Цензор.НЕТ

02.07.19 13:35

"Це все, я перепрошую, фуфло", - переведений з Росії в харківську колонію український політв'язень Литвинов просить про звільнення. ВIДЕО

За словами українця Сергія Литвинова, який був засуджений у Росії, його перебування в харківській колонії - це непорозуміння.

Про це заявив український політв'язень Сергій Литвинов, який відбуває термін ув'язнення в харківській колонії після переведення з Росії, в інтерв'ю "Громадському", передає Цензор.НЕТ.

"Я сам не розумію, що я тут роблю. Я прибув із російської колонії з Магадана. Був відправлений на Батьківщину. Росія винесла такий вердикт. Сказали, що погодили з Україною. Ніби Україна погодилась, аби я відбував термін в своїй виправній колонії. Мене привезли в Старобільське СІЗО, а засідання проводив Біловодський суд без мене. (1 лютого 2018 Біловодський районний суд виніс ухвалу за клопотанням Мін'юсту України перевести Литвинова відбувати покарання з Росії в Україну. З ухвали суду випливає, що дійсно адвоката або представника Литвинова на суді не було, як і представника Мін'юсту, був лише прокурор – ред.). І мене прокурор відправив в цю виправну колонію", - розповів він.

"Ви попросили відбувати покарання тут, в Україні?" - запитала журналістка.

"Діватися було нікуди. І я сказав:"Так". Ні, ви мене не зрозуміли. Відбувати покарання я не просив. Я просив президента України забрати мене в Україну і звільнити", - заявив Литвинов.

Видання зазначає, що в постанові Біловодського районного суду Луганської області, який виніс рішення перевести Литвинова з російського Магадана до Харкова, зазначено, що засуджений клопотав про таке переведення.

"Цього не сталося. Відправили відбувати покарання в Харківську 12 колонію. Я прошу допомоги в мирних людей, які мене підтримували і писали мені листи – і Польщу, і Німеччину, і Київ, і діти мені писали, і Клімкін міністр, який я герой своєї Батьківщини", - продовжив Литвинов.

Журналістка зазначила: "Тепер ви далі відбуваєте покарання, нібито ви винні в злочині, в якому вас засудила РФ. Тут ви важаєтесь політв'язнем".

"Українським політв'язнем, ніби Україна все узгодила з Росією. Це все, я перепрошую, фуфло. Україна з Росією такого узгодити не могла, щоб я відбував покарання….Це непорозуміння, так. Я прошу вийти. Я не повинен відбувати покарання ось тут. Я своє вже відсидів на російській території", - сказав Литвинов.

"Абсцес. Затвердіння горла. Зараження вже пішло в щелепну систему. Йшли бойові дії. Стріляли з градів. Кордон був закритий. Мені виїзд в Станицю був заборонений. Ні через станцію Ольхову, нікуди я не міг проїхати з цією флегмоною, і звернутись мені більше не були куди за госпіталізацією. І я звернувся до РФ. На кордоні з Ростовом мене пропустили українські прикордонники. Вони сказали: якщо російські приймуть, то будь ласка, а ні – вернетесь назад. Російські не відмовили", - розповів Литвинов, як потрапив на територію Росії, де його звинуватили нібито у причетності до батальйону "Дніпро-1".

Далі Литвинов розповів про те, як його катували: " Я нікому на Батьківщині не пораджу пройти через таке. Катували ополченці Донецька. Нехай люди слухають. Приїхали з Батьківщини чорною машиною без опізнавальних знаків. Номери були заклеєні. Були в плямистих формах, з георгіївськими стрічками. В цій лікарні були біженці. Мами, діти, котрі мені допомагали. З чоловіків був один я. Ці нелюди мене забрали, одягли мішок на голову, вдарили прикладом автомата по шиї, далі я вже не пам'ятаю. Мене вкололи шприцом в шию – є шрам досі... Все зафіксовано. (Російський адвокат Литвинова Віктор Паршуткін довів в суді, що Литвинова катували – ред.) Там, де відбувались ці тортури, мене підвісили на тополю за ноги і за руки. Потім вони знущались. Викопали яму метр двадцять глибиною, брали каністру і обливали холодною водою, і підключали струм. Це повна бобіна, "катушка", на якій людину підкидає на 20 метрів, а може, і більше. В мене було 100 кілограмів ваги, я займався спортом, тому організм і витримав. Там в лісі я втратив свідомість, обливали водою вони мене, повертали в свідомість, просили, щоб я підписав папери. Якась кримінальна справа. Немає взагалі цих людей в провадженні – ні прізвищ, ні імен, і не проживають вони на цій території. Вони казали, що типу Комишне, Широкіно, Макарово і Лисичанськ (міста і села Донецької та Луганської області поблизу лінії зіткнення – ред), що ніби я там вбивав мирних мешканців. Викрадення репортерів Волошина і Нікішина (Волошин – звукорежисер російського Першого каналу, загинув поблизу Луганська в червні 2014-го від вибуху снаряду. В його вбивстві, а також у вбивстві журналіста каналу Ігоря Корнелюка – російський суд пізніше звинуватив і засудив Надію Савченко – ред.). Вішали мені "гради", установку "Ураган", якої у ЗСУ нема. Батьківщина ніколи не стріляла по мирних мешканцях. І українські солдати ніколи ні в кого нічого не викрадають. До Росії вони мене повезли назад. Привезли на прикордонну заставу, коли вже стемніло. Вони чекали темряви. Привезли в ту ж лікарню, відмили від крові".

"Коли до мене приїхав адвокат з Москви Віктор Васильович Паршуткін (Литвинова спочатку обвинувачував російський суд в тому, він ніби убив 38 людей та зґвалтував ще 8 в складі батальйону "Дніпро". Паршуткін домігся зняття звинувачень у вбивстві мирних мешканців, довівши, що таких мешканців з такими прізвищами, що були вказані в матеріалах справи, не існувало. Прокуратура навіть пізніше вибачилась перед Литвиновим за ці звинувачення, вказавши, що він наговорив на себе. В 2015-му в Литвинова з'явилась нова стаття – розбій. Російський громадянин Лисенко в суді стверджував, що Литвинов з іншими військовими віджали в нього два автомобілі – ред.) І сказав, що вони збираються мене звинуватити по ст. 162, частина третя. Як-то кажуть, повинні привести "терпілу", щоб він мене впізнав. (Ніби вдарили його прикладом від автомата, але він в лікарню не звертався, побої не знімав. В Ростові писав заяву, що ГУМВС не працювало в той день, але ГУМВС в той день працювалоЯ його не знаю, я його перший раз бачу. (Доказом того, що Литвинов вкрав машини з іншими військовими були свідчення Лисенка, в якого ніби ці машини і вкрали. Але автомобілі не були на нього навіть зареєстровані, а адвокат Паршуткін також з'ясував, що Лисенко з лютого 2014 року був у Росії і не перетинав кордон з Україною, а відтак, машини на території Луганської області на початку бойових дій в нього точно не могли вкрасти – ред.)машину, не крав. Це було взагалі звинувачення ні за що. Я провину свою не визнав", - розповів Литвинов, як проти нього сфальсифікували обвинувачення.

"Спершу відправили відбували покарання в колонію №15 "Батайськ – Ростов". Я там відбував покарання до 2017 року. З 2017 прийшли папери, і мене відправили в колонію № 4 "Магадан". Колонія строгого режиму. Жодного разу. Телефонні дзвінки були заборонені , рідним не повідомляли. Путін мене обмежив у всьому. Жорстока людина", - додав Литвинов.

Нагадаємо, Сергій Литвинов - громадянин України, який проживав в Луганській області в селі Комишне, це 5 кілометрів від російського кордону, і працював скотарем в місцевому агрогосподарстві. Справа з його засудженням російським судом є однією з політично мотивованих. Спочатку йому були пред'явлені звинувачення у військових злочинах, потім вони були перекваліфіковані на бандитизм, але так само в контексті збройного конфлікту на території України. Його звинуватили в тому, що він, будучи бійцем батальйону "Дніпро-1", якого там не було взагалі, який ніби здійснював якісь розбійницькі дії. В кінці червня 2019 року з'явилася інформація, що Сергій Литвинов перебуває в українській колонії в Харківській області.

Дивитися коментарі → ← Назад до рубрики