Цензор.НЕТ

23.03.15 15:31

СЛІДАМИ НЕВДАЛОЇ СУДОВОЇ РЕФОРМИ

8 квітня 2014 року Верховна Рада України ухвалила закон з достатньо амбітною назвою - " Про відновлення довіри до судової влади в Україні ". Дія цього закону була обмежена терміном в один рік з моменту формування тимчасової слідчої комісії. Зазначений строк збігає через кілька місяців, але вже зараз можна констатувати повний концептуальний провал проголошеної реформи.

СЛІДАМИ НЕВДАЛОЇ СУДОВОЇ РЕФОРМИ

Вся революційна енергія Верховної Ради щодо відновлення довіри до судової влади була перетворена на гучний та протяжний "паровозний свисток". "Потяг" не просто не рушив вперед, а взагалі продовжує котитися назад.Понад півроку суди переобиралися, проводили з'їзди та конференції, але довіра до судової влади не тільки не відновлюється, але й, навпаки, падає через те, що судова гілка влади зазнала безпрецедентного тиску з боку виконавчої та законодавчої гілок влади.

Публічні спроби арештів суддів, демонстративні обшуки судових приміщень, вуличне пікетування будівель суду, окремих судових засідань, прямі вказівки народних депутатів - членів коаліції та окремих посадових осіб - через ЗМІ щодо того, як мають бути розглянуті ті чи інші справи, створюють атмосферу правової невизначеності та тиску з боку держави. Принцип "революційної доцільності" бере верх над Законом. Все вищенаведене перш за все стосується адміністративних позовів щодо оскарження дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративних правопорушень, кримінального провадження.

Суддя, приймаючи будь-яке рішення, тепер дивиться не лише на ЗАКОН, а ще й на реакцію органів виконавчої влади, прокуратури та вуличних "люстраторів". Хіба такий результат ставився за мету?

Апогеєм кретинізму та цинізму є притягнення до кримінальної відповідальності суддів за рішення, в яких вони підтримали позицію державного обвинувачення. Прокурори, які прохали суд розділити їх правову позицію, тепер ведуть кримінальне переслідування цих суддів. Більшої шкоди для Держави, для її правової системи важко уявити, адже це руйнує самостійність суддів на роки вперед. Якщо це стосується справ, де суд став на бік держави, то якої реакції щодо виправдувального вироку чи визнання судом фактів спричинення державними органами шкоди неправомірними діями чи бездіяльністю, можна очікувати з боку Прокуратури?

Справедливий суд - це не якийсь мовний оборот, а реальний захист конституційного ладу, прав і свобод громадян, зокрема приватної власності та інвестицій. Не буде ніякого економічного зростання без належного судового захисту, без впевненості, що кожна вкладена гривня надійно захищена від посягань третіх осіб, держави, органів місцевого самоврядування та банків. Справедливий суд - це серце демократичної держави.

На жаль, відсутність чітких та прозорих правил проведення судової люстрації, визнання рішення суду "завідомо неправомірним" відкриває шляхи до "зведення рахунків" та "полювання" на суддів, які не підпадають під категорію "особисто віддані". Цим законом проголошена мета - відновлення довіри до судової системи - підміняється на іншу - підкорення судової гілки владою виконавчою. Можливо, окремі судді, які заслуговують на покарання, будуть справді покарані, але загальна шкода для держави, суспільства, нашого економічного зростання ніколи не покриє користі від покарання винних у порушені прав та свобод окремих громадян, навіть у випадку, коли ці громадяни - такі поважні люди, як радник Президента України - Юрій Луценко та інші.

За цих обставин ми просто марнуємо час, бо якщо вчора було можливим зробити незначне "хірургічне" втручання для відновлення довіри до судової системи, то вже сьогодні і завтра ситуація може вимагати повного руйнування системи та її відтворення з новими людьми та законами, так як старі себе повністю дискредитують. Якщо не зупинити руйнування і дискредитацію судової системи, то завтра грошей та часу буде потрібно на порядок більше, а поновити систему об'єктивно буде значно складніше. При цьому ризик не пережити перезапуск судової влади для держави є дуже високим. Саме тому так бажано зупинити цю кампанійщину та зосередити свою увагу на формуванні нових "правил гри" щодо здійснення правосуддя. Проте, це тема вже для іншого обговорення.


Кутах Дмитро Олександрович,

Адвокат Київської обласної колегії адвокатів з травня 1995 року.




← Назад в рубрику