Цензор.НЕТ

08.11.19 16:58
Редакція Цензор.НЕТ може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі "Блоги" несуть автори текстів.

Пастка для патріотів

Пастка для патріотів

Вчора пройшла інформація, що є загрози для життя Пашинського зі сторони російських спецслужб. «Америку відкрили!» Ця загроза над ним вже більше п’яти років висить. Саме тому він не розлучався з глоком, яким (пострілом в ногу) зупинив п’яного збоченця, що напав на його дружину (за що зараз сидить).

Протягом попередніх років СБУ постійно передавала йому розвіддані про небезпеку. Так вийшло, що Пашинський для Кремля став символом українського опору. З тієї причини, що саме Пашинський віддав перший бойовий наказ в 2014 році. Для москалів, так би мовити, справа честі розправитися з Пашинським. Їм зараз в цьому допомагає влада, яка кинула Пашинського у в’язницю (що не дивно – слуги реваншу) і українське суспільство, яке цього… вимагало. Цим я також «Америку не відкрила»…

Проте, останнє мені особисто не дає спокою. Я би хотіла зараз відверто викласти деякі свої міркування. І це не стільки про Пашинського. Це про пастку, в яку більшою чи меншою мірою потрапляє кожен патріот.

Почну з того, що Пашинський сидить в тюрмі. Зауважте, всім-всім дають можливість вийти під заставу чи під домашній арешт. Пашинському - ні. Це нікого не дивує? Зате я зіткнулася з іншим, що надзвичайно прикро: навіть Ви – ті, що мене читають, відверто не розумієте, чому я захищаю Пашинського, якому (на вашу думку) місце у в’язниці.

Ви маєте таку думку, бо НІЧОГО хорошого про Пашинського НІКОЛИ не чули. І хоча ви, безумовно, знаєте, що спаплюжити в сучасному світі легше, ніж гикнути, але негативу проти Пашинського ви вірите. Тому що цього негативу дуже-дуже багато, він йде з різних джерел, його транслюють ваші хороші знайомі, яким ви довіряєте.

Але, почекайте, люди… Зробіть ласку, повірте мені на хвильку, лише на хвилинку: всі ті топові скандальні новини з прізвищем Пашинський – суцільна брехня. І уявіть себе на місці людини, яку ТАК!!! МАСШТАБНО оббрехали і посадили… Що вона відчуває?!!

Я розумію, що ви краще почнете шукати хоч якесь пояснення, чому я захищаю (на вашу думку) зло, ніж повірите, що я це роблю через НЕСПРАВЕДЛИВІСТЬ! Але хіба ви в своєму житті не помічали, що хорошими справами прославитися не можна? А в політиці – тим паче…

Так, Пашинський не та людина, яка може похвалитися хорошими манерами. Він наживає собі ворогів часто на «голому» місці і серед непоганих людей через випадково кинуті зневажливі слова на їх адресу. Це в нього відбувається вперемішку зі шляхетними вчинками, але образи ранять назавжди. Проте, сидить він не через відсутність чемності (за це не садять), а через присутність… чеснот (а це, виявляється, прямий шлях до катастрофи). Він дуже показово потрапив у ПАСТКУ ПАТРІОТА.

Пояснюю

Я була в його команді багато років і можу щиро засвідчити: ніколи-ніколи його особистий інтерес не йшов проти державного. Все, що ми робили, все що він робив, – у ВСЬОМУ була користь для держави. Більше чи менше, але НІКОЛИ без неї! Я не була свідком жодного винятку. Як політик-важковаговик, він в цьому плані був винятковим. Для мене це була головна причина миритися з відсутністю хороших манер.

Саме тому він потрапив у пастку.

Адже тільки ти починаєш працювати в інтересах країни, відразу перетинаєш «шкурні» інтереси тих паразитів, що «смокчуть» з країни. І в них достатньо грошви, щоб помститися. А в тебе немає ресурсів захиститися, бо якщо ти працюєш в інтересах країни, то ти не заробляєш – на відміну від тих, хто, навпаки, за рахунок країни заробляє. Тому, в результаті, тебе знищують. Спочатку медійно, а якщо і цього мало – то, як Пашинський, потрапляєш у в’язницю.

Ілюстрацією до вищесказаного є наша операція «спецконфіскації коштів Януковича». Якби це була комерція, то ми би отримали перемогу, яка могла з лихвою компенсувати всі іміджеві рани, нанесені нам в процесі боротьби, адже мова йшла про півтора мільярда доларів. За ці гроші можна було купити три телеканали і знімати Голобородька-Пашинського, а не Зеленського.

Але ми боролися для держави, ці кошти канули в державний бюджет – для нас ця сума була не грошима, а іконою. Ми нічого не отримала від перемоги. Більше того, ми були настільки іміджево виснажені, що нас не вистачило навіть на найменшенький піар з приводу перемоги.
Зате та армія політиків, журналістів, юристів, активістів, яку виставила проти нас «інша сторона», була добре профінансована хабарями. Під час боротьби вони були заряджені на протидію, а після нашої перемоги – на помсту…

Зауважте, ті вороги, яких ми набули в процесі спецконфіскації, зараз «землю риють», щоб знайти докази, що Пашинський чи я робили це в якихось особистих інтересах. І не можуть знайти. Бо не можливо знайти те, чого немає. Тому ж і посадили Пашинського за захист дружини.

Отже, висновок: коли Пашинський здобув перемогу в спецконфіскації, в’язниця йому вже була гарантована. Ось така вона правда життя!

А тепер – найголовніше

Уявіть собі, про що зараз думає Пашинський. Коли сталася така катастрофа, як в’язниця, є багато часу, щоб подумати про свої помилки.

Мені потрібно, щоб ви це уявили не для жалості, а для того, щоб дати мені (і самим собі) відповіді на кілька питань.

1. Ви б на місці Пашинського визнали, що шлях державних інтересів – це головна ваша особиста помилка?

2. Ви б на місці Пашинського визнали другою своєю помилкою – конфіскацію неймовірної безпрецедентної суми на поповнення бюджету України? Чи, можливо, краще було взяти запропонований хабар і зупинитися? (А ця пропозиція мала місце і дозволила б зараз Пашинському засмагати на власному острові в карибському басейні, а не сидіти в Лукянівському СІЗО).

3. На місці Пашинського визнали б ви за помилку, що не втекли з Майдану, коли там лилася кров? Може треба було, як безліч розпіарених активістів, що лише строчили слова підтримки у фейсбуці? Тоді ви б нічим не ризикували, і проти вас потім не було б абсурдних звинувачень у розстрілах Майдану.

4. На місці Пашинського ви б визнали своєю помилкою, що ви ДІЯЛИ, коли почалася агресія РФ, коли безпечніше для себе було б бездіяти і в жодному випадку не підписувати перший бойовий наказ?

5. На місті Пашинського ви б визнали своєю помилкою лобізм виробництва Україною власної зброї, що є наперекір інтересам не лише рашки, а світової збройної мафії?

6. На місці Пашинського чи визнали б ви свою помилку у відстоюванні тих державних інтересів, що суперечили інтересам олігархів – власників телеканалів? Можливо, праві ті політики, що починають боротьбу тільки для того, щоб вигідно продати відмову від боротьби і зупинитися?

7. Спитаю і про себе. Ви б на місці Пашинського звинувачували мене в особистій катастрофі? Я ж ідеаліст, і будучи поряд з Пашинським – хорошим менеджером, я тільки те і робила, що наполягала: все для держави і тільки для держави! Це єдиний правильний шлях, а правда завжди переможе. Він називав мене своєю совістю. І що, переміг? Повна катастрофа для нього особисто…

Дайте чесно відповіді на ці питання. І, погодьтесь, в тій несправедливості, в якій опинився Пашинський – без будь-якої підтримки і в атмосфері суспільної ненависті – він може ствердно відповісти на всі вище перераховані питання і прийти до висновку, що головна помилка його життя – робота на державу.

Проте, якщо він прийде до такого висновку – це вже буде не його особистий програш, а програш українського суспільства. Адже це буде уроком для всіх інших, що прямувати державним шляхом – це самогубство…

А що далі?

А далі нічого не залишається, як визнати, що шлях у пастку – це… теж варіант.

Нехай це самогубство. Я, особисто, за таке «самогубство». Бо я чітко знаю, що буду тут не перша і не остання. І є сенс бути ідеалістом до кінця. Бо ланцюжок нас, ідеалістів, не переривається. Впаду я – постануть інші. Так завжди було в українській історії. Свідчення того – Україна потроху йде вперед. За рахунок нас іде, бо плоди виростають на нашій крові. І нехай їх зжирають несвідомі та байдужу споживачі життя, які нас не розуміють і аплодують, коли ми горимо. Головне, є сенс для України. Головне, є сенс і для нас «самогубців». І він простий: мати в житті високу мету – це вже щастя!

Так що, приєднуйтесь, відчайдушно щасливі!

Дивитися коментарі → ← Назад до рубрики