специфікою оцінки проектів. Мене вразив складний процес експертної оцінки кандидатів. Також Елейн розповіла, що коли відкрили декларації авторства і побачили, що перемогу здобули архітекторки-українки, журі почало аплодувати і дехто не міг стримати сльози радості.

- Бути автором такого проекту – це велика честь. Можливо, маєте вже відгуки від колег?

- Бути автором такого проекту також велика відповідальність, особливо на етапі реалізації. Ми хочемо, щоб проект був максимально реалізований у відповідності до нашої концепції, з якою ми перемогли у конкурсі. Архітекторам з Голландії, колегам Марії, дуже сподобався наш проект. Я презентувала його в Університеті Орегону, США. Студенти та викладачі були вражені тим, як ми, як архітектори, відповідаємо на недавні події історичного значення, а також зберігаємо пам’ять Героїв Небесної Сотні. Колеги з України підтримують наш проект.

- Як тривають роботи зі створення Меморіалу? Чи є вже генпідрядник? Чи долучатимуть вас як авторів до процесу?

- Ми продовжуємо проектні роботи над меморіалом. Ми, як автори проекту, долучені до значної кількості процесів, зокрема тих, які стосуються проектування. Генпідрядник на будівельні роботи буде визначений відповідно до тендеру, який буде оголошено після проходження експертизи проектно-кошторисної документації.

- Скільки коштуватиме проект, чи немає проблем з виділенням коштів?

- Ми поки не знаємо остаточної вартості проекту, але ця інформація обов’язково буде у публічному доступі. Кошти на всі проектні та будівельні роботи виділятимуться згідно з розпорядженням уряду.

- Чому алею формуватимуть липи? Є певна символіка чи це дерево обрано з точки зору естетики?

- Липа – одне з п’яти характерних українських дерев (каштан, акація). Для нас було важливо, щоб дерева, які ми обрали для алеї, цвіли білим цвітом. Згодом ми дізнались, що ця територія називалась Липки. Назва походила від липового гаю, висадженого наприкінці 1830-тих років. Алея була знищена, але назва місцевості залишилась.

Тернистий шлях до свободи та Штурм висоти: яким буде комплекс пам’яті Героїв Небесної Сотні 11

- Розкажіть про свою співпрацю. Наскільки я знаю, ви навчалися разом і потім заснували власне бюро. Які здобутки вже маєте? Чи вважаєте, що вже маєте власний стиль?

- Ми навчалися з Марією у Львівській політехніці та разом працювали ще зі студентських років. Одразу після завершення навчання Марія поїхала на стажування у West8, потім залишилась працювати в Голландії. Я розпочала самостійну роботу у Львові, з допомогою мого батька-інженера. В нас спільні вподобання в архітектурі та ландшафтному дизайні, тому ми легко розуміємо один одного. Я займаюсь дослідженням лендформної архітектури, зокрема проводила дослідження в Штатах та проектувала будівлі в такому стилі в Норвегії. Тому нам близька тема поєднання ландшафту та архітектури.

- Над якими проектами, окрім Меморіалу, зараз працюєте?

- Марія продовжує працювати у ландшафтній компанії у Роттердамі, а мій весь час займає Меморіал, тому складно займатись ще іншими проектами.

ФІНАНСУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ

Перспективи і швидкість реалізації можемо оцінити за тим, як ведуться роботи над проектом Меморіалу. Нині майже завершений процес землевідведення (комплекс розміщуватиметься на трьох земельних ділянках). Отже, замовник робіт – Музей з дня на день нарешті зможе давати заявку на вихідні дані щодо інженерних мереж. Наступний етап – пошук проектувальника, хоча, за словами директора Музею Ігоря Пошивайла, такі перемовини вже ведуться.

Однак він наголошує, що відбір переможців та початковий етап ще не означає успіху:

"Хотілося б щоб цей проект був не лише про відкриття ери успішних конкурсів. Хотілося б, щоб ця ера збіглася з ерою імплементації переможців конкурсів. Хотілося б, щоб проект не став заручником складної соціально-економічної ситуації. А тому його доля проекту залежить від кожного з нас".

Тернистий шлях до свободи та Штурм висоти: яким буде комплекс пам’яті Героїв Небесної Сотні 12

З фінансуванням роботи музею дійсно були проблеми. Зокрема, дуже бракувало коштів на проведення заходів. За словами Пошивайла, бюджети формуються наперед. Ще у 2015 році, до створення музею, заклали невелику суму. Але як правило, ця фіксована цифра потім кочує у наступні бюджети. Однак вже зникли бюрократичні перепони до розширення штату. Нещодавно Кабінет міністрів дозволив збільшити число працівників музею. Раніше відповідно до 710 постанови Кабміну він не міг цього зробити. Сьогодні фінансування музейної діяльності достатнє. Однак поки немає приміщення для експозиції.

Друга частина фінансування – це власне проектування і будівництво меморіалу, а також на майбутнє зведення споруди музею. На це уряд виділив 200 мільйонів, хоча точна вартість робіт ще невідома. Сума умовна і виділялася не лише на спорудження меморіалу, але й музею.

"Я думаю, що коштів вистачить, бо сам проект (меморілу - ред.) не є складним для втілення, - вважає директор. - Але вочевидь, треба буде цілком міняти інженерні мережі. В цьому найбільша складність. Є важливі питання, що вже вирішуються. Це практичні речі - щодо ширини самої алеї. Зрозуміло, що реалізація лягає на наші плечі. Зараз ми все протоколюємо, проводимо масу консультацій. Тобто для нас як для замовника зараз найскладніший період".

Для певності у тому, що проекти будуть втілені вчасно і якісно сформований список стейкхолдерів – зацікавлених сторін, - починаючи від Верховної Ради, КМДА, Адміністрації Президента та Кабінету міністрів. Окрім того, адміністрація музею закликає всю громадськість стежити за ходом спорудження.

Ольга Скороход, "Цензор. НЕТ"

Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику