Цензор.НЕТ

28.10.19 10:12

"Вчотирьох на "Ауді" ми взяли блокпост". Спогади побратимів загиблого Віктора Дегтярьова (Сенсея)

Автор: Валерія Бурлакова

26 жовтня у Києві попрощалися з командиром розвідгрупи "Купол" батальйону "Донбас" Віктором Дегтярьовим, Сенсеєм, який загинув від вибуху гранати у ніч з 22 на 23 жовтня.

Цензор.НЕТ поговорив із побратимами, які прийшли провести воїна в останню путь.

Вчотирьох на Ауді ми взяли блокпост. Спогади побратимів загиблого Віктора Дегтярьова (Сенсея) 01

"У нього все налагоджувалося. Вдалося врятувати доньку"

Михайло Ніколов (Лєрмонтов), колишній командир гранатометного взводу батальйону "Донбас"

Ми з Сенсеєм зустрічалися ще тут, на Майдані, де він був разом із іншими морськими піхотинцями. Краще познайомилися вже у бою – у середині липня 2014 року під Первомайськом.

У складі батальйону "Донбас" Сенсей створив дуже добру, дуже боєздатну розвідгрупу. З 36 чоловік у групі загинуло 6. Бійці "Куполу" чимало працювали разом із гранатометним взводом. Тому для мене вони - все одно, що мої бійці. Вже після того, як Сенсей отримав поранення, його друг та заступник Дід став старшим групи. І він приїхав до мене у Іловайськ вже знаючи, що ми у оточенні. Прорвався до нас крізь кільце і залишився. Він дуже сильно допоміг під час виходу, коли був так званий "зелений коридор"…

Нещодавно Сенсей запрошував мене до себе у гості. Коли я розмовляв з ним, він був налаштований оптимістично. У нього все налагоджувалося. Його доньку, яка важко захворіла, лікарям вдалося врятувати. Все було нормально… А те, що квартири не було – не привід іти з життя.

Необережним поводженням зі зброєю це також бути не могло, адже Сенсей – майор морської піхоти. Він чудово знав, як поводитися з будь-якими боєприпасами. Скоріше за все, він гранату він перехопив у іншого чоловіка. Могло у цей момент зіграти роль і те, що Віктор був інвалідом - можливо, не спрацювала рука.

Вчотирьох на Ауді ми взяли блокпост. Спогади побратимів загиблого Віктора Дегтярьова (Сенсея) 02

"Завдання ми шукали самі, не чекали"

Анатолій Крайнов (Дід), заступник Сенсея у групі "Купол", згодом – командир групи

Нам дуже хотілося скоріше перемогти, дуже хотілося, щоб там нарешті була Україна. Тому інколи ми виконували такі завдання, по завершенню яких думали: "От дурники! Незрозуміло, як нам взагалі вдалося вижити". Ми постійно були у русі, ніколи не сиділи на місці, завдання шукали самі. Не чекали, поки хтось їх нам намалює. Тому цікавих історій було багато…

Під Попасною ми якось вчотирьох на "Ауді" взяли блокпост. З нами тоді був Монгол - заступник командира батальйону "Донбас" з озброєння, бойовий до мозку кісток, дуже шкода, що він загинув (полковник Юрій Литвинський, Монгол, загинув 10 серпня 2014 року поблизу міста Іловайськ, - Ред.)… І був Сват, також офіцер батальйону "Донбас". Ми їхали розвідати, що відбувається, а потім… Потім був порив: "А давайте цей блокпост зараз штурманемо!" І ми блокпост взяли. Потім підтягнули батальйон, і навіть зайшли у Попасну. Хоча з нашого напрямку зайшли зарано, там треба ще протриматися було. Тому тоді ще довелося виходити… Там же ми взяли ще два блокпоста – але вже коли інші бійці підтягнулися, і ми розділилися. Сенсей був у одній групі, що працювала у полі, а я разом з Монголом брав блокпост у самому місті, де заправка при в’їзді з боку Бахмута, тодішнього Артемівська.

Все це відбувалося на азарті, із величезним бажанням. Ми тоді часто жартували: "Головне – вв’язатися у бій. А там далі розберемося". 2014 рік був дуже своєрідним роком. Виїжджаючи ти часто не розумів, куди ти їдеш. Був у нас випадок, коли ми висунулися двома машинами, проїжджали блокпост крайній наш, на якому стояла, здається, 25 ДШБ. І хлопці у машині мені кажуть: "О, нас десантники перехрестили!". А я розумію, чому вони зробили це – бо ми їдемо в нікуди, їдемо, не розуміючи що там… Але їдемо чому? Тому, що це і їм долю полегшить, і ми щось розвідаємо, з’ясуємо… А якщо буде бій – то мало ворогам не покажеться.

Інколи запитують: "А де ви були?" Але "бувають" десь туристи. Краще питати: "Де ви виконували бойові завдання?" І з Сенсеєм ми якраз це і робили. Сенсей був людиною дії, людиною руху, людиною бою. Сказати, що він був людиною з великої літери – це не сказати нічого. Його не потрібно було ніколи ні за що агітувати. Все це і так було у нього всередині. У серці.

Навіть зараз, коли ми почали розбиратися у ситуації з гранатою – з’ясувалося, що він і тут виконав свій громадянський обов’язок. Побачивши ситуацію, коли людина, яка давно замислювался про самогубство, все ж таки висмикнула чеку з гранати, Сенсей все одно виконав свій обов’язок перед людьми, які там знаходилися, перед людьми, які проходили повз. Поліція підтвердила, що граната вибухнула, затиснута у руці Сенсея і накрита його тілом.

Вчотирьох на Ауді ми взяли блокпост. Спогади побратимів загиблого Віктора Дегтярьова (Сенсея) 03

"У бою, який для мене був першим, Сенсей дістав важке поранення"

Євген Самунджан, доброволець батальйону "Донбас"

Розвідувальна група "Купол" була окремою бойовою одиницею у складі батальйону "Донбас". А Сенсей був безпосереднім командиром цих хлопців.

У бою, який для мене був першим, група брала участь. І саме у той самий день Сенсей дістав важке поранення. Після цього він на тривалий час вибув, тому що проходив лікування, і далі ми зустрічалися вже лише на пам’ятних заходах. Тому я не можу сказати, що ми були дуже добре знайомі. Але він був відкритим для спілкування, дуже активним. Завжди намагався допомагати побратимам – як бійцям зі своєї групи, так і хлопцям з інших підрозділів. Це була позитивна, надійна людина, до якої у нашому батальйоні (і, звичайно, не тільки у ньому) ставилися з великою повагою.

Вчотирьох на Ауді ми взяли блокпост. Спогади побратимів загиблого Віктора Дегтярьова (Сенсея) 04

Наскільки я розумію, Сенсей загинув, намагаючись врятувати людину. У другого загиблого у ту ніч чоловіка були проблеми, тому він висмикнув чеку з гранати

Думаю, бійці групи "Купол" або Союз морських піхотинців України ініціюють посмертне нагородження Сенсея за це. А ми, інші бійці "Донбасу", усіляко це підтримаємо.

Валерія Бурлакова, Цензор.НЕТ

Дивитися коментарі → ← Назад до рубрики