Цензор.НЕТ

15.01.19 10:15

"Укроп, закрой рот": чому айдарівців засудили до 8 років за виконання службових обов’язків та чи змінить ситуацію Верховний Суд

Автор: Валерія Бурлакова

Військовослужбовці Микола Агапов (позивний Яма), Вадим Фещенко (Рекс) та Роман Щуров (Спікер) за ґратами вже понад три роки – з того часу, як у грудні 2015-го просто на "нулі" вони випадково затримали підозрілого чоловіка без документів, зі зброєю зі збитими номерами та з дзвінками на російські номери й фотографіями бойових позицій у телефоні.

Затриманий виявився співробітником МВС. Тепер саме стаття 348 Кримінального Кодексу України, "Посягання на життя працівника правоохоронного органу" - найважче з цілої низки звинувачень на адресу військових. У грудні 2017-го Костянтинівський районний суд Донецької області після тривалих "боїв" виніс вирок у їхній справі. Фещенка та Щурова засудили до 8 років з конфіскацією майна, Агапова – до 8 з половиною з конфіскацією.

Однак все ще може змінитися, адже 29 січня законність цього рішення перевірить Верховний Суд України. Адвокат бійців дуже сподівається привернути увагу останньої інстанції до головного: неможливості судити військових за цивільними законами.

"МИ ПОБАЧИЛИ, ЯК З БОКУ ВОРОГА У ФЛАНГ НАШИХ ПОЗИЦІЙ ІДЕ ХТОСЬ У ЦИВІЛЬНОМУ"

Миколі Агапову 27. Він з Херсона. Рано втратив батьків, тому виховувався в інтернаті. Потім разом з родичами – тіткою, дядьком та двоюрідним братом – займався невеликим родинним бізнесом. "Це була банна справа, - розповідає. – А захопленням моїм завжди був спорт. Я займався боксом, парашутизмом, крав-мага (розроблена в Ізраїлі військова система рукопашного бою), страйкболом… Я взагалі завжди шукаю, чим себе зайняти. Не вмію сидіти на місці".

Не всидів на місці він і коли почався Майдан – поїхав з Херсона у Київ. А згодом, коли почалася війна – вирушив на війну.

"Чому вирішив піти добровольцем? Не знаю, я навіть особливо не замислювався про це. Я з дитинства дуже любив Україну, дуже любив розповіді про козаків… І перебуваю, до речі, у Херсонському козацтві. Якщо війна – треба йти і захищати свою землю, свій народ. Це для мене природно, - каже Агапов. – Від самого початку війни я багато чув про батальйон "Айдар". А потім з’ясував, що мій знайомий там воює. Так у "Айдар" потрапив і я. Вони мені були близькі за духом, мені до душі припала та лють, з якою айдарівці билися за Україну…"

Укроп, закрой рот: чому айдарівців засудили до 8 років за виконання службових обов’язків та чи змінить ситуацію Верховний Суд 01

 Микола Агапов

Найбільше, зізнається Агапов, запам’яталися бої за Трьохізбенку, яку українські силовики звільнили у липні 2014-го. "Контузило тоді трохи, - додає. – Але взагалі у пам’яті назавжди кожен день на війні, кожна мить".

На початку бойових дій на Сході добровольців не поспішали оформлювати. У результаті Микола Агапов, який був у лавах батальйону з літа 2014-го, офіційно став військовослужбовцем лише восени 2015-го. Однак провоювати легально зміг недовго: у грудні Миколу та двох його побратимів заарештували.

На той момент батальйон розташовувався на передовій поблизу смт. Новгородське. Агапов вже близько місяця виконував обов’язки командира протитанкового артилерійського взводу роти вогневої підтримки.

"Ранок почався для мене орієнтовно о 5 годині. Я встав та пішов перевіряти територію, на якій дислокувалася частина взводу. Знайшов дві розтяжки з Ф-1, зняв собі "подаруночки", - пригадує боєць. – Дізнався у хлопців, як обстановка. Була зима, тому потрібно було прогріти техніку, яка стояла у нас на позиціях. Ми її завели, і одразу нам "на звук" піднасипали з "Василька" (радянський міномет калібру 82 мм, - Ред.), потім додали з АГС. Далі, як завжди, була стрілкотня. Між нами й ворогом там було 800-900 метрів, так що не тихо там… Це був звичайний день".

Близько 10 ранку Агапов зустрів Романа Щурова (Спікера). "Я сказав йому, що здаю сьогодні взвод – боєкомлект, нюанси по техніці, тощо - тому що приїхав командир. І що у мене вже готовий рапорт на відпустку завтрашнім числом. Потім ми висунулися у патруль по території. Біля магазину, що знаходився у 150-200 метрах від бойової позиції наших сусідів, ми побачили червоний ВАЗ-99, на який нам раніше давали "орієнтіровку". Ми оглянули машину. У ній нікого не було. Я спитав у власниці магазину, чи не знає вона, хто приїхав цією автівкою. Вона сказала: "Бог його знає, крутиться тут часто…"

Бійці вирішили почекати та подивитися.

Укроп, закрой рот: чому айдарівців засудили до 8 років за виконання службових обов’язків та чи змінить ситуацію Верховний Суд 02

 Микола Агапов та Вадим Фещенко у суді

"І ми побачили, як з боку ворога у фланг наших позицій іде хтось у цивільному. Спостерігаючи, ми дочекалися доки він наблизився до нас, зупинили його. Саме у цей момент до нас підійшов Рекс (Вадим Фещенко. - Ред). Ми почали розпитувати незнайомця хто він та що тут робить, - продовжує Агапов. – Він сказав, що він дільничний. Потім – що він оперативний співробітник місцевого РУВС та проводив допит свідків… Ми спитали у нього документи, але у відповідь він почав розповідати, що завтра у нього день народження та просити, щоб ми його відпустили. Навіть запропонував Спікеру грошей, щоб він його відпустив. Я перевірив чоловіка. При собі у нього був пістолет зі збитим номером та телефон, останні дзвінки були з російських номерів. А у галереї були фотографії – панорамна зйомка моїх позицій та моєї техніки, яку ми того ранку прогрівали… Я вже не сумнівався, що ця людина працює на супротивника. Але він переконував, що на блокпосту неподалік стоять його колеги, і що вони підтвердять його особу. Ми запропонували поїхати туди на його автівці, оскільки у нас транспорту не було – і він погодився. Ми сіли у машину. Барков (В’ячеслав Барков, затриманий військовими правоохоронець, - Ред.) був за кермом".

Дорогою, розповідає Агапов, довелося заїхати на заправку. "Там Рекс спитав, чи можна йому "прокатнуться". Барков дозволив йому. Рекс ще не міг завести машину. Тоді Барков сказав Рексу, щоб той встав з-за керма, сам завів машину, а потім посадив Рекса назад за кермо. Ми поїхали на блокпост. Там Баркова ніхто не знав, тому ми вирішили здати його командуванню".

Втім, командирів хлопці на місці у сусідньому селищі Зоря не знайшли. Тим часом на позиціях загострилася обстановка, каже Агапов, і бійці вирішили, що їм необхідно терміново повернутися на передову. В’ячеслава Баркова вони відпустили: "Було вже зовсім не до нього".

"Незабаром заступник комбата викликав мене у Правдівку до магазина. Біля магазина там було приблизно 20-30 поліцейських. Я знайшов майора Солов’я та спитав, що сталося. Він попросив мене розписатися у якихось паперах з огляду на те, що ми зловили сепаратиста… Я розписався - і мене заарештували", - продовжує Агапов.

"Я далеко не одразу зрозумів, що відбувається", - додає боєць.

"ЄДИНЕ, У ЧОМУ ХЛОПЦІВ МОЖНА ЗВИНУВАТИТИ, – ЩО ВОНИ НЕ ВИКОНАЛИ СВІЙ ОБОВ’ЯЗОК ДО КІНЦЯ"

Адвокат Наталія Фещик від самого початку війни на волонтерських засадах допомагає бійцям АТО. Спочатку це були консультації, а згодом – і захист у кримінальних справах. Допомогти айдарівцям Наталію попросила Юридична Сотня. Вона не відмовилась.

Укроп, закрой рот: чому айдарівців засудили до 8 років за виконання службових обов’язків та чи змінить ситуацію Верховний Суд 03

Адвокат Наталія Фещик з Миколою Агаповим

"На момент, коли ми зайшли у процес, справа була у суді приблизно півтора року. Була вже на останніх стадіях, і у досить запущеному стані. Ми активно вступили у процес. Почали з Миколою Агаповим вдвох працювати, розкладати все по поличках… І справа почала валитися", - згадує захисниця.

У справі, переконана вона, безліч процесуальних порушень та немає доказовості. "Але головне навіть не це, а неправильне застосування норм права, - підкреслює Наталія Фещик. – Навіть якщо припустити, що з боку бійців були якісь порушення – до них необхідно застосовувати спеціальні військові норми. Є розділ Кримінального кодексу про військові злочини – застосовуйте його!"

Адже станом на грудень 2015-го всі троє бійців вже були оформлені офіційно. "Ми робили запити на Генштаб і на Антитерористичний центр щодо цього. У нас є відповіді, що такі-то оформлені, що є накази про їхній вхід у зону АТО, і чітко написано, що керуючись статею 15 Закону про боротьбу з тероризмом вони мали відповідні права, - пояснює Наталія Фещик. – Але суд першої інстанції взагалі це проігнорував. Суд апеляційної інстанції згадав про це мимохідь – мовляв, так, були у зоні АТО, так, керувалися Законом, але ж не мали перевищувати свої повноваження. І ми говоримо про це у касаційній скарзі. Якщо вони перевищили свої повноваження – то й судіть їх за перевищення повноважень, хоча навіть перевищення не доведене. На мою думку, єдине, у чому хлопців можна звинуватити – що вони не виконали свій обов’язок до кінця та відпустили підозрілу особу".

Укроп, закрой рот: чому айдарівців засудили до 8 років за виконання службових обов’язків та чи змінить ситуацію Верховний Суд 04

Є у справі, зауважує вона, один момент, який стосується тільки Романа Щурова – у той самий день в нього виник конфлікт зі сторонніми особами у селі. Дії Щурова кваліфікували як хуліганство. Але стосується ця історія тільки його одного, оскільки ані Миколи Агапова, ані Вадима Фещенка поруч з ним у цей час не було.

"А так – хлопцям інкримінують "пакет патріота". Розбій, грабіж!.. У потерпілого був золотий ланцюжок, було кільце, були гроші з собою. І вони в нього нічого не забрали – взяли лише мобільний телефон, на якому виявили зйомку позицій та дзвінки на російські номери, та травматичний пістолет із затертими номерами. Не було мети заволодіння майном", - обурюється адвокат.

Дії бійців по відношенню до В’ячеслава Баркова – використання його автомобіля, перевірка документів, затримання – відповідають закону про боротьбу з тероризмом, переконана Наталія Фещик.

"ЛЮДИ ПРОСИДІЛИ ТРИ РОКИ. ЧИ НАВАЖИТЬСЯ ХТОСЬ ВИЗНАТИ, ЩО ДАРМА?"

Прокурор Олександр Серафимов на контакт з "Цензор.НЕТ", на жаль, не пішов і не відповів ані на дзвінки, ані на повідомлення.

Потерпілий у справі, В’ячеслав Барков, засідання давно ігнорує. "Барков був лише на перших стадіях процесу. Немає на засіданнях його адвокатів або інших представників, нікого не було при мені. Суди це допускають, але потерпілий, якщо хоче щоб справу розглядали за його відсутності, має надавати відповідну письмову заяву на кожне засідання, - пояснює Фещик. – А у нас двічі змінювався обвинувальний акт, і про ці зміни не було думки потерпілого. Приходили якісь папірці ніби звідкісь на електрону пошту. Ми намагалися з’ясувати через адвокатські запити чи не надійшли вони взагалі з прокуратури, але нам не надали відповіді. Це ми також згадали у касації…"

"За його показаннями, які я слухала, – ніякої загрози своєму життю Барков не відчував", - додає адвокат.

"Наші ж службові обов’язки нам поставили за злочин. І я зрозумів, що якщо ти підозрюваний – все, ти якийсь безправний суб’єкт, на якому судді та прокурор демонструють всю свою злобу, бруд, беззаконня. А ти навіть сказати їм нічого не маєш права, - розповідає Микола Агапов. - Ніколи не забуду слова судді Костянтинівського суду Олени Білостоцької: "Укроп, закрой свій рот".

"Вже потім адвокат Наталія Фещик рознесла у пух та прах всі обвинувачення. І в суді стало легше. Нам вже відкрито так роти не закривали, - додає Агапов. – Але результату ми ще не домоглися. …"

Касаційну скаргу по цій справі Верховний Суд України розгляне вже зовсім скоро - 29 січня.

"Об’єктивно, з огляду на те, що доказової бази взагалі немає, мав би бути виправдальний вирок, - ділиться Наталія Фещик. - Але правники сміються крізь сльози, що навіть за часів Сталіна було 13% виправдальних вироків, а у нас - менше 1%. Люди просиділи три роки. Чи зможе хтось визнати, що це було дарма?.. Але ми готові на перекваліфікацію. Зробіть їм перевищення повноважень – і відпустіть вже".

 Валерія Бурлакова, "Цензор.НЕТ"

Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику