Цензор.НЕТ

30.10.19 16:12

Макс Нефьодов: "Стільки бандитів, як зараз, я не знав ніколи. Працюю у 50 чатах, Фейсбуці та викладаю фото в Інстаграм – щоб мама бачила, що у сина все добре"

Автор: Юрій Бутусов

Велике інтерв’ю з очільником Митної служби Максом Нефьодовим – хвиля ініціатив, оптимізму, натхнення та конкретних обіцянок з термінами. Як реформувати митницю, чому треба ще тримати старих митників на службі. А також пояснення, чому провалені плани збору доходів до бюджету. Та багато-багато іншого.

Макс Нефьодов: Стільки бандитів, як зараз, я не знав ніколи. Працюю у 50 чатах, Фейсбуці та викладаю фото в Інстаграм – щоб мама бачила, що у сина все добре 01

"МИТНИЦЯ – ЦЕ НЕПРАЦЮЮЧА МАШИНА"

- Як життя на митній пательні?

- Моє життя досить важке, схоже на… Я не хочу сказати "ад", це не в окопах сидіти під обстрілами. Але бути чесним керівником митниці – досить складне завдання.

- Складніше, ніж у міністерстві?

- Так. Звісно. По-перше, Міністерство економіки – це працююча машина. Я пишаюся тим, що залишив там своїм заступникам і Павлу Кухті нормальний кадровий склад, апарат для підготовки законопроєктів, постанови, рішення, наявні програми фінансування і так далі. Це машина – я не кажу, що це Мерседес. Митниця – це непрацююча машина. Її треба створювати юридично. Плюс більшість напрямків де-факто відсутні. Наприклад, інфраструктура. Зараз ми тільки розпочали перші тендери стосовно освоєння капвидатків. Або міжнародну діяльність. Кажуть: чому нема обміну з іншими країнами, чому ми не посилаємо запити? Тому що людей, які цим займаються, нема. Системи, по якій це відправляється, нема. Контактних осіб нема. Стосунків нема.

- Тобто ти хочеш сказати, що митниця організаційно – все. Вона самознищилась і тепер щось треба створювати нове?

- Я хочу з повагою ставитися, там, як завжди є достатня кількість адекватних колег, і багато якихось речей збереглися. Але казати про те, що тут приходиш і починаєш кимось керувати, - це звичайно, перебільшення. Починаючи від сканерів,  коли жоден не введений в експлуатацію, деякі навіть не куплені, а деякі навіть ще невідомо коли можуть бути введені, і аж до 11 ваг, які знайшлися на складах. Які так само не встановлені. Нащо взагалі встановлювати ваги? Ваги – це ж взагалі зброя №1 під час технічної перевірки. Заїхала машина. Кажуть, порожня. Зважили – ну, маніпулювати з цим важко. Ваги на складі, не встановлені. Таких речей дуже-дуже-дуже багато. Тому цю спроможність треба будувати з нуля, людей будувати з нуля. Тому інколи здається, що відбувається все не так швидко, як хочеться. Тобі присилають фотографію реально засраних туалетів в Чопі. Це одна з речей, за які мені більше за все соромно. Це принижує людську гідність. Жодна людина в тюрмі не заслуговує так жити. Ти кажеш: пойняв, де головний за інфраструктуру? А тобі кажуть: "Грошей нема, проєкту нема". Я кажу: "Як нема проєкту? Що, ніхто не звертав на це увагу?" "– Та ні, там понад 10 проєктів, як лоскутна ковдра. Тобто це проєкт на реконструкцію водоводу до туалету". Ти кажеш: "Ні, так же не будують, де проєкт реконструкції пункту?" Його нема. Фізично нема. Проєкт робити з нуля. Треба тендер замовляти і так далі. Це означає, що така ситуація буде там мінімум до середини наступного року. Навіть, якщо всі ми тут помремо на роботі – бетон на новий рік не закладають, під дощем асфальт не кладуть, гроші. Я не хочу виправдовуватися, але просто нема машини, яка їде. Ми цю машину збираємо на ходу. Це завдання. Ну що ж, по-своєму це цікаво.

- Для початку традиційне – яка зарплата, які умови роботи?

- 24 800, але я її ще не отримував.

- Які ти для себе визначив пріоритети, оцінки ефективності або неефективності твоєї роботи, КРІ який в тебе?

- Це до речі, теж дуже цікаве для нас завдання. Тому що для мене це об’єктивно важлива історія. Навіть не в контексті того, щоб звітувати перед журналістами або платниками податків. Але мені ж треба якось контролювати своїх керівників митниці і треба зрозуміти, хто з них працює добре, а хто погано. Наприклад, Одеса зараз суттєво перевиконує план. Перемога? Побороли корупцію? Ми розуміємо, що не дуже. Принаймні, не чув я таких чуток, що в Одесі все стало абсолютно в білу. Просто пройшла переорієнтація торгових потоків. Російське ембарго. Умовно, добрива. Які заїжджали через північний кордон вагонами і оформлювалися раніше в Чернігові або в Сумах, вони тепер заїжджають морем через Одесу. Товаропотік виріс. І працюючи так само, вона план перевиконує. Митниця в якомусь сенсі, якщо відкинути корупцію – це калькулятор. Ми не можемо виконати чи не виконати бюджет. Це як платна дорога. Якщо ти тільки не барижиш віньєтками, то ти ж не зможеш людей катати по ній взад-вперед. Найочевидніший великий КРІ, який може бути, - це митне навантаження на кілограм імпорту в доларах. Тобто зрозуміло, що міряти треба в валюті, бо курс гривні вже на 18% нижче, ніж той, який мав бути в бюджеті. Тобто в ідеальних умовах митниця вже мінус 18% плану – це чисто математика. Тільки за рахунок цього. А до кінця року буде ще більше. Бо на кінець року курс закладений 29,4, а зараз, вибач, 24,70.

- Але й імпорт зріс на 12 %...

- Можна я закінчу про КРІ, щоб не приграти. Тобто міряти треба в доларах. Є оподаткований імпорт. Оподаткований імпорт означає, що це імпорт, який виключає пільги. Наприклад, пільги на зелену енергетику. Був бюджет. Потім депутати сказали: ні, ми даємо пільги на зелену енергетику. Я не дискутую зараз, це добре чи погано в цілому. Але зрозуміло, що в ідеалі ми мали б і дохідну частину одразу зменшити приблизно на 10 млрд грн. Цього не зробили. Тому це теж якось впливає. Це не провина і не заслуга митниці. Якщо у нас раптом попре імпорт чогось, це ж не заслуга того, що митники стали працювати краще, до нас почали більше возити, чого стало вигідно. Або збільшилися ціни на нафту. Взагалі це для економіки недобре. Але вартість бензину зросла і митниця наче королі – оформлюють більше. Ну це ж брехня. Тому є якийсь потік імпорту в доларах, наприклад, мільйон доларів імпорт. Митниця з цього мільйона доларів імпорту збирає якусь суму митні платежі – ПДВ, мито, акциз міряємо так само в доларах. Я не кажу, що ми красавчики, але принаймні рухаємось у правильному напрямі. Звичайно, треба враховувати структуру. Сировинні товари коливаються. Їх не можна вписувати ні в заслугу, ні в провал для митниці. Але з урахуванням структури оце я бачу найбільш високорівневий показник. Тут є звичайно певне лукавство, очевидно. Тому що митниця майже на все немає формально прямого впливу. Але в принципі митниця може мати вплив на обсяг цього оподаткованого імпорту. Це чорний імпорт, умовно кажучи. Тобто є якась кількість, яка не реєструється. Це "піджаки", це якісь там бусики, в яких люди возять начебто в межах норми, це "зельонка" – перенесли, перевезли, плоти, дрони, літаки, тунелі в Закарпатті, чорні танкери, які припливають вночі, розвантажуються і так далі. Бо просто банально вночі підняли шлагбаум, вимкнули світло на пункті пропуску, аби не працювали камери, і якісь там фури заїжджають. Тому якась дельта цієї чорної контрабанди є. Є тільки чутки, як то у Фейсбуці кажуть: "Ой, мені казали на Закарпатті все їде". Ні, мій друг каже, що все стоїть, бо він не може нічого завезти. Це, на жаль, чутки, по яких мені дуже важко ухвалювати якісь управлінські рішення, як позитивні, так і негативні. Зрозуміло, що це такий же високорівневий трохи синтетичний показник, як і економія в закупівлях. Тобто це одна цифра, якщо ти вже нікуди не хочеш дивитися, але треба спускатися в структуру, далі треба спускатися в середній час оформлення, далі треба спускатися в кількість скарг, далі треба спускатися в структуру і чи ця структура відповідає економічній логіці, чи заїхали через Закарпаття на Київ, а насправді поїхали в Одесу. Що за дивний маршрут? Явно щось тут не так. Тобто оце КРІ, який ми будемо відслідковувати. Ми їх ще не відслідковуємо, скажу чесно. Тому що різні департаменти приносять мені абсолютно різну статистику. У нас статистика навіть по платежах не збігається.

Класична історія, наприклад, пан Альперін, який вирішує питання в судах. Він як працює? Він подає попередню декларацію на високі суми. Після чого іде, наприклад, у суд, суд визнає, що все не так і повертає ці суми. Тому як рахувати – це ще питання. Це, умовно кажучи так, як завжди маніпулюють статистикою наші правоохоронні органи. Тобто суми, які вони нарахували, і суми, які отримує бюджет, можуть інколи відрізнятися в тисячі разів. Обсяги, що імпортуються і так далі – тут взагалі по деяких місяцях цифри, які мені приходять, різниця досягає 7%.

Привезли пластикові квіти. Відкрили – так тут же одяг. Помилився китайський постачальник. Уявляєте, який неуважний. Подали уточнену декларацію. Да, одяг. От вам нарахування. Що з цього потрапляє в статистику, як обраховується – це досить важливо. Все ж не настільки легко, як я на пальцях описую. Ми вийдемо і ми почнемо відслідковувати через бізнес-аналітику, схоже на те, що ми робили в ВІ Прозорро, ORG BI, SALE або портал зі звітністю державних підприємств, я звичайно хочу, щоб це все було онлайн. Я маю ухвалювати управлінські рішення. Як мені їх ухвалювати, якщо мені приносять отакі гори аналітики – реально – тони, я можуть витратити все життя, якісь таблички, а потім дивлюсь, а що це, це, це, а тут же це з цим, а це з цим, а це не пораховано. І це, звичайно розрив мозку. Я розумію, що це можливо, спроба свідомо ввести мене в оману, користуючись тим, що керівник новий, він ще не звик, зараз йому будемо підсовувати. Але, повір, я в усьому розберусь і достатньо швидко. На кінець року у нас буде повноцінно працюючий ВІ з якоюсь відкритою частиною для всіх, закритою частиною для управлінського персоналу, щоб це все моніторити.

Макс Нефьодов: Стільки бандитів, як зараз, я не знав ніколи. Працюю у 50 чатах, Фейсбуці та викладаю фото в Інстаграм – щоб мама бачила, що у сина все добре 02

"МИ ЗРОБИЛИ ГЕНІАЛЬНУ ІННОВАЦІЮ – ПЕРЕВЕЛИ ОПОДАТКУВАННЯ З КІЛОГРАМІВ У ШТУКИ"

- Яке твоє ставлення до тої організації роботи, яка була? Наприклад, є такий показник – ризики. Так ось це був основний показник, за яким раніше оцінювалась діяльність митниці. Якщо казати про вагу на кілограми, воно технологічно реалізується через цю систему ризиків, яка закладена. Що зараз помітно? А зараз ми бачимо, що в принципі по більшості митниць є відхилення від цих індикативів. Тобто ті накази, які раніше були підписані твоїми попередниками, їх виконання зараз не контролюється. І на різних митницях відхилення по одних і тих же товарах має абсолютно різні значення. Може бути 1%, а може бути 7-8% на один і той самий товар. Скажи, будь ласка, те, що ви не контролюєте зараз індикативи, це переконання, що це недієвий інструмент, або можливо нема апарату, який контролює?

- Ні. Питання не контролю. Ми перебудовуємо цю систему. Всі ризики – це дуже грубий і примітивний механізм контролю митниці. Більше того, він дає дуже дивні стимули для всіх працівників і учасників процесу, він створює окремий напрямок для махлювання з нетто-брутто. Тому що, звичайно митниця має працювати з контрактами, з інвойсами, з підтвердженнями, а точно не з історією, скільки коштує кілограм мотоблоку чи кілограм велосипеду, чи кілограм взуття. Я не знаю, що таке кілограм взуття. Це питання дуже синтетичне. Крім цього, це досить потужний інструмент тиску на всіх, оскільки за великим рахунком, важко пояснити людині, яка щось там купила, каже: "Да, я вів переговори і отримав знижку, а ви мені розповідаєте, що я маю оформлювати по такій ціні, як мій менш удачливий конкурент". Мені розповідають якісь легенди, як за часів Калетніка проводили ринкові дослідження і їх встановлювали. Деякі ризики очевидно занижені, деякі ризики очевидно завищені. Найбільш очевидна всім медійна історія з цими гумовими рукавичками, ризики на яких десь приблизно в 4 рази вище, ніж їхня вартість. І начебто це було зроблено саме для того, щоб жодна людина не могла їх оформити легально і відповідно всі йшли до так званих фірм-розмитнювачів, які забезпечували їм за рахунок партнерських стосунків з керівництвом митниці…

- За рахунок корупції.

- Ну я ж політкоректно висловлююсь у цій ситуації. Ризики – це індикатив. Це не абсолют. У нас є цілі категорії, по яких розмитнюються на рівні ризик плюс 1 цент. Це ж фейк. Очевидно ж, що реальні ціни вищі суттєво цієї таблички. Кожен комерсант не хоче возити це, показувати реальні ціни, тому що всі звикли, що митниця працює топорно. З іншого боку, ми зажимаємо велику кількість легального бізнесу, який постійно скаржиться. Бо ось контракти, ось пряма угода. Ризик – це певний сигнал, це червоний прапорець для митника для того, щоб  інспектор подивився, що там можливо щось не так. Тобто ми кажемо: не може пара взуття коштувати 40 центів. Не може. Перевіряємо. Це моя загальна філософія. Якщо хтось оформився нижче і цьому є адекватне пояснення, і це пояснення знову таки в електронну систему вбите, його можна перевірити – це не проблема. Що ми робимо зараз? Ми переглядаємо – принаймні поки я не впевнився, що ці ризики відповідають мінімальному здоровому глузду, звичайно пресувати людей особливо важко. Ми цього тижня переглянули першу велику групу, найбільш проблемну – 61-62 – це одяг і взуття. Ми його переглянули. По значній кількості категорій ризики підвищені. Тому що ми провели перевірку. Просто статистичний аналіз. Раніше цим маніпулювали. Ти ввозиш 100 кг за якоюсь ціною, а потім 100 мільйонів тон за цією ж ціною, кажуть, що от же, було оформлення. Це ж брехня, має бути середньозважене. Ти береш це п’ятно середньозваженого оформлення, якщо є ризик, куди воно потрапляє. Якщо воно потрапляє в 95% довірчий інтервал вище, значить ризик треба підняти навпаки, він занадто низький. Я просто не знаю ці ризики, вони просто не втекли в мережу і я просто чекаю. Я чекаю точку зливу, мені цікаво.

Ми зробили геніальну інновацію, ми перевели оподаткування з кілограмів у штуки. Я розумію, скільки коштує пара взуття. А скільки коштує кілограм взуття, я не знаю.

- Це вже оформлено наказом?

- Це оформлено наказом і вже імплементовано і застосовується інспекторами.

- Це суттєво змінить ставлення до оподаткування та імпорту взагалі.

- Ми дивимося, як це буде працювати. Я не хочу продавати це як мега-інновацію, яка 100% дасть результат.

- Пошук панацеї?

- Ні, я маю на увазі, ми працюємо місяць. Якщо це працює – залишаємо, поширюємо або, якщо бачимо проблеми, далі продовжуємо підкручувати. Наша мета – в ході аудиту, ми повертаємося до щоденної звітності по тому, що оформилося нижче ризиків і чому. Для того, аби ти міг когось карати за ризики – має кількість цих порушень знизитись до якогось обсягу, який ти може контролювати. А не коли тобі прийшла там тисяча оформлень нижче ризиків – ну що, розбирайся з ними, все життя витратиш, на кожен конкретний кейс. Митна вартість - це питання одне з перших, де ми почали кадрові зміни, хоча б навіть тимчасові в самій ДФС, ще в процесі створення Держмитслужби. І там вже є позитив і позитив буде далі. Принаймні, ми вирішили питання з кавою, про яке так довго говорила Європейська бізнес-асоціація.

- Що там з кавою?

- ЕБА завжди казала, що у нас є цілий ряд компаній, які завозять каву за смішними цінами, яких не буває. Таких цін не буває в житті. Вони просили якось звернути увагу на цю ситуацію, бо у нас ризики - десь вони каральний інструмент, а десь – такий лібералізм на митниці…

- Мені здається просто, що треба переглянути ставлення до індикативу. Але мені здається, що все ж таки забувати про ризики не розумно, тому що товар, який заходить з країн, які свідомо стимулюють експорт і фальсифікують, по-іншому не проконтролюєш. Тут не в кілограмах і штуках річ.

- Чому це менша проблема для інших країн? Тому що в інших країнах, як правило, намагаються завищити митну вартість, щоб заплатити поменше податків, щоб показати, що ти торгуєш майже в нуль, а прибуток залишати на умовних офшорах чи низьких податкових юрисдикціях. Оскільки в Україні податки платять тільки боягузи. Одна з типових розмов у мене в Фейсбуці: "Знизьте мита, це просто неможливо, контрабанда тому, що держава дуже жадібна". Ви знаєте, що у нас мита на більшість товарів, окрім підакцизних, ну 5%. Щось таке. Бувають високі мита – 8%.

Макс Нефьодов: Стільки бандитів, як зараз, я не знав ніколи. Працюю у 50 чатах, Фейсбуці та викладаю фото в Інстаграм – щоб мама бачила, що у сина все добре 03

"КАСОВІ АПАРАТИ ДЛЯ ФОПІВ ПОТРІБНІ, ХАЙ МЕНЕ ОБІСРУТЬ У ФЕЙСБУЦІ. АЛЕ ЯКЩО ЦЕ БУДУТЬ ЗАЛІЗНІ ЯЩИКИ – ПІДТРИМАЮ ПІДПРИЄМЦІВ"

- Зараз таку дивну ініціативу вносять Слуги народу стосовно ФОПів – рівень фіскалізації ФОПів значно підвищується новим законопроєктом. З одного боку, потрібно дійсно, щоб вся торгівля у великих обсягах відбувалася через касові апарати. Але чому треба починати з ФОПів, вони не є основним джерелом легалізації контрабанди в Україні.

-  Я звик казати правду. Навіть якщо після цього мене обісруть у Фейсбуці і так далі. Якщо чесно – то да, це звичайно треба зробити. Починати досить маніпулятивну емоційну дискусію, що є найбільшим, з чого треба починати.

Треба робити все одночасно. Так само як побороти контрабанду на митниці немає якогось одного способу. Поставити чесних людей. Камон! Ти поставиш чесних людей на ті самі зарплати, з тією самою інфраструктурою і тим самим законодавством, і вони за пів року у тебе спортяться. Якщо ти будеш займатися лише інфраструктурою, а там будуть корупціонери, вони будуть кидати викрутки в сканери, будуть вимикать світло, у тебе нічого не буде працювати. Будеш працювати виключно на міжнародним обміном інформації, значить, будуть посилати запити в неправильній формі, або не туди, або не так. Це все комплекс. Те, що так важко зрозуміти людям, які хочуть швидких популістичних змін. Це комплекс заходів для того, аби вирішувати питання збуту контрабанди – ще раз, мені, повір, мені було б так легко працювати, якби у нас була система збуту, як, наприклад, у Німеччині. Ти привіз у Німеччину 10 тис. контрабандних айфонів. Куди ти їх дінеш? У тебе ж ні Метро, ні Ашан не візьме їх на реалізацію. Може, ти розтикаєш якусь частину через ці арабські магазинчики, які так само щось з-під поли продають. В Україні існує справді декілька великих історій, з якими можна продати будь-що в необмежених обсягах. ФОПи – це одна з них. Не єдина схема, безумовно, я погоджуюсь.

- Питання навіть не до самої букви закону. Питання до права застосування. Люди думають, що і зараз податківці куди завгодно залазять. Тепер більше повноважень, будуть залазити ще більше. Оце проблема.

- Це правда. Але ще раз кажу. Якщо ми хочемо досягти успіху, ми маємо наступати з усіх боків. Ми маємо змінювати митницю і податкову. Я сподіваюсь все ж таки, що те, що вони роблять, в правильному напрямку. Ми маємо рухатися з точки зору продажу. Я проти того, щоб закручувати. Ми маємо починати криміналізовувати елементи контрабанди, стискати з усіх боків.

- Велика частина торгівлі, на великих ринках вже взагалі працюють без ФОПів, вона працює на чеках, які навіть не прив’язані до ФОПа. І нормально, ніхто до них зараз не приходить. Це я з Міловановим, до речі, говорив.

- Я теж тобі можу це підтвердити.

- Насправді можна в будь-який магазин Німеччини занести айфони. Чому вони це не роблять? Тому що там є потужна служба постаудиту, яка перевіряє все. У нас постаудит де? Його нема.

- Я легенди про постаудит знаю. Ти приписуєш опоненту доведену до абсурду думку, а потім кажеш, бачите, які дурні. Ніхто не каже, що ФОПи – це найбільше зло в економіці. Але ФОПи – це один з інструментів, який активно використовується, щоб у тому числі мати можливість продавати товари без підтверджуючих документів. Тому у нас і такий акцент на кордон. І тому вся концепція постаудиту, про яку починають розказувати, це фейк у наших умовах. Постаудит може працювати тоді, коли у тебе є надійні контрагенти, які нікуди не зникнуть. Якщо всі твої контрагенти це компанії, які існують, ти знаєш, що ти до них можеш прийти через рік, вони все ще тут, у них все ще є, що брати, вони не пішли в активне банкрутство чи не переоформились 30 раз на когось іншого, тоді працює постаудит. Ти абсолютно правий, що більшість великих ринків починали якраз з того, що там працюють взагалі не зареєстровані підприємці. Тут до речі ще цікава історія. Зараз повернуся до фірм-розмитнювачів, чому користуються їхніми послугами, з наших великих контрабандистів. Звичайно, неоформлені бізнеси, яких взагалі не існує.

Я бачу зараз – бізнес розслоюється на дві групи. Тому я категоричний прихильник історії, яку просуває Зеленський з легалізацією доходів – один раз сплатив 5-10-20, не знаю, скільки відсотків, і ти чистий, все легалізував. Тому що я бачу дві групи. Я бачу білий бізнес, який, якщо чесно, в принципі всім задоволений. Ти приходиш на зустрічі, будь-які бізнес-асоціації в посольстві. Коли ми починали в 15-му році, завжди було соромно. Який-небудь посол приходить. Думаєш: боже, які ми ідіоти, соромно, держава і так далі. За цей час у цих компаній системних проблем майже не залишилось. Лишаються окремі проблеми.

- Попередники все ж таки дещо зробили.

- А я хто? Я ж теж попередник. Тому я завжди казав: ситуація покращується, об’єктивно.

- Тобто зараз посли до тебе з проблемами майже не приходять.

- Просто існують системні проблеми та індивідуальні. Є білий бізнес, у нього індивідуальні проблеми. А є решта бізнесу, у якого є або історичні проблеми – купив 10 років тому свої активи у бандитів, або це сірий бізнес, або у них частина товару контрабандного, або ще щось. Найгірше – це часто не їхня вина. Ну, їхня вина також: хлопці, граєте за такими правилами, тоді не дивуйтесь. Я чудово розумію, що 10 років тому купити ділянку під термінал в порту не можна було чесно. Але бізнес-омбудсмен сказав, за минулий рік у нього щось близько 50 скарг. Тобто не скажеш, що системна кількість. А є сірий бізнес. Є люди, які торгують на базарі. Я не обов’язково хочу сказати, що ці люди корупціонери і мудаки, і ми маємо зараз фіскалізацію, палками і чимось якось там покарати і загнати. Їм треба дати вихід з цієї ситуації. Це моє завдання, як митниці. Це завдання Верланова в податковій. Це завдання правоохоронців і так далі. Я розумію, з одного боку, цих людей. Вони не вміють працювати інакше. Вони звикли на базарі отримувати кеш. Зараз повертаюсь до історію розмитнювачів. Кеш. Він у них є. гроші. У них нема рахунків. Часто історично нема рахунків чи вони не довіряють банкам, чи вони бояться – у них є шлейф. Фінмоніторинг – зараз же Нацбанк закрутив, в банках майже як Європа. Нічого у вас не приймуть. Чи можуть ці люди взяти кредит? Ні. Чи можуть вони взять гарантію на поставку? Ні. Чи знають вони, як вивести кошти за кордон, аби заключити пряму угоду з кимось – звичайно, ні. Більше того. Ці люди звикли вже тримати якісь ціни. Їм важко взяти одноосібно на свою продукцію, не знаю, обілитися і можливо ці ціни зростуть на 5-10%, хто знає. І ось для таких людей – це частина велика бізнесу наших контрабандистів. Я переконаний, що значна частина бізнесу наших контрабандистів – це кредитування тіньової економіки, але без застави.

- Тобто ФОПам треба йти купувати касові апарати?

- Тобто моя ідея – треба повільно з усіх боків. Тому 21-й рік, софтові програмні комплекси. Я перший підтримаю підприємців, я можу офіційно сказати, якщо їх будуть змушувати купувати залізні ящики. Я перший вийду і скажу, що це ганьба. Я переконаний, що Верланов цього не допустить і що він зробить реально софтові рішення, які не будуть монополізовані, які не будуть одне на всю країну, а буде їх вибір, багато – хочеш, купуй суперкрутий пристрій за 500 дол., хочеш – користуйся програмою безкоштовною, яку тобі дасть податкова і так далі. Якщо цього не буде, ще раз кажу, якщо це буде справді додаткове фіскальне навантаження на людей, я перший скажу, що це неправильно. Але я переконаний, що Верланов це зробить. Я знаю, які пріоритети цього Мінфіна, у мене ці всі чатики.

Макс Нефьодов: Стільки бандитів, як зараз, я не знав ніколи. Працюю у 50 чатах, Фейсбуці та викладаю фото в Інстаграм – щоб мама бачила, що у сина все добре 04

"Я ПРАЦЮЮ В 50 ЧАТАХ, ВІДПОВІДАЮ У ФЕЙСБУЦІ ТА ВИКЛАДАЮ ФОТО В ІНСТАГРАМ – ЩОБ МАМА БАЧИЛА, ЩО У СИНА ВСЕ ДОБРЕ"

- Скільки у тебе чатиків взагалі?

- Штук 50, напевно.

- 50? Як ти в них орієнтуєшся?

- Більшість моєї роботи - це інтерв’ювати людей, я 50% часу витрачаю на співбесіди. 30% це якісь представницькі функції. Бо у мене ж нема заступників, я маю всюди їздити. І весь час я сиджу, у мене колись на зустрічі відбирали телефон. Була зустріч із китайцями, мені казали, китайці взагалі не розуміють цього. У них же ритуал, вони ж візитки двома руками, а ти тут сидиш, у телефоні щось комусь пишеш, як Юлій Цезарь – одним оком туди, одним оком сюди.

- Насправді, ти великий феномен - як у тебе організована робота? Ти говориш, у тебе 50 чатиків. Перелічімо хоча б деякі. Я знаю, що у тебе є чатик з керівниками митниць, чатик по реформах…

- Давай, я просто буду дивитися, що у мене є в групах. Група по комунікації митниці. Група з довіреними людьми основними, основні стейкхолдери саме по митному процесу. Група по ІТ-аудиту, група кордону. Група по інфраструктурі, група по кадрах і по підготовці до конкурсів. Група для волонтерів, де я намагаюсь організувати їх і вони там заповнюють табличку проєктів, які ведуть. Формальна група з Верлановим, Гутенком і компанією, чисто юридичними документами там обмінюємося. Група, де мені по контрабанді кидають, що вони зробили і кого затримали. Електронна черга – це окрема, це тимчасово було створено. Група змін до Митного кодексу України. Група по реформі КЗПП і трудового законодавства. Група по камерах і "Рубежу". Комунікаційна група з міністерством фінансів.

- Там Маркарова в тебе і Верданов теж там?

- Так. Ще якась купа людей, яких я деяких, на жаль, не знаю. У цього дуже смішна назва. New custom – це група всіх нових людей, які прийшли на митниці. Туди я кидаю формальні повідомлення. Антикорупційна група, яка не стосується митниці. Група по є-деклараціях, по перевірці. Ну, якось отак промотав.

- З СБУ у тебе, мабуть, якась комунікаційна група?

- Ні.

- І всіх дуже дивує, яким чином ти встигаєш всюди відписувати. По-друге, ти постійно у Фейсбуці, кажуть, Нефьодов відповідає впродовж хвилини. Як тобі це вдається?

- Я виріс в інтернеті. Насправді, у мене напевне якийсь attention disorder, тобто я дуже не люблю довгі зустрічі, на яких сидять і щось розповідають. Я весь час сиджу там з айпадом, тобто я слухаю людину, вона розповідає повільно, я в цей час встигаю щось відповідати. Більше того, я давно для себе вивів, що це одна з найбільш ефективних речей, яку я можу робити як менеджер. Моє завдання як керівника великої організації – я ж не можу давати продукт, умовно кажучи, я не спеціаліст по написанню Митного кодексу. Моє завдання – звести людей, контролювати, що вони там роблять, переконатися… ти пам’ятаєш, що ти до ночі маєш це зробити, що ти маєш це, до прем’єра на нараду по контрабанді ось це, перекинути комусь, ось прийшла скарга.

- Прем’єр в окремому чаті?

- Ні, ну з прем’єром ми окремо спілкуємось. До чатику Кабінету міністрів мене не включили, я не член Кабінету міністрів. На щастя.

- Тобі не здається, що в тебе така перевага, що ти на цьому етапі, можливо, набагато більше надаєш уваги комунікаціям, ніж спілкуванню з людьми, самими митниками. Чи добре їх знаєш і вивчаєш?

- Я не погоджусь з цією історією. Спочатку про комунікації. Це частина моєї роботи. І та сама обробка скарг – це дуже важлива частина моєї роботи, бо я хочу, по-перше, реально розуміти, що відбувається. А по-друге, я хочу, щоб мої підлеглі знали, що мені можуть написати напряму. Більше того. У мене був дуже смішний випадок. У мене є інстаграм. І в інстаграмі там якісь фоточки.

- Ще Інстаграм?

- Не пов’язані з робою, якісь селфіки чи там фудпорн чи щось таке я викладаю туди. Не на Фейсбук же викладати фотку, як ти був десь. А в інстаграм – мама радіє, вона бачить, що у сина все нормально. І навіть там періодично мені пишуть якісь скарги. І у мене навіть був випадок, коли керівник однієї з митниць потім мені відписується, каже: "Отут я прочитав скаргу у тебе в коментах в інстаграмі, я вже з людиною зв’язався, я вже все перевірив". Так і має бути. Я заставив кожну людину, яка більш-менш має якийсь стосунок до клієнтської роботи в міністерстві економіки завести Фейсбук, спілкуватися в групах по закупівлях, відповідати на питання і так далі. Це правильно. Треба знати, чим люди живуть, треба бачити скаргу, у людей має бути варіант незалежно зв’язку.

- Хіба керівнику не треба витрачати час і на особисте спілкування?

- Звичайно. Тому я і казав, що я 50% свого часу витрачаю на співбесіди. Це ж основа зараз моєї роботи. У мене зараз суперскладне і психологічно важке завдання. Я призначив 16+2 виконуючих обов’язків на реєстрацію регіональної структури. Все. Ми ж дійшли до того, зараз я чекаю, мені тільки Кабмін має видати 54 завірених копії розпорядження про створення Держмитслужби і ми йдемо реєструвати регіональну структуру. Мені треба призначити 18 людей. Це психологічно дуже важко. Я передивився, напевно, сто людей.

З керівниками я маю спілкуватися особисто. Часто з Денисом Гутенком спільно проводимо співбесіди, бо він зараз керівник, виконуючий обов’язки ДФС, йому теж треба спілкуватися, просто щоб економити час. Це важко. Ти дивишся на це і думаєш: "Боже-боже, кого ж мені призначати. Це ж я призначу і мене зітруть у порошок просто в пресі".

- Наприклад?

- Ні, ну ти ж в будь-якому випадку обираєш із тих, що є. Тому звичайно, ми намагаємось вибрати найменш заплямованих чи якихось технічних кандидатів на реєстрацію. У мене там ціла система. Умовно кажучи, я буду призначити або керівників постів, або керівників деяких центрального апарату середньої ланки, або керівників митниць, які розформуються, яких вже не буде, які зливаються в щось одне. Але існуючі керівники не будуть призначені.

Макс Нефьодов: Стільки бандитів, як зараз, я не знав ніколи. Працюю у 50 чатах, Фейсбуці та викладаю фото в Інстаграм – щоб мама бачила, що у сина все добре 05

"РЕФОРМА МИТНИЦІ: УСІХ ОДІОЗНИХ ЛЮДЕЙ НА МИТНИЦІ НЕ БУДЕ. ЦЕ МОЄ РІШЕННЯ, ХОЧ У НАС І ДИСКУСІЇ З ЄС"

- Тобто начальники, заступники начальників митниць зараз обласних – це зона ризику?

- Я буду міняти всіх. Просто на етап реєстрації є юридичні обмеження, кого можна призначити. Я не можу тебе призначити реєструвати митницю. Тому я маю все одно вибрати з існуючої верхньої керівної ланки. Але всім кажу – на виконуючих обов’язки не буде призначений жодний виконуючий обов’язки з тих митниць, які існують. Тобто, якщо митниця розформовується, її вже не буде. Я кажу, ця людина, у неї посади вже не буде. Ми ж розформовуємо Чернігівську, Сумську, Житомирську, Черкаську, Івано-Франківську, Тернопільську, Кіровоградську.

- Дніпропетровська буде розформована?

- Ні, Дніпропетровська залишиться, звичайно. Зливаємо Херсонську і Миколаївську в одну. З тих, яких не залишаться, людина все, вже втратила посаду, у неї немає твердої посади, ось частина цих людей буде призначена на реєстрацію нових митниць. І після цього одразу, як тільки митниця буде створена, це приблизно від трьох до п’яти тижнів ми маємо, щоб вони були створені всі, теоретично митницю можна зробити за три тижні, прецеденти такі були. Але, напевно, в якихось регіонах буде саботаж. Тому 5 тижнів після початку реєстрації будуть оголошені конкурси.

- Скільки митниць усього буде?

- До вересня наступного року залишиться одна. Проміжна структура зараз, коли ми тренуємося в об’єднанні, їх буде 16 юридичних осіб. 14 регіональних, енергетична і координаційно-моніторингова. І два окремих підрозділи – це лабораторія і кінологічний центр. Бо вони мають бути окремо.

- Тобто твоя мета – скоротити управлінський апарат максимально, щоб зробити систему більш керованою.

- І більш керованою, і централізувати функції. Ми існуємо не для того, щоб у нас було 26 головних бухгалтерій. І починати розривати зв’язки регіонів з регіональною елітою. Дуже легко бути реформатором, сидячи тут в Києві – тут прем’єр, тут посольства, тут ти як журналіст, якщо що напишеш. Ну що тобі зроблять? Але в регіонах я розумію, що це важче. І кого б я туди не відправив, я відправляю його в досить складні, інколи і фізично складні умови. І тому моє завдання це в тому числі захистити цих людей, коли вони скажуть: вибачте, ми тут відповідаємо за своє, кадрова політика і так далі – отуди.

- Кадрова. Тарифи. Що в центрі вирішуватиметься? Тарифи будуть єдині для всіх митниць?

- Мета об’єднання в єдину особу – це шлях не унікальний для України. Наприклад, керівник місії UAM, колишній голова митниці Фінляндії, він же проходив точно такий шлях в Фінляндії. Ми маємо мати однакові підходи до класифікації, однакові підходи до визначення брендів, однакові підходи по вартості по всій Україні. Це ж не конкуренція між митницями.

- Зараз вона фактично існує.

- Зараз є. Чим митник може виконати окремий план? Бути більш ліберальним, перетягнути до себе якісь поганенькі вантажі. Для цього политіка має бути єдиною для всіх. Плюс є функції , які доцільно централізувати - тендери, бухгалтерію, кадри. Митник має займатися оформленням, він не має займатися питанням, як йому провести тендер на щось, наприклад. Це вивільняє купу ресурсів.

- Ти порахував, скільки звільняється людей?

- На першому етапі ми думаємо, що 500-700 людей не потраплять з ДФС до митниці. З морально-етичних. Це складний вибір, складні дискусії з ЄС з цього питання. ЄС каже: а що це ви кажете, що це погана людина, а де судовий вирок? Так судового вироку в цій країні може й ніколи не буде. Це складна історія.

- Буде якась комісія?

- У нас є ціла методика переведення, але найбильш одіозні люди - це моя відповідальність і моє особисте рішення. Є люди, якіх всі знають і яких просто не буде. Для мене це очищення - це складна психологічна історія. Ти хотів би звільнити взагалі всіх поганих людей, але питання з ким ти тоді залишися. Плюс є питання етапності, на жаль, деякі з цих людей ефективні. Вони тому й такі потужні бо вони ефективні, вони реально вміють працювати. Деякі з них зараз навіть намагаються клястися у вічній любові. Звичайно, це питання поетапного очищення. Об'єднання ми очікуємо, що це 600-700 посад ми зможемо вивільнити на користь оперативних співробітників. Всі люди очікують скорочення державного персоналу, але митниця в Україні реально дуже маленька. Митниця в Польщі - 16 тисяч людей, митниця в Україні - 11 тисяч. При тому, що в Польщі тільки східний кордон, а в нас довжина набагато більша. І якщо поляки виставляють на пункт пропуску 150 людей, то ми не можемо виставити 20. Це не працює - люди мають працювати в три зміни. Тому нам треба знайти можливості для скорочення адмінперсоналу і збильшення людей, які займаються оформленням.

- Хтось намагається до тебе завести митників, порадити персонал?

- Звичайно. Важко уявити, хто мені тільки не давав поради про прекрасних людей.

"ХОРОШКОВСЬКИЙ БУВ ЄДИНИЙ, ХТО ДАВ ПОЗИТИВНІ ПОРАДИ"

- Данилюк казав, що ти зустрічався з Хорошковським, про що говорили?

- Така зустріч була. Я зустрічався з більшістю колишніх керівників митниці, про яких казали, що вони хоча б чогось досягли. Я не бачу в цьому якогось сорому. Щиро можу сказати - Хорошковський був один єдиний, хто дав якісь позитивні поради. Він розповів про систему контролю, яку він, як керівник використовував свого часу, в нього навіть був наказ, який ми підняли, але не стали поновлювати, бо це вже не дуже актуально. Йому готували по кожній групі товарів щоденні вибірки по середніх цінах, по відхиленнях в оформленні. Це те, до чого ми маємо прийти в плані бізнес-аналітики. Тоді це була ручна вибірка, хтось знімав їх із регіонів. Ми маємо прийти до того, що ці цифри автоматично рахуються з інспектора і показуються в аналітиці, яку ти можеш крутити, вибирати з неї. Це було цікаво. Про більшість інших керівників в мене складається враження, що єдиним інструментом керування був просто крик, селектор.

- Хорошковський має якийсь вплив на митну політику зараз?

- Я цього не бачу. Я готовий приймати поради від будь-кого, більш того - я всім казав, що готовий оформити позаштатними радниками і спілкуватися з будь-якою (не супертоксичною) людиною для того, щоб отримувати поради в речах, які я на даний момент не знаю. Але рішення приймаю я - це дуже для мене принципово. Відповідальність за них несу я. Я не можу бути в ситуації, коли я буду говорити - не дивіться, це не я. Або я відповідаю за все - і за кадрові призначення , і за управлінські рішення, або тоді знімайте мене.

- Ілля Павлюк з тобою зустрічався?

- Я зустрічався з великою кількістю великих розмитнювачів. В тому числі і з ним. Я не доїхав до геть усіх, але з більшістю зустрічався. Насправді більшість з них вийшли на мене впродовж 2-3 днів після мого призначення. Всі з одним питанням - як ми далі жити будемо. Я кажу - давайте зустрічатися. З жодним я не зустрічався один на один, ані з Павлюком, ані з Хорошковським. Для мене важливо, щоб розуміли, що я ні з ким не домовляюся чи щось подібне. Моя ідея була всім пояснити, що ви всі не вірите, що я прийшов робити реформу, бо ніколи такого не було. Можете перевірити де я живу, на якій машині пересуваюсь, де живуть мої батьки і в мене нема нерухомості за кордоном. І ще одну історію я хотів донести - для мене не важливі ваші прізвища Орест, Амінев, Фірманюк, Бокало - я не хочу знати, які ваші компанії, мені це не важливо.

- А Слюсарєв? Коли я питаю про цих людей, то маю на увазі чи немає політичного впливу від чинної  влади?

- До мене особисто, крім однієї зустрічі, Ілля не приходив, людей не присилав, він десь існує , але ми з ним не перетинаємось, я не бачу його фізичного впливу. Я переконаний, що в регіонах розповідають якісь казки, я особисто ловив двох Остапів Бендерів, один намагався збирати гроші за переведення від мого імені в Одесі. Мені просто подзвонили деякі сірі бізнесмени і спитали - це твій? Я кажу - ви що здуріли? Вони - понялі, самі розберемося. І в іншому місті такі історії були, тому я весь час і заявляю, що ніколи від мене ніхто не ходить.

- Офіс президента пропонує для призначення якихось посадовців?

- Мені один раз рекомендували дівчину на рядову посаду - поспілкуйся, якщо вона підійде. Я відправив до ейчара і навіть не знаю чим закінчилося. То один із співробітників сказав, що ось шукають роботу. Я не бачу проблем в цьому, нехай ейчари спілкуються. Я дуже з великою обережністю ставлюся до того, коли мені починають наполегливо когось пропонувати.

"СТІЛЬКИ БАНДИТІВ, СКІЛЬКИ Я ЗНАЮ ЗАРАЗ, Я ЩЕ НЕ ЗНАВ НІКОЛИ"

- Про зелені сотні, про які Гончарук заявив, що скажеш, це ж не працює, це Гройсман робив?

- На жаль, ситуація гірша, ніж просто чиясь дурість. В нас є певна юридична прогалина. Це питання - хто займається системною боротьбою з незаконним переміщенням товарів. Митниця зараз в якомусь квазіпідвішеному стані - чи є вона правоохоронним органом, чи ні - не зрозуміло. Податкова міліція сидять, як окремі бідні родичі і не зрозуміло чи будуть вони працювати. СБУ каже – наше питання - наркотики, зброя. Питання - митниця складає протоколи на кордоні, а далі що? Те що відбувається, то ОПГ. Це має розслідуватися не як протокол складається на водія, чи навіть на відправника. Ми ж розуміємо, що сидить цей керівник , у нього є люди з сотні компаній, які щось там возять. Тому стає питання, що для контролю ми якусь зведену робочу групу маємо створити. Ми створили штаб у рамках митниці і вже дві зустрічі провели, щодва дні вони збираються з правоохоронцями. Всі зведені групи це питання повноважень, бо в нас дуже дивна ситуація - зараз без залучення всіх органів не зовсім зрозуміло, що робити. Танкер розмитнюється. СБУ каже - а що ми можемо зробити, прикордонники є, в них катер.

Прикордонники на катері підійшли і що далі робити?

- Раніше ж якось співпрацювали. Питання у постановці завдань, а не в створенні сотень.

- Завдання їм ставить аналітичний центр, штаб, який створений у митниці. І питання залучення цих правоохоронців, це питання отримання від них оперативної інформації, якої в митниці нема - прослушки, права на агентуру.

- Чотири тисячі сидить на зарплаті податкових міліціонерів.

- Туди залучені податкові міліціонери, прикордонники, бо в них є прикордонна розвідка. Справа в тому, що вони роблять. Всі ці підрозділи хочуть займатися переоглядом, що всіх цікавить, стояти на кордоні. Моя мета , щоб вони це робили після кордону, а не на кордоні. Якщо гіпотетично ми хочемо контролювати кордон та людей, то для цього треба вводити армію, тобто вводити багато тисяч нових співробітників. Умовно на одного митника має бути одна інша людина. Це, наприклад, на західний кордон нам треба ввести 5 тисяч людей. У нас їх нема навіть гіпотетично. Йдеться про зведені групи після кордону для аналітичної роботи по складах, по компаніях.

- Мені здається, треба було зробити координаційний штаб.

- Ми створили координаційний штаб, він вже два рази збирався, протоколи є, на одному я був, процес починається, якщо це буде неефективно, то будемо змінювати механізм роботи цього штабу. Логіка цього штабу - отримувати інформацію від всіх правоохоронців. Зведені групи мають маленьку чисельність(по 5 людей) і створені по одній на регіон для реагування.

- Хто відповідає за те, щоб ці групи були забезпечені паливом для проїзду, грошима на вірядження, харчування?

- Відповідає за зарплату орган, який їх прикомандирував. Якщо фізично про автомобілі - це податкова міліція, про проживання мені важко сказати, тому що ситуації коли їх потрібно надовго загнати "в поле" ще не було. Можливо ці питання виповзуть. Я не хочу адвокатувати, що те, що ми зробили за тиждень це якась вау-система. Моє завдання на цьому етапі зрозуміти, чи механізм цих мобільних груп взагалі може бути ефективним.

- Коли сканери і ваги будуть на всіх переходах?

- Точно не наступного року. Сканери це питання грошей. Якщо наступного року нам виділять грошей на сканер - це буде великій успіх. Я сьогодні зустрічався з Мінфіном і вів важкі переговори.

- А скільки треба сканерів?

- Штук 50 . Але перший проєкт стратегії має бути готовим на кінець наступного тижня і тоді ми зрозуміємо, скільки їх треба, де вони треба. Зараз стратегія передбачає, що сканери мають бути на східному кордоні. Нащо? Там ризики контрабанди значно менші. Я б взагалі їх не розпорошував. Є в нас Ягодин - може треба було 4 там поставити і зробити так, щоб в нас було хоч одне місце де є 100% просвічування. Я зараз не можу зрозуміти, що є ідеальний стан. Якби в мене був пункт, який працює ідеально, я б зміг оцінити стан інших пунктів. На першому етапі стратегії я буду робити увагу на ваги - встановити їх набагато реальніше. Є дуже витончені схеми контрабанди, але в більшості це отоак - раніше прокатувало і зараз теж. Тому якщо ваги були б встановлені на кожній лінії та й ще так, щоб їх не можна було оминути. Поки отримуєш талончик тебе зважують. А ваги окремо. Я питаю, а якщо він не поїде на ваги? Відповідають - в нас такого не буває. Якби ми зробили хоча б це.

- Відеоконтроль?

- Так. В нас навіть бюджет на це є. Мені спочатку розповідали, що це неможливо. Потім я домовився із сервісним центром МВС, тому що відеоконтроль - це дорого. Кажу, нащо нам свій, давайте під'єднаємось до когось. Прийшов у МВС , кажу, давайте державний бартер - ви нас підключаєте в свій сервісний центр, а ми вам даємо доступ до всіх наших камер для ваших цілей, нам важливо з вашого сервера лише отримувати повідомлення, навіть картинка не так важлива. Фірма-підрядник об'їхала весь кордон і з'ясувала, щоб дооснастити весь західний кордон камерами, треба аж 10 млн гривень. Навіть якщо це буде 15-20 млн, то ми зможемо їх знайти навіть в бюджеті цього року. Мені важко обіцяти, що ми все прям цього року зробимо, але відслідковувати хоча б найбільш одіозні випадки - заїхала машина, ми знаємо її вагу, її номер і далі відслідковувати хоч куди вона їде.

- Мені подобається ідея про створення ідеальної зразкової митниці.

- Це не ідеальна митниця. Ми кажемо про пункт пропуску. Ідеальна Митниця - це шлях Саакашвілі, це хибний шлях. Зробити ідеальну митницю дуже легко. Я можу взяти один регіон, поставити туди людей чесних зі всієї України і зробити там все зашибісь – але всі контрабандисти роз'їдуться в інші регіони і ми будемо жити з ними в любові і злагоді. Всі будуть казати який я молодець – і для всіх працюю. Але моя мета - планомірно стискати всюди. Піарно це має гірший вигляд, бо я ще довго не зможу показати цю ідеальну митницю. А от контрольний пункт пропуску був би корисний. Якби ми хоча б знали, яка середня вага машини, яка заїжджає при повному контролі, тоді б ми казали, а чому на Ягодині середня маса машини стільки-то, а у вас на 2 тони менше? Я не впевнений, що це буде саме Ягодин. Його можна зробити з точки зору інфраструктури. У нас кожен регіон це своя окрема історія. Стільки бандитів скільки я знаю зараз - я ще не знав ніколи.

- Познайомився з усіма?

- Ні. Імена знаю.

- За Гройсмана була гучна історія з магазином "Санахант" – він намагався його закрити через ніби-то повну контрабанду та затримання власниці з нелегальним кешем на кордоні, але не зміг. От що можна зробити для того, щоб таких історій не було?

- Ось саме для цього і мають працювати ці штаби і зведені групи. Це не про те, що один раз спіймав когось на кордоні і щось конфіскував. Це історія розробки і доведення чи є там злочин чи нема там злочину, хто організатор. Такі історії не є в повному обсязі митними історіями.

- Можна сказати, що зведені групи, наприклад, у Києві, будуть працювати по великих бутіках?

- Чесно скажу - не зараз. Я до всього підхожу з бізнес-логікою. Мені потрібно зрозуміти статистику - стільки-то людей, стільки-то машин, стільки-то перевірок максимум, більше ми не можемо, бо далі починається корупція. І ось я хочу знайти якісь робочі механізми де результат переважає витрати. Мені неприємно про це казати, але суспільство і політики очікують супершвидких результатів, а ми маємо навчитися це робити.

- Ці змішані групи робитимуть рейди по ювелірках, як це колись було?

- Поки що ні. Митні групи не для того, щоб штормити якісь магазини, відкривати двері ногами і так далі. Стосовно золота - один з варіантів - віддати їх енергетичці. Стратегія ще не вирішена. Ізя может все, но Ізя не може все одразу.

- По зарплатах митників – які будуть зміни?

- Сиджу в Мінфіні в складному перетягуванні канату по цьому питанню. Моя мета протягом двох років збільшити зарплати митників до ринкового рівня - або зарплата польського чи угорського митника мінус 30% (1300 євро отримує словак), або як зарплата митного брокера - десь близько 20 тисяч гривень в середньому.

- Треба додати, що треба хоча б форму пошити митникам, бо звідки вони беруть на неї гроші без державного фінансування – усім зрозуміло.

- Форма, забезпечення. Ми зараз розробляємо умови на нову форму. Гроші ми просимо у Мінфіна на наступний рік , поки нема бюджету до другого читання, я навіть не хочу людям нічого обіцяти, бо ставлюсь відповідально до слів. Нам треба ще мільярд гривень на зарплати, 100 мільйонів на форму і трошки більше мільйона доларів для доступу до ІТ-систем.

- По криміналізації контрабанди?

- За криміналізацію підакцизки проти криміналізації решти переміщення незаконного переміщення товарів. Поки довіра до наших правоохоронних органів та митників дуже низька, давати їм таку дискрецію дуже небезпечно. Підакциз - паливо, алкоголь, цигарки. Чому логічніше підакциз - його менше, а мотивації набагато більше. Навіть якщо в тебе затримують три фури із 5 з цигарками, то ти все одно в шаленому плюсі. Я сподіваюся, що ми за півтора року пройдемо шлях очищення, довіра до митниці зросте і ми зможемо просити більше повноважень. Якщо казати про підакцизку - цього року точно подамо законопроєкт. Є питання, чи ми будемо подавати тільки по криміналізації, чи ми будем ще по однозначному вирішенні законодавчої колізії по ОРД для митниці, тому що мені дуже б цього хотілось і я брав би підслідність на себе по цих питаннях. Це потрібно не для того, що я хочу відновлювати митну варту, спецназ. Митниця має статус правоохоронного органу - інакше ніякій обмін інформацією з Європою не може відбуватися навіть формально. Хотілось би це прописати в цьому ж законопроєкті. Тільки на Кабміні прийняли великий закон про спільну юридичну особу і це закон, який вже написав я. Бо до цього я лише допомогав в якихось процесах, а цей законопроєкт перший, де автором є митниця. До кінця цього року він має попасти в Раду. Далі закон про криміналізацію та оперативно-розшукову діяльність і дуже хотілося б зайнятись питаннями поштових переказів. Я дотягнувся ще не до всього, але проблеми я ідентифікую. Мені дуже б хотілося, щоб митниця була механізмом, який працює.

Юрій Бутусов, "Цензор.НЕТ"

Дивитися коментарі → ← Назад до рубрики