Цензор.НЕТ

01.10.19 17:05

Нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк: Ми не збираємось робити шоу заради шоу. Бо шоу не допомогли навіть великим політичним шоуменам"

Автор: Тетяна Бодня, Тетяна Ніколаєнко

Ярослав Железняк - заступник голови партії "Голос". З 2015 він налагоджував роботу з парламентом Мінекономіки, а потім і уряду в цілому. Був радником Володимира Гройсмана. Активно займався впровадженням системи Prozorro. Сьогодні Железняк - перший заступник голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики.

 В інтерв’ю Цензор.НЕТ Ярослав Железняк розповів, чому "Голос" не оголосив себе опозицією і не хоче політики заради шоу, як їм співпрацювати з більшістю, чому треба ухвалювати законопроєкти навіть про напівпровідники і про такі суттєві для багатьох українців речі, як впровадження РРО для підприємців та кешбек за скарги для споживачів, чи повернеться верхній поріг для посилки у 150 євро і чи підігрує комітет Коломойському.

Нардеп від Голосу Ярослав Железняк: Ми не збираємось робити шоу заради шоу. Бо шоу не допомогли навіть великим політичним шоуменам 01

"ПОКИ ЩО НІХТО ДОМОВЛЯТИСЯ НЕ ПРИХОДИВ"

- Цей парламент уже кілька тижнів працює в турборежимі. Депутати від "Слуги народу" визнають, що те, що зараз розглядається, писалося ще в попередніх скликаннях. Ви тоді були радником прем’єр-міністра, співпрацювали з парламентом. Коли дивитесь на цю масу законопроєктів, що думаєте? Вони справді першочергові чи для країни важливіше було б робити щось інше?

- Дивіться, я відповім дуже прямо: більшість цих законопроєктів писалися в минулому скликанні, і це добре.

- Їх принаймні готували і читали.

- Так. Гірше, коли колеги намагаються ухвалити щойно написане. Отам є проблеми. А чи є умовно законопроєкти про захист прав виробників мікросхем першочерговими – питання риторичне. Як на мене, критерій першочерговості у всіх різний. Приміром, дай політикам з попередніх скликань цю тему, і вони казатимуть, навіщо це, давайте спершу про війну. Даси про війну – скажуть, треба про соціалку. І так далі. Тому, як на мене, якщо ці законопроекти працюють на благо і потрібні, наприклад, для євроінтеграції, як той же захист прав на напівпровідникові вироби чи географічні назви, то нехай буде. Він висів три з половиною роки – час уже його ухвалити. Якщо ми можемо витратити час на більш важливі речі, наприклад, ухвалити зміни в законодавство про Вищий антикорупційний суд чи ці законопроєкти, тоді треба пріоритезувати.

- Є інші законопроєкти, які стосуються боротьби з корупцією і є продовженням теми зняття недоторканності, і вони вже викликають спротив чималої кількості депутатів. Ваша колега Олександра Устінова назвала провал законопроєкту № 1009, який був минулого тижня, продовженням традицій старої Ради. Але у депутатів більшості є побоювання, що цими нормами їх просто змусять бути кріпаками при ухваленні потрібних ОП законопроєктів. Як вважаєте, є такий ризик?

- Я не можу зробити нічого кращого, ніж теж процитувати Олександру Устінову, яка сказала, що "треба було думати тоді, коли ви голосували за зняття з себе недоторканності". Все! Якщо шановні представники більшості хотіли лишатись недоторканними і в частині прослушки НАБУ, то треба було не голосувати за це рішення. Якщо вони проголосували, то тепер уся відповідальність, зокрема й за реформування правоохоронних органів, на них. І якщо вони хочуть, щоб ці органи не займались політичними репресіями, нехай працюють ретельніше над законодавством. І було б бажано, щоб вони спершу читали те, за що вони голосують.

- Мені здається, що вони справді не розуміли, що значить зняття недоторканності, поки хтось їм не показав слова "обшук" і "прослушка".

- Мені важко це коментувати. Я тільки радий, що у нас у фракції всі спершу читали законопроєкт і усвідомлювали, за що голосували. І ми розуміли, що для країни це крок уперед. Як на мене, нехай прослуховують, може, щось цікаве почують.

- Утім, не можна не помітити, як зараз збільшуються повноваження прокуратури, і якщо раптом Рябошапку замінять на Пшонку, все це матиме зовсім не добрий вигляд.

- У нас для себе є такий собі тест на адекватність законодавства: якби цей закон був внесений таким генпрокурором, як Шокін, або тими, хто був у часи Януковича, чи голосували б ми за нього? Ні!

Я хочу вірити, що в нас буде реформа прокуратури. Я особисто знаю пана Чумака і вірю йому. Але часи змінюються і люди змінюються, тому ми за інституції, а не за особистості. Бо особистості змінюються, а інституції бажано все ж побудувати.

- У вас маленька фракція, але вам уже кілька разів вдалося провести свої поправки і довести більшості свою правоту. Зокрема, наскільки я розумію, так було з відсотками пайового внеску. Разом з іншими ви переконали Разумкова не гнати по законопроєктах і робити перерву між читаннями.

- І не тільки це. Ще були зміни по податковому законодавству. У нас є дві переваги: ми читаємо законопроєкти і можемо дискутувати. Друге: багато законопроєктів готували саме наші депутати в попередні 5 років у міністерствах або їх залучали як експертів. І тому нас слухають.

- Я пам’ятаю, що під час роботи в підготовчій групі депутати ЄС дуже часто на вас ображались і казали, що ваша фракція – це така улюблена подружка влади. У вас є якась особлива позиція? Може, Давид Арахамія спершу приходить по голоси, коли розуміє, що свої депутати не хочуть голосувати?

- Скажу чесно: поки ніхто домовлятися не приходив. Не знаю, це добре чи погано, але це так. Ми дуже конструктивні й часто саме за це отримуємо критику. Якщо нам щось не подобається, ми кажемо про це відверто.

- Фракція ЄС вас критикувала за те, що ви не захищали повноваження Комітету свободи слова на підготовчій групі.

- Я не пам’ятаю, щоб на підготовчій групі хтось зробив більше змін щодо положень комітетів, ніж ми. Повторювати те, що проговорено на групах, заради картинки – це не наша позиція.

Нардеп від Голосу Ярослав Железняк: Ми не збираємось робити шоу заради шоу. Бо шоу не допомогли навіть великим політичним шоуменам 02

- Але особливість нашої епохи, що людям потрібен хайп, скандал, ще й якийсь харасмент. І вони на це ведуться. І результати виборів теж про це свідчать. Так само, як і те, що бренд часто важливіший, ніж його наповнення. Не боїтеся в цьому загубитися зі своїм конструктивом і успадкуєте долю "Самопомочі".

- Не думаю, що конструктив може бути причиною падіння рейтингу тієї чи іншої політичної сили. Через політичні помилки – так, але не конструктив. Наскільки успішний цей шлях – не можу сказати. Але бажано, щоб хтось спробував. Поки що цього ніхто не робив. Тому і маємо таку ротацію.

- Тобто мітинги, блокування трибуни – це не ваш метод?

- Не впевнений, що колись ми не вдамося і до цих методів, але мені хотілось би – перед тим як це зробити – розуміти мету. От приклад: прийняли з порушеннями законопроєкт про імпічмент. Можна ж було теж заблокувати трибуну, паркан спиляти, зробити картинку. Але конструктивніше було переконати голову Верховної Ради і довести, що варто працювати над законопроєктами довше, щоб мати час виправити помилки. І зараз колеги з більшості підходять і дякують, що вони змогли виправити помилки, за які було б просто соромно.

- Як в історії з контрафактом, який можна визнати таким тільки рішенням іноземному суду за новими поправками.

- І не тільки це. Тому важливо саме конструктивно спершу розв’язати проблему.

- Але скоро вибори в Києві, потім місцеві. Вас точно виборці помітять і вирізнять з цим тихим конструктивом?

- Достатньо чи ні – це можуть сказати лише виборці. Крім конструктивних пропозицій, ми ще будемо просувати і свій порядок денний. Але я дуже хочу, щоб ви зрозуміли мою позицію, що ми не збираємось роботи шоу заради шоу. Бо насправді ці шоу, як ми бачимо, навіть яскравим особистостям не допомогли навіть великим політичним шоуменам.

- Це ви про Ляшка зараз?

- Упевнений, що їх у нас багато, і кожен з них у вислові "великий політичний шоумен" упізнав себе.

Нардеп від Голосу Ярослав Железняк: Ми не збираємось робити шоу заради шоу. Бо шоу не допомогли навіть великим політичним шоуменам 03

"В ДЕРЖОРГАНАХ ІНОДІ СИДЯТЬ ТАКІ КОРУПЦІОНЕРИ, ЯКІ ВЖЕ 5-6 МІНІСТРІВ ТОЧНО ПЕРЕЖИЛИ"

- Законопроєкти № 1053-1 і 1073 викликали хвилю обурення серед підприємців, які вже пообіцяли Податковий майдан, якщо президент не ветує ці документи. Чи варто їм розраховувати на підтримку політиків?

- Це ініціатива підприємців, і якщо вони насправді хочуть досягнути мети, бажано, щоб політики до неї не приєднувалися, бо зроблять лише гірше, й це вже виглядатиме політичним протистоянням. Але я не дуже впевнений, що у цьому випадку – після того, як ці два законопроєкти було проголосовано монобільшістю, – президент накладатиме вето.

Ми провели у комітеті робочу зустріч з підприємцями, на якій були також представники Мінфіну, податкової служби. Питання стосувалося РРО, на який найбільше нарікань. Люди приїхали з різних регіонів і мали змогу навести свої аргументи. На щастя, більшість логічних речей нам вдалося на етапі підготовки до другого читання відстояти. Зменшили штрафи і відтермінували їх застосування, збільшили перехідний період до обов’язкового застосування РРО для "спрощенців", підвищили граничний оборот для ФОП 2 групи, закріпили норму, аби використання Книги обліку розрахункових операцій було необов’язковим, тощо. Але концептуально сам підхід не було змінено. І оскільки ці документи підтримані і монобільшістю, й урядом, навряд чи президент накладатиме на них вето. Хоч можливо, вони відкриють діалог щодо подальшої зміни податкового законодавства і будуть потроху пом’якшувати ухвалені норми. Там закладено великий перехідний період – 15 місяців, цього часу достатньо, щоб вносити якісь корективи.

- Ваша фракція зможе такі зміни ініціювати?

- Ми постійно спілкуємося з бізнесом, думаємо, що ще зможемо спростити. В кінцевій редакції виписали, що програмне забезпечення можна буде встановити на будь-який девайс, не потрібні жодні додаткові комплекси. Це важливо, бо таке програмне забезпечення буде знаходитися у вільному доступі, що усуває ризик монополізації.

Далі можна думати. Програмні РРО запустять через півроку, а перша хвиля ризикових груп, таких як реалізація ювелірки, зобов’язана перейти на них лише восени наступного року. Тож у нас ще є час, щоб ми як законотворці подивилися в тестовому режимі, чи воно взагалі працює. Якщо це профанація, впевнений, що це можна буде відтермінувати або скасувати.

- Коли їх ухвалювали, багато йшлося про детінізацію економіки. Зараз, за різними оцінками, в тіні перебуває 40-50% економіки. Як ця цифра зміниться і через який час?

- Перед голосуванням роздавалися інфографіка та аналітична записка. Але я добре розумію, як готуються пояснювальні записки до законопроєктів, і переконаний, що ніхто в цій країні достеменно не знає, який саме відсоток економіки в тіні. Тому будь-які прогнози – справа невдячна, вони не будуть об’єктивними.

Окрім того, ми ж із вами розуміємо, що нічого ідеального не буває. Недобросовісний бізнес, а іноді й добросовісний, не завжди виконуватиме те, що написано у законах.

І тут уже питання до нас. Маємо зробити так, щоб легальному чесному бізнесу працювалося максимально комфортно.

- А недобросовісному? Як з такими боротися?

- Точно не заходами репресивного характеру. У податкової є такий інструмент, як перевірки, хай працюють. До речі, мені дуже подобається норма, яку ми обговорювали сьогодні у рамках іншого законопроєкту. Вона про те, що не потрібно збільшувати тривалість самих податкових перевірок, треба подумати, які інструменти податкова може застосовувати і як може оптимізувати роботу.

Нардеп від Голосу Ярослав Железняк: Ми не збираємось робити шоу заради шоу. Бо шоу не допомогли навіть великим політичним шоуменам 04

- Чому почали з реалізаторів товарів усередині країни, а не з контрабандних схем на кордоні?

- На жаль, ми не можемо прийняти законопроєкт про заборону контрабанди чи контрафакту (посміхається, – авт.). Це буде популізм у стилі деяких шоуменів, про яких ми сьогодні згадували. Але комітет уже опрацював низку законів по напрямку митниці. Зокрема, ухвалено і підписано президентом закон про режим спільного транзиту. Я впевнений, що це значний удар по контрабанді, тому що одна із головних проблем для нас – це просто брак обміну інформацією. Це найпростіший спосіб зрозуміти, що десь щось пішло не так, якщо маєш інформацію про відправку 10 айфонів, а за документами заходить 10 блокнотів. І як показує практика, десь не так воно пішло на українській митниці. Не розповідатиму детально про цей документ, ви добре його знаєте, адже він ухвалений у першому читанні парламентом минулого скликання, ми його допрацьовували. В залі його підтримали 333 народні депутати.

Ще один важливий документ – законопроєкт, яким запроваджується інститут автоматизованого економічного оператора. Ми також його доопрацювали до другого читання і винесемо на голосування найближчими тижнями. Це суттєве спрощення роботи для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Проєктом пропонується запровадити дієвий механізм, аналогічний тому, що функціонує в ЄС, з перспективою подальшого взаємного визнання. Майбутнє визнання митними органами країн ЄС вітчизняних підприємств зі статусом автоматизованого економічного оператора забезпечить участь останніх у формуванні так званих безпечних ланцюгів постачання товарів і підвищить їхню конкурентоспроможність на зовнішньому і внутрішньому ринках.

Третя – це захист права інтелектуальної власності. Зокрема, я впевнений, що виправлять цю норму про визнання контрафактом за рішенням іноземного суду, яку ви вже згадували.

- Гетманцев теж обіцяв, що її приберуть, але цікаво, чиї інтереси за цим загалом стоять?

- Як на мене, інтересів чи злого умислу там немає.

- Анонсовано об’єднання митниць в один юридичний орган. Коли це відбудеться? До речі, щодо цього також є чимало побоювань.

- Це рішення має як переваги, так і недоліки. Та з огляду на те, як активно парламент минулого скликання цю ініціативу блокував, мені чомусь здається, що краще, якщо буде одна юридична особа, а не багато.

І найголовніше, що, точно буде пов’язано з боротьбою з контрабандою, це, хай як дивно, реформа самої митної служби. Я сподіваюсь, що і Максим Нефьодов, і заступники, яких він призначить, і вся команда загалом над цим активно працюватимуть. І я б дуже хотів вірити, що ми можемо ухвалити геніальні закони – і вони будуть працювати, як повинні. Але, як показує досвід, якщо контролюючий орган не має бажання їх втілювати, то у багатьох випадках всі ці закони залишаються, на жаль, лише декларативними нормами. Та хотілося б, щоб країна змінилася.

- Верланов досить швидко запустив податкову, а митниця рухається повільно. Лише днями почалися перші призначення.

- Наскільки я розумію, вони чекали нового законопроєкту по державній службі. Митники постійно скаржаться, що у них мала зарплата, але чомусь, от ми навіть бачили це на відео під час візиту президента до Закарпатської митниці, ніхто не хоче звільняти ці посади. Напевне, є у них додаткова мотивація. Сподіваюсь, що це патріотизм, а не щось інше.

Я би дав Нефьодову більше часу, перш ніж оцінювати. Бо з того, що чую-бачу, висновки робити рано, поки що мені логіка реформування зрозуміла.

- А як ви загалом оцінюєте реформу державної служби? Те, що відмотали назад історію з конкурсами і навіть скасували їх для керівників департаментів в уряді?

- Це питання про особистості чи інституції. Людям, які зараз працюють в уряді, ми довіряємо і розуміємо, навіщо вони це зробили. Коли відбудеться перезавантаження влади, побачите, що в держорганах сидять іноді такі корупціонери, які вже 5-6 міністрів точно пережили і втрималися на посадах. Таких людей потрібно позбавлятися. І в цьому випадку добре, що ухвалені зміни дозволяють це зробити.

Але є й зворотний бік медалі. Він про сталість інституцій, а точніше – її відсутність в українських реаліях. У поточних умовах, ми розуміємо, що за іншого уряду, іншої політичної волі прийняті норми можна було б використовувати іншим чином, з іншою метою. Як показовий тест: уявімо, що ми ухвалювали б такий законопроєкт, скажімо, 2 роки тому за умов чинної на той час політичної системи. Мені здається, що весь наш "Фейсбук" і не тільки "Фейсбук" був би в зраді та звинуваченнях через недовіру та побоювання необґрунтованих звільнень.

Дивіться, в нас взагалі є одна глобальна проблема української політики – зазвичай, більшість тих, хто заходить у владу, думають, що вони там навічно. І багато речей роблять, не думаючи про те, що буде, коли вони стануть опозицією. Чудовий приклад в цьому плані – розподіл комітетів. Свого часу пан Парубій що тільки не робив, закликаючи прийняти конкретну формулу для розподілу по комітетах за світовими практиками, чітке визначення влади, опозиції. Тоді на той час коаліція вирішила таке рішення не ухвалювати. Тепер у новому скликанні багато людей з тієї коаліції стали депутатами опозиції чи меншості і жалілися, що розподіл комітетів відбувся заполітизовано. А це все можна було змінити. Прописати чітко в Регламенті Верховної Ради умови створення та розпаду коаліції.

Дуже сподіваюся, що настане момент, коли ті, хто приходять до влади, одразу будуть думати, як зробити так, щоб їх рішення продовжували нормально працювати навіть тоді, коли вони самі стануть опозицією, меншістю або взагалі вийдуть з влади. Я впевнений, що як тільки в нас буде таке мислення, ми одразу отримаємо країну іншої якості.

- Керівник митної служби Максим Нефьодов запропонував підвищити вартість міжнародних посилок, за які треба сплачувати податки, зі 100 до 150 євро. У комітеті цю тему обговорювали? Депутати підтримують таку ідею?

- Поки що такої законодавчої ініціативи ми не бачили. Я розумію, що є певний лаг між заявою навіть такого поважного пана, як Нефьодов, і законодавчою ініціативою, але якщо вона буде, ми її розглянемо. Якщо збільшити цей поріг, то, як на мене, вона матиме підтримку в залі. Я точно підтримаю як людина, дружина якої любить замовляти речі, зокрема, косметику за кордоном.

Нардеп від Голосу Ярослав Железняк: Ми не збираємось робити шоу заради шоу. Бо шоу не допомогли навіть великим політичним шоуменам 05

"МЕНІ ЗДАЄТЬСЯ, ЩО ВЕЛИКОГО ПОПИТУ СЕРЕД КОРИСТУВАЧІВ НА КЕШБЕК НЕ БУДЕ"

- Критикуючи законопроєкт про кешбек, підприємці кажуть, що покупці отримати гроші за покупку практично не зможуть через складність самої процедури, зате контролерам дали ще один інструмент для тиску на бізнес, а шахраям – змогу для маніпуляцій і схем. Прокоментуєте?

- Ви поставили цікаве питання, озвучивши ризики. Я теж їх чув і теж не впевнений, що кешбек працюватиме через банальну відсутність користувачів. Ми з колегою по фракції пропонували загалом не вводити норму про кешбек, але нашу пропозицію відхилили. Тому для мене було дуже важливо хоча б підняти мінімальну вартість покупки, за якої буде повертатися компенсація, зі 100 до 850 гривень. А також прибрати питання невидачі чека.

- Щоб, придбавши товар, не дзвонили в податкову й не казали, що продавець не дав чек?

- Так, це якраз із тих норм, яких боявся бізнес. Невидачу чека неможливо перевірити камеральною перевіркою – дистанційно по базах даних податкової. Тобто, покупець може залишити скаргу, що йому не видали чек, а продавець може сказати, що факту покупки в принципі не було. Податковій залишається лише виїжджати на фактичну перевірку до підприємця та переглядати його документи. Скарга може виявитися "тролінгом", а час податківців та підприємця – витрачений дарма.

Повертаючись до норми про кешбек за нефіскалізований чек: якщо у нас бодай 2% цих порушень буде виявлено завдяки бажанню покупця отримати кешбек, це в певному сенсі буде перемога цього механізму. Це як створити соціальну мережу. У вас, з одного боку, повинен бути продукт – в нашому випадку, це можливість перевірити фіскалізацію чеку та подати скаргу через електронний кабінет платника податків. З іншого боку – у вас мають бути користувачі продукту. Мені здається, що великого попиту серед користувачів на кешбек не буде. Через те, що процедура повернення компенсації справді вимагає часу, а також певною мірою порушує українські традиції не доносити контролюючим органам на сусіда – в цьому разі на продавця.

Нардеп від Голосу Ярослав Железняк: Ми не збираємось робити шоу заради шоу. Бо шоу не допомогли навіть великим політичним шоуменам 06

- Наша колега нещодавно повернулася з Румунії, де помітила, що там різний ПДВ. Чому б нам таке не запровадити?

- Ну, це ж концептуальне питання. І якщо ми хочемо приєднатись до європейської родини, то ПДВ має залишитись, хоч є різні погляди. Якщо ми кажемо про диференціацію, то кожна країна ухвалює своє рішення. У нас є нульовий ПДВ, наприклад, на електрокари, 7% - на ліки і загальна норма. Чи треба диференціювати це на різні товари, говорити без розрахунків я не готовий. Бажано було б розуміти, навіщо це.

- Ціни нижчі.

- Ціни нижчі – доходи до бюджету нижчі. Чим ми готові цю різницю покрити? Якщо є альтернативна пропозиція, тоді можна розглянути. Але в мене її немає.

- Комітет зараз напрацьовує зміни до законопроєктів №№ 1209 і 1210, які викликали неабиякий резонанс. Багато зауважень подається?

- По-перше, вже розглядаються альтернативні законопроєкти. По-друге, змін буде дуже багато. Ми дуже ретельно проходимо по кожному блоку. Зараз є, наприклад, нарікання, що збільшуються дозволені строки для проведення перевірок податківцями. Думаю, що вирішимо це питання на користь платників податків.

- Одне з побоювань бізнесу, що не тільки суди, а й податкова зможе визначати вину платників податків. Плануєте з цим щось зробити?

- Сьогодні ми питання вини обговорювали. Я не впевнений, що податкова служба буде задоволена результатами нашої роботи, але впевнений, що ті платники податків, які зокрема делегували своїх представників у робочу групу, будуть задоволені точно. Багато речей буде змінено в кращий бік. Ми працюємо над питанням законодавчого врегулювання адміністрування податків щоденно по три години з бізнесом, асоціаціями, експертами, профільними держорганами.

У нас було дуже багато дискусій, наприклад, щодо відповідальності посадової особи. Тому що, якщо прямо спитати, то звісно, всі відповідають, що потрібно залишати. Коли почали дискутувати, що ось це є в державній службі, що нам потрібно, щоб бізнес не почав шукати конкретного інспектора, він і так відповідає. А щоб відповідала податкова служба, ну, тобто, це концептуальні речі. То з’явилися інші думки. Зараз буде окреме засідання, де ми обговоримо це ще раз. Ніхто не поспішає допомагати податковій службі у цих речах, коли вони неправі. Але, можливо, потрібно дати додаткові інструменти бізнесу в цих питаннях, щоб вони не ганялися за конкретним інспектором, а була відповідальна і служба загалом, і податківці зокрема у кожному конкретному випадку.

- В інтерв'ю "Цензор.НЕТ" Коломойський пригрозив підвищенням податків Ахметову і Новинському. Законопроєкт № 1210 ці обіцянки наближає. Ним пропонується змінити базу оподаткування по руді й збільшити ренту. Нещодавно з'явилася інформація, що до вивчення законопроєкту планують залучити НАБУ. Це правда?

- Я вперше про це чую. Хоч це було б цікаво. Я знаю, що колись була практика по одному законопроєкту, якщо я не помиляюсь, по адвокатурі, коли НАЗК давало свою позицію, це було минулого скликання.

Щодо цього законопроєкту. Я чесно вам скажу, був присутній поки що на одній робочій групі по ренті. Мені здається, що питання рентних платежів, акцизів – це питання коаліції, тому вони повинні з Міністерством фінансів разом вирішувати, наскільки це підвищувати. Знаю, що є різні думки. Металургійна галузь, яка була представлена дуже активно, різними підприємствами, а не лише пов’язаними з однією з фінансово-промислових груп, були асоціації. У них були різні зауваження, у когось більш компромісні, скажімо, у когось менш компромісні, але точно, що це були різні думки. Зараз, я так розумію, Мінфін напрацьовує з ними якусь позицію і розрахунки, на які вони повинні виходити.

Нардеп від Голосу Ярослав Железняк: Ми не збираємось робити шоу заради шоу. Бо шоу не допомогли навіть великим політичним шоуменам 07

- Група народних депутатів від "Слуги народу" і "Голосу" внесла до парламенту законопроєкт № 2047 про ліквідацію схеми так званих "майданчиків-прокладок", які здійснювали посередницькі послуги при оцінюванні нерухомості. Але є і альтернативний законопроєкт, № 2047-1, поданий групою інших депутатів від "Слуги народу", який цю схему, на думку експертів, зміцнить. Ви співавтор першого. Обговорювали з колегами, навіщо "слуги" подали два суперечливих законопроєкти?

- Не питав. Я думаю, що правильно зробити спочатку робочу групу на комітеті. І вона буде найближчими тижнями, коли знайдеться час на це. У нас призначений новий голова Фонду державного майна. І мені чомусь здається, що люди, які впроваджували ці майданчики, однозначно зараз втратять інтерес до цього механізму, тому що він базувався зокрема й на тому, що ФДМ якось активно допомагав, дуже швидко реєструючи документи.

Раніше це була така інтегрально побудована система, коли чомусь і державний орган, і законотворці, й представники майданчиків дуже класно працювали в одному руслі. Я так розумію, що зараз ця ситуація змінюється. І коли ми проведемо робочу групу, почуємо різні сторони. Обов’язково запросимо журналістів, які проводили розслідування з цього питання. Запросимо представників Фонду держмайна, інших учасників процесу. Мені б дуже хотілося почути думку АМКУ, для якого – знову ж таки, щоб він не заважав, – вносилась окремо норма, з порушенням всього, що можливо.

Впевнений, що той законопроєкт, співавтором якого є я, вирівняє ситуацію на ринку. А найголовніше – він усуває ті механізми, де є підозра, що вони пов’язані з корупційними ризиками. І якщо Фонд держмайна буде готовий впроваджувати такі законодавчі ініціативи, то законотворці повинні підтримати коаліцію в їхніх призначеннях і в їхніх бажаннях змінювати країну на краще, попри інші позиції.

Тетяна Бодня, Тетяна Ніколаєнко, "Цензор.НЕТ"

Фото: Наталя Шаромова, "Цензор.НЕТ"

Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику