Цензор.НЕТ

08.09.19 14:47

"Я залишуся в армії назавжди", - історія загиблого бійця 3-го полку спецназцу Станіслава Майсеєва. ФОТО

Спецназіцю Станіславу Майсеєву був всього 21 рік, коли він героїчно загинув у перші дні війни в прикордонному луганському селі Провалля.

Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на Kharkiv today.

Я залишуся в армії назавжди, - історія загиблого бійця 3-го полку спецназцу Станіслава Майсеєва 01

Станіслав Майсеєв народився 17 березня 1993 в селі Гусарівка Балаклійського району Харківської області. Майже відразу сім'я перебралася в сусіднє село Шевелівка, де Слава і прожив майже усе своє недовге життя. У випускному класі, як і всі школярі, думав про майбутнє. Був вибір: або армія, або вступати до Інституту фізкультури і спорту - хороші оцінки і відмінні спортивні дані дозволяли.

Спортивна підготовка не минула дарма - тренованому і сильному хлопцю запропонували вступити в Кіровоградський спецназ. 19 січня 2012 року розпочалася його служба в 3-му окремому полку спеціального призначення на посаді розвідника-кулеметника. Час минав, і армія стала для Станіслава Майсеєва другою домівкою.

"Коли Слава приїжджав у відпустку вдруге, то взяв зворотний квиток на тиждень раніше. Питаю: "Що таке, синку?" А він мені каже: "Та я за хлопцями скучив, і там спортивні тренажери є". Це була його стихія. Казав: "Я залишуся в армії назавжди", - згадує мати.

Я залишуся в армії назавжди, - історія загиблого бійця 3-го полку спецназцу Станіслава Майсеєва 02

3-й окремий полк спецпризначення брав участь в антитерористичній операції з перших днів. У складі розвідзагону під командуванням майора Юрія Коваленка (отримав звання полковника посмертно) відправився в гарячу точку і Майсеєв. Спецназівці охороняли військові об'єкти, супроводжували вантажі, а головним їхнім завданням була розвідка і охорона державного кордону в районі пункту пропуску "Ізварине".

Батьки про це не знали. До останнього дня Станіслав намагався уберегти їх від переживань, говорив, що виїхав на навчання в Дніпро. Востаннє мати з ним говорила 15 липня. Того ж дня Станіслав і вся його група загинули в результаті мінометного обстрілу. Вісім людей померли на місці, ще один помер у госпіталі. За даними розвідки, удар був завданий з території Російської Федерації.

Я залишуся в армії назавжди, - історія загиблого бійця 3-го полку спецназцу Станіслава Майсеєва 03

Анатолій і Надія Майсеєви поховали єдиного сина в рідному селі. 14 серпня 2014 року президент підписав указ про нагородження розвідника орденом III ступеня "За мужність" (посмертно). У грудні того ж року на стіні рідної школи Станіслава відкрили меморіальну дошку, присвячену його пам'яті. Іменем уродженця Харківщини Станіслава Майсеєва назвали одну з вулиць в Кропивницькому.

Дивитися коментарі → ← Назад до рубрики