Цензор.НЕТ

12.10.16 09:35

ЗАМАХ НА ШОКІНА. РІК ПО ТОМУ

Наближається річниця непересічної події в суспільно-політичному житті України, інформація про яку облетіла весь світ: 2 листопада 2015 року стався замах на життя Генерального прокурора України Віктора Шокіна.

Принаймні саме так ту подію відразу кваліфікувала ГПУ. Буквально наступного дня після нічного інциденту чільні представники ГПУ в один голос заявили, що постріли по кабінету Шокіна здійснив снайпер, який використовував тепловізор, і "його метою було вбивство Генпрокурора". Тоді ж вони також безапеляційно заявили, що "замах на Генпрокурора – це реакція на дії ГПУ в боротьбі з корупцією".

Було негайно відкрито кримінальне провадження за фактом замаху на життя Генпрокурора Шокіна (за ст. 112 Кримінального кодексу), і правоохоронні органи взялися розслідувати посягання на життя цього державного діяча.

У грудні 2015 року всім відомий прокурор ГПУ Куценко заявив, що в цій справі проведено всі експертизи, зібрано багато іншої цікавої інформації. І резюмував: "Ми чекаємо на висновки розслідування".

Минув майже рік. Не знаю, чи зараз у ГПУ ще хтось чогось чекає (бо й Шокін пішов, і Куценко десь зник із телеекранів), але суспільство чекає відповіді від компетентних органів на питання: що ж то було і хто посмів посягнути на Генпрокурора? Бо, по-перше, заявляли про спланований замах, за яким стоять не лише виконавці (снайпер?), а й замовники (напевно, хтось дуже-дуже відомий і впливовий?). По-друге, фактично вперше в історії Україні відбулося реальне (за версією ГПУ) посягання на життя Генпрокурора, та ще й у зв’язку з тим, що він вів безкомпромісну боротьбу з корупцією.

Тому суспільству не просто цікаво, а вкрай важливо знати, якими є результати майже річного розслідування цієї резонансної справи. Суспільство має знати, чи буде покарано тих, хто "цинічно та сплановано" посягнув на життя Генпрокурора, який боровся за законність.

Тим паче, це був не єдиний випадок загрози його життю. Відомо, що діяльність Шокіна на посаді Генпрокурора постійно супроводжували серйозні ризики, які, проте, жодним чином його не лякали й не зупиняли. Пригадуєте, як він зреагував на виявлення в липні 2015 року пістолета у приймальні ГПУ (не приймальні Генпрокурора, як писали багато ЗМІ, а у приймальній громадян у ГПУ, що, як кажуть в Одесі, дві великі різниці). Він сказав (зі слів одного з його заступників): "Не дочекаєтесь!" І сміливо й далі зайнявся тим, чим займався доти.

Правда, пересів при цьому на броньований Mercedes (злі язики стверджували, що це був якийсь "лівий" автомобіль, який належав бозна-кому, але це в порівнянні з важливістю безпеки борця з корупцією такого рівня й масштабу не має жодного значення). Бо для держави й суспільства його діяльність неоціненна!

Був іще один незначний нюанс у "справі пістолета". Коли Шокіна запитали, чому знайдену у приймальні громадян зброю він пов’язує з загрозою саме своєму життю, а не життю якогось іншого працівника ГПУ, він відповів, що про це йому повідомили співробітники СБУ. Але у своєму офіційному поясненні він чомусь відмовився назвати прізвища цих співробітників. Якось дивно й нелогічно, правда? Хоча знову ж таки це не має жодного значення, бо слова такого діяча мають сприймати як істину, що не потребує уточнень, а тим паче якихось сумнівів. А їх, для прикладу, особисто в мене ніколи й не було. Для мене все було максимально ясно і зрозуміло з самого початку й по першому, і по другому випадку.

Але суспільство очікує на офіційну інформацію про результати розслідування фактів посягання на Генпрокурора Шокіна (на превеликий жаль, уже колишнього; а скільки доброго й важливого він іще міг би зробити на цій посаді!). А то вже доводилося чути, що оперативники та слідчі вийшли на справжнього замовника й ним виявився сам… Однак я в це ніколи не повірю, а тому, як і ви, шановні колеги, з нетерпінням очікую на достовірне офіційне повідомлення компетентних органів. Переконаний, що й Віктор Миколайович Шокін також перебуває у тривожному очікуванні…

Віктор Трепак, колишній перший заступник голови СБУ
← Назад в рубрику