Цензор.НЕТ

11.02.17 11:20

"ХОЧЕМО ПРОДЕМОНСТРУВАТИ СВІТОВІ СИЛЬНИХ ДУХОМ УКРАЇНСЬКИХ ГЕРОЇВ": УКРАЇНА ВПЕРШЕ ВІЗЬМЕ УЧАСТЬ У МІЖНАРОДНИХ ІГРАХ ВІЙСЬКОВИХ INVICTUS GAMES

Цьогоріч українська команда вперше візьме участь у Invictus Games (Ігри Нескорених) - міжнародних змаганнях ветеранів та діючих військових. Принц Уельський Гаррі заснував ці змагання три роки тому, але вони вже вважаються найпрестижнішими Іграми для військових, які зазнали поранення під час виконання воєнних операцій по всьому світу.

У вересні 2017 року Ігри відбудуться у Торонто.



Підготовка до участі в Іграх здійснюється за заявкою та під кураторством Міністерства оборони з участю Мінмолодьспорту та громадськості. Наразі завершена реєстрація від охочих позмагатися в Канаді, формується команда. Увійти до її складу мають право українські воїни, які зазнали поранень у миротворчих операціях по всьому світу та в АТО. Якою буде команда, і як себе покаже – залежить від маси чинників.

"Цензор.НЕТ" поспілкувався з заступником міністра оборони України Ігорем Долговим та головою громадської організації
Stratcom Ukraine  Оксаною Горбач. За їхніми словами, Україна потрапила на Ігри на особливих умовах і завдяки небувалій активності волонтерів та українців Канади. Ми поставили їм запитання: Як це стало можливим, і що означає для України участь в Invictus Games? Чи змагатимуться українські ветерани з російськими "колегами"? Як "Ігри Інвіктус" допоможуть покращити життя людей з особливими потребами в Україні?

Хочемо продемонструвати світові сильних духом українських героїв: Україна вперше візьме участь у міжнародних іграх військових Invictus Games 01

ПРО ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ ЗА КОРДОНОМ ЗНАЮТЬ НЕ ЗІ ЗВІТІВ

- Про "Ігри Інвіктус" в Україні мало знають, хоча їх можна назвати олімпіадою для ветеранів. Чому вирішили брати участь цього року?

- І. Д.: Це багато в чому заслуга громадянського суспільства, від якого вийшла ініціатива. Для мене це прямий зв'язок армії та України. Міністр оборони України завжди виходив з того, що ми повинні зробити все для сімей загиблих і поранених. Якщо хлопці можуть і хочуть продовжувати службу – ми повинні їм забезпечити це, незважаючи на складні процеси реабілітації.

Передісторія ігор пов'язана з Афганістаном. Усі країни, які брали участь у перших двох іграх і заявлені на треті, - це держави, що направляли свої миротворчі контингенти до Афганістану. Це була дуже велика операція НАТО, що тривала понад 10 років. У моменти максимального розгортання операції там одночасно розташовувалось близько 100 тисяч військовослужбовців. Традиційно чоловіки королівської британської родини служать в армії. Засновник Ігор принц Гаррі був в Афганістані. Про це не сказано на сайті Invictus Games, але мені здається, що він заснував Ігри саме під враженням від побаченого в Афганістані. Він розумів необхідність зробити все можливе для людей, які віддавали своє здоров'я заради спільної мети. Ми можемо собі пояснити цю мету, тому що захищаємо свою землю.

Тому ці змагання – не лише повага до героїв, але і розуміння того, що вони зробили все, що могли і навіть більше. Питання ж стоїть дуже широко у моральній площині – у патріотичному вихованні і в плані турботи про конкретну людину.

- Коло країн-учасниць на "Іграх Інвіктус" від самого початку було обмеженим. Чи легко Україна пройшла відбір?

О. Г.: Ініціатива подачі заявки виходила дійсно від громадського суспільства. Коли один з активістів Михайло Піменов побував у 2014 році в Лондоні, на перших "Іграх Інвіктус", він відразу зрозумів, що наші бійці повинні виступити на наступних іграх. На жаль, ми не встигли на Ігри в Орландо 2016 року, зате ми розпочали тривалий процес перемовин з організаційним комітетом щодо участі України.

Заявка була подана Міноборони за підписом заступника міністра Ігоря Долгова в червні 2016 року, і лист від Міноборони був ключовим моментом для організаційного комітету. Це ігри для військових – на службі, в резерві, чи ветеранів, і тому саме оборонне відомство є ключовим в процесі подачі заявки. Але заявка Міноборони була підтримана також Державною службою у справах ветеранів війни та учасників АТО, Агенцією НАТО з підтримки та постачання (NSPA), нашою ГО "СтратКомУА", та рядом громадських організацій, таких як "Спілка учасників, ветеранів, інвалідів АТО та бойових дій", "Українська асоціація інвалідів АТО" та багатьма іншими. Крім того, 6 ветеранів ще літом зголосились взяти участь у відбірковому процесі до Ігор Інвіктус, що також засвідчили у своїх листах до організаційного комітету. Усі ці листи ми відправили в Канаду.

З іншого боку, в Канаді надзвичайно сильна українська діаспора. Там провели в неймовірну кампанію, щоб отримати підтримку української заявки від членів парламенту. Очевидно, в організаційному комітету побачили, що Україна підпадає під усі вимоги організаційного комітету і заслуговує бути присутньою на "Іграх Інвіктус".

Хочемо продемонструвати світові сильних духом українських героїв: Україна вперше візьме участь у міжнародних іграх військових Invictus Games 02

- Україну організатори прийняли до лав учасників безкоштовно. Прикметно, що серед учасників немає Росії.

О. Г.: Звісно, немає. Україна брала участь в конкурсі. На наше місце розглядали ще 5 країн. Крім нас була також обрана Румунія.

І. Д.: Думаю, що на рішення запросити Україну вплинуло те, що, на жаль, наші поранені лікувалися у багатьох країнах. Їх відвідували міністри та різноманітні делегації, представники української громади, тож вони бачили, що наші хлопці дійсно сильні духом. Наші військові – герої.

Крім того, в Україні служать понад 200 канадських інструкторів. Міністр оборони Канади був в Україні, прем'єр-міністр Канади також навідувався на Яворівський полігон. Тому про українські Збройні Сили там знають не зі звітів.

- 2018 року заявку на участь потрібно буде подавати наново?

О. Г.: Згідно з процедурою запрошення надсилають на перші ігри, і надалі вони поновлюються. Вже відомо, що наступні ігри, у 2018 році, пройдуть в Австралії. Тому традиція буде продовжена.

- Те, що українську команду запросили до участі на безоплатних засадах – це ініціатива організаторів?

О. Г.: Так, з ініціативи організаторів. Організаційний комітет повністю фінансує перебування в Торонто усієї команди, яка включає 15 спортсменів, 3 супроводжуючих та 30 членів родини та друзів. Від України вимагають підготувати спортсменів і доставити їх у Канаду. Крім того, з самого початку збору заявок цей процес бажає підтримати Агентство НАТО з технічного обслуговування і постачання (NATO Support and Procurement Agency) – вони готові взяти на себе видатки щодо спортивного тренування кількох учасників.

Щодо форми – так само з'явилася інформація, що генеральні спонсори "Ігор Інвіктус" Land Rover Yaguar готові проспонсорувати виготовлення форми для кількох команд.

- Щодо фінансування, яке має виділити держава підготовку команди, – воно буде міжвідомчим? Про яку суму йдеться?

І. Д.: Наразі важко сказати, про який обсяг необхідних коштів ідеться. Оргкомітет запросив нашу команду для участі безкоштовно. Ми знаємо, що українська громада в Канаді зробить все можливе, щоб побут і участь наших спортсменів у змаганнях не мали фінансових наслідків ані для них, ані для держави.

Якщо йдеться про оплату правці тренерів чи про оплату зборів, то не думаю, що це великі кошти. Головне не ціна, а те, щоб ми це зробили. Зважаючи на об'єднання людей, яке сьогодні відбувається довкола цієї ідеї, то я не маю сумнівів, що це відбудеться.

НЕОБХІДНО СТВОРИТИ УМОВИ ДЛЯ ПОСТІЙНИХ ТРЕНУВАНЬ, А НЕ ЛИШЕ ДЛЯ ЗМАГАНЬ

- Перемога на іграх окрім віри в себе дає ветеранам додатковий статус?

І.Д.: На "Іграх Інвіктус" усім учасникам вручаються медалі з однаковим написом "I am" – "Я є, я можу". Ця фраза символізує перемогу над стражданнями і фізичним болем.

Організатори, розуміючи, що головний тягар реабілітації лежить у моральній площині, запрошують окрім самого спортсмена ще двох його родичів або друзів. Адже це і їхня перемога, бо при всій системі реабілітації головний тягар все-таки лежить на сім'ї. Коли відчуваєш підтримку близьких, є бажання продовжувати службу і всім показувати: "Я можу!"

Хочемо продемонструвати світові сильних духом українських героїв: Україна вперше візьме участь у міжнародних іграх військових Invictus Games 03

- Нині заявки подали 175 осіб. З них відібрати необхідно 15, плюс запасні. Тобто відбір у команду буде серйозним. Яким чином він здійснюватиметься і хто контролюватиме процес?

І. Д.: Я б не говорив, що хтось контролює. Це все-таки відбір. Invictus Games висуває певні суто формальні вимоги щодо характеру отриманих поранень. Головне, щоб ці травми чи інвалідність були отримані під час виконання службових обов'язків. По-друге, треба переконатися, чи всі поранені, навіть з тих, які повернулися у стрій, мають достатню фізичну кондицію, щоб перелетіти з України в Канаду. Адже ми не маємо на меті досягти якихось рекордів або, не дай Боже, ненавмисно завдати шкоди людині. Хочемо продемонструвати світові сильних духом українських героїв.

Тому метою не є відібрати 15 спортсменів. Метою є якомога ширше повідомити про це і заохотити ветеранів до занять спортом. Хто поїде – це справа десята, головне, щоб цей рух не зупинився. Нам необхідно створити умови для постійних тренувань, а не лише для змагань.

- На якій базі тренуватиметься команда, і хто тренуватиме – наші інструктори чи закордонні?

І.Д.: У нас є достатньо власних фахівців і власних традицій для того, щоб готувати спортсменів. Подивіться на результати української параолімпійської збірної! Армія і спорт завжди йдуть поряд. Тому є спортивний клуб армії, і тому є Міжнародна федерація військових спортсменів. Та якщо говорити про людей, які мають особливості... для них спорт - це не демонстрація результатів, а повернення до нормального життя.

О. Г.: Управління фізичної культури та спорту Міноборони зараз працює у тісному контакті з Параолімпійським комітетом і громадськістю для того, щоб сформувати тренерсько-суддівську групу. Для України така міжвідомча взаємодія є новою. Ми переконані, що надалі такі зв'язки зміцнюватися для того, щоб допомогти через спорт реабілітуватися ветеранам.

До кінця грудня ми збирали заявки. Тепер зв'язуємося з усіма учасниками, надаємо інформацію про те, де можна отримати медичний огляд, щоб отримати дозвіл від лікаря брати участь у спортивному тренуванні. З 21 січня розпочалась серія спортивних тестувань: перші з них пройшли у Львові, наступні будуть у Києві 28 січня та в Одесі 4 лютого. Наразі йдуть переговори про те, що б це була спільна група представників Міноборони та Мінмолодьспорту.

- Україна представить збірну команду з представників не лише армії, але й служби безпеки, прикордонних військ та інших силових структур. Наскільки така практика є поширеною? До прикладу, Грузія допускає до змагань лише армійців.

О. Г.: З боку організаційного комітету обмежень немає. Кожна країна вирішує індивідуально. Кожна держава прагне, щоб на базі вже існуючих програм підготувати свою збірну. Припускаю, що саме тому Грузія обрала такий шлях. У цьому контексті Україна буде прикладом для інших країн, коли ми дозволяємо усім представникам силового блоку подати свої заявки.

І. Д.: Ми виходимо з того, що на війні – в АТО – усі діють разом. На передовій однаково ризикують життям і Нацгвардія, і прикордонники, і Збройні сили, і решта силовиків.

- Види спорту, в яких змагатимуться українці, вже відомі: легка атлетика, плавання, стрільба з лука, велоспорт, пауерліфтинг. Чому саме ці?

О. Г.: Були обрані ті напрямки спорту, бази яких вже існують в Україні. На жаль, у нас не розвинені командні види спорту на візках через те, що візки дуже дорогі й немає залів з відповідним покриттям. Але є можливість зібрати команду з волейболу сидячи, вже є тренери. Сподіваємося, нам вдасться це зробити. Також прикордонна служба повідомила, що готова виділити кілька баз для тренування з екстремального водіння.

Хочемо продемонструвати світові сильних духом українських героїв: Україна вперше візьме участь у міжнародних іграх військових Invictus Games 04

- Ви спілкувалися з тими, хто подав заявку. Як вони налаштовані?

О. Г.: Ми знайомі з багатьма такими людьми. Ветеранські організації - це досить вузька спільнота. Побратимський зв'язок надзвичайно сильний, тому починаєш спілкуватися з одним, і відкриваються двері до багатьох.

Зокрема заявку на участь в Іграх подав новопризначений уповноважений президента України з питань реабілітації поранених учасників АТО Вадим Свириденко, так само, як і його побратими. Він брав участь у марафоні морської піхоти, що відбувся 2016-го влітку в США. Це марафон на 25 кілометрів.

Мотивація у хлопців та дівчат надзвичайно сильна. Багато хто писав в своїх анкетах про свій досвід повернення назад у суспільство після серйозних травм – життя після війни не закінчуються, тепер їхнє бажання показати це іншим.

- Ви наполягаєте, що факт участі українців у змаганнях такого рівня стане поштовхом для створення інфраструктури для людей з особливими потребами в Україні, так само як і поштовхом для їхньої більшої соціалізації. За рахунок яких кроків?

О. Г.: З точки зору промокампанії залучення міських адміністрацій гратиме велику роль. Ми плануємо звернутися до міських адміністрацій з запитом підтримати учасників Ігор та надати для спортивного тренування комунальні спортивні заклади, щоби учасники могли тренуватись за місцем проживання. Сподіваємося, що разом з цим міські адміністрації розглянуть и питання щоденного забезпечення людей з інвалідністю – щоб були пандуси, під'їзди да автобусів тощо.

І. Д.: Сама ідея, що покликала до життя ігри, спрямована на те, щоб ці люди були рівноправними членами суспільства і своїм прикладом надихали інших. Звісно, ми сподіваємося на те, що надалі спортом в Україні займатимуться всі поранені, там де є така можливість. Також сподіваємося, що змагання підштовхнуть і місцеву владу, і громади до того, щоб на інтереси людей з особливими потребами виділяти не лише увагу і чуйність, але й матеріальні ресурси. Звісно, це не є справою одного року.

Ольга Скороход, "Цензор.НЕТ"
← Назад в рубрику