Цензор.НЕТ

23.09.17 11:37

Замовлення щодо виправдання генерала Назарова та дій вищого військового керівництва держави виконано. Але не якісно!

Автор: С.Потапчук, І.Гайдук

Цього тижня на Ахметівському телеканалі "Україна" вийшов фільм про збитий літак Іл-76 під назвою "Борт 76777. Кто ответит за теракт?"

Замовлення щодо виправдання генерала Назарова та дій вищого військового керівництва держави виконано. Але не якісно!

Знятий творчим колективом Ideefixe Production за сприяння і очевидно, що на замовлення Міністерства оборони України, Генерального штабу ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine та Головної Військової Прокуратури фільм показує власне і вигідне Вищому керівництву держави трактування і так би мовити "розслідування" трагедії Іл-76.

З огляду на те, що у Вищих інстанціях про все домовились, залишилось, дорогі українці, тільки нас з вами переконати у їх правоті, щоб все відбілювання і відмивання від крові наших братів пройшло гладко, безслідно і було забуто назавжди.
Але вони недооцінюють українських патріотів, ми ніколи й нікому не пробачимо смерть наших близьких!

Для підтвердження того, що фільм "Борт 76777. Кто ответит за теракт?" носить мету - виправдати винних у загибелі 49 військових, хочемо навести приклади неправдивої інформації, виданої у фільмі.

На початку фільму в авторському тексті наголошується на тому, що за проведення АТО відповідає СБУ, що це не війна, а тому "застосування зброї військовослужбовцями можливе лише на військових об’єктах".

Цією реплікою глядача одразу орієнтують на основній меті фільму – військове керівництво загалом і Назаров зокрема, не несли відповідальності за події і свої дії на Сході країни віддаючи накази. Адже, коли під кінець фільму автори намагатимуться дати власне трактування, вочевидь надиктоване засудженим генералом Назаровим, вони підсумують, що відповідальність за збиття літака лежить на СБУ та МВД, які мали б першими відреагувати на повідомлення про небезпеку для посадки літаків на луганське летовище. Бо так як в країні не війна, а АТО, у дії військових, на думку авторів фільму, не входило реагування на повідомлення про терористичну загрозу.
Генерал армії Віктор Муженко у фільмі говорить: "Як можна було запобігти вчиненню терористичного акту, не знаючи хто, звідки, не маючи такої інформації. Тобто вся місцевість навколо аеропорту була потенційно небезпечна". Хоча Віктор Муженко як командувач АТО не міг не знати про наявність у бойовиків ПЗРК, які були захоплені у приміщенні СБУ Луганська. Крім того, свідки від МВС та СБУ, які перебували як в штабі АТО, так і у секторі неодноразово надсилали телеграми і передавали телефоном оперативну інформацію до штабу, яким керував Назаров, про групи бойовиків з ПЗРК.

Захищаючи дії начальника штабу АТО Віктора Назарова, заступник керівника сектору "М" Віктор Шидлюк у фільмі говорить про те, що "…ЗСУ виконували СВОЇ притаманні їм завдання, вони не попереджають терористичні акти…".
Автори фільму навмисне упускають інформацію про те, що телеграма про наміри збивати літаки під час злету і посадки від СБУ надійшла до військових керівників АТО зранку 13го червня за півдоби до трагедії. І замовчують той факт, що Віктор Назаров, як начальник штабу АТО взагалі не відреагував на дане повідомлення! Так, генерал Назаров не мав бігати по периметру аеропорту і шукати ворогів з ПЗРК, але він, як військова службова особа, ЯКА ЗНАЄ ПРО ПЛАНИ ВІЙСЬКОВИХ ЩОДО ПЕРЕКИДАННЯ ЖИВОЇ СИЛИ І ТЕХНІКИ, бо разом з Муженком розробляв ЗАМИСЕЛ, а потім одноосібно підписував ЗАЯВКУ на перекидання, МАВ ХОЧА Б НАПРАВИТИ РОЗВІДКУ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ІНФОРМАЦІЇ ВІД СБУ ТА МВС.

Наведемо цитату з письмових свідчень нині покійного генерал-полковника Воробйова, який на момент збиття літака виконував обов’язки начальника ГШ – командувача ЗСУ "ПРО НАЯВНІСТЬ У НЕЗАКОННИХ ЗБРОЙНИХ ФОРМУВАНЬ ПЗРК ГЕНЕРАЛЬНИЙ ШТАБ НЕ ІНФОРМУВАВСЯ. ЗА НАЯВНОСТІ ТАКОЇ ІНФОРМАЦІЇ, ЗЛЬОТУ ЛІТАКІВ ІЛ-76 НЕ БУЛО Б"!
Тобто, генерал Віктор Назаров не лише проігнорував повідомлення про загрозу, а й не доповів ні своєму вищому керівництву, ні військовим структурам, що здійснювали підготовку до перекидання військовослужбовців.

Засуджений на сім років позбавлення волі за службову недбалість тодішній начальник штабу АТО генерал Віктор Назаров під час допиту в Павлоградському міськрайонному суді наголосив на тому, що аеропорт "Луганськ" міг використовуватися противником для перекидання техніки і живої сили повітряним шляхом!
У фільмі цей текст звучить як авторський.

ТОБТО! Іншими словами, вище військове керівництво держави на червень місяць чітко усвідомлювало що в України як Держави є ВОРОГ і цей ворог – РФ! Крім того, Назаров підтвердив, що на червень частину українського кордону контролювали НЗФ (незаконні збройні формування).
Це важливий нюанс даної історії. Адже під час суду як Назаров, так і його підлеглі в унісон говорили про те, що на момент збиття літака противника не існувало, що "це були наші люди, українці, які були незадоволені владою і які в руках тримали зброю" - полковник ІГОР ПРОХОРЕНКО (на 2014 рік начальник групи загального планування при штабі АТО) і далі він же заявляє що "на той час кордон був під нашим контролем"!

Наступною маніпуляцією фактами є відстань навколо аеропорту, яку контролювали наші військові.
Голос за кадром повідомляє, що на початок червня, за вісім днів до збиття літака, зона, яку контролювали захисники летовища була П’ЯТЬ кілометрів від злітних смуг і що "за канонами військової науки" цієї відстані ДОСТАТНЬО для БЕЗПЕЧНОЇ посадки літаків у БОЙОВИХ УМОВАХ! І далі фраза "так злітали і сідали в Афганістані". Ця фраза ниточка яка буде тягнутися через увесь фільм аж до розповіді про момент збиття літака. Це теж суто психологічний момент маніпуляції! Адже глядач вже запам’ятав, що: перше – безпечна зона для посадки літаків п’ять кілометрів; друге – під час війни в Афганістані діяли точнісінько так само і залишалися ЖИВІ!

Отже, ПЕРШЕ: БЕЗПЕЧНА ЗОНА ПОСАДКИ.

Тут же у фільмі, після дикторського тексту про "РЯТІВНІ П’ЯТЬ КІЛОМЕТРІВ" говорить полковник Сергій Маленко, який на той час очолив тактичну групу "Славутич" по обороні аеропорту: "5го червня ми прилетіли в аеропорт… коли літак злітав, після нашої висадки, його обстріляли зі стрілецької зброї". ТОБТО! На початок червня літак вже був вразливою і легкою мішенню для противника!
Факт обстрілу літака мав би стати попереджувальним сигналом для вищого військового керівництва! Однак, під час допиту в суді, командувач АТО генерал армії Віктор Муженко сказав, що про факт обстрілу літака він нічого не знав! Що вже доводить його, як командувача антитерористичною операцією, недбалість! Крім того, під час розгляду кримінального провадження за звинуваченням начальника штабу АТО генерал-майора Віктора Назарова у Павлоградському міськрайонному суді генерал Муженко заявив, що групі "Славутич" яка тримала оборону аеропорту "была поставлена задача обеспечить в радиусе СЕМИ С ПОЛОВИНОЙ километров БЕЗОПАСНУЮ зону для посадки самолетов"! Тобто не П’ЯТЬ безпечних кілометрів, про які йшлося у фільмі, а СІМ З ПОЛОВИНОЮ!
Далі цікавіше!

Заступник командувача Сухопутними військами генерал Дроздов вхідною шифр телеграмою направив главкому Сухопутних військ телеграму наступного змісту: "ПРОШУ ПІДТВЕРДИТИ БЕЗПЕКУ ПОСАДКИ ІЛ-76 ДЕСЯТЬ КІЛОМЕТРІВ З ТОРЦІВ ТА ШІСТЬ ВЛІВО І ВПРАВО ВІД ПОСАДОЧНОГО КУРСУ". У відповідь від сухопутки генерал Дроздов отримав, що "можемо лише 7,5 кілометрів на торцях і 7 кілометрів по ширині забезпечити".
Хоча насправді, зі слів завідувача відділу військової експертизи КНДІСЕ Віктора Савечка "максимум, що вони (захисники летовища) могли забезпечити – це до ЧОТИРЬОХ КІЛОМЕТРІВ і все"! Це підтвердив у письмових свідченнях і полковник Маленко "НА 13-14 ЧЕРВНЯ 2014 РОКУ ТЕРИТОРІЯ АЕРОПОРТУ БУЛА ОТОЧЕНА ГРУПАМИ БОЙОВИКІВ. ЗАБЕЗПЕЧИТИ БЕЗПЕКУ ЛІТАКАМ, ЯКІ ПРИБУВАЛИ У ТОЙ ПЕРІОД ДО АЕРОПОРТУ, МОЖЛИВОСТІ НЕ БУЛО"!!!

ДРУГЕ: АФГАНСЬКИЙ ЗАХІД НА ПОСАДКУ.

Автори фільму знехтували матеріалами кримінального провадження і не потрудилися прочитати матеріали слідства і документи допитів свідків. Інакше вони б не наголошували на "афганському заході" на посадку, який ніби був безпечний і який використав пілот першого літака під час заходу в ту рокову ніч генеральського недбальства.
Під час суду даючи свідчення під присягою полковник Дмитро Мимріков, який пілотував перший літак і який брав участь у боях в республіці Афганістан, чітко наголошує на тому, що він не використовував при заході на посадку "афганський захід": "черное пятно и визуальный контакт с землей… ночью падать в черное пятно – даже в Афганистане "афганский заход" не применялся"!

А далі у фільмі звучить ганебна для офіцерської честі, брехлива версія про те, що другий літак заходив на посадку з увімкненими бортовими вогнями, тому і став мішенню для ворога. Ця версія неодноразово звучала підчас суду з уст генерала Назарова, так само її повторили і автори фільму. Однак, довести наявність даного факту не спромігся ні генерал у суді, ні автори у фільмі. Лише нинішній начальник ГШ Віктор Муженко невпевнено сказав про те, що факт підтвердження міг бути зафіксований на плівці у знайдених чорних ящиках, одначе "САМЕ ЦЕЙ КУСОЧОК ЧОМУСЬ ВІДСУТНІЙ на плівці".
Як доказ невинуватості пілота та екіпажу літака у посмертному їх звинуваченні може слугувати відео з камер спостереження. З трьох наявних на відео ракурсах літака в темному небі НЕ ВИДНО, аж допоки в нього не влучає ПЗРК!
Але, вочевидь, для відбілювання себе перед масами можна знехтувати не лише фактами, а й честю.

Крім того у фільмі згаданий і допис Президента в Facebook, де Верховний Головнокомандувач, порушуючи Конституцію України, власну оцінку щодо вироку Павлоградського суду, та осуджує рішення про ув'язнення генерала Віктора Назарова на 7 років позбавлення волі.

Президент Петро Порошенко наголошує, що у всьому винний ворог, але і ворогів судити не поспішають! Відкрите кримінальне провадження по терористам, які організовували теракт, але судовий процес знаходиться в підвішеному стані, судді, за вказівкою верхівки та недолугим обґрунтуванням своїх самовідводів, вже вкотре відмовляються судити терористів.

То чому пан Президент мовчить в даному випадку? Бо це не стосується його власної долі і відповідальності?

Автори фільму без будь-якої доказової бази у фільмі зазначають: "Слідство, прокуратура та суддя припустилися багатьох процедурних помилок".
Ким і де це доведено?
А ще більшою нісенітницею є те, що генерал Назаров - БОЙОВИЙ генерал, де і в якому кабінеті, на яких фронтах він здобув право називатися бойовим? Під час свої свідчень у суді, будучи під присягою, генерал Назаров сказав, що "да, у мене не було досвіду ведення бойових дій"!

І ще однією зухвалою маніпуляцією є заява Муженка про те, що нібито після засудження генерала Назарова "Командири відчули розгубленість.. і будуть боятися віддавати накази, очікуючи після цього покарання у суді".
Справжні, не ручні та не штабні командири, розгубленості якраз не відчули, а навпаки повірили у силу Закону і в те, що нарешті за штабні помилки військове керівництво нарешті відповідатиме. Адже у офіцерів нижчої ланки запитань від початку проведення АТО більше, ніж відповідей!

У фільмі наголошується і на тому, що засудження генерала Назарова стало прецедентом і що тепер треба відновлювати військові суди, мовляв "Рішення військових судів не будуть ставитись під сумнів нашими воїнами"! Ця теза має насторожити. Адже за чотири роки ВІЙНИ ні у суспільства, ні у солдат, ні у бойових офіцерів не виникла довіра до системи правосуддя. То де взяти упевненість в тому, що як вбивали так і судитимуть патріотів, і що як випускали терористів та сепаратистів, так і виправдовуватимуть злочинців у пагонах? Тільки тепер за зачиненими дверима.

Наприкінці фільму генерал Назаров говорить про те, що ми – суспільство, маємо звикнути і нормально ставитися до загибелі під час війни! "Адже, за канонами військової науки, командир має розраховувати на те, що під час виконання поставленої задачі втрати обов’язково будуть". Ця недолуга і утопічна логіка розбивається вщент від досвіду набутого бойовими офіцерами під час участі в АТО, коли кожна операція в польовому штабі прораховувалася так, щоб не втратити жодного побратима, коли після успішної операції пишалися тим, що всі повернулися живі! Але, вочевидь, цей момент не відомий вищому військовому керівництву Держави, бо їхні приклади – Савур-Могила, Зеленопілля, Іловайськ, Дебальцеве …. говорять про їхній протилежний досвід керування! Та чи готовий сам генерал Віктор Назаров свою дитину покласти на вівтар перемоги? Ні. Бо нині син генерала перебуває на навчанні за кордоном, і у постах в Fb радіє,що виїхав "з такої недолугої країни".

Фільм "Борт 76777. Кто ответит за теракт?" був виданийв ефір за тиждень до апеляції у справі засудженого на СІМ років позбавлення волі за службову недбалість генерала Назарова! Опублікований на сайті ЗСУ, а також закинутий на youtube Луганським, Запорізьким, Дніпропетровським обласними військовими комісаріатами, а також перепощений разів тридцять ботами ГШ та МО.
Тобто очевидно, що була дана вказівка всім штабним розповсюджувати даний відеоролік, щоб підготувати суспільство для виправдального вироку для винного генерала Назарова.

Замовлення по виправданню генерала Назарова та дій вищого військового керівництва Держави виконано. Але не якісно!

Прикро і гидко, що у фільмі взяли участь ті, хто на власні очі бачили смерть своїх побратимів, а зараз показово виступають і захищають тих, хто підписав їм смертний вирок!
Вєлікіє валантьори і офіцери, блогєри і актівісти, що отримують гроші, відмиваючи верхівку від крові наших братів - Ганьба Вам!

Україна не пробачить! Ми боротимемося. І переможемо, бо за нами Правда і з нами Бог!

Слава Україні! Слава живим і полеглим Героям!

Всіх патріотів запрошуємо прийти на судове засідання, що відбудеться у Дніпрі 26 вересня о 10.00!!!

Сніжана Потапчук

Іляна Гайдук, сестра загиблого десантника
Дивитися коментарі → ← Назад до рубрики