Цензор.НЕТ

07.11.19 17:00

Звільнення Новосвітлівки та Хрящуватого у серпні 2014 року

Автор: Дмитро Путята

Стаття з циклу досліджень маловідомих, але важливих для вивчення боїв на сході України, що відбулися у серпні 14-го в Луганській області. Через брак даних і джерел події описані не в хронологічному порядку.

 Розглянути події важливо як мінімум з тієї причини, що в трьох епізодах (один з них вказаний у статті, а ще один був розглянутий раніше в матеріалах про бій 20 серпня з російськими десантниками) були задіяні підрозділи російської армії, і всі вони мали місце задовго до 24 серпня, коли, згідно з офіційними заявами, ЗС РФ перетнули кордон з Україною і розпочали свою операцію щодо "умиротворення" ЗС України і тим більше задовго до 29 серпня і виходу з оточення з району Іловайська. Також не буде зроблено акцент на те, щоб довести участь підрозділів російської армії. Детальніше це буде розглянуто, коли йтиметься про період 4-13 серпня (тобто перший епізод у хронологічному порядку) і дещо інший район на карті неконтрольованої частини України.

Сектор "А". Короткий опис розвитку подій із червня по кінець липня

Потрібно розуміти, що командування ЗСУ сконцентрувало на півночі Луганська значно менші сили, ніж в Донецькій області. Пов’язано це було з пріоритетністю та ескалацією конфлікту саме в майбутній "ДНР". Якщо ще в червні в секторі "А" була батарея 2С19, декілька батарей БМ-27, то під кінець місяця їх перекинули в Донецьку область. З травня на північ від Луганська були підрозділи 1 ОТБр, 1 БТГр 24 ОМБр, два батальйони 128 ОГПБр, 3 БТГр 80 ОАЕМБр, батальйони територіальної оборони тощо. З початком активної фази бойових дій і наступу ЗСУ під Слов’янськом, 1 БТГр 24 ОМБр була перекинута в цей район.

Таким чином, північне угруповання сектору "А" тимчасово втратило найбоєздатніший підрозділ, в котрому була доволі велика кількість контрактників. Про якісь наступальні дії на даній ділянці фронту не йшлося. Мобілізовані бійці не були готові до таких випробувань. Лише 17 червня 2014 року через жадобу і неграмотність окремих людей з 24 БТрО "Айдар" під Металістом загинуло багато бійців з 80 ОАЕМБр, 128 ОГПБр, 24 БТрО. Першою серйозною спробою створити наступальний кулак і розширити зону контролю в районі аеропорту стало 13 липня, коли велика колона бронетехніки ЗСУ здійснила багатокілометровий марш до аеропорту, але через опір і засідку противника, лише невелика частина військ змогла прорвати до оборонців. Друга спроба остаточно прорвати кільце оточення, котре, по суті, і було організовано самим українським командуванням, мало місце 21 липня. Тоді ж і звільнили Георгіївку та деблокували аеропорт. Операція закінчилася успіхом. 27 липня звільнили Лутугине, де розташувалося КП 24 та 30 ОМБр (1 та 3 БТГр після боїв за Лисичанськ були перекинуті під Луганськ). Там же розташувалися артилерійські позиції цих бригад, а також батарея 2С5 26 оарбр. Таким чином, вже на кінець липня навколо Луганська була сконцентрована велика кількість сил та засобів, а саме:

- мінімум одна батарея 2С5 26 оарбр;

- декілька батарей БМ-27 з 27 реап;
- батарея БМ-30 107 реап;

- 1 та 3 БТГр 24 ОМБр (зі своєю артилерією);
- 2 БТГр 30 ОМБр (зі своєю артилерією);

- дві БТГр 128 ОГПБр;

- дві БТГр 1 ОТБр;

- 1 та 3 БТГр 80 ОАЕМБр;

- батальйони територіальної оборони (серед них і "Айдар");

- тилові частини, підрозділи МВС, частини СпП (8 опСпП).

Порівняно з частинами ЗСУ, котрі перебували під постійними обстрілами зі сторони РФ у прикордонній смузі, перелічені з’єднання ЗСУ були "свіжими" та боєздатними станом на кінець липня. Але ситуація помінялася ще в першій декаді серпня.

Звільнення Новосвітлівки та Хрящуватого у серпні 2014 року 01

Українські бійці в звільненому Лутугиному. Фото з особистого архіву бійця "Айдару"

Ситуація в секторі станом на 1-12 серпня 2014 року

Новий місяць приніс нові плани і нові можливості. Зібравши достатню кількість сил, потрібно було їх реалізовувати і розвивати наступ і брати у кільце Луганськ.

Із серпня 2014 року зі сторони контрольованого Металіста висунулася колона українських сил, котра складалася з 12 БТрО, 1 ОТБр та 24 БТрО "Айдар" з метою звільнення Красного Яру та Вергунки. Під час руху в колоні наїхав на фугас танк 1 ОТБр Т-64БМ з номером "681" та позивним "Копчений". Всі три танкісти загинули. Обидва села були взяті під контроль і передані для оборони бійцям 2 БТГр 30 ОМБр. Противник здійснив обстріл із "Градів", і частина 30 ОМБр відступила з Вергунки та Красного Яру.

Наступного дня, 4 серпня, "Айдар" з танками 1 ОТБр пішли на повторний штурм та зачистку і вже остаточно закріпилися в селах і виставили оборону. 6-8 серпня 1 та 3 роти 1 БТГр 80 ОАЕМБр та підрозділи 2 БТГр 30 ОМБр мали здійснити рейд до Антрацита, де вже вели бої підрозділи 95 ОАЕМБр та 1 БТГр 30 ОМБр. Саме там відбувся перший бій з російською армією, але про це буде окрема стаття. Сформована бронегрупа пройшла низку населених пунктів і були вже на відстані 20 км від Антрацита, але отримали наказ повернутися назад. 8 серпня також відбувся бій між танком 1 ОТБр та бойовиками неподалік Новоаннівки (досі невідомо, коли і з якою метою вони туди прибули). 3 БТР-80 та піхота з батальйону "Заря", "ДШБ" та розвідувальної групи НЗФ "Грек" вирішили атакувати в лоб позиції 128 ОГПБр та 1 ОТБр. Український танк знищив два ворожі БТРи, третій відступив. Цього ж дня противник одним БТРом атакував Вергунку, де також був знищений вогнем танку 1 ОТБр. 10 серпня з Волнухиного після обстрілів з "Граду" відступили бійці 24 ОМБр назад до Лутугиного. Противник давав чітко зрозуміти, що просування далі буде коштувати великої крові для українських бійців. 11 серпня з луганського аеропорту було виведено зведений підрозділ 25 ОПДБр, котрий відправили в Дебальцево, де був їхній базовий табір.

Взяття під контроль Новосвітлівки та Хрящуватого

Дані населені пункти є воротами в Луганськ, через котрі проходить стратегічно важлива траса. Взявши її під контроль, українське командування накидувало мотузку на шию незаконним збройним формуванням. Саме через ці населені пункти відбувалося постачання бронетехніки, живої сили, ПММ тощо. З відомих автору даних, в Новосвітлівці розташувався табір та командний пункт бойовиків (скоріш за все, це були казачі формування та "ДШБ"). Для операції було задіяно:

- 1 БТГр 24 ОМБр разом з приданими мінометниками 51 ОМБр, котрі входили до їхнього складу;

- приблизно 160 бійців батальйону "Айдар" (24 БТрО);
- 1 БТГр 80 ОАЕМБр (завдання 1 роти – Новосвітлівка, 2 – Хрящувате, 3 – висота під Красним);

- танки 1 БТГр 1 ОТБр.

12 серпня з Щастя до Георгіївки, а 13 до аеропорту прибув "Айдар". Там разом з іншими підрозділами вони і вирушили на взяття населених пунктів. 1 рота разом з танками 1 ОТБр та частиною "Айдару" рушили на Новосвітлівку, а 24 ОМБр з іншою групою "Айдару" на Хрящувате. Під час руху одна з БМП-2 24 ОМБр наїхала на фугас, що дещо призупинило рух колони. Бронегрупа, котра йшла на Новосвітлівку потрапила під мінометний обстріл з боку противника, згодом підключився і ворожий "Град".

Звільнення Новосвітлівки та Хрящуватого у серпні 2014 року 02

Підірвана на фугасі БМП-2 24 ОМБр. Фото з особистого архіву бійця "Айдару"

Мінометним вогнем був знищений один з БТРів 80 ОАЕМБр. Зайшовши на околиці Новосвітлівки колона знову потрапили під обстріл ворожого "Граду". Бойовики настільки не хотіли, щоб ЗСУ зайняли даний населений пункт, що випустили пакет ракет попри те, що бронегрупа вже була в жилому масиві. Через обстріл згоріло декілька будинків, але жодної шкоди українським захисникам вони не завдали. Попри те, що "великий брат" (артилерія) бойовиків чітко бачили лавину бронетехніки ЗСУ, піхота, котра була в Новосвітлівці, здавалося, жила у своїй реальності. Скоріш за все, це через поганий зв’язок і відсутність координації між бойовиками. Лише декілька бойовиків вирішили чинити опір (були оперативно ліквідовані), а близько 35 здалося в полон, навіть не встигнувши взяти зброю до рук.

У Хрящуватому, котре ближче до Луганська, ситуація була дещо іншою. На околиці села була ворожа БМП-2 та один танк Т-64БВ з батальйону "Заря". БМП-2 відкрила вогонь по піхоті та танку 24 ОМБр, котрий отримав незначні пошкодження. Ворожому танку вдалося підбити БМП-2 24 ОМБр, біля котрої загинув боєць "Айдару". Вдалося зайняти та зачистити більшу половину села, але повністю взяти під контроль та виставити оборону по периметру так і не вдалося. 3 рота 80 ОАЕМБр разом з бронетехнікою (танком) 24 ОМБр зайняла висоту неподалік Красного і облаштувала там позиції. Цього ж дня, 13 серпня, бойовики з БМ-21 обстріляли опорний пункт 128 ОГПБр та 1 ОТБр неподалік Новоаннівки. В результаті обстрілу загинуло двоє бійців 128-ї бригади. Доволі скоро ОП був посилений "Айдаром", як і Новосвітлівка (після бою за Хрящувате "афганська рота" прибула в Новосвітлівку). Обороною Хрящуватого займався офіцер від 24 ОМБр, а Новосвітлівки – 80 ОАЕМБр. Так, 13 серпня 2014 року, ЗСУ взяли під контроль стратегічно важливі населені пункти, висоту та розширили свою зону впливу в районі самого Луганська.

В бою 13 серпня противник втратив близько 7 своїх бійців. Українським солдатам вдалося захопити зброю та автомобільну техніку бойовиків, як в Новосвітлівці так і на під’їзді до Новоаннівки.

Звільнення Новосвітлівки та Хрящуватого у серпні 2014 року 03

БМП-2 128 ОГПБр на ОП в Новоаннівці. Фото з особистого архіву бійця "Айдару"

Звільнення Новосвітлівки та Хрящуватого у серпні 2014 року 04

Наступ українських сил з метою звільнення і взяття під контроль стратегічної траси

Звільнення Новосвітлівки та Хрящуватого у серпні 2014 року 05

Десантники 80 ОАЕМБр під час проведення операції. Фото з особистого архіву бійця 1 аеромобільної роти 80 ОАЕМБр

14 серпня – контратака бойовиків. Зустріч із російською розвідувальною ротою

Взяти ворожі позиції під контроль - справа тактики окремих командирів, котрі керують боєм на місцях. Якщо звільнити їх вдалося з відносно невеликими втратами, то утримувати важливу магістраль було ключовим завданням для обидвох сторін і коштувало воно великої крові оборонцям і тим, хто хотів знову захопити Новосвітлівку та Хрящувате. В ніч з 13 на 14 серпня Новосвітлівка потрапила вкотре під сильний артилерійський обстріл з БМ-21 "Град". В результаті обстрілу загинуло 7 бійців з 24 ОМБр, 51 ОМБр (приданої до 24-ї) та 80 ОАЕМБр. Серед них 4 офіцери (3 командири взводу та 1 командир роти з 24 ОМБр). Також була велика кількість поранених. Обстріл негативно вплинув на моральний стан бійців та керованість підрозділами (через втрату офіцерів).

Російські куратори не планували практично без бою здавати контроль над трасою, адже від цього залежало їхнє існування, тому на ранок 14 серпня запланували атаку. Для контратаки на Хрящувате було задіяно:

- 2 танки Т-64БВ з батальйону "Заря";

- 2 БМП-2 з батальйону "Заря";

- 2 БТР-80 з ГШР "Бетмен";
- піхота з "Зарі" та "Бетмена".

Для контратаки на Новосвітлівку було задіяно:

- 2 Т-72Б "ДШБ";

- КрАЗ з Зу-23-2 "ДШБ";

- 6 БТР-82АМ з розвідувального батальйону 18 ОМСБр ЗС РФ.

Але тут потрібно зазначити, що атака була хаотичною і відбувалася у різні проміжки часу. А російські БТРи взагалі, судячи зі всього, заблукали (реально, а не так, як десантники 331 ПДП під Іловайськом). Тим не менше, бій був таким: близько 5 ранку оборонці Хрящуватого помітили зелену сигнальну ракету. Через пів години вже було чути двигуни ворожих танків. Доволі скоро появилася ворожа колона бронетехніка, котра рухалася в тому порядку, в котрому вказано вище. По обидві сторони дороги рухалася ворожа піхота, котра вела перестрілку з піхотинцями "Айдару". Філіпчук Ігор зробив два постріли з РПГ-7 в борт ворожого танка чим зупинив його. Після чого Ігор загинув. На допомогу приїхав танк 24 ОМБр з позивним "Білий тигр" і зробив постріл в лоб ворожого танка. Танкісти бойовиків почали покидати машину і в той момент український танк зробив ще один постріл і вбив механіка-водія. На полі бою залишилося лежати також приблизно 7 ворожих піхотинців. Атаку було відбито, ворог відступив. Але "Айдар" зазнав втрат, а саме 4 загиблих.

Звільнення Новосвітлівки та Хрящуватого у серпні 2014 року 06

Контратака бойовиків на Хрящувате

Звільнення Новосвітлівки та Хрящуватого у серпні 2014 року 07

Звільнення Новосвітлівки та Хрящуватого у серпні 2014 року 08

Знищений ворожий Т-64БВ. Фото з особистого архіву танкіста 24 ОМБр та сайту Lost Armour

Зі сторони Вишневого Долу приблизно о тій же годині наступали два ворожі танки під прикриттям піхоти та КрАЗу з Зу-23-2. Наступ припав на позиції десантників 80-ї бригади. Під тиском і вогнем танків українські бійці почали відступати з боєм, а екіпаж одного з танків 1 ОТБр взагалі покинув машину та втік. Але їм на допомогу прийшов танк 24 ОМБр (згідно з деякими даними, це знову був "Білий Тигр") і знищив ворожу 72-ку. Другий танк відступив. Вдалося захопити КрАЗ. Зі сторони ЗСУ на цій ділянці оборони втрат не було. Втрати противника становили 10 загиблих (включаючи командира батальйону) та один танк. Вже після успішного відбиття обидвох контратак, в годині 11 ранку, в полі зору на південній околиці Новосвітлівки, де була позиція 80 ОАЕМБр, з’явилася колона з 6 БТРів. Зупинившись за 300-400 метрів від нашого БП, з техніки вийшли 3 бійців. Один з них підійшов до нашої позиції, на котрій не було ні прапору, ні будь-чого, що б видавало її за нашу, та представився офіцером ЗС РФ. Доволі швидко розібралися що до чого, і російські БТРи відкрили вогонь, БТР-80 80 ОАЕМБр у відповідь вогнем КПВТ підбив російський модернізований БТР-82АМ, офіцер почав тікати і був ліквідований. Колона вже з 5 БТРів почала відступати назад і під час руху один з БТРів втратив керування, перевернувся і згорів. На сьогодні вдалося встановити, що тим "офіцером" виявився контрактник з розвідувального батальйону 18 ОМСБр ЗС РФ Хусаінов Денис у званні старшого сержанта. Так, 14 серпня противник втратив два БТР-82АМ, один танк Т-64БВ, один танк Т-72Б, КрАЗ з Зу-23-2 та 18 своїх бійців. Втрати ЗСУ становили 11 бійців загиблими. Великою кров’ю далося звільнення та утримання Новосвітлівки та Хрящуватого. На цьому трагічні події не закінчилися. Далі був обстріл висоти під Красним, бої під Новоанівкою, штурми Хрящуватого та щоденні обстріли вже російською артилерією. Але про це буде окрема стаття.

Звільнення Новосвітлівки та Хрящуватого у серпні 2014 року 09

Знищений БТР-82АМ 18 ОМСБр. Фото з сайту Lost Armour

Звільнення Новосвітлівки та Хрящуватого у серпні 2014 року 10

Знищений ворожий Т-72Б в Новосвітлівці. Фото з сайту Lost Armour

Звільнення Новосвітлівки та Хрящуватого у серпні 2014 року 11

"Білий тигр" у Хрящуватому. Фото з особистого архіву бійця "Айдару"

Звільнення Новосвітлівки та Хрящуватого у серпні 2014 року 12

Висновки

Звільнення цих населених пунктів надзвичайно негативно вплинуло на розвиток подій для бойовиків. Їхній моральний стан був підірваним. Взяття і утримання траси Краснодон – Луганськ означало, що НЗФ залишилося не довго існувати, і це було лише питанням часу. Для них прийшов початок кінця. Безумовно, залишалися ще польові дороги, котрими росіяни все-таки могли постачати все необхідне бойовикам, але це було зробити надзвичайно важко, довше і небезпечніше, ніж вони це робили раніше по трасі. Багато представників НЗФ через низький моральний стан дезертирували з лав своїх батальйонів. Загалом від противника залишилося два великі табори: ті, хто був на півдні біля Краснодону, та ті, хто сидів у самому Луганську. Але командування ЗСУ ніяк не реалізовувало свої можливості і не тиснули день за днем на противника. Три великі ОП (Новосвітлівка, Новоаннівка та Хрящувате) просто були зариті в землю постійними обстрілами спочатку бойовиками, а з числа 20-21 серпня – росіянами. Після тих подій командування ЗСУ ніяк не змінювало тактику оборони, не проводило наступальних дій, не робилося взагалі нічого, що, як відомо, на війні має катастрофічні наслідки. І ті наслідки потім вилилися у великі втрати живої сили та техніки, втрати територій. Локальних цвинтарів для бронетехніки в луганському аеропорту та згаданих вище ОП. У цьому чотирикутнику було втрачено близько 45-50 одиниць бронетехніки менш ніж за один місяць. Не проводилося жодних маневрів, і коли отримувало по лівій щоці, то підставляли праву. Для ворожих артилеристів, котрі, до слова, не цуралися стирати з лиця землі дані два населені пункти, годі і придумати кращого полігону, ніж їм влаштувало командування ЗСУ.

Окрім того, рельєф місцевості такий, що Новосвітлівка знаходиться в низині, а всі ключові висоти були під контролем противника що, власне, ставило під питання, хто ж контролює дане село. Також не було взято до уваги командуванням те, що в бою 14 серпня було ліквідовано російського контрактника та знищена новітня російська бронетехніка. Не брався до уваги аналогічний факт, котрий мав місце 9 серпня. Не візьметься до уваги і той факт, котрий матиме місце 20 серпня неподалік того ж таки Луганська.

Незважаючи на це все, українські військові просиділи два тижні під потужними обстрілами і атаками, але ніхто не відступив без наказу, не покинув своїх позицій. Бійці та офіцери трималися.

 Дмитро Путята, для Цензор.НЕТ

Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику