Цензор.НЕТ

18.12.18 22:04

Суд відпустив екс-главу хмельницького СБУ Крайтора під особисте зобов'язання. ВIДЕО

Підозрюваного у справі розстрілів активістів хмельницького Майдану біля будівлі СБУ у лютому 2014 року колишнього очільника місцевого СБУ Віктора Крайтора відпустили під особисте зобов'язання.

Про це повідомила кореспондентка Громадського, передає Цензор.НЕТ.

Крайтора підозрюють у незаконному усному наказі своїм підлеглим стріляти у бік активістів Хмельницького майдану 19 лютого 2014 року. Внаслідок цієї стрілянини загинула 72-річна Людмила Шеремет, ще близько 10 активістів дістали поранення.

Прокуратура наголосила на ризиках втечі Крайтора, тиску на свідків, знищення в спотворення доказів, перешкоджання розслідуванню, і просила суд взяти підозрюваного під варту.

Сторона захисту зазначила, що їх підзахисний у той день як керівник захищав будівлю СБУ, в якій знаходився арсенал зброї, від ймовірного штурму активістами. Також адвокати заявили, що їхній підзахисний не збирається тікати з країни та переховуватися, тому попросили обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Сам Крайтор заявив, що в лютому 2019 року прийняв єдине правильне і законне рішення, захищаючи будівлю СБУ.

Підозрюваному інкримінують статті 365 (перевищення службових повноважень), 119 (вбивство через необережність) та 128 (завдання тяжких тілесних ушкоджень) Кримінального кодексу України. У разі доведення вини йому загрожує до 8 років позбавлення волі.

Нагадаємо, в Хмельницькому 19 лютого 2014 року невідомі почали бити вікна в скляних дверях будівлі СБУ, через що силовикам наказали застосувати зброю нібито через загрозу штурму. В результаті пострілів у натовп двоє людей загинуло і ще близько десятка дістали поранення.

До 2016 року цю справу розслідувала військова прокуратура Західного регіону, після численних звернень потерпілих щодо неефективного процесу за справу взявся департамент спеціальних розслідувань ГПУ, групу прокурорів очолила Юлія Малашич.

Під час роботи вони виявили порушення в розслідуванні військової прокуратури, що на їхню думку свідчило про небажання її представників встановлювати істину. Військовою прокуратурою, за даними департаменту спецрозслідувань, не були вилучені ключові речові докази, частина з них була втрачена або свідомо знищена, не допитано важливих свідків. Також саме військова прокуратура закрила справу стосовно Віктора Крайтора, не знайшовши складу злочину у його діях.

Прокурори департаменту провели повторні та нові експертизи і вийшли на ймовірного стрільця — нинішнього працівника Центру спеціальних операцій "Альфа" Управління СБУ у Хмельницькій області Віталія Тарадая.

У червні 2018 року йому повідомили про підозру. Того ж місяця за указом генерального прокурора Юрія Луценка справу забрали у департаменту Горбатюка та передали військовій прокуратурі, департамент реорганізували в управління спеціальних розслідувань ГПУ, а Віталія Тарадая керівництво управління СБУ направило у відрядження до зони ООС, де він знаходиться донині. Повертати його назад керівництво силового відомства не вбачає потреби. Прокуратура оголосила підозрюваного у розшук.

Також прокурори та слідчі реорганізованого департаменту звертались до генерального прокурора з вимогою повернути їм справу, наголошуючи, що саме у військовій прокуратурі гальмували розслідування. Справу повернули слідчим управління спецрозслідувань, спочатку частково, згодом — повністю. Втім, групу прокурорів очолив перший заступник головного військового прокурора Анатолія Матіоса — Сергій Долгополов. Саме він тепер здійснюватиме контроль над слідчими.

17 грудня в Подільському суді Києва відбувся розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному Віктору Крайтору. Прокуратура просила визначити йому запобіжний захід у вигляді утримання під вартою на 60 діб.

Дивитися коментарі → ← Назад до рубрики