Цензор.НЕТ

27.03.19 17:07

Чи знімуть бруківку та зрубають дерева: яким буде Меморіал Небесної Сотні?

Автор: Ольга Скороход

Від Музею Революції Гідності час від часу лунає докір, що про цю інституцію публічно згадують лише двічі на рік - у річниці початку Революції та трагічних лютневих подій 2014-го, а винятки пов'язані переважно з політичними спекуляціями.

Нині Музей ставлять перед новим викликом - частина родин Небесної Сотні та архітекторів заявляє, що майбутній меморіал зруйнує середовище на Інститутській, де власне відбувалися події, а також завадить завершенню слідства. У мережі з'являються фото знятої бруківки та повідомлення про можливий зрив розслідування розстрілів. З іншого боку, більшість сімей Героїв очікують на зведення меморіалу, а деякі навіть брали безпосередню участь у визначенні проекту-переможця меморіалу. Цензор.НЕТ вирішив уточнити безпосередньо в адміністрації Музею, яким буде майбутній меморіал: чи знімуть бруківку, чи приберуть прострілені стовпи, який змістовний та емоційний сенс нестиме майбутнє місце пам’яті?

Комплекс пам’яті Небесної Сотні та подій на Майдані складатиметься з меморіальної частини та власне музею. Для визначення найкращих проектів було проведено великий міжнародний конкурс, в процесі якого журі анонімно оцінило всіх кандидатів. Проект-переможець Меморіалу був визначений у лютому 2018-го, а те, яким буде майбутній музей стало відомо наприкінці червня того ж року. Комплекс становитиме метафору штурму пагорба, який фактично і здійснювали майданівці. Меморіал плавно перетікатиме у музей на пагорбі. За задумом авторок, алея пам’яті пролягатиме на колишній вулиці Інституцькій, проїжджа частина має перетворитися на пішохідну, де буде встановлено пам’ятні стели. У верхній частині з’явиться нерівна алея зі 100 лип, що символізуватиме тернистий шлях до свободи та продовження життя.

Чи знімуть бруківку та зрубають дерева: яким буде Меморіал Небесної Сотні? 01

Перша частина будівельних робіт передбачає зведення меморіалу. Саме його спорудження і стало предметом обговорення. Звернення проти спорудження меморіалу у такому вигляді, як пропонує проект-переможець, підписали 20 сімей Героїв Небесної Сотні, а також ряд ГО та Київська міська організація Національної спілки архітекторів України. Вони вимагають не будувати меморіал безпосередньо на місці розстрілів. Зауваження до проекту лунають через рік після завершення конкурсу та громадських обговорень, коли були опубліковані деталі, макет та розташування майбутнього проекту. І через півроку після обрання генпідрядника, який нині вже працює. Заявники ж переконують, що про деталі проекту вони дізналися лише після ознайомлення з тендерною документацією. У будь-якому разі, подібна заява стала черговою краплею до настроїв, що українці мусять обирати: або збудувати меморіал, або завершити розслідування.

Музей відповів на звернення, зазначаючи, що автори проекту взяли до уваги багато зауважень, а сьогодні "склалася загрозлива ситуація, коли з боку організаторів – замовника, виконавців, залучених експертів – забезпечено максимальну відкритість процесу конкурсу на всіх його етапах, проведено якісний конкурс із залученням авторитетного журі, а через рік після оголошення його результатів група незгодних захотіла зупинити реалізацію Меморіалу".

Чи знімуть бруківку та зрубають дерева: яким буде Меморіал Небесної Сотні? 02

Так виглядає місце, де постане музей.

Разом з тим, незважаючи на наявність фінансування та готовність, наразі не відбувається не лише спорудження меморіалу, але й підготовчі роботи, оскільки ділянка, на якій має постати алея, була арештована у зв’язку з необхідністю завершення слідчих експериментів ГПУ. 22 лютого цей арешт було знято. Ще раніше, у січні, Музей встановив на частині арештованої ділянки зелений будівельний паркан, апелюючи, що не можуть чекати, оскільки генпідрядник вже працює, а бюджетні кошти виділені. Тож наскільки він заважає проведенню слідства і як складається комунікація між Музеєм та ГПУ?

Що таке Музей Майдану і чим він займається?

Музей фактично виник ще на Майдані як низова ініціатива. У січні 2016-го був вже створений офіційно як інституція, що покликана вшанувати пам’ять героїв та зусібіч поширювати знання про Революцію гідності. У 2018-му отримав тимчасове адміністративне приміщення на території Києво-Печерського заповідника, однак колекція через брак постійного приміщення досі розпорошена по кількох музеях. За 5 років працівники музею провели сотні акцій, виставок та презентацій. Окрім того, поступово налогоджена наукова робота з обліку та структурування фондів музею.

Навіщо створювати меморіал так швидко після подій?

У суспільстві панують дві протилежні точки зору щодо доцільності спорудження меморіалу.Одні воліють зачекати 10 років, коли українці відрефлексують свій біль та коли будуть відомі дані розслідування вбивств на Майдані. Інші навпаки дорікають через те, що меморіалу досі немає, бо саме наявність сучасного комплексу допомогла б нації усвідомити та проговорити пережитий досвід.

Директор Музею Майдану Ігор Пошивайло нагадує, що запит суспільства на вшатування Героїв виник ще під час Революції Гідності. Адже одразу по революції почали виникати імпровізовані пам'ятні стели та меморіали різної художньої якості - як ситуативне вшанування загиблих. Згодом було проведено конкурс на проект пам'ятника Небесній сотні, який не завершився продуктивним результатом. Виникло розуміння, що все має робитися осмислено та прозоро. Тому був проведений великий міжнародний конкурс із залученням експертів та членів журі з досвідом проведення конкурсів на проекти пам’ятних споруд в інших країнах.

Чи знімуть бруківку та зрубають дерева: яким буде Меморіал Небесної Сотні? 03

Ігор Пошивайло переконує, що Музей максимально відкритий до діалогу, максимально врахував усі зауваження до проекту та має порозуміння з Генпрокуратурою.

Наталя Бойків, вдова загиблого Героя Володимира Бойківа і член ГО "Родина Героїв Небесної Сотні, є завідувачем відділу будівництва у Музеї Революції Гідності. Вона наголошує, що за 5 років вже померло 18 батьків тих, хто поліг на Майдані. І за життя на місці загибелі синів вони бачили лише аматорські розрізнені пам’ятники, таблички та нагадування, які не витримують погодних умов.

Чи знімуть бруківку та зрубають дерева: яким буде Меморіал Небесної Сотні? 04

Вдова Героя Небесної Сотні та завідувачка відділу будівництва у Музеї Наталя Бойків.

Меморіал не віддзеркалюватиме трагічніcть події?

Критики обраного проекту вважають, що меморіал не нагадуватиме ані про трагічні бої, ані про втрати людських життів, натомість пропонуючи прогулянкові зону.

"Людям властиво забувати страшні події. Очевидно, згідно із проектом Меморіалу забути події лютого 2014 року і причини, які дали їм поштовх, їм допоможуть лавочки та посаджені вздовж криволінійного шляху липи. Але не йшли Герої кривою дорогою, а тільки прямо. Їхній шлях відтворювати не треба – зараз ним, прямим, може пройти кожен. Інші варіанти Меморіалу, крім тих, що передбачають збереження існуючого рельєфу, стирають історію – хай навіть моторошну – з простору Києва і з людської пам’яті", - сказано в листі, оприлюдненому 19 березня.

Окрім власне прогулянкової території певне здивування викликав і майбутній вигляд алеї. Для її засадження було обрано липу, що цвіте білим, а це буцімто також не відповідає емоціям, які мають лишатися після відвідання меморіалу. Натомість авторки проекту меморіалу зазначають, що липу було обрано не лише тому, що це одне з 10 дерев, яке гарно приживається у Києві, є очисником загазованості та робить алюзію з назвою історичній назві місцевості, де відбувалися події – Липки. Білий цвіт - це символ продовження життя.

Директор музею Пошивайло підкреслює, що концепцію меморіалу спеціально обирали таку, яка не перетворювала б пам'ятне місце на масове кладовище.

"Багато хто хотів би зробити тут місце пустоти, що залишилася в наших серцях. Мені симпатизує підхід через залишення втрати. Але все-таки це буде поразка перед терористами. Це вони, а не ми створили цю пустоту в наших серцях і в нашому місті. Залишити це так - означатиме, що ми продовжимо їхній акт назавжди", - пояснює він.

Власне алея буде на тому місці, де люди віддавали своє життя за те, щоб у майбутньому наша держава стала кращою. Разом з тим алея уособлюватиме місце майбутнього, де виросло нове життя й продовжує далі цвісти білим цвітом – що буде унаочнено білим цвітінням лип.

Чи знімуть бруківку та зрубають дерева: яким буде Меморіал Небесної Сотні? 05

Ірина Волинець, співавторка поекту Меморіалу Небесній Сотні.

Співавторка проекту Меморіалу Ірина Волинець наголошує, що для України дуже важливим є відхід від радянського і пострадянського сприйняття вшанування пам'яті: "Важливо відійти від поняття, коли ми маємо постамент і обов'язково на цю скульптуру треба дивитися вгору, тобто обоготворювати те, що ми меморіалізуємо. І для нас було важливо відійти від цієї усталеної форми вшанування складних подій".

Проект меморіалу передбачає встановлення стел пам'яті як місця взаємодії, коли кожен може доторкнутися до імен Героїв. За словами Волинець, ці стели не будуть гігантських масштабів, а отже створюватимуть ефект не поклоніння, а взаємодії відвідувачів та пам'яті.

Що лишиться від автентичних об’єктів?

Наразі місця оборони Майдану на Інститутській та подій на Грушевського визнані пам’ятками історії. Облікові картки на нерухомі об’єкти на місці розстрілів і боїв вже створено. Основні з них – це місця загиблі Героїв, нерухомі об’єкти – стовпи, фасади будівель, де лишилися сліди від куль. У 2015 році усім цим об’єктам надано статус пам’яток місцевого значення – у складі Алеї Небесної Сотні та місця боїв на вулиці Грушевського, які як великі комплекси взято на державний облік як пам’ятки історії. Зараз триває робота для надання цим пам’яткам статусу національного значення.

Що лишиться від пропахлої боями та жертовністю Інститутської – найболючіше питання. Критики проекту меморіалу вважають недоречним робити алею по лінії Інститутської та висловлюють претензії до умов конкурсу, в якому не було прописано вимогу зберегти історичне середовище.

"Ми ознайомились із тендерною документацією на реконструкцію і з подивом виявили очевидне: реалізація цього проекту повністю змінить рельєф нижньої і верхньої частини колишньої вулиці Інститутської порівняно з тим, якою вона була під час кривавих подій у 2014 році і якою є зараз. Також зміняться контури вулиці та рельєф пагорбу перед Міжнародним центром культури і мистецтв Федерації профспілок України (Жовтневим палацом). Будуть знесені майже всі дерева (згідно з проектом щонайменше 51 дерево діаметром від 20 до 70 см підлягає видаленню).

… уявіть наше здивування, коли ми дізнались, що для того, щоб звести Меморіал (і тим самим увічнити пам’ять), доведеться знищити пам’ять, яка вже є. Вона у бруківці, яка ввібрала у себе кров, у деревах, за якими ховались наші рідні, у пагорбі та схилах, якими вони піднімалися. Історія Небесної Сотні вкарбована у цю вулицю, яка, на щастя, досі не змінила свого вигляду".

Чи знімуть бруківку та зрубають дерева: яким буде Меморіал Небесної Сотні? 06

Своєю чергою автори проекту називають всі зміни переформатуванням, а не знищенням. З проїжджої частини роблять пішохідну зону, нахил вулиці не мінятимуть. Як переконують, усі нерухомі історичні об’єкти лишаться на автентичних місцях.

"Що стосується стовпів освітлення – ми їх лишаємо на тому місці, на якому вони є зараз. Це зокрема 5 опор освітлення. Решта буде демонтована і замінена на ті, які закладені в нашому проекті. Також це прострілена сходинка на сходах, що ведуть до майбутнього Музею Революції Гідності. Накриття на поручнях ми також залишаємо. Крім того лишаємо пам’ятник біля каплиці", - пояснює співавторка меморіалу Ірина Волинець.

За словами архітекторки, будуть промарковані місця загибелі людей та місця розташування барикад:

"Ми чекаємо від ГПУ інформації про точну локацію. Маркування місць загибелі буде у вигляді бронзових кіл діаметром 20 см, на яких буде напис "Небесна Сотня Heavenly Hundred". У цьому елементі буде тиснена середина, і він розташовуватиметься на будь-якому покритті - незалежно від того це трава, доріжка. Щодо маркування барикад – це буде безперервна довга стрічка шириною 10 см. Кожна барикада буде підписана на втисненому елементі".

Чи знімуть бруківку та зрубають дерева: яким буде Меморіал Небесної Сотні? 07

Волинець заперечила, що автентичну бруківку не вивезуть: "Уся бруківка, яка є на території Алеї Героїв Небесної Сотні, буде демонтована, очищена і викладена назад. Єдина зміна полягатиме в тому, що сьогодні ми маємо у профілі вулиці дорогу-тротуар-дорогу, а у майбутньому це буде єдина пішохідна зона. Від початку вулиці Хрещатик до початку пішохідної алеї все буде викладено бруківкою. У зоні верхнього виходу з метро Хрещатик також буде невелика площа, що відкриватиме вид на майбутній музей, також буде викладена історичною бруківкою".

Чи знімуть бруківку та зрубають дерева: яким буде Меморіал Небесної Сотні? 08

Авторка переконує, що автентичну бруківку перекладуть.

Більшість існуючих дерев довкола меморіалу залишать, провівши санітарно-технічну обрізку та демонтаж дерев, що досягли поганого технічного стану. Як переконує автор поректу, буде забрано лише невеличкі деревця вздовж дороги. "Зеленбуд", на балансі якого перебувають ці дерева, пересадить їх на інші території.

Демонтаж дерев відбуватиметься за узгодження з Генпрокуратурою, оскільки на них можуть міститися важливі для слідства матеріали.

Чи знімуть бруківку та зрубають дерева: яким буде Меморіал Небесної Сотні? 09

Наскільки конче почати будівництво зараз?

Незважаючи на те, що експозиція досі лишається розпорошеною по кількох музеях, проект стартував доволі швидко. Вражаючими, як для української бюрократії, темпами музею надано три земельні ділянки, проведено міжнародний архітектурний конкурс, виділено державні кошти та відібрано генпроектувальника і генпідрядника будівництва.

Євген Нищук у лютому висловив думку, що меморіал може бути завершений до Дня незалежності. Та дуже скоро стало очевидним, що це так і лишиться мрією міністра. У самому музеї воліють обережно говорити про термін появи алеї та завершення всіх робіт.

З відтягуванням реалізації проекту музей зіштовхнувся практично одразу після оголошення проекту-переможця на будівлю музею. Через кілька днів ГПУ заявила, що слідство ще не завершено.

Переговори між Музеєм, ГПУ та родинами Небесної сотні тривали з липня 2018-го і завершилися публічною заявою про сприяння та не перешкоджання одне одному. Тоді ж начальник управління спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк заявив, що для завершення слідчих експериментів потрібно ще 3 місяці – тобто максимум до середини осені. Нині вже кінець березня, а будівельники не можуть розпочати підготовчі роботи для спорудження меморіалу, які мали би бути закладені ще кілька місяців тому.

Чи знімуть бруківку та зрубають дерева: яким буде Меморіал Небесної Сотні? 10

Каплиця, хрест та стела, що були перенесені на вимогу ГПУ.

Як зазначають у музеї, нині для них ситуація є сезонно вирішальною, оскільки саме час закуповувати липи з розплідника. За проектом, на алеї мають висадити вже дорослі дерева віком 25 років заввишки 8 метрів, щоб шлях пам'яті одразу був сформований.

Через те, що в українських розплідниках немає такої кількості дорослих лип (100 дерев) даного виду, після тривалих пошуків вирішено замовити рослини у нідерландському розпліднику. Висаджувати дерева треба або в квітні, або вже восени. Для того, щоб висадити дерева наступного місяця, привозити їх до України потрібно вже зараз.

Окрім того, вже зараз необхідно починати виконувати підготовчі роботи до висадки дерев – демонтаж, перенос мереж, закласти нові інженерні мережі, завезти якісний ґрунт, сформувати траншеї для посадки (приблизно 3 на 3 метри під одне дерево).

"Це тривалий процес і нам вже зараз критично знати, чи можемо ми вже зараз викопувати дерева у розпліднику і готувати їх до пересадки. Ми не можемо це робити посередині літа, коли дерева вже мають цвісти. Це дуже шкідливо і ризиковано для дерева", - пояснила заступник гендиректора з будівництва Оксана Моргун.

Чи знімуть бруківку та зрубають дерева: яким буде Меморіал Небесної Сотні? 11

Заступниця гендиректора з будівництва Оксана Моргун стверджує, що генпідрядник попросту не міг чекати, а зараз працює собі на збиток, очікуючи завершення слідства.

Чи заважає паркан слідчим діям?

Про те, що зведення паркану заважає проведенню слідчих експериментів у рамках розслідування ГПУ, лунали заяви від прокуратури та від адвокатів. Водночас музейники нагадують, що протягом тривалого публічного конкурсу від ГПУ не лунало застережень щодо термінів розслідування, а нині строки завершення розслідування постійно переносять, що зв’язує генпідряднику та музею руки з використання коштів на будівництво, які вже виділені на 2019 рік.

"Ми повинні дочекатися вироків і того моменту, коли злочинці будуть покарані. По суті результати слідства і відповідь на питання, хто ж винен – це частина нашої майбутньої експозиції. Тому ми заручники не лише будівництва меморіалу, а й ситуацій, коли відвідувачі ставитимуть прямі запитання: хто винен і чи покаране зло. Тому ми як ніхто зацікавлені у доведенні справи до суду", - говорить Пошивайло.

Вдова Героя Бойків наголошує, що важливі і добудова меморіалу, і слідчий експеримент, та зазначає, що дії музею активізують ГПУ:

"Ми повинні рухатися паралельно. Я входжу до робочої групи щодо узгодження дій, ми постійно комунікуємо з управлінням спецрозслідувань ГПУ…

Я наголошую, що Генпрокуратура трошки розслабилася. Вони не те що не хотіли, а можливо в них не було ресурсів вчасно провести всі слідчі дії та створити групу експертів. До цієї групи мають входити й експерти МВС. І ми стали заручниками комунікації між ними. Коли ми поставили паркан, то думаю, що ми стали каталізатором того, щоб слідчі дії виконувалися. Тому що після цього була створена ще одна слідча група, до якої входила заступник генпрокурора Анжела Стрижевська".

Після появи у січні 2019-го зеленого паркану пролунала нова хвиля заяв про те, що він заважає слідчим експериментам. Своєю чергою Пошивайло стверджує, можливість для проведення слідчих експериментів з’явилася вже в листопаді – після перенесення стели й каплиці. Паркан з’явився в січні, тож ГПУ мала достатньо часу.

Окрім того, він підкреслює, що паркан встановлено у нижній частині колишньої Інститутської після відповідного листа з ГПУ, в якому зазначалося, що слідчі дії в тій частині завершені. Огорожу встановлено у рамках нормативів з виконання підготовчих робіт, однак до власне робіт музей поки перейти не може. Вже заключено договір з генпідрядником, який вже має план будівельних робіт.

Чи знімуть бруківку та зрубають дерева: яким буде Меморіал Небесної Сотні? 12

За словами Моргун, музей не міг нічого не робити у ситуації, коли вже обрано генпідрядника та виділено кошти з держбюджету.

"На нас поставлено відповідальність з використання державних коштів. Є зобов’язання двох сторін – нашого гензамовника і генпідрядника. Тому ми не можемо сидіти на місці й спостерігати, що відбувається навколо", - говорить вона.

Музей стоїть на тому, що право власності на земельну ділянку (відповідно рішення Київради) та повідомлення про початок будівельних робіт давали право на встановлення будівельного паркану. Далі цього на прохання ГПУ Музей не йде.

Наразі у нижній частині з’явилися додатково два епізоди, тому потрібні окремі дослідження. Як переконують у Музеї, паркан на час слідчих дій кожного разу знімають на визначеному ГПУ відтинку. Ще восени від дороги було перенесено стелу на каплицю. Фактично процес регулює ГПУ, тому в музеї не розуміють висловлених звинувачень. ГПУ завчасно надає план проведення експериментів. При цьому паркан знімає генпідрядник власним коштом. Було перенесено навіть будівельне містечко (на територію Жовтневого палацу). Окрім того, підрядник за власний кошт створює макети об’єктів, необхідних для реконструкції подій.

"Стрижевська наголошувала, що у прокуратури коштів для таких дій немає, у бюджеті не закладено. А генпідрядник зацікавлений у тому, щоб це швидше завершилося, і він міг приступити до робіт", - доповнює Бойків, говорячи про повне порозуміння зі слідчими.

Своєю чергою Моргун додає, що генпідрядник несе збитки через неможливість вчасно почати підготовчі роботи для спорудження меморіалу:

"У нього є побутове містечко, там підключено світло, і там є працівники, які сьогодні фактично працюють на те, щоб проводити слідчі експерименти. Ми і так хочемо, щоб вони зменшили свої витрати. А вони тим більше у цьому зацікавлені.

Генпідрядник запланував певну кількість людей для робіт. Якщо зараз ми це все розпустимо, то потім в авральному режимі буде складно все зібрати знову. А з іншого боку – хто прокуратурі буде забезпечувати макети для виконання експериментів?"

Про досягнення порозуміння між Музеєм та ГПУ заявляють і в Генпрокуратурі. Нині слідчі експерименти відбуваються майже щодня з 11 до 17 години, окрім пам’ятних днів 18-20 лютого.

Довкола меморіалу лишиться ресторан та музей медуз?

Питання викликає й оточення майбутнього меморіалу. Поява кілька місяців тому яскравої вивіски "Музею медуз" під пагорбом Інститутської викликало логічне занепокоєння. У темну пору напис сяє синім, а вдень привертає увагу такими ж яскравими літерами, які на місці трагедії недоречні як і власне розташування тут розважального закладу.

Чи знімуть бруківку та зрубають дерева: яким буде Меморіал Небесної Сотні? 13

Пошивайло зазначає, що на сьогодні є два об'єкти, які є суперечливими сусідами для майбутнього меморіалу:

"Перший - італійська піцерія, що виходить терасою якраз напроти стели. А раніше там був заклад набагато іншого спрямування, де лунала ще й гучна музика. Ми попередньо говорили про це з власником "Глобуса" і домовились, що атмосфера буде відповідна. Однак це приватна власність.

Так само приватною власністю є "Музей медуз". Вони орендують приміщення 300 кв м, що були придбані у київської громади. Ми говорили з власниками, вони свого часу пропонували Київраді викупити або якимось чином застосувати цей об'єкт центру Києва. Але з боку київської міської влади вочевидь не було можливостей викупити цей об'єкт. Тому власник здав його в оренду під проект "Музей медуз".

Музей комунікує з власниками та управлінцями обох закладів. Завдяки цьому вдалося досягнути домовленості, щоб у дні вшанування історичних подій афіша "Музею медуз" була задрапована.

Також тривають пошуки можливості шляхом компенсації чи викупу все-таки передати цей об'єкт Музею. Принаймні, з відповідним проханням адміністрація музею зверталася до міської влади Києва. Адже згідно з попереднім проектом на тому місці мав би бути облаштований інформаційний центр як складова меморіального комплексу.

Вочевидь це питання лежить не лише у площині моралі, але і права.

Ольга Скороход, "Цензор.НЕТ"

Фото: Наталя Шаромова, Ольга Скороход, Цензор.НЕТ.

Дивитися коментарі → ← Назад до рубрики