Цензор.НЕТ

19.09.19 17:15

Ігор Ткачук: Ми створюємо умови для бізнесу, щоб він заробляв, а ми разом з ним

Автор: Ольга Скороход

Цьогоріч пасажирський термінал Одеського порту визнано найкращим у Чорному морі – незважаючи на те, що останніми роками тут практично не бувало туристів у "класичному" розумінні цього слова.

 Яким чином цього вдалося досягти і які перспективи це відкриває для круїзного потоку в Україну спілкуємося з начальником Одеської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" Ігорем Ткачуком.

Також говоримо про зростання показників порту, будівництво нових причалів та перспективи корпоратизації підприємства.

Ігор Ткачук: Ми створюємо умови для бізнесу, щоб він заробляв, а ми разом з ним 01

ВПЕРШЕ ЗА 4 РОКИ ДО ОДЕСИ ЗАХОДЯТЬ КРУЇЗНІ ЛАЙНЕРИ, І МАЄМО ЗАЯВКИ НА НАСТУПНИЙ РІК

- Пасажирський комплекс Одеського порту визнано найкращим в Чорному морі. За якими показниками ви лідери?

- Таку оцінку дала європейська організація MedCruise, яка оцінює інфраструктуру пасажирського терміналу для прийому гостей. Йдеться про зону відпочинку, митний пункт, власне морвокзал. Ми були здивовані, коли нас запросили на церемонію нагородження. Хоча багато зробили для того, щоб бути першими. Минулого року ми запросили цю організацію провести засідання в Одесі. Прибули також представники всіх портів Чорного моря. Раніше ми представляли Одеський порт на всіх заходах, які проводила дана організація - в Америці, в Туреччині, у Франції, в Румунії. Зробили реконструкцію фасаду морвокзалу. До речі, це єдиний визнаний в Україні кінетичний фасад, який рухається від сили вітру.

Критерії, за якими європейці оцінювали – це комплекс послуг. Що б ви хотіли мати у місці приїзду? Щоб було чисто і зручно. Щоб митниця і паспортний контроль працювали швидко. Щоб було зручно потім піднятись сходами чи ескалатором та вийти до автобуса. Щоб автобус був гарний і зручний. Для судна, що важливо? Це безпека. Можливість заправитись паливом, бункеровку зробити. Щоб було чисто в акваторії.

- Ви анонсували круїзний ренесанс в Одесі. На тлі яких показників побачимо таке "відродження"?

- Майже 4 роки в Одеський порт не заходили світові круїзні лайнери, працювали тільки місцеві. Ми втрачали доходи, а Одеса - туристів.

- Ви сказали 4 роки. Тобто причиною відсутності круїзних кораблів стала не війна?

- Це було пов’язане не тільки з тими проблемами, які у нас є (безпека, воєнні дії на сході нашої країни). Це ще й події, які відбулися в Туреччині - спроба воєнного перевороту. В той час кількість круїзних судозаходів в Чорне море зменшилась майже до нуля. І це проблема не тільки Одеського порту, а й інших портів чорноморського регіону.

Однак ми переконували на всіх заходах, що в Україні безпечно і що ми маємо необхідну інфраструктуру. Наголошували, що безпека в Одеському порту на високому рівні. І місто готове зустрічати туристів. І цього року у нас вже дві заявки було. Один круїзний лайнер не зайшов з технічних проблем - поломка двигуна. Другий очікуємо у жовтні. На 2020 рік маємо 11 заявок від великих круїзних лайнерів. На 2021 рік отримали - 11 заявок, а на 2022 – поки що подано дві заявки. Окрім того, за результатами проведених переговорів під час Міжнародної виставки круїзної індустрії Seatrade Europe 2019, ми можемо розраховувати на 6 додаткових суднозаходів у 2021 році і на 2 додаткових суднозаходи у 2022.

Ігор Ткачук: Ми створюємо умови для бізнесу, щоб він заробляв, а ми разом з ним 02

- 11 заявок на 2020-й порівняно з 2013 роком - це багато чи мало?

- Це добре, я вважаю. Якщо порівняти це з періодом 15 років тому – мало. Тому що і в радянські часи, і після проголошення незалежності круїзних лайнерів заходило більше. А після кризи 2008 року все пішло на спад. Піком став заколот, що відбувся у Туреччині. Тоді Туреччина задля безпеки заборонила прохід через Босфор. У нас - події на Сході Україні. Тобто Чорноморський регіон став непривабливим для закордонних компаній. Зараз йде нарощування темпів.

- Якщо взяти кількісні показники, скільки порт і місто отримують з одного лайнера в середньому?

- Я не думаю, що це дуже багато: портово-причальний збір, швартові роботи, плата за воду. Туристи живуть і ночують на самому лайнері. Вдень виїжджають на екскурсії. Тобто вони привозять гроші місту. Однак йдеться ще й про престиж, адже після відвідування Одеси іноземці діляться враженнями від нашого міста й країни з друзями та знайомими. Зростає привабливість міста – зростає привабливість Україні. Не завжди всі круїзні лайнери замкнуті – там де пасажир сів, там він виїхав. Деякі прилітають літаком, сідають на борт судна і вирушають у подорожі. Деякі навпаки – приходять до Одеси, їздять по екскурсіях, а далі літаком повертаються додому.

Наголошую, до нас заходять кораблі НАТО майже кожні два місяці. І більшість кораблів можна навіть відвідати. Система безпеки в Одеському порту на найвищому рівні. Також в акваторії держпідприємства розташовується база Військово-Морських сил.

- Ви берете участь у забезпеченні проходів під час навчань Сі Бриз.

- Вони самі собі забезпечують безпеку, але є те, що ми зобов’язані зробити.

- Що саме?

- Я скажу в двох словах. Оскільки кораблі швартуються на морвокзалі або на причалах, то ми організовуємо наступні заходи: швартові роботи, пожежна безпека, персонал, що забезпечує безпеку глядачів, які приходять подивитися на кораблі.

Окрім того, під час проведення навчань на території Морвокзалу проходять концерти, організовані компанією "Квартал-Концерт". Тож наше завдання зробити усе можливе для безпеки гостей.

- Ви окрім усього ремонтуєте концертно-виставкову залу, що нетипово для порту, однак це також вабить туристів та відвідувачів.

- До того ж, ми плануємо реконструювати площу перед морвокзалом. І я вже говорив про реконструкцію фасаду морвокзалу. Це етапи, які також покращать інфраструктуру морвокзалу. Концертно-виставковий зал на морвокзалі завжди був найкращим, найбільшим залом в Одеській області, і ми впевнені, що він так і залишиться після ремонту. Ми співпрацюємо третій рік поспіль зі компанією "Квартал-Концерт" – вони знімають свої проєкти на морвокзалі. Впродовж останніх двох років ми спільно реалізуємо проект "Літній театр "Морвокзал". А це 30-40 концертів щороку, які відвідало десятки тисяч людей. І я переконаний, що наступного року програма стане ще масштабнішою.

- "Квартал" знову подав заявку?

- Так, наступного року одесити та гості міста матимуть можливість відвідати "Літній театр "Морвокзал".

МИ РОЗБУДОВУЄМО ІНФРАСТРУКТУРУ І ДАЄМО БІЗНЕСУ ЗМОГУ ПРАЦЮВАТИ

- Скільки ви переказали коштів у бюджети всіх рівнів?

- За 8 місяців 2019 року відрахування до бюджетів усіх рівнів становить 103,6 мільйонів гривень.

- Нині обговорюють глобальне питання зменшення ставки відрахувань дивідендів для портів. Які перспективи, що в портах лишатиметься більше коштів?

- Міністр Криклій та прем'єр-міністр Гончарук підтверджували, що ставку знизять. Сьогодні дивіденди у нас становлять 90%. Тобто 90% зароблених коштів, після сплати податків й виплати зарплат, ми віддавали державі, а тільки 10% залишилось у нас. Завдання зменшити ці відсотки, щоб ми могли вкладати самі в себе гроші.

- Про необхідність зменшення ставки говорив і попередній міністр Омелян. Подібна історія з підвищенням ставки вже відбулася у 2015 році, і тоді порти не були задоволені. На вашу думку, з чим було пов’язане, що ставку знову підняли?

- Ставку то піднімали, то знижували. Я впевнений, що були підстави. Мабуть, не вистачало коштів у бюджеті (а відрахування за цією статтею йшли напряму до бюджету). Була постанова Кабміну, ми її виконуємо. Зараз є чіткий сигнал від нового уряду, що ставка буде знижена. Я впевнений, що вся портова морська інфраструктура буде аплодувати такому рішенню. Тому що порти зможуть у себе інвестувати. Я вже окреслив, що маємо глобальні плани з будівництва.

- Які об'єкти будівництва чи розвитку ви розвиваєте?

- З чого ми розпочали? В Одеському порту було декілька проєктів, які були заморожені. Відновили будівництво причалу 1-з. Розпочали його сім років тому. Два роки будували і зупинились, коли він був на 60% готовий. 5 років все стояло. Ми зробили проєктну документацію, розпочали будівництво, і плануємо цього року здати об’єкт, якщо не буде ніяких технічних негараздів чи якихось технічних нюансів. І, звісно, якщо фінансування буде на рівні.

По-друге, - хвилелом на Карантинному молу, який у 2014 затонув. Під час його будівництва було допущено помилки, і ця гідроспоруда почала тонути. Були кримінальні справи й суди щодо цього. Однак ніхто не хотів – це моя думка – вирішувати глобально це питання. Наші юристи звернулись до суду. За результатом розгляду справи було визнано, що проєктанти припустилися помилок і повинні повернути 150 млн., як компенсацію збитків. Тим часом ми розпочали будівництво нового хвилелому. Зараз перебуваємо на стадії переговорів з німецькою компанією. Вона отримає кредит на предмет внесення змін в проєктну документацію, який готували ще 10 років тому. Треба вносити зміни у зв’язку з технічними іншими рішеннями і в зв’язку зі збільшенням собівартості – сьогодні ціни не ті, які були 10 років тому. Але ми зрушили це питання з місця.

Третє питання, яке ми запустили – будівництво причалу №7. 50 років причал експлуатувався, і жодного разу не було капітального ремонту. Другий рік поспіль тривають ремонтно-будівельні роботи. Цього року ми плануємо ввести в експлуатацію першу чергу, наступного – другу.

Також відремонтували чотири черги транспортної естакади. Зараз проводимо капітальний ремонт останньої черги.

Роблячи ремонт естакади й причалу, ми даємо можливість бізнесу заробляти. Адміністрація ж портів заробляє на причалах – причально-канальний збір, причальний збір – те, що нам платить бізнес. Але знову-таки він платить з того, що заробляє. І наша мета – зробити такі умови, щоб він більше заробляв.

- Як це позначилося на активності й прибутках порту?

- За ці роки у нас є позитивна динаміка зростання вантажообігу в Одеському порту. Наприклад, минулого року було перевантажено вантажів близько 21 млн. тон. Для порівняння: за 8 місяців минулого року було перевантажено 13 млн. тон, за 8 місяців 2019 року – 16 млн. тон. Є зростання по майже всіх вантажах, які обробляються в Одеському порту. Більш того, приватні компанії, які працюють, також інвестують гроші. Деякі зараз будують у себе елеватори, хтось вже ввів в експлуатацію першу, другу чергу елеваторів. І сьогодні я впевнено можу сказати, що Одеський порт рухається вперед .

Ігор Ткачук: Ми створюємо умови для бізнесу, щоб він заробляв, а ми разом з ним 03

МИ НАМАГАЄМОСЯ ПЕРЕКОНАТИ МІСЬКРАДУ ВИДІЛИТИ ЗЕМЛЮ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА ОБ'ЇЗНОЇ ДОРОГИ, ЩОБ ВАНТАЖІВКИ НЕ ШКОДИЛИ ОДЕСИТАМ

- Наскільки при цьому дотримано екологічні стандарти?

- Оскільки порт розташований у центрі міста, перша умова, коли з бізнесом розмовляємо, - щоб було нуль викидів в повітря і в море. І знаю, уже дві компанії поставили за рік обладнання, яке є найкращим в Європі за умовами екологічної безпеки.

- Ви заявляли, що міські колектори більше забруднюють море, ніж порт.

- Так воно і є. Міські колектори побудовані дуже давно. Вони виходять через територію Одеського порту та через інші території просто в море. І вони дійсно забруднюють море.

- Багато було розмов щодо екологічної безпеки з боку кораблів, які заходять. Зеленський ухвалив рішення про скасування екологічних перевірок кораблів, які заходять у порт. Як ви оцінюєте такий крок?

- Такі перевірки дійсно просто створювали проблеми бізнесу.

- Є ще питання днопоглиблення в портах. Воно вас стосується?

- Це дійсно дуже цікава тема. Всі порти повинні, по-перше, мати паспортні глибини. Тобто ті глибини, які зареєстровані в документах. Вони подаються в усі міжнародні організації й фіксуються на картах. Ми зобов’язані їх тримати в належному стані, бо глибини замулюються. І на додаток до всіх досягнень, про які ми не говорили, цьогоріч провели ремонтне поглиблення, яке дало можливість підтримати всю акваторію в паспортних глибинах.

На наступний рік ми ставимо завдання зробити днопоглиблення в окремих місцях. Я впевнений, що завдяки чіткій взаємодії центрального апарату й Міністерства інфраструктури ми розробимо проєкт й проведемо роботи.

- Ряд екологів протестують проти поглиблення в Дунаї.

- Для того, щоб зробити будь-які роботи, нам потрібно зробити проєктну документацію, погодити в установленому порядку. У тому числі, є погодження і екології, і там же є окреме погодження рибінспекції. Більш того, вони видають дозвіл на проведення робіт в конкретний час, коли немає нересту, коли немає загрози тварин, для риб, ще для когось. І ми в цей час проводимо роботу. Я думаю, що на Дунаї територія менша, тому й виникають питання.

- Альтернативний в’їзд у порт, про необхідність будівництва якого ви говорили – також стосується питань довкілля, зокрема екологічної безпеки Одеси, як міста. Місто якось бере участь у спорудженні естакади?

- Ні. Естакада знаходиться на території порту і на балансі адміністрації. Тому ми будуємо. Але місто розростається також, а нам розширяти територію нікуди. Кількість вантажів і кількість машин збільшується. До того ж, рухаючись місто, вантажівки псують дороги, забруднюють повітря, створюють зайвий шум. Зараз ведуться перемовини з містом, щоб нам виділили земельну ділянку для будівництва альтернативного заїзду в порт.

- Як складається комунікація з місцевою владою? Вони йдуть назустріч, щоб виділити ділянку?

- Йдуть назустріч. Ми провели кілька спільних нарад. Наше завдання – переконати місто виділити землю. На останній сесії було прийняте рішення про розроблення детального плану території, де має бути визначено, де можна будувати дорогу. Є багато питань: будівництво демпферної (накопичувальної) площадки, щоб машини, які чекають тривалий час оформлення документів, приходу корабля. В ідеалі вони повинні очікувати не в місті і не на дорозі, а на накопичувальному майданчику, який не заважатиме людям і руху транспорту.

Ігор Ткачук: Ми створюємо умови для бізнесу, щоб він заробляв, а ми разом з ним 04

КОНЦЕСІЯ – ЦЕ ДОБРЕ, АЛЕ ДУМАЮ, ЩО ЦЕ НЕ ПРО ОДЕСЬКИЙ ПОРТ

- Як ви ставитесь до питання концесії портів? Про концесію Одеського порту, наскільки я розумію, не йдеться?

- Я думаю, це не про Одеський порт. Нині оголошено тендер на концесії двох портів. Про це говорили років 10. Побачим, як це буде зроблено. Я думаю, що концесія портів – не зовсім вдала конфігурація для Одеського порту. Концесія доречна там, де є вільні території, де можливі нові інвестиції, нове будівництво. В Одеському порту вже працюють 14 компаній, території вже майже нема. Самі компанії вже модернізують своє обладнання й інфраструктуру.

Є чітка територія міста, територія порту. І ми не можемо розростатися нікуди, тільки в море. Але в море ми розширюємося також, хоча це дуже дорого. Німецька компанія КТО створила нову територію на 19 га. Зараз там контейнерний майданчики успішно працюють. Але цей інфраструктурний проєкт ще не завершений. Ще повинні виконати нашу умову – побудувати хвилелом, який раніше затонув.

- Питання, яке точно стоїть перед Одеським портом, - корпоратизація. Чи є розуміння, як це відбуватиметься?

- Це крок, який, я впевнений, ми повинні зробити, тому що корпоратизація дасть можливість швидко ухвалювати рішення керівництву. Сьогодні ми забюрократизовані: мені практично на кожну дію потрібне погодження центрального апарату, далі – міністерства, а міністерство – це багато кабінетів, де треба отримати погодження. Те саме стосується роботи з іншими державними відомствами. Наприклад, передача в оренду проходить через Фонд держмайна. Ми звертаємся до Фонду, потенційний орендатор також звертається до Фонду. Потім ми всі разом звертаємся до міністерства й отримуємо погодження. Фонд проводить конкурс, визначає оцінщика. Експерт визначає вартість. Фонд визначає цю вартість, цільове використання. А далі Фонд держмайна укладає договір на наше майно, яке у нас на балансі. Держава отримує за цим договором 75%, підприємство – 25%.

Навіть якщо швидко рухатись і є зацікавленість в якомусь проєкті, все одно ця бюрократія йде дуже довго. А корпоратизація дасть можливість швидко приймати рішення і розпоряджатися своїм майном самостійно. І кошти за оренду залишатимуться 100% на підприємстві. Це дасть можливість більш ефективно розпоряджатися свої майном.

- Для запуску процесу необхідно провести повну оцінку підприємства. Ви готуєтеся до цього?

- Ми будемо замовниками і швидко це проведемо. Сьогодні по суті нами керує велика махіна Мінінфраструктури. В міністерстві більше 200 підприємств і кожне контролювати – це важко. Корпоратизацію пройшли майже всі порти й державні підприємства у світі. Це нормальна світова практика.

Я впевнений, якщо ми станемо акціонерним товариством, то це буде з часткою 100% держави.

- Стосовно Наглядової ради в правлінні. Вас там не буде?

- Ні. В наглядову раду і в правління не можуть входити люди, які працювали на даному підприємстві протягом 3-5 років, та їхні родичі. Тобто є обмеження, щоби не було конфлікту інтересів та корупції. На сьогодні всі підприємства, які обирають наглядову раду і правління, проходять процедуру конкурсу.

- Кілька років тому за кураторства Кабміну була створена академія корпоративного управління. Закордонні експерти зіткнулися з тим, що українські менеджери не завжди в корпоративній системі вміють орієнтуватися. Там зокрема навчався менеджмент Укрпошти й Ощадбанку. Ви якось дотичні до цієї програми?

- Ми філіал в Одесі. Є центральний апарат, який для нас проводять семінари й тренінги. Дійсно, нам потрібні знання, як орієнтуватися в новому світі і розвивалися. Це дуже позитивний крок. Його треба робити. Люди повинні самовдосконалюватися.

Ігор Ткачук: Ми створюємо умови для бізнесу, щоб він заробляв, а ми разом з ним 05

НАМ ПОТРІБНО РОЗВ'ЯЗАТИ ГЛОБАЛЬНЕ ПИТАННЯ ПРО КОРПОРАТИЗАЦІЮ ОДЕСЬКОГО ПОРТУ

- На який період у вас розписаний план діяльності? Скажімо, на найближчий рік?

- У планах завершити всі будівельні роботи. Є завдання розпочати реконструкцію інших причалів. Є причали, які експлуатуються більш ніж півстоліття і там не проводились ремонти.

Також – розв'язання глобального питання про корпоратизацію. Це ж не тільки від Одеського порту залежить. Це залежить від Міністерства Інфраструктури і Кабінету міністрів. Також – від парламенту. Треба вносити зміни в законодавчі акти, треба відпрацьовувати механізм.

- Розкажіть про плани щодо міжнародної співпраці. Є багато проєктів, деякі були поставлені на паузу.

- Майже всі компанії, які у нас працюють, мають іноземні інвестиції. Я наводив приклад компанії КТО. Серед їхніх засновників є муніципалітет міста Гамбург. До правління входять, як завжди, представники уряду Німеччини. Тобто переговори делегацій Німеччини й України проходять на найвищому рівні. Інший приклад - компанія Бруклін-Київ, серед їх партнерів є відома світова компанія CMA CGM, яка входить до трійки світових компаній з обробки контейнерів. Іноземці в себе інвестують прозоро і швидко.

Окрім того, минулого року ми підписали меморандум, у якому йшлося про розширення територій, з французькою компанією СММ. Плани інвестицій – перший крок десь 25 млн.євро, наступний крок – більше 100 млн.євро. Це світова компанія, яка є лідером в сіті, працює з Одеським портом і планує далі працювати. Тобто ті кроки, які ми зараз робимо, дають можливість їм збільшувати свої обсяги і інвестувати в Україну.

- Є пряма співпраця з портами інших країн?

- Ми постійно співпрацюємо з американською службою берегової охорони. Одеські портовики літали в Америку, вони приїжджали до нас, відпрацьовували безпеку нашого порту. Представники берегової охорони США давали поради, що нам треба зробити. Ми відпрацьовували їхні зауваження. І наступного разу, коли вони проводили моніторинг зауважень до нашої роботи не було. Тобто нам була дана найвища оцінка за рівнем безпеки в Одеському порту.

Співпраця йде на всіх рівнях з цивільними портами. Ми відвідували порти в Антверпені і в Амстердамі. Є запрошення на Філіппіни, в Малайзію. Про нас знають в усьому світі. Нас запрошують, ми запрошуємо. Нещодавно відбулася зустріч з послом Сполучених Штатів Америки. Вони ознайомилися з роботою порту. Це рутинна робота, яка постійно йде.

- У своїй діяльності ви стикались із якимись перешкодами, об’єктивними чи суб’єктивними?

- Без них неможливо.

- Ці перешкоди полягають у процедурах чи конкретних людях?

- Є складнощі, які вирішуються, але для їх подолання потрібно витратити зайвий час. Буває нерозуміння в деяких питаннях з боку керівництва. Не обов’язково нашого, іншим міністерствам треба доводити, чому потрібно зробити конкретний крок. Наприклад, є у нас відомча поліклініка. У нас працює в порту 1300 осіб, 800 осіб - на державному підприємстві ""Одеський морський торговельний порт". І на всій території працюють приблизно 5 тис. людей. Тобто приблизно щодня на роботу приходять 6-8 тисяч осіб. Плюс ще заїжджають машини, заходять кораблі. Це все люди. Наша поліклініка обслуговує і державні, і приватні компанії, видає медичні довідки. Проводить виїзні послуги приватним компаніям, заробляє гроші цим. Але все одно треба утримувати її на дотації. І ось мені важко було довести у Києві, що нам потрібно її фінансувати. Адже це не є статутною діяльністю підприємства. Однак вона розміщена території порту, не міста, тому її неможливо віддати в управління комусь іншому. Але і морвокзал для круїзної інфраструктури, концертний зал – це також не є статутним видом діяльності. Але так сталося, що ця інфраструктура в нас на балансі, тому ми її розвиваємо і спонукаємо заробляти гроші. У нас є музей морського порту, який також треба розбудовувати. Потрібен був час, щоб довести, що музей морського порту повинен бути у нас. Потрібен був час, щоб переконати міністра. Він погодився, дав чітку вказівку по вертикалі й усі почали працювати над створенням цього музею. Включилась і обласна рада, і міська рада.

Але говорімо про позитивне. Все залежить від того, як керівник сприймає ці проблеми. Я сприймаю це, як тимчасові перешкоди, які забирають час, але їх можна подолати. А дехто бачить стіну і каже: ні, я не полізу. Я готовий лізти, йти вперед, відстоювати інтереси порту.

 Ольга Скороход, "Цензор.НЕТ"

Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику