Цензор.НЕТ

16.04.19 10:20

Протиріччя у справі Бузини: фоторобот невстановленого чоловіка, проігнороване зізнання у вбивстві, алібі та тиск на слідство

Автор: Валерія Бурлакова

15 квітня у Шевченківському суді столиці повністю зачитали обвинувальний акт та цивільні позови у справі, якою правоохоронні органи займаються вже рівно чотири роки.

 Схоже, що у роковини вбивства суд виходить на фінішну пряму. Втім, сказати, що "нарешті виходить" важко. Адже єдиними підозрюваними у розслідуванні з безліччю парадоксів та залишених без жодної уваги версій досі залишаються двоє ветеранів АТО – молодший лейтенант Андрій Медведько та лейтенант Денис Поліщук. Напередодні можливого вироку "Цензор.НЕТ" вирішив пригадати слабкі місця обвинувачення та питання, які залишаються без відповіді.

Протиріччя у справі Бузини: фоторобот невстановленого чоловіка, проігнороване зізнання у вбивстві, алібі та тиск на слідство 01

ІНШІ ПОТЕНЦІЙНІ ВБИВЦІ

Навіть якщо не враховувати озвучену свого часу СБУ версію про причетність до вбивства російських спецслужб, під час розслідування з незрозумілих причин була проігнорована ціла низка незаперечних фактів.

Перший з них – показання свідків, які були поруч із місцем вбивства та контактували із потенційними вбивцями проросійського журналіста. За описами цих свідків були складені фотороботи.

Так, наприклад, на самому початку розслідування була допитана продавець із кіоску поруч із будинком Бузини, яка розповідала, що бачила двох кремезних чоловіків. Вони приїхали на місце на машині, яка фігурує у матеріалах справи (темно-синій Ford Focus, який злочинці залишили неподалік від місця вбивства) і купували у неї каву. Одного з них вона мала змогу дуже добре роздивитися: це був чоловік, зовсім не схожий ані на Медведька, ані на Поліщука.

Протиріччя у справі Бузини: фоторобот невстановленого чоловіка, проігнороване зізнання у вбивстві, алібі та тиск на слідство 02

Утім, атлетичного 40-річного брюнета та його друга правоохоронні органи навіть не розшукували. Особи цих людей не встановлені.

Також слідчим не здалося цікавим те, що ще 17 квітня 2015 року, наступного дня після вбивства, відповідальність за смерть Олеся Бузини взяла на себе організація, яка відрекомендувалася як "Українська повстанська армія".

Беручи на себе вбивство Бузини, представники "УПА" також повідомили про свою причетність до "атентатів" екс-регіоналів Михайла Чечетова (за офіційною версією - вчинив самогубство: викинувся з вікна своєї квартири на 17 поверсі 28 лютого 2015 року, залишивши передсмертну записку), Олександра Пеклушенка (помер 12 березня 2015 року за загадкових обставин, можливо, вчинив самогубство), Станіслава Мельника (за офіційною версією, покінчив життя самогубством 9 березня 2015 року) і Олега Калашникова (був застрелений 15 квітня 2015 року). На підтвердження слів у електронному листі-зізнанні "УПА" були наведені факти, до цього невідомі громадськості: "Калашников був ліквідований зброєю калібру 7.65х17 і 9х18, сам він також встиг зробити постріл зі своєї зброї".

Протиріччя у справі Бузини: фоторобот невстановленого чоловіка, проігнороване зізнання у вбивстві, алібі та тиск на слідство 03

Радник голови МВС Антон Геращенко тоді не заперечував, що вбивства Калашникова та Бузини дійсно мали схожий почерк: "Можу сказати, що Олега Калашникова і Олеся Бузину вбили з різної вогнепальної зброї, але почерк однаковий. Обидва чекали біля будинку, обох убивали з контрольним пострілом, по п'ять пострілів, п'ять куль влучили в кожного з них".

Якась химерна на перший погляд "УПА", насправді вперше згадувалася у зведеннях МВС ще під час Революції Гідності, коли 24 січня поруч із гуртожитком "Беркуту" було застрелено старшого прапорщика міліції. І, насправді, мала за собою цілком реальних людей: з нею, наприклад, пов’язував себе Олег Мужчиль, друг Лісник, вбитий співробітниками СБУ під час затримання 9 грудня 2015 року.

АЛІБІ, ДНК ТА ЗБРОЯ

Під час розгляду справи свідки під присягою повідомляли про те, що у день, коли не стало Олеся Бузини, і Андрій Медведько, і Денис Поліщук, взагалі не були у Києві. Як свідчили побратими націоналістів, зокрема кіборг Дмитро Вербич, обидва підозрюваних у цей час перебували у зоні АТО.

Експертизи ДНК проводили неуповноважені особи – наприклад, КОРД у медичних халатах. Пізніше у суді було встановлено, що ця дія була незаконною.

Протиріччя у справі Бузини: фоторобот невстановленого чоловіка, проігнороване зізнання у вбивстві, алібі та тиск на слідство 04

Крім того, у справі досі багато невстановлених обставин. Не було встановлено навіть, з якої саме зброї вбили Бузину.

МОТИВ УБИВСТВА

Згідно з обвинувальним актом, на роль підозрюваного у вбивстві Олеся Бузини підходить практично будь-який доброволець російсько-української війни. У сформованому за допомогою "експертів" довжелезному висновку про мотиви йдеться виключно про те, що Андрій Медведько та Денис Поліщук воювали у складі добровольчих батальйонів, свого часу балотувалися у органи влади від націоналістичних структур (Медведько – від ВО "Свобода" у Київраду, Поліщук – у народні депутати від УНА-УНСО)… А тому із покійним у них був "антагонізм поглядів".

Протиріччя у справі Бузини: фоторобот невстановленого чоловіка, проігнороване зізнання у вбивстві, алібі та тиск на слідство 05

ТИСК НА СЛІДСТВО

На перших етапах справи до неї мав стосунок одіозний міліціонер Василь Паскал, необхідністю "долюструвати" якого активісти серйозно перейнялися буквально за пару тижнів до арешту Медведька й Поліщука. За деякими версіями, звинувачення на адресу добровольців стали його особистою помстою хлопцям – як за прагнення люстрації, так і за попередні численні "образи". У залі суду навіть лунали відповідні свідчення співробітників МВС про помсту Паскала.

Вже після відставки Паскала, яка стала наслідком оприлюднення документів та проведення акцій протесту, Медведьку й Поліщуку був змінений запобіжний захід – на цілодобовий домашній арешт. А згодом дійшло й до того, що жодного запобіжного заходу у обох добровольців давно немає.

Хід резонансної справи нерідко напряму залежав і від необережних заяв Генпрокурора. Наприклад, у травні 2017 року під час виступу у Верховній Раді Юрій Луценко на запитання Опоблоку стосовно ходу розслідування відповів, що "підозрювані вже переведені до розряду обвинувачених" – насправді ж, обвинувального акту ще не було, і справу до суду передавати ще не планували. Однак після заяви шефа підлеглі Луценка почали екстрено намагатися виправдати його надії та у авральному режимі передали матеріали – у тому числі, залишивши поза увагою інші версії вбивства, які могли б відповідати дійсності. Згодом, у червні 2018, Луценко мав необережність зазначити, що справу вже слухають по суті. Після цього суд вирішив і справді різко перейти до цього етапу.

Позицію правоохоронних органів (на той час міліції) у червні 2015 року виклав директор Департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко.

Зараз хід справи, слухання якої неабияк затягувалося попри на клопотання захисту про безперервність розгляду справи, зненацька знову почали форсувати. Наступне засідання у ній відбудеться у день, в який добровольцям важко буде розраховувати на пильну увагу громадськості до будь-яких подій у залі суду – наступного дня після виборів, 22 квітня.

 Валерія Бурлакова, "Цензор.НЕТ"

Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику