Цензор.НЕТ

15.06.19 11:56

"Якщо ветерану наснилося жахіття, пес може сам увімкнути світло". Як собаки рятують тих, хто повернувся з війни

Автор: Валерія Бурлакова

Канадсько-український проєкт "Друг героя", що об’єднав небайдужих кінологів та їхніх собак, вже четвертий рік допомагає бійцям знову звикнути до мирного життя, лікуючи їхні невидимі рани.

Три головних напрямки роботи "друзів" - це сеанси каністерапії; безоплатні уроки для військових та їхніх улюблених псів, нерідко привезених із зони бойових дій; а також тривала й складна підготовка сервіс-догів – службових собак для ветеранів з ПТСР.

Ми відвідали сеанс каністерапії та дізналися, які породи найчастіше лікують людей, скільки собак працюють у проєкті та яким чином їх відбирають, які вправи виконуються під час сеансів.

Якщо ветерану наснилося жахіття, пес може сам увімкнути світло. Як собаки рятують тих, хто повернувся з війни 01

"БОЖЕ, ЩО Ж РОБИТИ? У НАС НАВІТЬ РЕАНІМАЦІЇ НЕМАЄ"

Проєкт "Друг героя" працює в Україні з 2015 року. Від самого початку роботи однією з основних його локацій було відділення медико-психологічної реабілітації для учасників АТО(ООС) на базі київської клініки професійних захворювань Інституту медицини праці.

"Традиційно ми займалися здоров’ям тих, хто працює у шкідливих умовах: шахтарів, металургів, зварювальників, - розповідає заслужений лікар України Тетяна Харченко. Клініку вона очолює вже понад 30 років. – Але на початку 2014 року мене запросив до себе колишній директор нашого інституту, академік Юрій Кундєєв. І каже: "Тетяно Дмитрівно, війна – це також шкідливі фактори. Ми маємо подумати, що зможемо зробити для фронту". І вже у жовтні 2014 року на базі нашої клініки був організований спеціальний центр, який згодом перетворився на реабілітаційне відділення. Ми одразу були націлені на комплексний підхід до хворих. З військовими працювали всі наші кадри – і терапевти, і невропатологи, і алергологи, і окулісти… А паралельно бійцями займалася група фахівців, здатних забезпечити психологічну реабілітацію".

На початку роботи, згадує Тетяна Харченко, основним джерелом хворих для клініки був центральний військовий шпиталь - тому що потрібно було диференціювати психіатричні хвороби від психічних розладів. Пацієнтів з психологічними проблемами часто забирали саме сюди, на Саксаганського, 75.

На сьогоднішній день лікування у клініці пройшли вже понад 1500 осіб. Це і родичі загиблих, і люди, що повернулися з полону… Але насамперед, звісно, військові. "Нашим найпершим пацієнтом був Володимир Корніяшек. Волонтери привезли його до нас на інвалідному візку. Таке враження було, що переді мною хворий із важкою формою ДЦП: судоми, заїкання… Я тоді подумала: "Боже, що ж робити? У нас навіть реанімації немає", - згадує Харченко. – Володя виходив з Іловайська, переніс три контузії. І вже був у трьох госпіталях. Ми стали четвертим, і від нас він пішов своїми ногами. Сьогодні Володя і працює, і допомогає фронту як волонтер. Ми зустрічаємося, обіймаємося, пісні співаємо. Як близькі люди…"

Фінансування у клініки, звісно, скромне. "Як у звичайного лікувального закладу, - знизує плечима медик. – Наприклад, на харчування одного пацієнта держава виділяє 16 гривень на день".

Але чим можуть і досі підтримують небайдужі люди. А також… собаки. "Група "Друг героя" надає нам величезну допомогу. Це дійсно дуже ефективно", - підкреслює Тетяна Харченко. Додає, що її твердження щодо результативності методу засновані на наукових дослідженнях, які постійно проводяться на базі клініки.

Сеанси каністерапії – лікування та реабілітації за допомогою спеціально відібраних і навчених собак під наглядом кваліфікованих фахівців – проходять тут щотижня. Зазвичай по вівторках.

"МОЗОК ВИМИКАЄТЬСЯ ПОВНІСТЮ. ЦЕ ДУЖЕ ВАЖЛИВО ДЛЯ ВЕТЕРАНІВ, АДЖЕ ЧАСТО ВОНИ НЕ МОЖУТЬ РОЗСЛАБИТИСЯ"

"Клініка дає нам доступ до хлопців саме з тими захворюваннями, на допомогу яким розрахована наша програма. Тому це наша головна база для роботи серед медичних закладів, і тут ми працюємо дуже ефективно. Бачимо зацікавленість, бачимо результат, - каже Ольга Смірнова, координатор проєкту "Друг героя". – Тут нам виділили приміщення для сеансів (хоча якщо погода хороша – ми займаємося просто на свіжому повітрі), і каністерапія стає важливою частиною комплексного підходу до лікування".

Якщо ветерану наснилося жахіття, пес може сам увімкнути світло. Як собаки рятують тих, хто повернувся з війни 02

Ольга Смірнова, кінолог, координатор проєкту "Друг героя"

Проводяться у клініці як групові, так і індивідуальні заняття. "Коли з однією людиною працюємо, а коли з 15 бійцями одночасно", - розповідає Ольга. Але зауважує, що у будь-якому випадку на сеансі присутній не тільки кінолог із собакою, а і психолог. Інакше не можна.

Собаки для такої роботи відбираються дуже ретельно. Якщо господар думає, що його улюбленець може допомагати людям та звертається до координаторів проєкту, йому призначається тестування. Тільки в разі успішного складання іспиту можливо долучитися до ініціативи. "Якщо все добре - ми урочисто вручаємо собаці жовту бандану "Друг героя". Коли бандана на шиї – пес працює, він на сеансі каністерапії, - пояснює Ольга. – Отже, ви можете долучитися до сеансу та отримати допомогу - якщо вона вам, звичайно, потрібна".

Якщо ветерану наснилося жахіття, пес може сам увімкнути світло. Як собаки рятують тих, хто повернувся з війни 03

Зараз у проєкті близько 20 команд, кожна з яких складається з кінолога та його власної собаки. Найбільший відсоток псів, які підходять для такої роботи – традиційно серед лабрадорів, золотистих ретриверів та Кінг Чарльз спанієлів. "Але серед представників інших порід також зустрічаються собаки, які можуть чудово впоратися, - запевняє кінолог. – Є у нас, наприклад, французький бульдог. Є метиси. Працює з ветеранами і мій цвергшнауцер. А ще у нашому проєкті був німецький боксер… На жаль, цієї собаки не стало". Найголовніше – щоб барбос був дружелюбним, і не ставився агресивно не тільки до людей, а і до інших тварин – адже працювати інколи доводиться у групі з іншими собаками. Або ж поруч може, наприклад, пробігти кіт – але це нікого не має відволікати від процесу.

Учасники проєкту постійно навчаються, запрошують фахівців з інших країн. Крім того, залучені до роботи собаки регулярно проходять переатестацію. Це, пояснюють кінологи, потрібно для того, щоб оцінити ресурс собаки, перевірити, чи готовий він працювати далі. Адже, якою б підготовленою тварина не була, – вона може втомитися. Тому дуже важливо регулювати роботу, уникати перенавантажень.

Більшість вправ, що виконується на сеансах із ветеранами, спрямована на розслаблення.

"Наприклад, є така класична вправа на дихання "два на чотири". Треба дихати животом. На рахунок "два" ти робиш вдих, потім – затримуєш дихання. На "чотири" - видих, і на "два" - знову затримуєш дихання, - демонструє Наталія, психолог за освітою, і одночасно - власниця Ріккі, який якраз приїхав до клініки працювати. До проєкту Наташа та Ріккі долучилися рівно три роки тому. – До цієї вправи я залучаю собаку. Людина у руках тримає сухий корм, перебирає його пальцями. Це дрібна моторика. І одночасно собака бере з твоїх рук корм. Ти маєш і дихання контролювати, і руки, і собака тут, з тобою… Немає шансів залишитися з якимись думками! Мозок вимикається повністю, нервова система розслаблюється. Це дуже важливо для ветеранів. Адже часто вони не можуть "відключитися" та послухати спів пташок…"

Якщо ветерану наснилося жахіття, пес може сам увімкнути світло. Як собаки рятують тих, хто повернувся з війни 04

 Наташа, Ріккі та один з пацієнтів клініки

Якщо ветерану наснилося жахіття, пес може сам увімкнути світло. Як собаки рятують тих, хто повернувся з війни 05

Крім того, присутність собаки просто створює відчуття комфорту і безпеки, сприяє виділенню ендорфіну – гормону щастя.

"СОБАКА ВІДСЛІДКОВУЄ СТАН СВОГО ГОСПОДАРЯ. МОЖЕ ПОКАЗАТИ РІДНИМ, ЩО ЩОСЬ НЕ ТАК"

Ще одна місія проєкту – безоплатні для ветеранів уроки, під час яких професійні кінологи допомагають бійцям знайти спільну мову з їхніми власними собаками, яких вони заводять або привозять з зони бойових дій. "Ми допомагаємо їм з базовими навичками", - каже Ольга Смірнова.

Якщо ветерану наснилося жахіття, пес може сам увімкнути світло. Як собаки рятують тих, хто повернувся з війни 06

Набагато складніше все із тренуванням сервіс-догів – службових собак, що постійно супроводжують тих ветеранів, які потребують цього. "Спочатку відбирається собака. Це не обов’язково має бути цуценя – може бути і півторарічний пес. Інколи навіть краще, коли тварина трохи старша, адже тоді ми можемо одразу побачити всі її якості, - описує процес Ольга. – Відібраний собака тривалий час живе із кінологом, який навчає його усім важливим для сервіс-дога навичкам. Водночас, у нас на сайті ветерани, які хочуть мати такого собаку, заповнюють анкети. Там є цілий ряд вимог до власника, але найважливіша з них – це діагноз. Саме за ним можна визначити, наскільки людині насправді потрібен такий компаньйон. Тільки, на жаль, поки що ми тимчасово не приймаємо нові анкети – у нас вже є певна кількість заявок, і ресурсами проєкту ми поки що більше забезпечити не зможемо. Адже підготовка собаки у цьому випадку займає близько двох років, це дуже кропітка та кошторисна робота".

На другому етапі собака знайомиться з ветераном. Між ним та собакою має виникнути контакт. Якщо його немає – немає сенсу з’єднувати цих двох у пару, переконана кінолог. Але якщо боєць та собака підходять одне одному – вони продовжують підготовку вже разом, вчаться діяти як єдине ціле. Після закінчення тривалого навчання, яке може зайняти і рік, ветеран та його собака мають скласти спільний іспит. Це величезна робота, і хлопці, які на це погоджуються, зазвичай лише потім усвідомлюють, наскільки це непросто. Було у історії проєкту таке, що хлопець вже під час участі у програмі відмовився від подальшої роботи.

Зараз "Друг героя" готує сервіс-догів, які працюють насамперед із психологічними вадами. Такі собаки, розповідає Ольга Смірнова, відчувають зміну психологічного стану свого господаря. Якщо у нього, наприклад, трапляється флешбек – пес може повернути його до реальності. Якщо наснилося жахіття – собака може бути навчений сам вмикати світло. Якщо у людини також є фізичні вади – наприклад, відсутня рука – собака може вміти допомагати саме цій людині у побуті.

"Коли ветеран вдома – він знаходиться у комфортній для себе обстановці, але коли виходить на вулицю – може почуватися інакше. Багато хлопців важко переносить скупчення людей, багатьом важко повертатися до інших людей спиною, і через це вони, наприклад, не можуть підійти до банкомата. Собаки ж навчаються створювати комфортний простір, і, якщо хлопець стоїть біля банкомату – його собака сяде позаду нього. Крім того, собака весь час дивиться за своїм господарем, відслідковує його стан. Може навіть показати його рідним, що щось не так", - каже Ольга.

Собака має бути з ветераном весь час. Але в Україні зайти з собакою можна не всюди – і це величезна проблема. "Наприклад, з великим собакою можуть не пустити у супермаркет… Але ми над цим працюємо – зокрема, нещодавно мали зустріч з Іриною Фріз. Сподіваємося, що з часом все буде налагоджено. Тим більше, що наші собаки мають особливі жилети – на них написано, що це службовий собака, що його не потрібно торкатися та відволікати, бо він повинен з ветераном бути, а не з кимось ще. Наших собак легко впізнати!.. Було б непогано, якби якась мережа маркетів могла б з власної ініціативи дозволити їм заходити", - пропонує координатор проєкту. Тим більше, що сервіс-догів у нас поки що зовсім небагато. У Києві їх лише чотири. Два таких собаки вже з ветеранами, а ще два– у тренінгу.

Тим часом за кордоном, зауважує Ольга, сервіс-доги навіть передбачені медичною страховкою – наприклад, у США, якщо у людини діагностують ПТСР, їй може бути наданий такий собака.

Валерія Бурлакова, "Цензор. НЕТ"

Фото: Наталя Шаромова, "Цензор. НЕТ"

Дивитися коментарі → ← Назад до рубрики