Цензор.НЕТ

10.01.20 21:33

Как Зеленскому и его команде действовать в ситуации с катастрофой в Иране? Мнения экспертов

Автор: Евгений Кузьменко

Ситуация вокруг крушения в Тегеране самолета авиакомпании "МАУ" - безусловная тема №1 в украинском информационном поле. И едва ли не чаще всего звучит вопрос, адресуемый Президенту Владимиру Зеленскому и его команде: насколько эффективны ваши действия в этой истории? В какой мере вам удается защитить интересы Украины?

С просьбой оценить действия властей со стороны "Цензор.НЕТ" обратился к опытным политикам и госслужащим, как бывшим, так и нынешним. Наших экспертов мы попросили ответить на такие вопросы:

  1. Насколько адекватными были действия украинских властей за время, прошедшее после падения самолета и гибели людей? Что было сделано верно, а где - допущены ошибки?
  2. Как, по-вашему, следует вести себя руководству страны и ее дипломатам в сложившейся ситуации? Что необходимо предпринять, а чего делать ни в коем случае нельзя?

Этот опрос мы проводили в первой половине дня в пятницу, 10 января. С тех пор свои позиции успели озвучить министр иностранных дел Владимир Пристайко и глава СБУ Иван Баканов.

Как Зеленскому и его команде действовать в ситуации с катастрофой в Иране? Мнения экспертов 01

Александр Корниенко, руководитель партии "Слуга народа", первый заместитель главы фракции "СН" в Верховной Раде:

  1. Хочу з самого початку наголосити, що Україна вперше стикається з ситуацією, коли борт української авіакомпанії з українським екіпажем зазнав катастрофи, ще й до того в непростий час і в дуже складному регіоні. Це накладає свій відбиток на все, що відбувається зараз і відбуватиметься в майбутньому.

У такій ситуації не був жоден з українських урядів і президентів. Але я переконаний, що наша влада достойно справляється з усіма завданнями.

Дуже важливо, що буквально в перші години після трагедії Україна заявила про свою суб’єктність у розслідуванні цієї страшної події. Максимально оперативно було сформовано групу експертів, яка негайно вирушили в Тегеран, а наша влада офіційно заявила, що очікує на те, що наші спеціалісти будуть не просто допомагати чи спостерігати, а розслідувати цей випадок.

Тому сьогодні наш Президент дізнається про все не з Твіттера і не з новин, а наша сторона в цьому розслідуванні – не сторонній спостерігач, і не об’єкт, а держава, яка чітко і безкомпромісно відстоює інтереси свого народу.

Окрім того, Президент Зеленський провів телефонні переговори з усіма лідерами держав, громадян яких торкнулася ця катастрофа. Це стосується як Ірану, так Канади і Великої Британії. Цим самим Україна проявила свою об’єктивність і незаангажованість. У цьому регіоні і в цей час нас цікавить лише істина, якої вимагають родини загиблих громадян України.

Також Україна звернулася до міжнародних партнерів з проханням надавати будь-які докази, якими вони можуть володіти. Для нас важливо залучити розвідувальні можливості інших країн, а усі факти і усі дані мають бути ретельно вивчені.

  1. Дуже важливо, що в цьому процесі Україна нікого не звинувачує і не виправдовує. Ми опираємося лише на факти, а не на припущення. Нас цікавить лише істина. Тому сьогодні і надалі Україна, як одна зі сторін розслідування, стоятиме на позиції повного і об’єктивного встановлення всіх обставин катастрофи.

Як бачите – ніхто з нашої команди на цьому не піариться і не намагається здобувати політичні бали. Для нашої команди життя людей – це цінність, на яку не впливають геополітичні розклади. Зараз працюють наші дипломати, експерти, фахівці. Вони знають свою роботу, а ми їм не заважаємо. Їхнє завдання – дослідити усі факти і докази. Цим вони і займаються.

Как Зеленскому и его команде действовать в ситуации с катастрофой в Иране? Мнения экспертов 02

Юрій Луценко, екскерівник Генеральної прокуратури України, екскерівник МВС України, екскерівник фракції Блоку Петра Порошенка у Верховній Раді України:

1-2. Що мала б зробити держава в цій ситуації? Офісом Генерального прокурора мало б бути зареєстровано кримінальне провадження за статтею "теракт". І визначено, що, відповідно до підслідності, слідство буде вести СБУ. Наразі ж, на жаль, є зареєстроване провадження, яке розслідує Нацполіція – щодо порушення правил безпеки авіаподорожей.

Зрозуміло, що це – страусина політика. Президент каже, що в нього немає фактів. Але їх і бути не може, доки Офіс Генпрокурора не зареєструє провадження про теракт!

До того часу, поки не буде зареєстроване провадження про теракт (версія про що була зрозуміла відразу і стала практично ключовою після вчорашніх заяв лідерів західних держав, чиї громадяни також постраждали в авіакатастрофі) – без такого провадження подальша реакція держави є фактично неможливою. Адже лише після реєстрації провадження про теракт Офіс генерального прокурора має звернутися до своїх колег у США, Британії, Канаді, Німеччині та інших зацікавлених країнах про створення спільної слідчої групи. Міжнародне законодавство про порядок правової допомоги говорить, що це може зробити тільки Офіс генпрокурора і тільки після реєстрації відповідного провадження.

Після цього Україна могла б отримати дані від наведених мною країн, які можна було б офіційно використовувати. І в цілях слідства, і в цілях дипломатичної і політичної роботи.

(Нагадаю, що в 2014 році після авіакатастрофи MH17 було негайно зареєстроване провадження. І було негайно сформульоване звернення до союзників. Після чого від них було негайно отримано інформацію – що дало Президенту Порошенку змогу негайно заявити про теракт, який було виконано росіянами проти цивільного населення.

Я зараз не кажу про те, який президент кращий. Я кажу про те, як має діяти правовий алгоритм, який дає політичні і дипломатичні можливості).

На мій погляд, це треба робити негайно. І так само негайно Президент має скликати Раду національної безпеки і оборони – для звіту силовиків.

Как Зеленскому и его команде действовать в ситуации с катастрофой в Иране? Мнения экспертов 03

Данило Лубківський, ексзаступник міністра закордонних справ:

  1. Трагедія, яка сталася в Ірані, загострила багато проблем. Насамперед питання про компетентність нинішньої владної команди та її готовності діяти в кризових умовах.

З об’єктивної точки зору, слід позитивно відзначити дії на рівні профільних фахівців. Треба віддати належне тим професіоналам, які з першого дня сумлінно допомагають державі розібратися в цій трагічній ситуації.

Слабким місцем, на мій погляд, стало безпрецедентне сум’яття, пов’язане з відсутністю в країні президента.

Невизначеність і провал у комунікаціях – все це, звичайно, не витримує критики. Було і залишається чимало запитань, які досі залишаються без ясної відповіді. Це дало підстави вважати, що роль глави держави в оперативній реакції на трагедію була недостатньою.

Тривала відсутність Президента далеко від країни, яка перебуває у війні, - це невиправдана і неприпустима розкіш, яку не можна допускати з багатьох причин. Включно з питаннями урядової комунікації, безпеки самого глави держави, а також оперативності його реакції на надзвичайні ситуації.

Та й з етичної сторони, мені здається, що людина, яка вирішила стати президентом і взяла на себе мандат людської довіри на 5 років, має розуміти всі формальні й неписані політичні та етичні обмеження, які ця посада накладає.

  1. На мій погляд, президент і влада в цілому мають базово дотримуватися кількох пріоритетів.

Перше: потрібно зайняти активну позицію по суті розслідування (йдеться й про відповідні внутрішні правоохоронні заходи), в інформаційному плані та в мобілізації всіх авторитетних міжнародних партнерів, щоб спільно забезпечити прозоре і вичерпне розслідування.

Ми повинні вимагати від іранської сторони максимальної прозорості та доступності до перебігу розслідування.

Наш пріоритет - розібратися в трагедії і встановити істину. Маємо всі правові та моральні підстави для наполегливої позиції. Нам потрібні докази західних партнерів. Слід невідкладно мобілізувати всі можливі засоби – аби потім, на основі об’єктивних висновків, визначатися з подальшими кроками для встановлення справедливості.

Друге. Президенту варто вийти за рамки спілкування суто з "лояльними людьми". Потрібно залучити якнайширше коло професіоналів, які є в країні і які мають вагомий досвід реакції на такі ситуації.

Треба врахувати, що йдеться про виняткову людську трагедію і про комплексну надзвичайну ситуацію, ускладнену загостренням безпекового становища на Близькому Сході та багатьма геополітичними факторами.

Таким чином, потрібна мобілізація всіх доречних сил.

Третє. Треба, безперечно, максимально задіяти ресурси МЗС та дипломатичних представництв України у світі. Не усувати чи підміняти дипломатів, а за їхньою допомогою вести масштабну роз’яснювальну роботу і постійно супроводжувати процес на всіх відповідних "майданчиках".

Треба також особливо ретельно дослідити "російський фактор" в цій трагедії. І про ці ймовірні факти – повідомити наше суспільство і світову спільноту.

А от чого не варто робити, то це зволікати, легковажити справою комунікації та допускати непрозорі або двозначні кроки, які могли б сіяти сумнів щодо будь-якої прихованої логіки в діях влади

Как Зеленскому и его команде действовать в ситуации с катастрофой в Иране? Мнения экспертов 04

Володимир Омелян, ексміністр транспорту та інфраструктури:

  1. Дії влади під час першої, насправді кризової, ситуації показали повну безпорадність і неготовність.

Все вище керівництво держави, окрім Прем’єр-міністра, на відпочинку за кордоном. Профільний міністр інфраструктури, якому підпорядкована Державіаслужба, повернувся з відпустки лише вчора ввечері, хоча мав бути на робочому місці в першу ж годину і спільно з делегацією летіти в Тегеран.

Замість формування національної комісії, на чолі з Нацбюро з розслідування авіаційних подій та інциндентів з цивільними повітряними суднами, звернення до Ірану з вимогою включити Україну й інші держави до складу міжнародної комісії з розслідування авіакатастрофи за правилами ІКАО, направлення запитів на розвідоргани західних держав - уряд формує "оперативний штаб" з силовиків. І лишень наприкінці доби виправляє помилку і починає діяти за процедурою.

Президент втрачає час і приступає до виконання своїх обов’язків лише через добу після катастрофи.

Українська позиція невиразна. Фахівцям з першої секунди було зрозуміло: причиною авіакатастрофи не могли бути помилка екіпажу чи технічні несправності, це - результат зовнішнього втручання: ракета або вибухівка на борту. Водночас, фахівці змогли отримати доступ лише до секретаря РНБОУ.

Окрім моральних і політичних наслідків, є й фінансові: компенсацію за знищений рейс має виплачувати винувата сторона.

  1. Україна повинна чітко зазначити: вже з наявних фактів можна стверджувати, що помилки екіпажу чи технічної несправності не було. Вимагати негайного початку роботи міжнародної комісії, повного доступу до переговорів диспетчерів, даних військових і цивільних локаторів, вмісту чорних ящиків і залишків літака.

Мають бути невідкладно допитані співробітники посольства України в Ірані: хто, чому і як дав вказівку розмістити публічну заяву посольства щодо несправності двигуна і відсутності теракту на борту.

Спільно з західними союзниками відпрацювати дані їхніх супутників та іншу доказову базу, узгодити спільну позицію.

Наполягати на умисному знищенні авіалайнера, про жодну випадковість тут не йдеться, особливо, з юридичної точки зору.

Відсторонити від роботи української частини комісії російських агентів впливу, насамперед, Єрмака.

Керуватися виключно позицією професіоналів і діяти за процедурами ІКАО.

І правильно каже Юрій Луценко: ОГП мав відразу зареєструвати провадження про теракт, доручити проведення слідства СБУ і звернутися до США, Канади, Британії, Німеччини, інших зацікавлених країн та Ірану щодо створення спільної слідчої групи.

Как Зеленскому и его команде действовать в ситуации с катастрофой в Иране? Мнения экспертов 05

Роман Безсмертний, політик, дипломат, експредставник України у Тристоронній контактній групі:

  1. Дії і бездіяльність органів влади України після трощі літака авіакомпанії МАУ рейсу PS752 в Ірані говорять про слабкість інститутів влади і нефаховість більшості посадових осіб. Особливо слід відзначити некомпетентність вищого керівництва. Вражають комунікаційні розриви в органах влади і розкоординованість безпекових та спеціальних структур.

Нештатна ситуація просто паралізувала владну верхівку. Окреме найвище керівництво України не здатне отримувати, аналізувати інформацію, ухвалювати своєчасні рішення, попереджати про загрози життю і в потрібний момент звертатись до нації.

Підтвердженням цього є:

А) Зміна позиції Посольства України в Ісламській Республіці Іран. Посольство спочатку заявило, що причиною катастрофи літака стала технічна несправність, але потім відкликало цю заяву. Не маю сумніву, що в Посольстві України в Тегерані дипломати знали про підготовку операції атаки воєнних баз США на території Іраку з боку Ірану. Можливо, не володіли інформацією про точний день і час, але чому не поінформували Президента і Уряд України? Чому не вимагали припинити чи хоча б мінімізувати авіасполучення?

Б) Президент Зеленський полетів в Оман, де з 27 грудня проходять спільні військові навчання РФ, Ірану та Китаю. Полетіти в Оман на відпочинок чи відрядження в цей період могла тільки людина, яка не має елементарного розуміння ситуації на Близькому Сході. Окрема тема - це логістика перельотів Президента України і те, спецслужби яких країн забезпечували йому безпеку.

В) Оголошення Дня трауру в день повернення Президента з Оману, а не в день катастрофи літака.

Г) Телефонна розмова Президента України з Президентом Ірану Хассаном Рухані після катастрофи – це крок, який дає нуль результату і відштовхує союзників (США, Канаду, Великобританію). Вже зрозуміло, що світ напередодні масштабного конфлікту. Що в таких умовах є неприпустимим? Насамперед, дзвінки, які вже робив Президент України то Президенту Путіну, то Президенту Рухані. Цим Володимир Зеленський робить не тільки себе заручником цих розмов, рішень і обіцянок, а робить заручником Український народ і державу. Невідомо, чи запрошували Посла Ірану в Україні п.Манучехра Мораді до МЗС України, чи викликали Посла України в Ірані п.Сергія Бурдиляка для консультацій після катастрофи літака.

Ґ) Чому не ініціюється засідання в Радбезі ООН? Радбез ООН заслухав питання введення в дію Закону України про мову, але при цьому не розглядається початок бойових дій в країнах, де зазнав катастрофи літак третьої сторони. Як могло трапитись, що фактично в умовах ведення бойових дій із застосуванням балістичних ракет середньої дальності, приведення до стану повної бойової готовності системи ППО Ірану – рішення щодо вильоту літака Боінга-737 рейсу PS-752 було прийнято фактично диспетчером аеропорту? І це вже не лише біда України. Глобальна система безпеки не працює, двосторонні та багатосторонні угоди про безпеку авіаперевезень пасажирів і вантажів не працюють…

Д) Провальна комунікація влади з медіа і суспільством: затяжне мовчання, нічні відео, помилки в твіттері (це при тому, що сьогодні відео можна записати де завгодно телефоном);

Нинішня ситуація в Ірані та Іраку виникла не сьогодні і не вчора. Вона дихає війною давно. Однак режим діяльності закордонних дипломатичних представництв України в державах цього регіону і ставлення до Посольств та дипломатів з Києва залишилось звичним.

Переломною і сигнальною є дата 8 травня 2018 року, коли Президент США Дональд Трамп заявив про вихід США з ядерної програми по Ірану. Ця дата вимагала повної перебудови роботи закордонних державних установ і, зокрема, дипломатичного корпусу в регіоні. До таких дій належать: вибудовування системи безпеки закордонних дипломатичних установ і дипломатичного корпусу; робота з бізнесовим середовищем щодо проблем безпеки людей і бізнесу; робота з діаспорою в питаннях безпеки і взаємодії; зміна системи взаємодії з офіційними органами влади; активна робота з медіа (журналістами, власниками ЗМІ, блогерами), повернення до України сімей дипломатів, особливо це стосується тих, хто працює під прикриттям. Так само політичне керівництво України не помічає, що вже тривалий час Посольство Швейцарії в Ірані представляє інтереси США в Ірані, а Посольство України в РФ діє.

Зверніть увагу на те, що останні рекомендації МЗС України щодо безпеки перебування чи відвідання тої чи іншої держави були ще в часи міністра Павла Клімкіна.

Дивним є і те, що в коридорах влади не розуміють, що за останні пів року слова "США" та "Україна", "Трамп" та "Україна" стали близнюками. Це помітили в усьому світі – і в Тегерані, зокрема. Україна, дійсно, потрапила на перші шпальти світу через скандал-розслідування з Байденом. І це затьмарило світовий галас навколо втручання Кремля у президентські вибори в США.

Але Москва і її союзники завдадуть удар не по США, а по Україні. Це треба розуміти і прогнозувати. Звертаю увагу, що Україну втягнули в ситуацію на Близькому Сході.

  1. Що потрібно робити?

Дбати про обороноздатність держави, її ОПК і армію, дієвість інститутів влади, фаховість посадових осіб.

Закордонні дипломатичні установи, насамперед Посольства і Консульства, мають стати центрами захисту національних інтересів, центрами захисту законних інтересів, прав і свобод громадян України, центрами просування законних інтересів вітчизняного бізнесу. Чому український бізнес за межами України в більшості не взаємодіє з закордонними дипломатичними установами? Бо закордонні дипломатичні установи, перебуваючи в умовах постійного недофінансування, змушені у бізнеса старцювати ресурси.

Дипломатам необхідно дати можливість робити свою роботу. Тільки випробувавши цю армію в дипломатичних баталіях, її можна збудувати. Що ми можемо вимагати від Посла в азійських країнах, підкреслюю, в азійських країнах, коли той не має прямої комунікації ані з Президентом, ані з Прем’єр-міністром, ані постійної – з Міністром?

З початком російської агресії особливо важливою є зміна в діяльності закордонних державних установ в сфері безпеки, оборони, військово-технічної співпраці, взаємодії зі Службою зовнішньої розвідки, СБУ, Міноборони.

Що б там не було у світі, нам про своє належить дбати. Берегти Україну, берегти і зміцнювати державу, берегти кожного!

 Євген Кузьменко, Цензор.НЕТ

Смотреть комментарии → ← Назад в рубрику